Спосіб передачі факсимільних зображень з розпізнаванням символів

Реферат: Спосіб передачі факсимільних зображень з розпізнаванням символів належить до техніки зв'язку та обчислювальної техніки. Технічний результат корисної моделі полягає в підвищенні інформативності за рахунок скорочення об'єму інформації, що передається, а також підвищенні надійності формування інформації про нерозпізнані символи. Скорочення об'єму інформації, що передається, досягається тим, що формуються сигнали про сусідні розпізнані символи та їх координати, а також здійснюється формування заданого сигналу по кожній комбінації областей усіх нерозпізнаних символів. UA 73927 U (12) UA 73927 U UA 73927 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до техніки зв'язку та обчислювальної техніки і може бути використана при передачі факсимільних і телевізійних зображень. Відомо спосіб передачі факсимільних зображень з розпізнаванням символів (А.С. СССР № 1695510, кл. Н03М 7/42, 1989 р.), в якому проводять порядкове сканування зображення документа, послідовне виділення кожного з графічних символів, що містяться у поточному надрукованому рядку, визначають координати і параметри виділеного символу, формують набір пронумерованих зразків символів в межах всього просканованого зображення, порівнюють кожний черговий графічний символ рядка, що сканується, з кожним з пронумерованих зразків набору рядка, що сканується, формують при співпаданні визначеного символу з одним із зразків набору рядка, що сканується, електричного сигналу, вид якого визначається порядковим номером зразка з набору рядка, що сканується, координатами і параметрами виділеного графічного символу у рядку, що сканується, введення чергового виділеного символу при неспівпаданні його ні з одним із зразків рядка, що сканується, як зразка в цей набір з присвоєнням даному символу чергового номера, порівнюють черговий неспівпалий у межах зразків рядка виділений графічний символ з кожним з пронумерованих зразків набору в межах всього пронумерованого зображення, також формують електричний сигнал, вид якого визначається порядковим номером зразка з набору в межах всього просканованого зображення, координатами та параметрами виділеного графічного символу при його співпаданні з одним із зразків набору, вводять черговий символ у набір зразків всього просканованого зображення (документа) з присвоєнням йому чергового номера у випадку неспівпадання ні з одним із зразків цього набору, формують електричний сигнал, відповідний поелементній структурі чергового виділеного графічного символу, нерозпізнаного ні з одним з набору зразків, накопичення послідовно формованих електричних сигналів, відповідних графічним символам поточного рядка та передають їх у канал зв'язку, знищують набір зразків графічних символів, виділених у межах даного рядка зображення після передачі до каналу зв'язку всіх накопичених електричних сигналів, відповідних графічним символам просканованого рядка. Недоліком способу є те, що 50 % закодованої інформації займає опис нерозпізнаних символів, що знижує інформативність способу, а також невеликий коефіцієнт стиску зображення документа, оскільки існує ситуація, при якій нерозпізнаних символів може бути набагато більше, ніж розпізнаних, за рахунок дії завад. Така ситуація призводить до великої завантаженості каналу передачі. Відомий спосіб передачі факсимільних зображень з розпізнаванням символів (Патент України на винахід № 12985, G06K 9/62, Бюл. № 1, від 28.02.97 p.), який полягає у порядковому скануванні зображення документа, послідовно виділяють кожний графічний символ надрукованого рядка, визначають координати і параметри виділеного символу, формують набір пронумерованих зразків символів у межах рядка, що сканується, формують набір пронумерованих зразків символів у межах всього зображення, порівнюють черговий виділений символ з кожним із зразків набору рядка, що сканується, формують, при співпаданні виділеного символу з одним із зразків набору рядка, що сканується, електричний сигнал, вид якого визначається порядковим номером зразка у наборі скануючого рядка і координатами та параметрами виділеного символу у рядка, що сканується, вводять виділений символ, при неспівпаданні його ні з одним із зразків у наборі рядка, що сканується, в цей набір з присвоєнням даному символу чергового номера у цьому наборі, порівнюють черговий неспівпалий в межах набору зразків рядка, що сканується, виділений символ, з кожним із зразків набору всього зображення, формують, при співпаданні виділеного символу з одним із зразків набору всього зображення, електричного