Відбивач лазерного променя

Винахід відноситься до галузі геодезії, в тому числі до геодезичних приладів. Відомі такі пристрої-відбивачі: плоскі дзеркала, дзеркально-лінзові системи різноманітної конструкції та кутові [1], [2], призначені для відбиття світлового променя. Всі вони мають суттєві недоліки, а саме відбитий промінь не завжди паралельний основному і губить частин у світло вої енергії. Найбільш близьким аналогом є відбивач з тріпельпризмами. Ці відбивачі отримали більше розповсюдження завдяки зручності роботи з ними - малою чутливістю до переносів відносно вимірюємої лінії, надійності, простоті конструкції, можливості набору в сектори. Але недоліком їх при використанні лазерного променя є нечутливість приладу до напрямку на центр відбивача. Аналіз відомих технічних рішень та наукової літератури показав відсутність технічних рішень для даного кола завдань, які дозволяють отримувати промінь без втрат світлової енергії та отримані результати будуть більш точними. Запропонований пристрій для відбиття лазерного променя не зустрічався в проаналізованій літературі, отже є новим. Запропонований пристрій дозволяє виключити вище згаданий недолік тріпельпризми за рахунок сполучення у відбивачі тріпельпризми і слабкої від'ємної лінзи. При цьому досягається позитивний ефект, а саме: положення відбитого променя залежить від положення променя відносно центру відбивача. На фіг. 1 представлена схема будови пристрою для відбиття лазерного променя. Пристрій складається з розсіючої лінзи (1) та тріпельпризми (2), об'єднаних в одному корпусі, при цьому лінза жорстко закріплена відносно тріпельпризми, а головна оптична вісь лінзи по напрямку візування співпадає з вершиною трьохгранного кута призми. На фіг. 2 приведено схему роботи пристрою. Ідеальний випадок, коли лазерний промінь проходить через центр від'ємної лінзи (1), потрапляє в центр тріпельпризми (2) відбивається і проходить через центр розсіючої лінзи (1) повертається до приймача майже без втрат та похибок. Це випадок І. Також на фіг 2. бачимо випадок II, коли лазерний промінь направлений по оптичній осі приладу, проходить не через центр від'ємної лінзи (1') потрапляє на тріпельпризму (2'), відбивається і виходить не паралельно оптичній осі, а під деяким кутом g . Через об'єктив (5) промінь потрапляє на площину фотоприймача (аналізатора) (3). Лінійне відхилення від нульового відліку (4) позначимо через D . Щоб досягти ідеального випадку, тобто D = 0 , необхідно змінити положення приладу: рухати його вниз або вверх, або змінювати положення відбивача. Таким чином, запропоноване технічне рішення дозволяє: підвищити точність вимірювання ліній або інших величин із використанням лазерних приладів. Література: 1. Геодезические приборы, Справочник А.И. За харов. 2. Геодезическое инструментоведение. Ф. Деймлих.