Спосіб лікування запальних процесів статевих органів та пристрій для його реалізації

Запропонований винахід відноситься до медицини, зокрема до способів лікування запальних Інфекційних захворювань статевих органів і може бути використаний при лікуванні цих захворювань в гінекології, урології, дерматовенерології. Способи лікування Інфекційних запальних захворювань статевих органів жінок і чоловіків відомі. До них відносяться промивання каналів статевих органів (антисептиками, антибіотиками та речовинами розсмоктувальної дії) та піхви, застосування ванночок, тампонів з розчинами та мазями, та введення лікувальних речовин з допомогою електрофорезу, при якому використовуються допоміжні джерела електричного струму з прикладанням електродів до шкіри (Педченко А.І. Гінекологія К., 1960, с 156-158, 178; Тімошенко А.В. 1 співавт Практична гінекологія. К., 1981, с 63-67: Шаткін А.А, Мавров і.і. Урогенітальний хламідіоз. Μ, 1983). Всі ці способи направлени на антибактеріальну. Розсмоктувальну дію на спайки і підвищення імунобіологічної реактивності організму. Для підвищення ефективності лікування, при хронічному перебігу, спочатку визивають загострення запального процесу за допомогою внутрішньом'язового введення різних препаратів (продігіозану, пірогеналу, вакцин та ін.) і потім призначають антибактеріальну терапію Недоліком цих способів лікування є недостатня ефективність, внаслідок чого вини-кають часті рецедиви запалення з ускладненнями, які потребують тривалого І дорогостоючого лікування (непліддя запального генезу, виникнення спайок, чоловіча неспроможність запліднення). Ці ускладнення пов'язані з тим, що ряд збудників цих захворювань розміщуються в середині клітини тканин (хламідії, гарднерели, гонококи та ін.). І застосовані при цьому лікувальні препарати не можуть проникнути через мембрани в середину клітин та здійснити антибактеріальну дію і збудники залишаються живими (Щаткін А.А., Мавров 1.1. Урогенітальний хламідіоз. М., 1983; Сольский Я.П. и соавт. Воспалительные заболевания женских половых органов. К., 1975, с. 117, 134-137, 141; авт.св. СССР № 1066601, 1561987). В останні роки все більшого застосування набуває спосіб біофорезу, при якому не використовуються додаткові джерела електроспоживання, використовується біострум самого організму. Він базується на тому, що для забезпечення біофорезу використовують два електроди з одно- і різнорідних металів, які з'єднані електропровідником І виконані у вигляді пластин. Коли такі електроди прокласти до тіла, то в замкнутому колі починають рухатися електрони, виникає електричний струм з силою 5-40 і іноді більше ЩА, який рухається від електроду з однорідного металу, який є донором електронів з знаком (+), до електроду з різнорідного металу, який є акцептором електронів і має знак (-) (Макац В.Г. Основи бІоенерготерапії. Вінниця, 1991. с 8-30). Цей струм постійно змінюється і, як доказано автором І другими, регулюється організмом, широко застосовується для біорегуляції енергетики в організмі при лікуванні і профілактиці різних захворювань. Слід також відзначити, що при гальвано і електрофорезі кругом електроду з однорідного металу на відстані 1,5-2см від його краю мікроорганізми гинуть і нерозмножуються. Таке явище ще в минулому сторіччі було названо олігодинамічною дією на мікроорганізми. Самою великою олігодинамічною дією володіє срібло, потім мідь та ін. Враховуючи вищесказане, нами була поставлена мета використання відомого в лікуванні запальних інфекційних захворювань статевих органів. В завдання запропонованого винаходу входить розробка такого способу лікування інфекційних запальних процесів статевих органів, який підвищує ефективність лікування І скорочує його строки. Таке завдання забезпечується тим, що загострення запального процесу, локальну антибактеріальну терапію І місцеве ведення лікувальних речовин і контроль ефективності лікування проводять з допомогою місцевого біофорезу, для чого в канал статевого органу вводять лікувальну речовину разом з електродом з однорідного металу, який володіє антимікробною олігодинамічною дією. Такі дії одночасно забезпечують місцеве введення лікувальних речовин, проведення антибактеріальної олігодина-мічної згубної дії на мікроорганізми, які знаходяться в каналі статевого органу, тканинах і їх клітинах, а також допомагають контролювати і корегувати ефективність лікування. Застосування способу полягає в тому, що після відповідного обстеження і встановлення показань, беруть два електроди з'єднаних провідником, один з яких виготовлено з одновідного металу і володіє олігодинамічною дією, а другий виготовлено із сплаву різнорідних металів. При цьому електрод з однорідного металу (срібляний, мідний) може бути виконаний в вигляді трубки, закрученої в спіраль дроту, стержня та ін. і відповідної форми та розміром каналу. Він має заряд (+), віддає електрони і є донором. Його обмотують, чи в його канал вводять марлю, змоченою лікувальними речовинами (антисептиками, антибіотиками з дімексидом чи препаратом розсмоктувальної дії та ін.) на фізіологічному розчині і вводять в канал статевого органу (канал шийка матки, уретру). При потребі в піхву також вводять тампон з такими.