сигналу, вид якого визначається порядковим номером зразка в наборі всього зображення і координатами та параметрами виділеного символу в межах всього зображення, вводять виділений символ, при неспівпаданні його ні з одним із зразків в наборі всього зображення, в цей набір з присвоєнням йому чергового номера в даному наборі, формують електричний сигнал у відповідності з поелементним кодуванням виділеного символу при неспівпаданні його ні з одним із зразків в наборі всього зображення, накопичують послідовно формовані електричні сигнали, відповідних графічних символів рядка, що сканується, передають накопичені символи в канал зв'язку і знищують набір зразків рядка, що сканується, після подачі всіх сигналів цього рядка, одночасно з введенням виділеного нерозпізнаного графічного символу у набір зразків всього зображення визначають області неспівпадання цього символу з кожним символом з набору зразків всього зображення, виділяють мінімальну область неспівпадання шляхом поелементної вагової оцінки і виділяють у області неспівпадання суттєвої частини, формують електричний сигнал у відповідності з поелементним кодуванням суттєвої частини мінімальної області неспівпадання, маркують 1 UA 73927 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 сформований електричний сигнал з урахуванням порядкового номера зразка в наборі зразків всього зображення, що має мінімальну область неспівпадання з виділеним нерозпізнаним графічним символом, передають у канал зв'язку найменший за об'ємом із сигналів, відповідних виділеному графічному символу і суттєвої частини мінімальної області неспівпадання. Недоліками даного способу є малий коефіцієнт стиску зображень, оскільки мінімальна область неспівпадання нерозпізнаних символів може займати більшу площу, ніж площа, що займає сам нерозпізнаний символ, а також спосіб не враховує співпадання сусідніх розпізнаних символів, або цілих слів. Крім того, може виникнути ситуація, коли для одного нерозпізнаного символу присутні декілька однакових по значенню мінімальних областей. Така ситуація приводить до великої завантаженості каналу зв'язку. Найбільш близьким до способу, що заявляється, є спосіб передачі факсимільних зображень з розпізнаванням символів (Патент України па корисну модель № 61795, G06K 9/62, Бюл. №14, від 25.07.11 p.), який полягає в тому, що порядково сканують зображення документа, послідовно виділяють кожний графічний символ надрукованого рядка, визначають координати і параметри виділеного символу, формують набір пронумерованих зразків символів у межах рядка, що сканується, формують набір пронумерованих зразків символів у межах всього зображення, порівнюють черговий виділений символ з кожним із зразків набору рядка, що сканується, формують при співпаданні виділеного символу з одним із зразків набору рядка, що сканується, електричного сигналу, вид якого визначається порядковим номером зразка у наборі рядка, що сканується, координатами та параметрами виділеного символу, порівняння чергового неспівпалого символу в межах набору зразків рядка, що сканується, координатами та параметрами виділеного символу, порівняння чергового неспівпалого в межах набору зразків рядка, що сканується, виділеного символу з кожним із зразків набору всього зображення, формування, при співпаданні, виділеного символу з одним із зразків набору всього зображення електричного сигналу, вид якого визначається порядковим номером зразка в наборі всього зображення та координатами і параметрами виділеного символу в межах всього зображення, введення виділеного символу, при неспівпаданні його ні з одним із зразків в наборі всього зображення в цей набір, привласнюють йому черговий номер в цьому наборі, формування електричного сигналу у відповідності з поелементним кодуванням виділеного символу при неспівпаданні його ні з одним із зразків в наборі всього зображення, накопичують послідовно формовані сигнали, відповідні графічним символам рядка, що сканується, передають накопичені сигнали у канал зв'язку, порівнюють символи, що не співпали ні з одним із символів всього документа, визначають області співпадання нерозпізнаних символів, формують сигнали співпалих областей за їх координатами, визначають сигнали сусідніх графічних розпізнаних символів, визначають координати і параметри виділеної пари сусідніх символів, формують набір пронумерованих зразків пар символів у межах всього документа, порівнюють чергову виділену пару символів з кожним із зразків пар сусідніх символів всього набору документа, формують, при співпаданні, виділеної пари сусідніх символів з одним із