Спосіб вирощування сорго зернового

Реферат: Спосіб вирощування сорго зернового для підвищення продуктивності культури включає обробляння перед сівбою насіння сорго зернового сорту Саморан Мікрогуміном та обприскування посівів у фазі 4-6 листків Кладостимом - 100 мл/га, з використанням 200 л/га робочої рідини на фоні заробки сидеральних добрив у ґрунт. UA 110642 U (12) UA 110642 U UA 110642 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі сільського господарства, зокрема до способу вирощування для підвищення продуктивності сорго зернового. Відомо декілька способів вирощування сої та застосування мікробних препаратів на її посівах [Патент № 7314А України А01С 7/00. //Пат. бюл. № 2. - 1995. - С. 3.1.2., та Патент № 7309А України А01С 7/00. // (Пат. бюл. № 2. - 1995. - С. 3.1.2). Патент N 103991 С12 МПК С12N 1/20, А01P 1/00, А01N 63/02. // (Пат.бюл. N 24. - 25.12.2013). Патент України № 104991 МПК А01N 33/16, А01N 63/00, А01С 21/00, А01С 1/06 //(Пат. Бюл. № 7 - 10.04.2014)]. Але в останні роки селекціонери винайшли нові сорти сорго зернового та нові препарати захисної та удобрювальної дії, які забезпечують вищу продуктивність та стійкість рослин до захворювань, покращують якість насіння. В основу корисної моделі поставлена задача - теоретично обґрунтувати мінливість посівних якостей насіння, стійкості до захворювання та формування продуктивності рослин сорго зернового, залежно від сортових особливостей, обробки насіння і посівів та удосконалення технології вирощування сорго зернового. Поставлена задача вирішується завдяки застосуванню способу вирощування сорго зернового (сорт Саморан - Мікрогумін), який включає обробку насіння перед сівбою та обприскуванню посівів у фазі 4-6 листків Кладостимом - 100 мл/га з використанням 200 л/га робочої рідини на фоні заробки сидеральних добрив у ґрунт. Спосіб вирощування сорго зернового, суть якого полягає в тому, що насіння обробляють колоїдним розчином срібла, озонуванням, біологічними препаратами, назва яких представлена в таблиці 2, обробка посівів рістрегулюючою речовиною мікробного походження Кладостимом, позитивно впливали на ріст і розвиток рослин сорго зернового. 1. Методика та умови проведення досліджень 1.1. Методика досліджень Тимчасовий польовий дослід проводили у 2011-2015рр. на базі Хмельницької державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН відповідно до загальноприйнятої методики за чотирьохфакторною схемою у триразовому повторенні. Загальна площа під дослідом - 1,0 га. Дослідження проводилися із рекомендованими для зони Лісостепу сортами сорго зернового Дніпровське 39, Одеське 205, Саморан. Сівбу сорго зернового в 2011-2015 роках проводили в перші декаді травня звичайнорядковим способом сівби (ширина міжрядь - 30 см, норма висіву -200 тис. схожих насінин на 1 га). Схема досліду складалася із чотирьох факторів в технології вирощування сортів сорго зернового, форма та розмір дослідної ділянки була така: прямокутна ділянка загальною довжиною - 10,0 м, шириною - 4,0 м; довжина облікової частини становила 8,3 м, ширина облікової частини - 3,0 м; ширина поздовжніх захисних смуг - 0,5 м, кінцевих - 0,85 м; загальна 2 2 площа ділянки становила 40,0 м , площа облікової частини - 25,0 м . Дослідні ділянки розміщувались у схемі польового досліду систематичним методом. Навколо дослідної ділянки передбачалася захисна смуга шириною 10,0 м. Крім цього, схема досліду була побудована так, щоб можна було відділити вплив чинників першого, другого та третього порядків або їх взаємодію, тому варіанти досліду були виділені в окремі блоки, між якими були передбачені смуги для розвертання техніки шириною 10,0м. Блоки дослідних ділянок мали триразове повторення і розмежовувалися доріжками шириною 1,0 м. Дослідні ділянки в межах блоків також розмежовувалися доріжками, ширина яких складала 0,5 м. В досліді вивчалися: І. Фактор "А" - сорт: 1. Одеське 205 (контроль); 2. Дніпровське 39; 3. Саморан. II. Фактор "В" - обробка насіння: фізичними способами та мікробіологічними препаратами захисної дії 1. Контроль (без обробки); 2. Фізична обробка (озонування); 3. Хімічна обробка (іонами срібла); 4. Бактеризація (Хетомік); 5. Бактеризація (Біополіцид); 6. Бактеризація (Флавобактерин) мікробіологічними препаратами азотфіксуючої дії 7. Контроль (без обробки); 1 UA 110642 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 8. Бактеризація (Поліштамова форма фосфонітрагіна); 9. Бактеризація (Мікрогумін); - мікробіологічними препаратами фосфатмобілізуючої дії 10. Бактеризація (Поліміксобактерин); 11 Бактеризація (Фосфоентерин). III. Фактор "С" - обробка посівів: 1. Контроль(без обробки) 2. Обприскування посівів біопрепаратом Кладостим Фактор "А" 3 х фактор "В" - 11 х фактор "С" -2 × 3 повторення = 198 ділянок. 2 Загальна площа ділянки - 35 м 2 Облікова площа - 25 м Всього під дослідом - 1,0 га. Обробку насіння сорго зернового неіонним колоїдним розчином наночастинок срібла проводили з розрахунку 1 л робочого розчину на 1 тонну насіння шляхом замочування насіння за добу до сівби. Розчин, використаний в дослідженнях, розроблений кафедрою технології конструкційних матеріалів і матеріалознавства НУБіП України й уперше використаний для обробки насіння круп'яних культур. Колоїдний розчин наночастинок срібла (10-9) отримано диспергуванням гранул металу імпульсами електричного струму з амплітудою 100-2000 А у воді. Випробування дії озонування на насіння круп'яних також проводили вперше, шляхом обробки насіння електричним полем на кафедрі електрифікованих технологій в аграрному виробництві НУБіП України. Насіння розташовували в камері між паралельними пласкими електродами; до електродів підводили високу напругу постійного струму, в результаті чого в насінні відбувалася іонізація; завдяки іонізаційним процесам утворювався озон, який виконував антисептичну дію; часткові розряди і розпад озону підвищували температуру насіння і активізували процеси проростання. Час обробки для всіх зразків становив 5 хв. Бактеризацію та протруєння насіння проводили за 1 добу до сівби. Контрольний варіант досліду змочували за 1 добу до сівби в дистильованій воді. Протягом 2011-2015 років на базі Хмельницької державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН виконали тимчасові польові дослідження щодо застосування на двох фонах - (заробка сидеральних добрив та без них), обробка насіння трьох сортів сорго зернового фізичним, хімічним та біологічними препаратами (згідно зі схемою досліду), а також оприскування посівів у фазі 4-6 листків сорго зернового рістрегулюючою речовиною мікробного походження Кладостим. Даний препарат являє собою природний сапрофітний гриб (Cladosporium cladosporiodides 359), до складу якого входять мікроорганізми метаболіти, біологічно активні речовини іншого ґрунтового гриба. Він містить комплекс фітогормонів та елікситорів. Препарати для досліджень надав Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН. Агротехніка вирощування сорго зернового - загальноприйнята. Попередник - зернові колосові культури + післяжнивні рештки +сівба гірчиці білої на зелене добриво. Зароблення сидерату проводили дискуванням важкою дисковою бороною БДВП-4,2 в агрегаті з трактором Т-150К на глибину 14-16 см в два сліди. Передпосівний обробіток проводили культиватором "Європак" в агрегаті з трактором Т-150К на глибину 2-4 см. Сівбу сорго зернового в польовому досліді проводили після передпосівної культивації сівалкою СН-16 в агрегаті з трактором ХТЗ-25-1, при прогріванні ґрунту на глибині загортання насіння до 1214 °C з заробкою його на 3-4см та наступним прикочуванням кільчастошпоровими котками ЗККШ-2,8 в агрегаті з трактором ЮМЗ-6. Збирання сорго зернового проводили комбайном СК-5, переобладнаним для дрібноділянкового