Нагрівач рідини

1. Нагрівач рідини, який складається із статора, який має кришку з отвором та з розміщеним на ній підшипником і фланець з отвором та циліндричну порожнину, у якій встановлено з зазором дисковий циліндричний ротор, закріплений на циліндричному валу, виконаному з можливістю Корисна модель стосується галузі техніки, Зв'язаної з нагрівом рідини для різних технологічних цілей у народному господарстві І, зокрема, може використовуватись у комунальному господарстві для ефективного обігріву житлових приміщень. ВІДОМІ нагрівачі в теплообмінних системах з камерами спалювання органічного та неорганічного палива, ядерними реакторами розщеплення, а також електричними джерелами, які діють на підставі омічного нагріву матеріалів з високим питомим опором. ВІДОМІ нагрівачі на основі спалювання органічного та неорганічного палива мають порівняно низький коефіцієнт перетворення енергії, яка виділяється при його згоранні, у теплову енергію рідини, котра при цьому нагрівається, що призводить до значних питомих витрат маси палива на одиницю тепла, яке передається рідині. Крім того, у процесі горіння палива споживається атмосферний кисень, а в атмосферу викидається діоксид вуглецю, оксиди азоту, оксиди металів, а також шлаки, які у сукупності забруднюють атмосферу, ґрунт та ґрунтові води. Використання ядерних реакцій розщеплення урану, плутонію та торію, не дивлячись на високе питоме масове виділення енергії у кінцевій стадії процесу, потребує достатньо дорогих та небезпе обертання, який має на своїй поверхні безліч заглиблень і/або отворів, який відрізняється тим, що ротор і статор виконані з воднепоглинаючих металів, ротор по периметру має рівномірно розташовані зубці, передні сторони яких по ходу обертання закриті керамічними пластинами або високоомним покриттям, до ротора підведений негативний, а до статора - позитивний електричний потенціали, і диск ротора з зазором розташований між полюсами магніту. 2. Нагрівач рідини, який відрізняється тим, що на внутрішній поверхні статора закріплено кільце із сплаву воднепоглинаючого металу з нікелем, яке має щільний контакт з краями магнітів. чних для навколишнього середовища технологічних операцій по захоронению продуктів розщеплення, що суттєво знижує привабливість даного способу одержання теплової енергії. Вибраний за аналог відомий пристрій [1] складається із статора, що має циліндричну порожнину, через котру перепускають рідину, яка нагрівається, а також встановлений з зазором в цю порожнину металевий ротор, закріплений на циліндричному валу, виконаному з можливістю обертання. Ротор виконаний у вигляді циліндра і мас на своїй поверхні безліч заглиблень або набраний із дисків, які мають на своїй поверхні безліч заглиблень і/або наскрізних отворів, та виконаний з перехідних металів сімейства заліза або з феромагнітного сплаву цього металу з другими металами і/або з вуглецем. Такий пристрій характеризується чистотою одержання теплової енергії для нагріву рідини і має коефіцієнт перетворення первинної енергії, яка підводиться для обертання ротора та нагріву рідини, більше 100%. Недостатком відомого пристрою являється неможливість інтенсифікації процесів енерговиділення в локальних кавітаційних кавернах в поглибленнях і отворах на роторі, окрім як за рахунок збільшення швидкості обертання ротору, яка обмежена його механічною міцністю на розрив. GO О) ю СП 5984 Більш близьким по технічній суті аналогом є електролізна комірка Паттерсона [2], яка складається з корпусу, електродної системи з паладійнікелевих електродів (воднепоглинаючі матеріали) і рідкого електроліту. Але недоліком цього аналогу являється обмежений строк його роботи через водневе насичення електродів і уповільнення частоти реакцій злиття ядер водню і дейтерію як відповідних за додаткове енерговиділення. Метою даної корисної моделі являється збільшення ефективності процесу злиття ядер водню і дейтерію без обмеження у часі. Означена мета досягається тим, що ротор і статор виготовляються з воднепоглинаючих металів, ротор по периметру має рівномірно розташовані зубці, передні сторони котрих по ходу обертання закриті керамічними пластинами або високоомним покриттям, до ротору підведений негативний, а до статору позитивний електричний потенціали, і диск ротора з зазором розташований між полюсами магніту, а на внутрішній поверхні статора закріплено кільце із сплаву воднепоглинаючого металу з нікелем, котре має щільний контакт з краями магнітів. Принципова схема пристрою, що заявляється, представлена малюнками: на Фіг.1 зображено поперечний розріз пристрою; на ФІг.2 зображено розріз пристрою по А-А. Нагрівач рідини складається із статора 1 з внутрішнім кільцем 2 із сплаву воднепоглинаючого металу з нікелем, кришок З І 4, дискових постійних магнітів 5 І 6, валу 7 з ротором 8, ущільнення 9 валу 7, підшипникового вузла 10, штуцера 11 для підводу рідини, що нагрівається, І отвору 12 для відводу цієї рідини в контур теплообмінної системи. На передніх по ходу обертання сторонах зубців ротора нанесене високоомне покриття або керамічні пластини. Симетрично відносно осі валу 7 ротора 8 в останньому виконані отвори 14. Пристрій функціонує наступним чином. Після заповнення порожнини пристрою і кон туру теплообмінної системи робочою рідиною {водою або електролітом) вал 7 ротора 8 розкручується за рахунок зовнішнього приводу або до валу 7 ротора 8 через зовнішній обертовий контакт і корпус статора 1 підводиться електричний струм і в поперечному магнітному полі за рахунок електромагнітної взаємодії ротор 8 розкручується сам. При цьому за рахунок стікання електронів з гострих кінців зубців відбувається розігрів рідини з утворенням стаціонарної парогазової області, в котрій розвиваються процеси дисоціації і іонізації молекул рідини з наступним прискоренням ІОНІВ у напрямку градієнта електричного поля до їх попадання на поверхню кільця 2 з воднепоглинаючого металу. В його структурі як каталізаторі з деякою вірогідністю відбуваються акти злиття ядер водню і дейтерію з виділенням енергії. Одночасно з цим кавітаційні процеси, що розвиваються як на поверхні ротору 8, так і на його зубцях, генерують коливання в широкому спектрі частот, котрі сприяють як дифузії протонів Із зон Іонізації, так і їх емісії назовні, що в струмі електронів електричного розряду, що розвивається між ротором і статором, також сприяє розвитку злиття ядер водню і дейтерію з виділенням енергії*, що йде на нагрів рідини в порожнині пристрою. Враховуючи ту обставину, що електричний струм між поверхнею зубців ротора 8 і статором 1 розвивається по поверхні, вільної від діелектричного покриття, то енерговиділення і підвищений тиск парогазової суміші з цієї' сторони зубців буде забезпечувати додатковий тиск по периметру ротора і, отже, збільшувати механічний момент на валу ротора, ще також буде сприяти збільшенню ефективності пристрою в цілому. Література: 1. Л.П. Фомінський, Ю.С. Потапов, С Ю . Потапов. "Нагрівач рідини". Патент України №50608А. Бюлетень №6, 2000р. 2. ENECO, lnc.,391-13 Chipeta Way, Salt Lakeli Utah 84108, USA. u no/M Комп'ютерна верстка В. Мацело Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут промислової власності", вул. Глазунова, 1, м. Київ-42, 01601