Спосіб безвисадкового вирощування насіння коренеплодних рослин і капусти

Винахід відноситься до сільського господарства, зокрема до вирощування насіння буряків і капусти, і може використовува тись для вирощування рослин: моркви, пастернаку, сельдерею. На практиці у сільськогосподарському виробництві існують два способи вирощування коренеплідних рослин і капусти - висадковий і безвисадковий. Відомий безвисадковий спосіб вирощування насіння коренеплодних рослин і капусти, який включає на першому році вирощування коренеплодів, які восени викопують з ґрунту і зберігають у кагатах, а весною коренеплоди виймають, сортують і висаджують у ґрунт для вирощування насіння (Методические рекомендации по семеноводству сахарной свеклы, Киев, 1973), Недоліком цього способу є те, що після зберігання коренеплодів і качанів капусти в кагатах в зимовий період більша частина їх загниває і потребує значних затрат праці та коштів. Вирощування насіння безвисадковим способом можливе тільки в південних районах з м'яким кліматом, де середня глибина промерзання грунту не нижча 40 см, при тому, що температура верхнього шару (до 10см) не буває менше - 3°С, і не є згубною для коренеплодів. Тому з метою гарантованого одержання насіння безвисадковим способом у найближчі роки його слід зосередити в Криму та південно-західній частині Одеської області. У зв'язку з тим, що в ци х районах літом стоїть суха і жарка погода, то одержати повні сходи рослин від висіяного насіння і забезпечити високий їх урожай від перезимування насінників можливо тільки при зрошенні. Але в деякі дуже холодні зими навіть у цих районах ґрунт промерзає на 70-80см і температура знижується до критичної для коренеплодів, тому рослини вимерзають. Збереження взимку рослин першого року вирощування і забезпечення високого врожаю насіння на другий рік вегетації, є актуальним питанням безвисадкового вирощування насіння коренеплідних рослин і капусти в умовах зрошувального землеробства. Відомий безвисадковий спосіб вирощування насіння коренеплідних рослин (а. с. СРСР №835325, МКВ А01С7/00, Бюл. №21, 07.06.81), який включає обробіток ґрунту, вологозарядковий полив з поливною нормою 500600м 3/га, сівбу насіння в борозни глибиною 8-10см із розрахунку 50-60шт. на лінійний метр з загортанням їх на глибину 1,5-2см, сходовизиваючий полив на другий день після сівби з поливною нормою 150-200м 3/га дощуванням і 200-300м 3/га - напуском при вологості ґрунту 72-75%, підгортання рослин в кінці листопаду без засипки головок коренеплодів і верхівок листя на 6-8см. Відомий і запропонований способи мають спільні ознаки такі, як передпосівний обробіток ґрунту, сівба та загортання насіння в борозни, полив, пригортання рослин на зиму ґрун том, вирощування рослин та збирання насінників. Проте, не зважаючи на це, відомий спосіб не забезпечує одержання високого врожаю насіння і потребує значних витрат на вирощування, тому що насіння висівають у борозни клиновидної форми, а при поливі вода змиває з боків борозни ґрунт і замулює насіння, що приводить до загибелі проростків від задухи, і потребує завищеної норми висіву насіння 50-60шт./м. Найбільш близький до запропонованого винаходу є спосіб безвисадкового вирощування насіння коренеплодних рослин (кн.О.Є.Тарабрін. Агрономічні та агротехнічні основи вирощування цукрових буряків безвисадковим способом у Криму, Київ, Аграрна наука, 1999), який включає передпосівний обробіток ґрунту і полив, ранню сівбу 15-18 серпня в борозни клиновидної форми глибиною 8-10см стрічковим способом 20-50см із розрахунку 25-30шт./м з загортанням їх на глибину 2-4см, підгортання рослин на зиму, формування густоти насадження - 160-200тис./га рослин, внесення добрив, вегетаційний полив та збирання насінників. Відомий спосіб має такі спільні ознаки з запропонованим винаходом: передпосівний обробіток ґрунту, сівбу в борозни стрічковим способом з наступним поливом, підгортання рослин на зиму, формування густоти насадження, внесення добрив, вегетаційний полив та збирання насінників. Однак, відомий спосіб не вирішує задачу поліпшення росту і розвитку насінників та їх збереження в зимовий період, а також одержання високого врожаю насіння, потребує значних затрат на вирощування тому що насіння висівалось у борозни клиновидної форми на глибину 2-4 см, а під час сходовизиваючого поливу змиває грудки ґрунту і на 5-6см замулює висіяне на дно борозни насіння, що приводить до загибелі проростків від задухи. В основу винаходу поставлено задачу вдосконалити спосіб безвисадкового вирощування насіння коренеплідних рослин і капусти шляхом більш ранніх строків сівби насіння в дуговидну борозну стрічковим способом із загортанням його на меншу глибину з поливами та вирощуванням рослин, що дає змогу поліпшити ріст та розвиток. Поставлена задача вирішується таким чином, що у відомому способі безвисадкового вирощування насіння коренеплідних рослин і капусти, який включає передпосівний обробіток ґрунту, сівбу в борозни стрічковим способом, полив, підгортання рослин на зиму ґрун