зразків всього зображення електричного сигналу, вид якого визначається порядковим номером зразка пари в наборі всього зображення та координатами і параметрами виділеної пари символу в межах всього зображення, накопичують послідовно формовані сигнали, відповідних пар графічних символів документа, що сканується, та виділених областей неспівпалих графічних символів, передають накопичені сигнали у канал зв'язку. Недоліками даного способу є низька інформативність, оскільки спосіб не дозволяє об'єднувати символи в групи більше двох елементів, а також низька швидкодія обробки документа, оскільки вибір груп символів здійснюється послідовно. Задачею корисної моделі є підвищення інформативності за рахунок скорочення об'єму інформації, що передається, а також підвищення надійності формування інформації про нерозпізнані символи. Скорочення об'єму інформації, що передається, досягається тим, що формуються сигнали про сусідні розпізнані символи та їх координати, а також здійснюється формування заданого сигналу по кожній комбінації областей усіх нерозпізнаних символів. Поставлена задача вирішується тим, що спосіб передачі факсимільних зображень з розпізнаванням символів, який полягає в тому, що порядково сканують зображення документа, послідовно виділяють кожний графічний символ надрукованого рядка, визначають координати і параметри виділеного символу, формують набір пронумерованих зразків символів у межах рядка, що сканується, формують набір пронумерованих зразків символів у межах всього зображення, порівнюють черговий виділений символ з кожним із зразків набору рядка, що сканується, формують при співпаданні виділеного символу з одним із зразків набору рядка, що сканується, електричного сигналу, визначають нерозпізнані символи всього документа, який не належить ні до одного із пронумерованих зразків символів у межах всього зображення, 2 UA 73927 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 формують пронумеровані зразки символів у межах всього зображення, порівнюють символи, що не співпали ні з одним із символів всього документа, визначають області співпадання нерозпізнаних символів, формують сигнали співпалих областей за їх координатами, визначають сигнали сусідніх графічних розпізнаних символів, визначають координати і параметри виділеної пари сусідніх символів, формують набір пронумерованих зразків пар символів у межах всього документа, порівнюють чергову виділену пару символів з кожним із зразків пар сусідніх символів всього набору документа, формують, при співпаданні, виділеної пари сусідніх символів з одним із зразків всього зображення електричного сигналу, вид якого визначається порядковим номером зразка пари в наборі всього зображення та координатами і параметрами виділеної пари символу в межах всього зображення, накопичують послідовно формовані сигнали відповідних пар графічних символів документа, що сканується, та виділених областей неспівпалих графічних символів, передають накопичені сигнали у канал зв'язку, згідно з корисною моделлю, розбивають розпізнані символи на множини однакових одиничних символів, порівнюють отримані множини по кількості символів в них, визначають найбільшу множину однакових символів і зберігають її в запам'ятовуючому пристрої, із символів, що залишилися, також формують множини і визначають найбільшу множину, процес повторюється до повного перебору усіх символів, розташовуються дані множини в порядку спадання по величині кількості елементів, формують множини згрупованих сусідніх символів в рядках зображення, які мають однакове значення, порівнюють ці множини по кількості клітин, які в них входять, накопичують їх у запам'ятовуючому пристрої і формують в порядку спадання по кількості клітин, формують множини згрупованих сусідніх символів по стовпчиках зображення, які мають однакове значення, порівнюють ці множини по кількості клітин, які в них входять, накопичують їх у запам'ятовуючому пристрої і формують в порядку спадання по кількості клітин, групують сусідні клітини по вертикалі і по горизонталі у множини, які порівнюють по кількості клітин, які в них входять, накопичують їх у запам'ятовуючому пристрої і формують в порядку спадання по кількості клітин, порівнюють отримані найбільші множини по всіх згрупованих символах і визначають множину, яка містить найбільшу кількість клітин, передають її каналом зв'язку, в клітинах, що залишилися, проводять аналогічне групування у множини та проводять їх порівняння по кількості клітин, визначають найбільшу множину символів і передають каналами зв'язку, групування, порівняння та передачу каналами зв'язку