збирання культури у фазі повної стиглості при вологості насіння 14-16 %. Структура досліджень Упродовж періоду вегетації рослин сорго зернового, в польовому досліді проводили наступні фенологічні спостереження, біометричні виміри та лабораторні аналізи проб рослин, ґрунту та насіння. Перед закладкою досліду та після збирання визначали агрохімічні властивості ґрунту. Для визначення початкової характеристики ґрунту дослідної ділянки відбирали по діагоналі ділянок 5-6 проб ґрунту і визначали в них: рН сольове - потенціометрично; азот легкогідролізований - за Корнфільдом; рухомий фосфор і обмінний калій - за Чіріковим. Фенологічні спостереження проводили за методикою державного сортовипробування сільськогосподарських культур - (К. - 2000). 2 UA 110642 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Облік густоти стояння та висоти рослин Підрахунок кількості рослин проводили в 2 періоди: після повних сходів та в період збирання на всіх варіантах в 2-х повтореннях. Підрахунок та вимірювання висоти проводили на 1 погонному метрі в трьох місцях кожного варіанта в 2-х повтореннях на фіксованих площадках. Облік бур'янів, хвороб та шкідників на посівах сорго зернового проводили за методикою проф. Трибеля C.O., (2001). Вологість ґрунту Контроль за вологістю ґрунту в шарі 0-100 см визначали через 10 см термостатно-ваговим методом у фазі сходів, 1-го справжнього листка, цвітіння та перед збиранням. Щільність складання ґрунту Щільність складання ґрунту визначали в шарі ґрунту: 0-5 см, 5-10 см, 10-20 та 20-30 см з використанням приладу Comrastion-tester. Інтенсивність накопичення органічної сухої речовини проводили шляхом висушування паралельно сформованих наважок до постійної маси при температурі 105 °C; Фотосинтетичний потенціал розраховували за сумою площі листків та за відповідний період часу; Інтенсивність фотосинтезу визначали за кількістю поглиненої вуглекислоти (мг СО 2) 2 листками культури на світлі з розрахунку на одиницю його поверхні (дм ) за одиницю часу (годин); Чисту продуктивність фотосинтезу - за методикою А.А. Ничипоровича та ін. (1961), згідно з формулою Кідда Веста-Бріггса; Відбирання рослинних проб для наступних аналізів Снопи культури відбирали з коренями на І-ІІІ повтореннях для визначення структури врожаю - за методикою Державної служби України з охорони прав на сорти рослин. Облік урожаю насіння проводили методом суцільного збирання комбайном СК-5 і зважуванням з кожної ділянки. Якісні показники насіннєвого матеріалу визначали згідно з гостами (ГОСТ 12038-84; ДСТУ 4138 2002). Математичну обробку одержаних результатів здійснювали методом дисперсійного аналізу (Б.О. Доспєхов, 1985). Економічну оцінку технології вирощування сорго зернового, залежно від схем досліджень та розроблених технологічних карт, розраховували за методикою ННЦ Інституту аграрної економіки НААН України та відповідно до цін на зерно сорго зернового, що склалися у 2015 році. Енергетичний та біоенергетичний аналіз - за методикою та довідковими даними, викладеними О.К. Медведовським та Н.І. Іваненком (1988). Чисельність мікроорганізмів у ґрунті - за методикою, викладеною В.В.Волкогон, (2010). 1.2. Умови проведення досліджень. Місце проведення досліджень - Хмельницька ДСГДС ІКСГП НААН с. Самчики. Ґрунт дослідної ділянки чорнозем опідзолений середньосуглинковий, слабозмитий, малогумусний на лесоподібному суглинку буровато-палевого забарвлення, ділянка належить до першої технологічної групи ґрунтів. Клімат зони Правобережного Лісостепу помірно-континентальний, загалом характеризується м'якими зимами, нежарким літом і достатньою кількістю опадів. Хоча останніми роками спостерігається підвищений температурний режим весняних і, особливо, літніх місяців з надмірною кількістю опадів при дуже нерівномірному розподілі їх за вегетацію в 2011-2015 pp. (табл. 1). Круп'яні культури належать до різних