ж речовинами. Другий електрод в вигляді пластини має заряд (-) І є акцептором (сприймаючим електрони), обмотують марлею, змоченою фізіологічним розчином, прикладують 1 закріпляють до шкіри попереку, чи над придатками матки. При цьому в замкнутому колі (провідник, електроди, організм) виникає електричний струм з силою 5-40 мкА, який рухається в напрямку від (і-) до (-) і може вимірюватися мікроамперметром. При цьому розпочинається біофорез лікувальними речовинами безпосередньо'місцево на слизову оболонку І навколишні тканини між електродими, а також розпочинається згубна антимікробна дія на мікроорганізми, які розміщені внутрішньоклітинно. При застосуванні дімексиду, який збільшує проникливість мембран клітин, проникливість йонів лікарських речовин через мембрани клітин в їх порожнини при біофорезі збільшується і одночасно з олігодинамічною дією електроду розташовані в середині клітин мікроорганізми швидко гинуть. При цьому запальний процес загострюється. Такий біофорез проводять перший раз на протязі 15-20 хв, після чого електроди знімають. На другий день при появі ознак запального процесу біофорез не застосовують, а призначають загальну внутрішньом'язову та місцеву антибактеріальну терапію до затухання запального процесу (3-5 днів). Для цього призначають внутрішньом'язово антибіотики відповідно до чутливості мікроорганізмів, а місцево канал статевого органу промивають антибактеріальними препаратами і речовинами розсмоктувальної, чи збільшуючих проникливість мембран клітин дІТта Ін. Після затухання запального процесу знову призначають біофорез по вищеописаній схемі до того часу, коли появляться ознаки загострення запального процесу. При появі цих ознак біофорез закінчують І знову призначають загальну внутрішньом'язову та місцеву антибактеріальну терапію на 3-5 днів. Таке чередування продовжують до того часу, коли біофорез вже не визиває загострення запального процесу. В випадках, коли на другий день після першого прийому біофорезу ознак загострення запального процесу не відбувається, то біофорез повторюють кожний день до його виникнення. Коли його не виникає на протязі 56 днів, то лікування закінчують. Приклад конкретного застосування. Хвора С-а СМ., 21 рік, історія хвороби №269, звернулась в жіночу консультацію зі скаргами на значні виділення із піхви і болі внизу живота. Госпіталізована в стаціонар. Після обстеження поставили діагноз: непліддя, хронічний правостронній сальпінгіт хламідійної етнології. Лабораторно виділені хламідії в уретрі і цервікальному каналі. Для лікування було взято 2 електроди з однодіного металу (мідний дріт), які з'єднано електропровідником, мали форму циліндричної спіралі І були з'єднані з другими електродами, виконаними у вигляді пластин з різнорідного металу. В порожнині спіралі перших двох електродів було введено марлеві тампони, змочені відповідно до чутливості мікроорганізмів антибіотиком з дімексидом на фізіологічному розчині. Ці електроди були введені в уретру І канал шийки матки хворої, а електроди пластинчатої форми з різнорідного металу обмотані марлею, змоченою фізіологічним розчином, було прикріплено до шкіри в ділянці проекції правого придатка та попереку. При цьому в вимірювальному приладі, який був включений між електродами появився електричний струм силою 40 мкА і розпочався біофорез лікувальної речовини та олігодинамічна дія мідного електроду на навколишні тканини 1 мікроорганізми в них. Тривалість процедури була 15 хв, після чого електроди було видалено. На другий і третій день після прийому такої процедури 25 І 30 хв загострення запального процесу не наступило і воно відбувалося після четвертого біофорезу, після чого хворій призначена загальна внутрішньом'язова антибіотикотерапія відповідно до чутливості мікроорганізмів і місцеве промивання каналів антисептичними розчинами на антибіотиками з дімексидом. Така терапія була продовжена 4 дні і наступило затухання запального процесу (пройшли болі внизу живота, нормалізувалась температура, закінчилися виділення з піхви). Після цього було назначено повторно біофорез на протязі 5 днів в тому ж порядку. Загострення запального процесу не відбулося (виділення 1 болі зникли) і хвора була виписана. Через 3 тижні в аналізі на хламідії їх не виявлено. Рекомендовано через 1-місяць повторити обстеження і при необхідності лікування.