проводять до тих пір, поки не будуть перебрані всі розпізнані символи, накопичені нерозпізнані символи також передають каналами зв'язку. На фіг. 1 подано приклад зображення графічного документа, на фіг. 2 представлено зображення документа, розбитого на знакомісця; на фіг. 3 представлено діаграми об'єднання однакових станів клітин у множини; на фіг. 4 - формування множин згрупованих сусідніх двох символів по стовпчиках зображення; на фіг. 5 - формування множин згрупованих сусідніх двох символів по рядках зображення; на фіг. 6 - групування сусідніх клітин по вертикалі і по горизонталі у множини; на фіг. 7 представлена блок - схема пристрою, що реалізує спосіб; на фіг. 8 подана загальна структура визначення груп на основі клітинних автоматів; на фіг. 9 структура клітинного автомата з околом фон Неймана; на фіг. 10 - функціональна схема процесорного елемента (ПЕ); на фіг. 11 - функціональна схема блока визначення кількісних показників; на фіг. 12 - функціональна схема спеціалізованого клітинного автомата. Пристрій (фіг. 7) містить блок сканування (БС) 1, перший клітинний автомат для формування станів клітин (КА) 2, другий клітинний автомат для об'єднання однакових станів клітин у відповідні множини (КА1) 3, третій клітинний автомат для зберігання станів клітин, що залишилися (КА2) 4, блок фіксації множин станів та визначення найбільшої множини (БФМС) 5, блок формування вибраних множин (БФВМ) 6 та блок формування нерозпізнаних символів (БФНС) 7, вхід якого підключений до третього виходу другого КА1 3, а вихід БФВМ 6 підключений до першого виходу 8 пристрою, другий вихід 9 якого, підключений до виходу БФНС 7, вхід 10 пристрою підключений до входу БС 1, вихід якого з'єднаний з входом КА 2, вихід якого підключений до входу другого клітинного автомата КА1 3, а перший та другий виходи 11, 12 КА1 3 підключені, відповідно, до входів управління БФМС 4 та КА2 5, інформаційні виходи КА2 5 підключені, відповідно до другого інформаційного входу 14 КΑ1 3 та до другого інформаційного входу 15 БФМС 4, перший вихід якого підключений до другого входу 16 КА2 5, а другий вихід підключений до інформаційного входу 17 БФВМ 6. Спосіб передачі факсимільних зображень з розпізнаванням символів полягає в наступному. У початковий момент часу формують зображення документа, який необхідно передати каналом зв'язку. Далі проводять порядкове сканування символів документа і формують послідовність сигналів, що по фізичній суті відповідають символу у кожному знакомісці документа. Тобто, документ розбивається на знакомісця, після чого відбувається запис сигналу 3 UA 73927 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 знакомісця, який здійснює встановлення відповідної клітини у відповідний стан. Стан клітини означає, що на її виході присутні сигнали, які відповідають символу у знакомісці документа. Кількість станів однієї клітини залежить від можливої кількості символів, що можуть зустрічатись у документі. Тобто обмежується множиною символів вхідного алфавіту. Таким чином, після сканування усього поля документа, кожна клітина кодує відповідний символ. Крім того існує задана організація околу, що указує на множину символів, які об'єднуються у формуванні єдиного множинного сигналу або стану. Тобто, сигнал кожної клітини указує на символи і розташування їх у околі кожної клітини. Якщо, наприклад, вибраний окіл фон Неймана, то у формуванні сигналу беруть участь п'ять клітин (контрольна клітина і чотири клітини околу) та їх вихідні внутрішні стани. Якщо, наприклад, вибраний окіл Мура, то у формуванні стану клітини беруть участь вісім клітин околу і власна контрольна клітина. Тобто, клітина схематично виконана таким чином, що вона виконує функцію, аргументами якої є сигнали станів клітин околу і сигнал стану власної клітини. Після формування станів клітин здійснюється об'єднання однакових станів клітин у відповідні множини. Наприклад, символ б має координати {(1,4); (2,14); (3,31); (8,6); (9,22); (10,42); (14,36); (17,21); (18,16); (18,17); (19,44);(21,14)}, символ и має координата {(1,3); (1,6); (1,42); (2,27); (4,1); (4,4); (5,14); (5,19); (5,29); (5,33); (5,41); (6,23); (7,11); (7,16); (9,9); (9,23); (10,3); (10,37); (10,45); (11,8); (11,10); (11,18); (11,36); (12,13); (12,17); (12,19); (12,41); (13,3); (13,6); (13,45); (14,2); (14,4), (14,16); (16,33); (16,43); (17,33); (18,27); (18, 45); (20,25); (20,30); (20,45); (21,30); (21,37)}. Далі визначають множину, що містить найбільшу кількість однакових станів. Стани клітин, що залишилися, перезаписуються і зберігаються, причому стани клітин зберігають