родин, але щодо залежності від метеорологічних умов істотно відрізняються від них і мають певні особливості. Для створення високих врожаїв ці культури вимогливі до температурного та зволоженого режимів. За кількістю опадів початок повних сходів, що проходив у І декаду травня 2011-2015 роки, різко відхилялись від середньобагаторічних даних, що пришвидчило проростання. Значна нестача вологи спостерігалась у травні 2011, 2012, 2014 роках, чому сприяло також випаровування під дією підвищеної температури повітря. Кількість опадів у червні та липні 2011 р. була вищою середніх багаторічних показників відповідно на 99,3 і 123,6 мм. Опади в літку були, переважно, короткочасними, зливового характеру. Кількість опадів у березні та квітні 2012 року перевищувала середньорічні показники, відповідно, на 17,4 та 167,9 мм, тоді як у травні спостерігалась нестача вологи в орному шарі ґрунту, що сприяло її інтенсивне випаровування під дією підвищеної температури повітря і ґрунту. Крім того червень і липень відзначались набагато вищою середньобагаторічних 3 UA 110642 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 показників температурою повітря, що призвело до погіршення росту розвитку круп'яних культур. Кількість опадів у червні та липні була вищою середніх багаторічних показників, відповідно, на 244,3 і 68,0 мм. Опади протягом літньої вегетації були як тривалими, але нерясними, так і короткочасними, проте зливого характеру. Сходження снігового покриву в 2013 році відбулось у середині другої декади квітня, а через кілька днів температура повітря підвищилась до 18-20 °C. При цьому не спостерігалось опадів до середини травня, що спричинило пересихання верхнього шару ґрунту (10 см) і призвело до нерівномірних сходів круп'яних культур. Температура повітря та кількість опадів у літні місяці також дуже перевищувала середньорічні показники. За кількістю опадів початок повних сходів, що проходив у І декаду травня 2014 року, різко відхилялись від середньобагаторічних даних, що спричинило затримку в проростанні. Так у період І декади опади були відсутні, середньодобова температура повітря склала 13,3 °C, що відповідає середньобагаторічному значенню, хоча спостерігалось зниження мінімальної температури повітря та на поверхні ґрунту до -1,0 °C. У II та II декадах спостерігалось підвищення середньодобової температури повітря до 16,4 °C та 20,7 °C. Крім того в II декаді випало 90 % загальної кількості опадів за травень, решта в III декаді. Загалом у травні середньодобова температура повітря у травні була вищою середньобагаторічних показників на 3,5 °C, а кількість опадів майже у 2,5 разу більшою. На відміну від травня загальна кількість опадів за червень склала 70,1 мм при середньобагаторічному значенні 102,3 мм. Зокрема, на першу декаду червня припадає 55,4 % загальної кількості опадів, тоді як на другу та третю, відповідно, 10,4 % та 34,2 %. Середньодобова температура повітря у червні була на 1,2 °C вищою середньобагаторічного значення. Липень був теплішим середньобагаторічних показників на 3,4 °C. На відміну від червня, кількість опадів склала 323,8 мм при середньо багаторічному значенні - 126,6 мм. Основна кількість опадів випала у другій (майже 70 % загальної кількості), тоді як у першій - 29,1 % та третій декаді - близько 1 %. Початок серпня характеризувався значним підвищенням середньодобової температури повітря. Зокрема, у І декаді її показники коливались від 21,6 °C до 27,8 °C, максимальна температура повітря становила 24,5-37,5 °C, у ІІ та III декадах відбулося поступове зниження середньодобової температури повітря до 22,9 °C та 17,4 °C, загальна кількість опадів у серпні склала 123,9 мм (І декада - 22,0 мм, ІІ декада - 8,2 мм, III декада - 97,7 мм) при середньобагаторічному значенні 94,3 мм. У І та II декадах вересня спостерігалось значне підвищення середньодобової (до 19,0 °C та 16,5 °C, відповідно) температури повітря при середньо багаторічному значенні за вересень 13,2 °C за повної відсутності опадів. У III декаді вересня відбулося значне зниження середньодобової температури повітря до 11,8 °C та випало 17,3 мм опадів. Загалом середньодобова температура вересня була вищою середньо багаторічних значень на 2,6 °C, а кількість опадів склала 28,8 % до середньо багаторічного значення. За кількістю опадів початок повних сходів, що проходив у І декаду травня 2015 року, різко відхилялись від середньобагаторічних даних, що пришвидчило проростання. Так у період І декади опади випали в кількості 66,2 мм з середньодобовою температурою повітря 15,8 °C, що відповідає середньобагаторічному значенню. У II та III декадах спостерігалось підвищення середньодобової температури повітря до 16,2 °C та 20,2 °C. Крім того, в II декаді випало 55,8 мм, тоді як в III декаді опади були відсутні. Загалом у травні середньодобова температура повітря була вищою середньобагаторічних показників на 4,0 °C, а кількість опадів майже у 2,5 рази більшою (+58,6 мм більше середньомісячного показника). На відміну від травня, загальна кількість опадів за червень склала 85,4 мм при середньобагаторічному значенні 101,7 мм. Зокрема, на першу декаду червня припадає 45,4 % загальної кількості опадів, тоді як на другу та третю, відповідно, 32,7 %о та 21,9 %. Середньодобова температура повітря у червні була на +3,4 °C вищою середньобагаторічного значення. Липень був теплішим середньобагаторічних показників на 3,8 °C. На відміну від червня, кількість опадів склала 323,8 мм при середньобагаторічному значенні -91,1 мм. Основна кількість опадів випала у третій декаді (майже 60,7 % загальної кількості), тоді як у першій -18,3 % та третій декаді - близько 7,8 %. Початок серпня характеризувався значним підвищенням середньодобової температури повітря. Зокрема, у І декаді її показник становив 25,5 °C, у II та III декадах відбулося поступове зниження середньодобової температури повітря до 23,1 °C та 22,3 °C. Загальна кількість опадів у серпні склала 9,2 мм (І декада - 3,6 мм, 11 декада - 5,6 мм, III декада - відсутні опади) при середньобагаторічному значенні 94,8 мм. У І та II декадах вересня спостерігалось значне підвищення середньодобової (до 17,9 °C та 19,4 °C, відповідно) температури повітря при 4 UA 110642 U 5 середньобагаторічному значенні за вересень 17,8 °C. Загальна кількість опадів у вересні склала 144,9 мм (І декада -53,3 мм, II декада - 17,1 мм, III декада - 74,5 мм опади) при середньобагаторічному значенні 59,1 мм. Загалом, середньодобова температура вересня була вищою середньобагаторічних значень на +4,6 °C, а кількість опадів склала +85,8 мм до середньобагаторічного значення (табл. 1). Таким чином, виходячи з наведеного аналізу, можна стверджувати, що погодні умови вегетаційного періоду 2011-2015 роки були не зовсім сприятливими для розвитку та дозрівання круп'яних культур пізніх строків сівби, формування їх продуктивності. Таблиця 1 Погодні умови вегетаційного періоду 2011-2015рр. квітень рік 2011 2012 2013 2014 2015 травень червень факт.  до с.б. факт.  до с.б. факт. 10,2 10,8 11,3 9,7 9,1 +3,2 +5,5 +6,6 +3,5 +4,0 20,4 21,8 21,2 19,4 21,6 +2,0 +2,6 +3,1 +1,4 +0,8 16,5 18,7 19,8 16,8 17,4 2011 58,7 +13,3 42,1 -19,7 240,4 2012 213,3 +167,9 20,5 -41,3 346,4 2013 36,8 -8,6 139,1 +77,3 344,0 2014 85,5 +31,7 152,5 -9,9 70,1 2015 57,5 +11,4 122,0 +58,6 85,4  до с.б. липень серпень  до  до факт. с.б. с.б. Температура повітря, С +2,3 21,8 +2,8 20,4 +2,3 +3,7 24,7 +5,7 21,1 +3,0 +3,1 20,8 +1,2 20,2 +2,1 +1,2 22,4 +3,4 21,9 +3,8 +3,4 22,9 +4,7 23,6 +5,4 Сума опадів, мм +138,3 287,4 +160,8 13,3 -79,1 +244,3 192,6 +66,0 194,5 +100,2 +241,9 1 15,1 -11,5 96,4 +2,1 +34,7 323,8 +40,1 123,9 +90,7 -16,3 91,1 -39,0 9,2 -85,6 факт. вересень факт.  до с.б. 16,1 16,4 12,3 15,8 17,8 +2,9 +3,2 -0,9 +2,6 +4,6 5,4 72,2 246,2 17,3 144,9 факт.  