том, формування густоти насадження рослин, внесення добрив та збирання насінників. Згідно з винаходом сівбу моркви, сельдерею, пастернаку проводять в кінці червня, а буряків і капусти - в першій половині серпня в борозни з дуговидним дном глибиною 10-12см і шириною 20-22см стрічковим способом 10-60см із загортанням насіння на глибину до одного сантиметра, сходовизиваючий полив проводять одразу за сівбою, а освіжаючий - через 5-6 днів після сходовизиваючого, а вегетаційний полив проводять при вологості ґрунту 60-70% від найменшої вологоємкості на глибині ґрунту 20-30см з нормою поливу 160-180м 3/га води, підгортання рослин проводять в кінці жовтня, а після перезимівлі і зняття з коренеплодів і капусти покривного шару ґрунту, при необхідності проводять формування густоти насадження рослин, залишаючи 200-250 тис./га, підживлення проводять із розрахунку доз внесення діючої речовини на один гектар азоту 120-130кг та фосфору 65-75кг. Новими відмінними ознаками запропонованого способу досягається технічний результат та поставлена задача, а саме: - сівбу насіння буряків і капусти проводять в першій половині серпня, а у відомому - 15-18 серпня, сівбу моркви, сельдерею, пастернаку проводять в кінці червня. Більш ранній строк сівби дає змогу отримати дружні сходи рослин та продовжити вегетаційний період, а це забезпечує входження сильних рослин в зиму; - сівба насіння в борозни з дуговидним дном глибиною 10-12см і шириною - 20-22см (у прототипі - сівбу проводять у борозни клиновидної форми). Сівба у дуговидн у борозну згідно з винаходом дає можливість підвищити інтенсивність появи сходів рослин, тому вони менше замулюються при сходовизиваючому поливі, і, таким чином, поліпшується ріст і розвиток сходів насінників; - сівба насіння в борозни стрічковим способом 10-60см (а у прототипі - 20-50см) дозволяє рівномірно розмістити рослини в рядках, що сприяє ефективнішому використанню рослинами площі живлення, що, в свою чергу, дає суттєву прибавку врожаю насіння; - загортання насіння в борозни на глибину до одного сантиметра (у прототипі - 2-4см) забезпечує більш дружню появу сходів, а також при цьому не замулюються насіння; - проведення сходовизиваючого поливу одразу за сівбою забезпечує дружню появу сходів (у прототипі сходовизиваючий полив проводять на другий день після сівби). Полив висіяного насіння через 5-6 днів після сівби запобігає утворенню ґрунтової кірки і підвищує інтенсивність появи сходів. При здійсненні запропонованого способу з виконанням всіх операцій (ознак винаходу), наприклад, при вирощуванні насіння буряків, забезпечується врожай насіння до 1,5т/га, що становить 4-5тис. гривень чистого прибутку з 1га насінників. Для виконання пропонованого способу всі агроприйоми виконували послідовно з використанням системи існуючих машин і знарядь. Глибоку оранку після збирання ярових культур проводять на глибину 28-30см, а потім проводять вологозарядкове зрошення з поливною нормою 450-500м 3/га води зрошувальними агрегатами. Після зрошення проводять 2-3 разове боронування, а передпосівну культивацію - два рази на глибину 10-12см. При вирощуванні насінників моркви, сельдерею висівають насіння в кінці червня, а буряків і капусти - в першій половині серпня, переобладнаною овочевою сівалкою СО-4,2 двохрядним дисковим сошником стрічковим методом 10-60см в борозни з дуговидним дном глибиною 10-12см і шириною 26-22см з загортанням насіння до одного сантиметра на дні борозни. Сходовизиваючий полив проводять одразу за сівбою, а повторний через 5-6 днів після сходовизиваючого з поливними нормами 160-180м 3/га води дощувальними агрегатами з високим кліренсом типу ДДА-100. Підгортання рослин проводять в кінці жовтня без засипки головок коренеплодів і верхівок листя на 6-8см. Оскільки в умовах південних районів при збиранні безвисадкових насінників часто стоїть суха погода з високою температурою повітря, валки скошених насінників дуже швидко підсихають і недозрілі зародки в плодах засихають, що знижує схожість насіння. Тому для забезпечення максимальної схожості насіння скошують насінники рядковими жатками типу ЖРБ-4,2 проводять при побурінні 70-72% плодів, або клубочків буряків і при повній стиглості суцвіття (головки) насінників у моркви та стручків капусти. Обмолот валків проводять самохідним комбайном. Вегетаційні поливи проводяться при зниженні вологості ґрунту на глибині 20-30см до 65-70% найменшої вологоємкості (НВ) під час стеблюванні та цвітінні насінників, а в період формування зав'язі і налива насіння при зниженні вологості ґрунту на тій же глибині до 72-75% найменшої вологоємкості (НВ) поливними нормами 300350м 3/га води. Після перезимівлі насінників ранньою весною знімають з рослин покривний шар землі і сухи х листків боронуванням або розгортачем. Якщо збереглося більше 350тис./га рослин, то їх проріджують до 200-250тис/га. Одночасно з першим міжрядним розпушуванням ґрунту проводять підживлення рослин мінеральними добривами - азотними із розрахунку 120-130кг/га і фосфорними - 65-75кг/га діючої речовини.