початкове розташування у документі. Клітини, що залишилися, знову групуються в клітини з однаковими станами, серед яких визначається найбільша множина та здійснюється формування послідовності сигналів у порядку їх надходження. Процес перезапису множин, що залишилися, продовжується до тих пір поки не буде здійснений весь перебір станів. Символи, які зустрічаються один раз у документі, тобто вважаються нерозпізнаними {(3,13); (3,37); (7,15); (8,21); (9,36); (10,2); (10,29); (10,39); (13,20); (16,15); (16,40); (19,8); (19,38); (21,23)}, формуються у послідовність сигналів нерозпізнаних символів і разом із сформованою послідовністю сигналів визначених множин символів передаються у канал зв'язку. На фіг. 1 представлено приклад зображення документа. На фіг. 2 подано приклад документа, розбитого на знакомісця. Виділені клітини вважаються нерозпізнаними. На фіг. 3 представлено об'єднання однакових станів клітин у відповідні множини, визначення множин, що містять найбільшу кількість однакових станів, і запис їх у порядку спадання. На фіг. 4 подано приклад формування множин згрупованих сусідніх двох символів по стовпчиках зображення, які мають однакове значення, порівняння цих множин по кількості клітин, які в них входять і формування їх в порядку спадання по кількості клітин. На фіг. 5 подано приклад формування множин згрупованих сусідніх двох символів по рядках зображення, які мають однакове значення, порівняння цих множин по кількості клітин, які в них входять і формування їх в порядку спадання по кількості клітин. На фіг. 6 представлено групування сусідніх клітин по вертикалі і по горизонталі у множини, порівняння цих множин по кількості клітин, які в них входять, і формування їх в порядку спадання по кількості клітин. Таким чином, спосіб дозволяє об'єднувати символи в групи більше ніж по два елементи, що підвищує інформативність і коефіцієнт стиску зображення документа, що в свою чергу приводить до зменшення навантаження на канал передачі. Пристрій для передачі факсимільних зображень з розпізнаванням символів працює в такий спосіб. Зображення документа подається на вхід 10 пристрою (фіг. 7) та, відповідно, подається на вхід БС 1, який проводить порядкове сканування символів документа. Під час сканування КА 2 здійснює формування станів клітин, після чого відбувається проектування цих станів на клітинний автомат КА1 3, який здійснює об'єднання однакових станів клітин у відповідні множини. З виходу 11 КА1 3 сигнали об'єднаних множин подаються на перший вхід блока фіксації множин станів та визначення найбільшої множини (БФМС 5), який визначає множину, що містить найбільшу кількість однакових станів. Стани клітин, що залишилися, записуються на 4 UA 73927 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 вхід 16 КА2 5, який призначений для зберігання станів клітин, що залишилися. Причому стани клітин зберігають початкове розташування у документі. По сигналу від БФМС 5 клітини, що залишилися, перезаписуються з КА2 4 на вхід 14 КА1 3, який знову здійснює групування клітин з однаковими станами. КА1 3, після групування передає групи у БФМС 5, який визначає найбільшу множину і передає її на вхід 17 блока формування вибраних множин (БФВМ 6). БФВМ 6 здійснює формування послідовності сигналів у порядку надходження від БФМС 5. Процес перезапису множин, що залишилися, з КА2 4 до КА1 3 продовжується до тих пір, поки не буде здійснений весь перебір станів. Символи, які зустрічаються один раз у документі, тобто вважаються нерозпізнаними, записуються з виходу 13 КА1 3 до блока формування нерозпізнаних символів (БФНС 7). По закінченні формування послідовності сигналів нерозпізнаних символів у БФНС 7 пристрій готовий до передачі сигналів у канал зв'язку. У канал зв'язку сигнали, що передаються, надходять з першого та другого виходів 8, 9 пристрою. На перший вихід 8 пристрою подаються сигнали з виходу БФВМ 6 про послідовності сигналів визначених множин символів. На другий вихід 9 подаються сигнали з виходу БНСЗО 7 про послідовність сигналів нерозпізнаних символів. До каналу зв'язку сигнали про розпізнані та нерозпізнані символи можуть подаватися як послідовно так і паралельно. Найпростішим способом визначення групи клітин у документі здійснення послідовного сканування поля К А та підрахунку однакових символів у кожній отриманій групі та послідовне порівняння усіх груп. Недоліком є те, що на реалізацію таких дій витрачається значний час, який складається з часу, що витрачається на сканування, підрахунок символів у групах та послідовне порівняння підрахованих значень. Крім того, значний час