до с.б. за вегет. період  до факт. с.б. 6,2 9,6 9,5 -1,0 +2,4 +2,3 15,9 17,6 16,4 жовтень +2,1 +3,7 +2,5 -54,1 32,6 -8,1 679,9 +151,4 +12,5 120,9 +78,7 1160,4 +628,3 +186,5 19,9 -22,3 997,5 +465,4 +32,2 +85,8 10 15 20 25 30 2. Результати досліджень Теоретично обґрунтувати мінливість посівних якостей насіння, стійкості до захворювання та формування продуктивності рослин сорго зернового, залежно від сортових особливостей, обробки насіння і посівів. Проведені експериментальні дослідження показали, що обробка насіння фізичними та біологічними методами, а також обприскування посівів мікробіологічним препаратом кладостим позитивно впливали на ріст і розвиток рослин сорго зернового. Фенологічні спостереження показали, що за сприятливих погодних умов весни в досліді було одержано дружні сходи на 1012 день після сівби. Початок фенологічних фаз (сходи, 3-листки, 5-листків, викидання волоті, цвітіння) на ділянках, де обробляли насіння та посіви, спостерігався на 4-5 дні, на інших варіантах - на 2-4 дні раніше, ніж на контролі без добрив та обробок. Під час досліду нами здійснено послідовний добір найбільш ефективних препаратів для сортів сорго зернового. У середньому за роки досліджень у сорту Одеське 205 одержано найвищу врожайність за комплексної обробки посівів Кладостимом та насіння озоном - 4,70 т/га (16 % до контролю - без обробки посівів і насіння), Мікрогуміном і Флавобактерином - 4,68т/га або 17 % і 4,78 т/га (18 % до контролю), нанорозчином срібла - 4,38 т/га (8 %) Для сортів Дніпропетровської селекції Саморан та Дніпровське 39 найбільш ефективні варіанти з використанням обробки насіння Мікрогуміном - 4,50-5,04 т/га (16-21 % до варіанта без обробок), Флавобактерином - 4,50-5,12 т/га (17-23 % до контролю), та обробка насіння озоном - 4,38-5,00 т/га (14-20 %). Найбільш врожайним серед сортів сорго зернового, в середньому по досліду, був сорт Саморан - 3.85 т/га, дещо поступалися за врожайністю Одеське 205 та Дніпровське 39-4,15 та 4,04 т/га відповідно (табл. 2). 35 5 UA 110642 U Таблиця 2 Урожайність сорго зернового різних сортів в залежності від обробки насіння та посівів мікробіологічними препаратами (2011-2015 pp.) Сорго зернове Саморан (сорт фактор А) Обприскування посівів препаратом Кладостим (фактор В) Урожайність т/га Приріст до Урожайність т/га Приріст до контролю, % контролю, % 2011 2012 2013 2014 2015 Середнє 2011 2012 2013 2014 2015 Середнє ± ± 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 Обробка насіння фізичними способами та мікробіологічними препаратами захисної дії Контроль(без - 4,42 4,54 3,80 3,82 4,15 - 4,51 4,70 3,85 4,12 4,30 обробки) Фізична обробка - 4,75 5,50 4,30 4,35 4,73 0,58 14 - 4,86 5,62 4,38 4,56 4,86 0,56 13 (озонування) Хімічна обробка - 4,70 5,25 4,10 4,22 4,57 0,42 10 - 4,82 5,40 4,19 4,50 4,73 0,43 10 (іонами срібла) Бактеризація - 4,65 5,32 4,17 4,30 4,61 0,45 11 - 4,78 5,51 4,24 4,52 4,76 0,46 11 (Хетомік) Бактеризація - 4,66 5,2 3,95 4,20 4,50 0,35 8,4 - 4,76 5,35 4,05 4,46 4,66 0,36 8,4 (Біополіцид) Бактеризація - 4,85 5,48 4,42 4,54 4,82 0,67 16 - 4,96 5,71 4,50 4,82 5,00 0,70 16 (Флавобактерин) 4,24 Середнє 4,67 5,22 4,12 4,56 0,49 10 4,78 5,38 4,20 4,50 4,72 0,50 10 і Обробка насіння мікробіологічними препаратами удобрювальної дії Контроль (без - 4,44 4,54 3,80 4,10 4,22 - 4,50 4,73 3,88 4,25 4,47 обробки) Бактеризація - 4,70 5,00 4,00 4,54 4,56 0,31 8,0 - 4,79 5,16 4,08 4,98 4,75 0,28 6,3 (Фосфонітрагін) Бактеризація - 4,90 5,37 4,43 4,48 4,80 0,58 14 - 4,98 5,70 4,50 4,90 5,02 0,55 12 (Мікрогумін) Бактеризація - 4,73 5,40 4,30 4,39 4,71 0,49 12 - 4,80 5,59 4,36 4,74 4,87 0,40 9,0 (Поліміксобактерин) Бактеризація - 4,70 5,00 4,10 4,28 4,52 0,30 7,1 - 4,76 5,10 4,15 4,58 4,65 0,18 4,0 (Фосфоентерин) Середнє 4,94 5,06 4,13 4,36 4,56 0,42 8,0 4,17 5,26 4,19 4,69 4,75 0,35 6,3 Сорго зернове