Спосіб лікування простатиту

Спосіб лікування простатиту, що включає прийом антибактеріальних препаратів, біостимуляторів, вітамінотерапію, аутогемотерапію і фізіотерапію у сполученні з 3-7 парапростатичними 3 39601 Загальним недоліком описаних способів є введення озонованих розчинів, як правило, парентерально, внутрішньовенно, без урахування середовища попадання розчину, у зв'язку з чим дозировки, які застосовують, не відповідають меті їх введення і не можуть бути використані для лікування простатиту. Найбільш близьким до корисної моделі є спосіб лікування хворих простатитом, описаний [Арнольди Э.К. Простатит: опыт, проблемы, перспектива. Научно-практ. Пособие. - Харьков. Каравелла. - 1997.- С.156-158]. Він включає прийом антибактеріальних препаратів, біостимуляторів, вітамінотерапію, аутогемотерапію і фізіотерапію у сполученні з 3-7 парапростатичними блокадами з проміжками в 2-3 дні. Парапростатичні блокади виконують за допомогою лікарської суміші із 20мл 0,5% розчину новокаїну, 25мг гідрокортизону, комбінації антибіотиків широкого спектру дії і 64 УО лідази, по 10 мл парапростатично з кожного з боків під пальцевим пальпаторним контролем. До недоліків парапростатичних блокад слід віднести: - Коротку тривалість аналгетичного ефекту і алергічні реакції на новокаїн; - Труднощі в підборі комбінації антибіотиків, що уводяться, внаслідок сполученості бактеріально-вірусно-грибкової мікрофлори, її лікарської стійкості і частим розвитком побічних ефектів; - При введенні гідрокортизону пригнічення місцевого імунітету і вн утрішньо-органних антиоксидантних систем, особливо при субкапсулярному попданні лікарських сумішей; - Блокади не покращують мікроциркуляцію і периферичний кровообіг. В основу корисної моделі поставлене завдання створення удосконаленого способу лікування простатиту, який дозволяє виключити всі перелічені недоліки і тим підвищити ефективність лікування. Поставлене завдання вирішується тим, що в способі лікування простатиту, що включає прийом антибактеріальних препаратів, біостимуляторів, вітамінотерапію, аутогемотерапію і фізіотерапію у сполученні з 3-7 парапростатичними блокадами з проміжками в 2-3 дні, згідно з корисною моделлю парапростатичні блокади виконують озонованим фізіологічним розчином з концентрацією озону від 3мг/л до 7мг/л і кроком підвищення концентрації на 1,0±0,2мг/л від маніпуляції до маніпуляції, а аутгемотерапію - шляхом перемішування 3-6мл озонованого фізіологічного розчину з концентрацією озону від 10мг/л до 20мг/л з таким же об'ємом венозної крові хворого і наступного 5-7-разового внутрішньом'язового введення озонованої крові через день. Проведення парапростатичних блокад озонованим фізіологічним розчином дозволяє, діючи Комп’ютерна в ерстка О. Рябко 4 подібно антибіотикам на широкий спектр мікрофлори, в той же час виключити побічні ефекти. Озон є індуктором інтерферону. Покращуючи мікроциркуляцію і периферичний кровообіг, відновлюючи кисневотранспортну функцію крові, озонування ліквідує явища гіпоксії, здійснює виражений дезинтоксикаційний і імуномоделюючий вплив. Крім комплексного протизапального і антиалергічного впливу, озон і його препарати приводять до стійкого анальгетичного ефекту за рахунок дії на периферичні нервові закінчення і окиснення алгопептидів (медиаторів болю), а також відновлення балансу між процесами перекисного окиснювання ліпідів і антиоксидантної системи [Тондій Л.Д., Ганічев В.В., Козін Ю.І. Основні принципи та методи озонотерапії в медицині. Посібник для лікарів. - X. - ХМАПО МОЗ України. - 2001.] Спосіб виконують наступним чином. В положенні пацієнта лежачи на спині з припіднятою мошонкою і розведеними стегнами, відступивши на 1,5см від анального сфінктера, відповідно цифрам 1 і 11 на циферблаті, через голку проводять інфільтрацію 0,5% розчином новокаїну в кількості 57мл шкіри, підшкірної клітковини та м'язів тазового дна. Після цього в шприц набирають озонований фізіологічний розчин з концентрацією озону від 3мг/л до 7мг/л і голка під контролем пальця, який введено в ампулу прямої кишки проводять до парапростатичного простору, спочатку біля правої , а потім - біля лівої долі простати. По введеній голці у парапростатичний простір уводять до 10-15мл озонованого фізіологічного розчину послідовно біля кожної долі простати. Блокади проводять повторно з проміжками між маніпуляціями в 2-3- дні при зростаючій концентрації кроком підвищення концентрації на 1,0±0,2мг/л від маніпуляції до маніпуляції. Одночасно проводять аутогемотерапію з метою сумарного впливу на весь організм. її здійснюють шляхом перемішування 3-6мг озонованого фізіологічного розчину з концентрацією озону від 10мг/л до 20мг/л з таким же об'ємом венозної крові хворого і наступного 5-7-разового внутрішньом'я зового введення озонованої крові через день. По даному методу нами було проліковано 12 хворих гострим простатитом і 27 - з хронічним паренхіматозним простатитом, який був викликаний сполучною урогенитальною неспецифічною мікрофлорою. При цьому у 75% отримано стійкий позитивний ефект у вигляді купірування запального процесу в переміхуровій залозі, зняття суп утнього больового синдрому і покращення еректильної функції. У інших 25% хворих хронічним простатитом динаміка була позитивною, але через 2 місяці знадобилося проведення повторного курсу процедур для гарантованої санації запального процесу в урогенітальній сфері хворих. Таким чином виконання способу за корисною моделлю дозволяє підвищити ефективність лікування. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601