витрачається на перебір символів по групах, тобто визначення груп по згрупованих значеннях. Групування здійснюється по два елементи у рядку, по три і т. д. Крім того, групування може здійснюватися і по вертикальних, і по діагональних сусідах. Від кількості елементів групування залежить і вага кожної групи, на яку відбувається множення числового значення групи. Числове значення групи визначається кількістю отриманих згрупованих символів у документі. При використанні сканувального принципу визначення символів основні функції покладаються на блок обробки сигналів, що надходять від сканувального пристрою. Блок обробки має послідовний характер, який витрачає багато часу на визначення груп однакових символів. Для підвищення швидкодії формування та визначення груп однакового групування символів пропонується використання КА з порогового обробкою сигналів з виходів усіх клітин. Загальна структура КА для формування груп однакових сигналів (фіг. 8.) містить клітинний автомат 18 (КА), блок 19 визначення кількісних показників (БВКП) та перетворювач струм-код 20 (ПСК). Сигнали станів клітини залежать від структури околу, по якому організований КА. На фіг. 9 подана структура КА з околом фон Неймана. Кожна клітина подається процесорним елементом ПЕі j 21 (де i,j - координати клітини відповідно по рядках та стовпчиках), який взаємопов'язаний з сусідніми ПЕ по горизонталі (справа, зліва) та по вертикалі (зверху, знизу). По цих зв'язках відбувається обробка сигналів від клітин околів. ПЕ (фіг. 10) складається з елемента пам'яті (ЕП) 22, блока обробки результатів (БОР) 23 та схеми порівняння (СП) 24. Кожний з входів від процесорного елемента ПЕ i-1,j 25, ПЕi+1,j 26, ПЕi, j-1 27 та ПЕi, j+1 28 БОР 23 підключений до виходу 29 ЕП 22 відповідного ПЕ околу (30), а вихід 31 БОР 23 підключений до першого входу СП 24, другий вхід 32 якої підключений до входу управління порогом 33 (ВУП). По ВУП подаються коди символів або груп символів, по яких визначається належність вмісту клітин до даної групи. Належність визначається СП 24 шляхом порівняння кодів на входах. Якщо коди рівні на обох входах, то сигнал з виходу 34 СП 24 відповідає логічній «1». Запис символу здійснюється по входу запису 35 (ВЗ) у ЕП 22, вихід якого з'єднаний з п'ятим входом 29 БОР 23. Сигнал з виходу 34 СП 24 подається на вхід відповідної клітини БВКП (фіг. 11). БВКП складається з NxM однорідних клітин 36, які одним електричним виводом з'єднані між собою і підключені до першого виходу 38 ПСК 37, другий вихід 39 якого підключений до загальної шини, або до від'ємного полюса джерела живлення. Кожна клітина БВкП споживає струм, який протікає через клітину від позитивного джерела до загального виводу усіх клітин. Клітини схемотехнічно налагоджені так, що струми, які проходять через них, мають однакове значення. 5 UA 73927 U 5 Тобто, Ii,j = І, де Ii,j - струм, що протікає через клітину, яка розташована на перетині і-го рядка та j-гo стовпчика; І - одиничний струм. При даній організації кількість клітин у групі визначається величиною струму, що протікає через ПСК 37. Кількість клітин у групі визначається наступним виразом:  k  k  f   i   f k   i k  , 10 15 20 25 30 35 де Аk - кількість клітин у групі, що кодують однакові символи або сполучення символів; І(і) - і-ий одиничний струм; Ak = k Значення k вказує скільки клітин БВКП проводять одиничний струм, які підсумовуючись проходять через ПСК 37. ПСК 37 на виході 40 формує код, який кодує значення k. Але така структура не дає можливість визначити координати виділених клітин. Вона дозволяє визначити кількість однакових символів, по кожному символу, що існує в документі. При цьому аналоговий режим підсумування дає найвищу швидкодію обробки по групах. Для визначення координат символів у кожній групі здійснюється перезапис станів у спеціалізований КА (СКА) з можливістю порядкового сканування (фіг. 12). СКА складається з матриці процесорних елементів 41 (ПЕ), які організовують КА. Причому, ПЕ кожного рядка об'єднані в один електричний вивід, який підключений до відповідного виходу (1, 2, ..., n) блока 42 сканування по вертикалі (БСВ), вхід 44 якого підключений до виходу генератора 43 (Г) та до першого входу блока 45 зберігання координат (БЗК). ПЕ кожного стовпчика ΚΑ також об'єднується в один електричний вивід, який під'єднаний до відповідного входу (1, 2, ..., m) блока 46 формування координат рядка (БФСК), вихід 47 якого підключений до другого входу БЗК. СКА працює в такий спосіб. Сигнал від клітин з однаковими станами (в них записані однакові символи) встановлюють в одиничний збуджений стан