Дніпровське-39 Обробка насіння фізичними способами та мікробіологічними препаратами захисної дії Контроль (без - 4,79 4,43 4,10 4,30 4,41 - 4,88 4,50 4,15 4,50 4,50 обробки) Фізична обробка - 5,09 5,25 4,98 4,75 5,02 0,61 14 - 5,17 5,34 5,00 4,96 5,12 0,56 14 (озонування) Хімічна обробка - 5,1 5,15 4,45 4,68 4,85 0,44 10 - 5,22 5,30 4,60 4,90 5,01 0,51 11 (іонами срібла) Бактеризація - 4,99 5,20 4,62 4,70 4,88 0,47 11 - 5,09 5,30 4,71 4,96 5,02 0,52 12 (Хетомік) Бактеризація - 4,95 4,70 4,50 4,65 4,70 0,29 7,0 - 5,08 4,89 4,54 5,02 4,88 0,32 8,4 (Біополіцид) Контроль (без обприскування посівів) Варіант обробки № насіння (фактор С) 1 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 1 2 3 4 5 1 6 7 8 9 2 Бактеризація (Флавобактерин) Середнє 1 2 4 5 5,2 5,30 6 7 8 9 10 5,07 4,80 5,09 0,68 15 11 12 13 5,31 5,51 14 15 16 17 18 5,12 5,24 5,30 0,74 18 5,02 5,02 4,62 4,65 4,83 0,50 9,5 5,13 5,14 4,69 Обробка насіння мікробіологічними препаратами удобрювальної дії Контроль (без обробки) 4,79 4,45 4,10 4,70 4,51 4,89 4,58 4,15 Бактеризація 5,00 5,00 4,50 5,01 4,88 0,37 8,2 5,08 5,12 4,58 (Фосфонітрагін) Бактеризація 5,24 5,42 5,00 5,15 5,20 0,69 15 5,33 5,56 5,04 (Мікрогумін) 4,93 4,97 0,49 11 Бактеризація (Поліміксобактерин) Бактеризація 11 (Фосфоентерин) Середнє 10 3 4,97 4,65 5,26 5,01 0,36 7,7 5,54 5,37 0,72 15 5,00 5,22 4,50 4,89 4,90 0,39 8,6 5,11 5,50 4,53 5,10 5,06 0,41 8,8 4,95 5,20 4,48 4,86 4,87 0,36 8,0 5,08 5,31 4,52 5,16 5,02 0,37 8,0 5,00 5,06 4,52 4,92 4,87 0,45 8,0 5,10 5,21 4,56 5,21 5,02 0,46 8,0 Сорго зернове Одеське 205 Обробка насіння фізичними способами та мікробіологічними препаратами захисної дії Контроль(без обробки) 3,10 4,83 4,57 3,95 4,36 4,16 - 3,17 4,95 4,71 4,04 4,30 4,23 Фізична обробка 3,55 5,14 5,10 4,62 4,80 4,64 0,48 12 3,59 5,27 5,22 4,70 5,10 4,78 0,55 13 (озонування) 6 UA 110642 U 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 Хімічна обробка (іонами 3,31 5,10 4,92 4,32 4,64 4,46 0,30 7,2 3,35 5,19 5,09 4,38 срібла) 4 Бактеризація (Хетомік) 3,35 5,08 5,00 4,50 4,87 4,56 0,40 10 3,40 5,18 5,08 4,55 Бактеризація 5 3,33 5,09 4,80 4,28 4,70 4,44 0,28 7,0 3,40 5,20 4,95 4,33 (Біополіцид) Бактеризація 6 3,75 5,36 5,40 4,71 4,95 4,83 0,67 16 3,37 5,50 5,51 4,78 (Флавобактерин) Середнє 3,40 5,10 4,97 4,40 4,72 4,52 0,43 9,0 3,38 5,22 5,09 4,48 Обробка насіння мікробіологічними препаратами удобрювальної дії 7 Контроль(без обробки) 3,14 4,84 4,55 3,91 4,58 4,20 - 3,17 4,94 4,72 4,01 Бактеризація 8 3,42 5,15 5,00 4,36 4,94 4,57 0,37 8,8 3,48 5,22 5,20 4,42 (Фосфонітрагін) Бактеризація 9 3,38 5,40 5,42 4,55 5,16 4,78 0,58 14 3,42 5,48 5,67 4,68 (Мікрогумін) Бактеризація 10 3,30 5,22 5,40 4,30 5,03 4,65 0,45 11 3,41 5,29 5,67 4,37 (Поліміксобактерин) Бактеризація 11 3,30 5,19 5,00 4,25 4,90 4,53 0,33 8,0 3,32 5,25 5,15 4,33 (Фосфоентерин) Середнє 3,31 5,16 5,07 4,27 4,92 4,55 0,43 8,0 3,36 5,24 4,28 4,36 НІР0,5, ц/га А-сорт 0,15 0,17 0,25 0,20 0,25 В-обробка посівів 0,15 0,17 0,25 0,20 0,25 С-обробка насіння 0,32 0,28 0,32 0,31 0,42 АВ-взаємодії 0,21 0,28 0,32 0,24 0,42 АС-взаємодії 0,45 0,38 0,48 0,36 0,30 ВС-взаємодії 0,45 0,38 0,48 0,36 0,30 3 5 10 15 20 25 30 35 15 16 17 18 4,72 4,55 0,32 7,7 5,09 4,66 0,43 10 5,05 4,57 0,34 8,0 5,49 4,93 0,70 17 4,96 4,62 0,47 9,2 4,79 4,33 5,26 4,72 0,39 9,0 5,52 4,95 0,62 14 5,41 4,83 0,50 12 5,50 4,71 0,38 8,0 5,30 4,71 0,47 8,0 Аналізом отриманих за п'ять років досліджень (2011-2015 pp.) показників урожайності (табл.2) встановлено, що кращим варіантом виявилась обробка насіння Флавобактерином з обробкою посівів сорго зернового Кладостимом, де приріст урожаю по сортах становить: Саморан - 0,71 т/га або 16 %; Дніпровське 39 - 0,80 т/га або 18 %; Одеське 205 - 0,57 т/га або 14 % та Мікрогуміном 0,58 т/га або 14 %. Під час досліду нами здійснено послідовний добір найбільш ефективних препаратів для сортів сорго