Спосіб смугового обробітку ґрунту і пристрій для його здійснення

Корисна модель відноситься до сільськогосподарського виробництва і машинобудування, а саме до основної ґрунтозахисної енергозберігаючої обробки орних земель у вигляді череди глибокорозпушених, спеціально спрофільованих смуг для вирощування просапних культур, і пристрою для її здійснення. Відомий спосіб обробки ґрунту при смуговому землеробстві баштанних і овочевих культур (А.с. СРСР №1464922, кл.А01В79/02, 1987), який полягає в тому, що при основній обробці ґрунту оранку здійснюють смугами, які вдвічі вужчі від смуг, що залишають не зораними. Внесення органомінеральних добрив і сівбу виконують тільки в оброблені смути. В наступні роки оранку здійснюють зі зміщенням смуг таким чином, щоб кожна неорана смута знаходилась на протязі двох років в паровому стані. Однако даний спосіб не можна використати при вирощуванні просапних культур через вузість ширини їх міжрядь і відсутність необхідного ґрунтообробного знаряддя. Відомий спосіб обробки ґрунту і ґрунтообробне знаряддя В.Г. Валімова (А. с. СРСР №1727595, кл. А01В79/00, 49/02, 1992), який включає стрічкове розпушення і зсув верхнього ярусу ґрунту на краї борозни, створення гребенів за рахунок розпушення, підйому і оберту нижнього ярусу борозни, розпушення дна борозни, зріз і зсув гребеня в борозну без оберту, додатковий зріз гребеня з похилом і зсувом отриманого ґрунту в сторону борозни. Недоліками даного способу слід вважати інтенсивне змішування різних прошарків ґрунту в борознах (смугах) і його руйнівну дію на стерновий фон. В результаті посилюється небезпека вітрової ерозії ґрунту, достатньо високою остається енергоємність процесу, а відсутність рослинної мульчі на поверхні створює додаткове витрачення вологи від вивітрювання. Крім того, даний спосіб не передбачає локальної заправки борозен (смуг) добривами, що значно знижує його ефективність. Найбільш близьким технічним рішенням, вибраним в якості прототипу, являється стрічково-гребеневий спосіб обробки ґрунту і пристрій для його здійснення (Патент України №23661, кл. А01В79/00, 49/02, 1998). Даний спосіб використовується при вирощуванні просапних культур і полягає в тому, що восени поверхню ґрунту здобрюють, дискують, потім нарізують борозни з водоповітротерморегулюючими щілинами і одночасно формують між ними гребені, ширина основи яких відповідає подвоєній ширині борозен, а крок збігається з шириною міжрядь висаджуванних рослин. Попереднє дискування ґрунту і нарізка борозен призводять до руйнування стернового покрову і створення небезпеки вітрової ерозії ґрунту, а стояки, виставлені в один ряд по фронту просування пристрою, при збільшенні зволоженості і забур'яненості ґрунту, здатні забиватися корінням рослин і пожнивними залишками. Крім того, формування щілин в вертикальних площинах призводить до збільшення енерговитрат, зниження працездатності пристрою і не спроможне, навіть з урахуванням природних процесів, забезпечити якісну підготовку ґрунту до сівби. В цьому полягають суттєві недоліки прототипу. В основу корисної моделі поставлено задачу створення смугового способу основної обробки грунту як нетрадиційного, енергозберігаючого, ґрунтозахисного, протиерозійного. Для цього поле після жнив і проростання бур'янів обробляють гербіцидами суцільної дії. Потім без дискування поверхні і борознування міжрядь виконують одночасну нарізку комбінованими робочими органами симетрично похилих водоповітротерморегулюючих щілин в прикореневій зоні вирощуваних рослин, безполицеве об'ємне розпушення ґрунту в міжщілинних смугах, їх локальну заправку добривами, а також розкриття верхньої частини щілин шляхом часткового зсуву верхнього прошарку ґрунту в бік середини смуг. Запропонована корисна модель дозволяє скоротити енерговитрати, підвищити працездатність пристрою, покращити родючість ґрунтів, ефективніше використати добрива, збільшити агротехнічний потенціал для вирощення не тільки теперішніх просапних культур, але і культур послідуючих, згідно з діючою сівозміною. На фіг.1 приведено поперечний розріз орного шару ґрунту після його обробки смуговим способом. Смуговий спосіб обробки ґрунту здійснюють за допомогою пристрою таким чином. Восени поле після жнив і проростання бур'янів обробляють гербіцидами суцільної дії. Потім здійснюють за один прохід пристрою основну обробку ґрунту, включаючу проріз дисковими ножами верхнього шару ґрунту разом із пожнивними залишками і глибоку нарізку по здійсненому прорізу комбінованими стояками похилих водоповітротерморегулюючих щілин. При цьому ґрунт в смугах, що між щілинами, обжимається, частково підрізається, підіймається лемешами та ножами і, без змішування прошарків, падає вниз, приймаючи агротехнічно цінний розпушений стан із одночасно збереженою стернею. Полицеві пластини здійснюють частковий зсув верхнього прошарку ґрунту до середини смуги, розширяючи верх щілин і створюючи сприятливі умови для покращення водного, повітряного та теплового балансів у ґрунті. Мінеральні добрива подаються по телескопічним тукопроводам в щілини на задану глибину, покращуючи умови живлення рослин. При забиванні пристрою корінням бур'янів і пожнивними залишками здійснюються відповідні регулювання заглиблення дискових ножів і взаємного розташування комбінованих стояків на ригелях рами до зникнення не бажаного ефекту. Застосування даного способу основної обробки ґрунту дозволяє на протязі осіннє-зимового періоду підвищити накопичення вологи у ґрунті, більш сприятливо перерозподілити її між діючими прошарками, знизити щільність і підвищити продуктивність ґрунту, особливо у прикореневій зоні рослин, захистити верхній прошарок ґрунту від водної та повітряної ерозії, збільшити ефект післядії обробки ґрунту і, в кінцевому результаті, підвищити урожайність вирощуваних рослин.