відповідні ПЕ 41. Γ 43 формує імпульси на виході, які надходять на вхід БСВ 42. Спосіб дозволяє здійснювати розпізнавання символів та об'єднання сусідніх розпізнаних символів у множини, при умові існування повторів пар розпізнаних символів у документі. Крім того, використання КА з пороговою обробкою сигналів з виходів усіх клітин дозволяє визначати групи клітин у документі паралельно, що підвищує швидкодію обробки документа. Також, заявлюваний спосіб здійснює обробку усіх клітинних областей нерозпізнаних символів та формує сигнали відповідних отриманих комбінацій. Така організація способу передачі факсимільних зображень дозволяє зменшити навантаження на канал зв'язку, а також зменшити час використання середовища передачі на час передачі документа. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 40 45 50 55 Спосіб передачі факсимільних зображень з розпізнаванням символів, який полягає в тому, що порядково сканують зображення документа, послідовно виділяють кожний графічний символ надрукованого рядка, визначають координати і параметри виділеного символу, формують набір пронумерованих зразків символів у межах рядка, що сканується, формують набір пронумерованих зразків символів у межах всього зображення, порівнюють черговий виділений символ з кожним із зразків набору рядка, що сканується, формують при співпаданні виділеного символу з одним із зразків набору рядка, що сканується, електричного сигналу, визначають нерозпізнані символи всього документа, який не належить ні до одного із пронумерованих зразків символів у межах всього зображення, формують пронумеровані зразки символів у межах всього зображення, порівнюють символи, що не співпали ні з одним із символів всього документа, визначають області співпадання нерозпізнаних символів, формують сигнали співпалих областей за їх координатами, визначають сигнали сусідніх графічних розпізнаних символів, визначають координати і параметри виділеної пари сусідніх символів, формують набір пронумерованих зразків пар символів у межах всього документа, порівнюють чергову виділену пару символів з кожним із зразків пар сусідніх символів всього набору документа, формують, при співпаданні, виділеної пари сусідніх символів з одним із зразків всього зображення електричного сигналу, вид якого визначається порядковим номером зразка пари в наборі всього зображення та координатами і параметрами виділеної пари символу в межах всього зображення, накопичують послідовно формовані сигнали відповідних пар графічних символів документа, що сканується, та виділених областей неспівпалих графічних символів, 6 UA 73927 U 5 10 15 20 передають накопичені сигнали у канал зв'язку, який відрізняється тим, що розбивають розпізнані символи на множини однакових одиничних символів, порівнюють отримані множини по кількості символів в них, визначають найбільшу множину однакових символів і зберігають її в запам'ятовуючому пристрої, із символів, що залишилися, також формують множини і визначають найбільшу множину, процес повторюється до повного перебору усіх символів, розташовуються дані множини в порядку спадання по величині кількості елементів, формують множини згрупованих сусідніх символів в рядках зображення, які мають однакове значення, порівнюють ці множини по кількості клітин, які в них входять, накопичують їх у запам'ятовуючому пристрої і формують в порядку спадання по кількості клітин, формують множини згрупованих сусідніх символів по стовпчиках зображення, які мають однакове значення, порівнюють ці множини по кількості клітин, які в них входять, накопичують їх у запам'ятовуючому пристрої і формують в порядку спадання по кількості клітин, групують сусідні клітини по вертикалі і по горизонталі у множини, які порівнюють по кількості клітин, які в них входять, накопичують їх у запам'ятовуючому пристрої і формують в порядку спадання по кількості клітин, порівнюють отримані найбільші множини по всіх згрупованих символах і визначають множину, яка містить найбільшу кількість клітин, передають її каналом зв'язку, в клітинах, що залишилися, проводять аналогічне групування у множини та проводять їх порівняння по кількості клітин, визначають найбільшу множину символів і передають каналами зв'язку, групування, порівняння та передачу каналами зв'язку проводять до тих пір, поки не будуть перебрані всі розпізнані символи, накопичені нерозпізнані символи також передають каналами зв'язку. 7 UA 73927 U 8 UA 73927 U 9 UA 73927 U 10 UA 73927 U 11 UA 73927 U 12 UA 73927 U 13 UA 73927 U Комп’ютерна верстка І. Скворцова Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 14