Установка для виробництва рідкого біопалива

Корисна модель відноситься до технології рідкого пального, наприклад, для дизельних двигунів [1,2]. Відомий спосіб приготування рідкого пального [авт. св. СССР №1296205, кл. В01 3/00, опубл. 15.03.87, Бюл. №10,1987г], який включає подачу вуглеводного палива у змішувальну камеру зі швидкістю заввишки критичної, при цьому у змішувальної камери має місце знижка тиску. У камеру також спрямовують підігрітий другий компонент, який закипає і нарешті створюється гомогенна паливна суміш [1]. Недоліком цього способу є приготування паливної суміші безпосередньо у процесі роботи двигуна, що ускладнює конструкцію паливної системи. Більш близьким по технології рідкого біопалива до запропонованої корисної моделі є [патент України №14612 МКИ C10L 1/00, опубл. 25.04.97. Бюл. №2 "Спосіб приготування рідкого пального"] [3]. Згідно цього способу пропонується добавка до дизельного пального 10-30% ріпакової олії і суміш переробляють у дизельне пальне за рахунок кавітаціонної обробки при числах кавітації від 1,5 до 4,5. Недоліком цього способу є незначна заміна дизельного пального рослинною олією, наприклад, 10%, а також відсутнє використання спирту [2]. Метою запропонованої корисної моделі є зниження використання дизельного пального до 20-25% за рахунок рослинної олії та спирту. Суть корисної моделі полягає в тому, що у олії при смаженні значно знижується кислотне число, а також має місце перехід поліненасичених жирних кислот у мононенасичені з новими якостями, властивими дизельному пальному за рахунок підвищення теплоти згорання рослинного компонента біопалива і, як наслідок, поліпшується паливна економічність дизеля [4]. Ознаками запропонованої корисної моделі, що відрізняються, є використання процесу теплової обробки жирних кислот у складі оліємісткої сировини, а також змішування смаженого продукту з розчинником жиру, наприклад, метиловим спиртом, або азеотропної суміші спирту з водою, залишки якої вилучають на центрифугальному сепараторі. На малюнку 1 зображена технологічна схема установки для виробництва рідкого біопалива, яка працює таким чином. У ємність 1 спрямовують сировину, наприклад, ріпакове насіння, яке через магніт 2 спрямовують у лущильник 3 і через війку 4 спрямовують у плющильник 5, з якого продукт спрямовують у жаровню 6, з якої продукт спрямовують у змішувач 7, в який із бака 8 дозувачем 9 дозують азеотропну суміш спирту з водою, далі суміш спрямовують у прес 10, з якого вилучають сходом - шрот, а проходом рідину, яку спрямовують у фільтр 11,після якого рідину насосом 12 прокачують через кавітатор 13, в змішувальну камеру якого дочують дизельне пальне із бака 14, далі суміш осушують від збиткової вологи на центрифугальному сепараторі 15. Таким способом виробляють дизельне пальне, яке відповідає наступним показникам: циганове число - 47-60 температура спалаху - не нище 138°С теплотворна здатність - не нище 39670кДж/кг температура стигнення: -38°С плотність при 20°С - 0,79 - 0,86кГ/куб.м утримання води - 0 утримання механічної суміші - 0 масова доля сіри - не вище 0,2% кислотність, МгКОН на 100куб. см палива не вище - 6%. Після кавітаціонної обробки суміш має стабільне від разшарування компонентів біодизельне пальне. У запропонованій корисній моделі власного виробництва рідкого біопалива передбачається знижка використання нафтопродуктів до 20-25%. Таким чином, за рахунок рослинної олії та виробництва азеотропної суміші спирту з водою в умовах власного сільського виробництва, маємо значну альтернативну частину рідкого біопалива, за рахунок якого знижується залежність сільського господарства від купівлі нафтового дизельного пального. Джерела інформації. 1. А. с. СССР №1296205, кл. В01 3/00.опуб.15.03.87 Бюл.№10 2. Патент США №4229252,кл. C10L 1/02, опубл. 29.05.90г, 3. Патент України, №14612 C10L 1/00, опубл. 25.04.97г,Бюл.№2 "Спосіб приготування рідкого пального". 4. Патент України, №48615, опубл. 15.08.02г, Бюл.№8 "Спосіб одержання біопалива для дизелів".