зернового. У середньому за роки досліджень у сорту Дніпровське 39 одержано найвищу врожайність за комплексної обробки посівів Кладостимом та насіння озоном - 5,12 т/га (14 % до контролю - без обробки посівів і насіння), Мікрогуміном і Флавобактерином - 5,37 та 5,30 т/га (15-18 % до контролю). Для сортів Саморан та Одеське 205 найбільш ефективні варіанти з використанням обробки насіння Флавобактерином - 4,93-5,00 т/га (16-17 % до варіанту без обробок), Мікрогуміном 4,95-5,02 т/га (12-14 % до контролю) та обробка насіння озоном - 4,86 (13 %). Найбільш врожайним серед сортів сорго зернового, в середньому по досліду, був сорт Дніпровське 39-4,50 т/га, Одеське 205 та Саморан - 4,30 та 4,23 т/га відповідно. Таким чином, для зменшення ураження рослин хворобами, підвищення врожайності та покращення якості зерна та посівних якостей насіння в технології вирощування культури потрібно обробляти насіння фізичним способом - озоном, мікробіологічними препаратами Флавобактерином, Мікрогуміном, з обробкою посівів Кладостимом. 3. Економічна ефективність застосування біологічних препаратів за вирощування сорго зернового Економічну ефективність за вирощування круп'яних культур в Україні можливо оцінити по загальній вартості за додатковою прибавкою врожаю: 1. Спосіб вирощування сорго зернового сорту Саморан в технології вирощування показала, що за обробки насіння Мікрогуміном + обробки посівів Кладостимом одержали приріст урожаю 0,58 т/га або 14 % до контролю. Вартість валової продукції від приросту становить 0,58 т/га х 500 грн. = 2900 грн./га. Витрати на придбання, обробку насіння, посівів становлять 550 грн./га. Витрати на збирання, перевезення та очистку додаткової продукції - 350 грн. Разом витрати складають 900 грн. Додатковий прибуток становить 2000 грн./га, рівень рентабельності = 260 %, собівартість 1 ц зерна 135 грн. Таким чином, застосування інокуляції насіння та обприскування посівів сприяє значному підвищенню економічної ефективності виробництва зерна сорго зернового. У результаті більш високого приросту урожайності за виконання агрозаходів порівняно зі збільшенням витрат на проведення даних заходів із розрахунку на 1 га посівної площі отримано суттєве зниження собівартості одиниці продукції. Спільний вплив зазначених факторів у поєднанні зі збільшенням виручки від реалізації продукції з розрахунку на 1 га посівної площі (пропорційно до підвищення урожайності) забезпечив зростання рівня рентабельності. Висновки 7 UA 110642 U 5 10 15 20 1. Залежно від застосування мікробіологічних препаратів встановлено різну реакцію на досліджувані сорти сорго зернового. Рослини цих сортів формували більшу кількість повноцінного зерна, масу 1000 зерен. 2. Застосування Мікрогуміну сприяло підвищенню продуктивності рослин сорго зернового сорту Саморан, з приростом (12-14 % до контролю). Найбільшу врожайність сортів сорго зернового, за роки досліджень забезпечив сорт Саморан - 5,02 т/га та Одеське 205 - 4,95 т/га, відповідно. 3. Спосіб вирощування сорго зернового сприяє покращення харчової цінності зерна та покращення посівних якостей насіння у технології вирощування. 4. Встановлено, що в умовах Західного Лісостепу України перед сівбою найбільш доцільно насіння сорго зернового сорту Саморан обробляти Мікрогуміном та у фазі 4-6 листків обприскувати посіви препаратом мікробного походження Кладостим на фоні заробки сидеральних добрив у ґрунт. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ Спосіб вирощування сорго зернового для підвищення продуктивності культури, який відрізняється тим, що насіння сорго зернового сорту Саморан перед сівбою обробляють Мікрогуміном та обприскують посіви у фазі 4-6 листків Кладостимом - 100 мл/га, з використанням 200 л/га робочої рідини на фоні заробки сидеральних добрив у ґрунт. Комп’ютерна верстка М. Мацело Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 8