Завантажити PDF файл.

Формула / Реферат

Спосіб просочування фільтруючого елемента, що включає підготовку розчину, який містить сіль заліза та стабілізатори у вигляді аспарагінової кислоти та сахарози, занурення у розчин на 24 години фільтруючого елемента, виконаного з пористої кераміки, який відрізняється тим, що додатково проводять розрахунок оптимального співвідношення компонентів розчину шляхом використання співвідношення сторін трикутника Піфагора, а саме:

a2+b2=с2,

де а, b, с - ваговий вміст сульфату гідрату заліза, аспарагінової кислоти та сахарози відповідно.

Текст

Винахід відноситься до області очищення питної води за допомогою фільтрів і може бути використаним в різноманітних галузях науки, те хніки, медицини та народного господарства. В даний час у приладах для очищення води використовуються паперові, керамічні та інші фільтри. Аналогом способу, який пропонується, є спосіб отримання питної води фільтруванням у фільтрі ЕК0222 фірми "Гобест интернейшнл" [1], що забезпечує покращення смакових якостей та чистоти очищеної питної води, особливо для адсорбції хімічних забруднень та захисту від бактерій, що досягається використанням вугілля, при цьому очищена вода послідовно проходить через кераміку та вугільний вкладиші, насичені сріблом. Найбільш близьким по суті та за досягнутим результатом є відомий спосіб [2] очищення води за допомогою фільтра, просоченого розчином солей заліза, в якому зміна якості питної води досягається додатковою обробкою керамічного матеріалу фільтра у водному розчині двовалентної солі заліза протягом 24 годин. В свою чергу для відповідного діяння цей розчин було одержано додаванням в 1л води 1 молю сульфату гідрату заліза, 0,1-3,0 моля аспарагінової кислоти та 0,1-3,0 моля сахарози, з подальшим збовтуванням цієї суміші протягом 3-х годин при температурі 60°С до темно-коричневого водянистого розчину. Недоліком відомого способу є необхідність складних та багатьох експериментів з перебиранням перебігу складових частин, щоб визначити оптимальний, найкращий варіант їх діяння. В основу винаходу поставлено задачу удосконалення способу просочення фільтру шляхом виключення проведення експериментів з перебиранням перебігу складових частин кількісних значень величин хімічних реактивів для розчину, яким обробляють фільтр, що підбираються для зміни якості води, шляхом використання золотого перерізу, щоб забезпечити оптимальний результат діяння на воду. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі, що включає фільтруючий матеріал кераміки і витримування його протягом 24-х годин у суміші на 1л води 1 молю сульфату гідрату залізу, 0,1-3,0 моля аспарагінової кислоти та 0,1-3,0 сахарози з подальшим збовтуванням цієї суміші протягом 3-х годин при температурі 60°С до темно-коричневого водянистого розчину, згідно з винаходом, використовується підбір вказаних хімічних реактивів, заснований на використанні золотого прямокутного трикутника Піфагора, коли в якості горизонтального катету виступає сульфа т гідрату заліза, в якості вертикального катету виступає аспарагінова кислота, а в якості гіпотенузи - сахароза, при цьому величини їх значень відповідають: a 2 + b2 = c 2 . Причинно-наслідковий зв'язок між сукупністю ознак винаходу і те хнічним результатом , що досліджується, можна пояснити так. Справді, з використанням принципу прямокутного трикутника Піфагора, якщо співвіднести його сторони з вказаними вище реагентами можна простим розрахунком визначити щонайкращий варіант діяння хімічного реактиву. Згідно логіки міркувань, які лишились у вигляді так званої „піфагорійської геометрії духу", трикутник Піфагора можна розглядати як синергію думок, тобто одночасне діяння двох сентенцій [3]. Це означає, що дві думки, які уособлюються двома катетами, співвідносяться одна з одною як: 1) вихідна думка узвичаєного ефекту (тобто застосування солі заліза самої по собі) згідно горизонтальному катетові 1 (тобто, яка відповідає сьогодні нестійкому стану вибору 1 молю на 1л води); 2) відома думка з застосуванням додавання до залізистого складу амінокислоти для перетворення отриманої суміші в хімічно стійку речовину згідно вертикального катету 3; 3) взаємодія думки згідно вертикального катету 3, як посилання, з думкою згідно горизонтального катету 1, як узвичаєного вихідного положення, дає нову думку на основі двох перших згідно гіпотенузи 2, яка по Піфагору 2 2 2 оптимізує („подвоює") діяння (згідно c = a + b ), тобто дає нову думку. У нашому випадку ефект стійкості зберігання надовго зазначеної синергічної дії чинників згідно пп.1 та 2 повинен і буде закріпленим згідно нової думки, тобто з використанням оновлюючої речовини (сахарози). Це є новою технологічною операцією для підбору кількісних величин хімічних реактивів, яка основується на перевірених життям фактах. Платон (427-347рр. до н.е.) знав про золотий переріз і словами піфагорійця Тімея в однойменному діалозі говорить: „Неможливо, щоб дві речі абсолютним чином з'єднались без третьої, по скільки між ними повинна появитись річ, яка скріплювала б їх. Це найкращим чином може виконати пропорція, бо якщо три числаобпадають тією властивістю, що середнє так відноситься до меншого, як більше до середнього, і, навпаки, менше так відноситься до середнього, як середнє до більшого, то останнє та перше буде середнім, а середнє - першим та останнім. Таким чином, все необхідне буде тим же самим, а по скільки воно буде тим же самим, то воно складе ціле." І тому Платон будує світ Землі, використовуючи трикутники. Ми також будуємо наш світ хімічної реакції, використовуючи трикутник, але вводячи нову операцію, а саме: спосіб розрахунку складових цієї реакції на базі цього трикутника. Таким чином, заявляємий спосіб дозволяє визначити кількісні значеннями трьох реагентів, зазначених як два катети та гіпотенуза золотого трикутника Піфагора. Науковий зміст такого застосування трикутника Піфагора зі співвідношенням сторін як 3-4-5 ґрунтується на використанні золотого перерізу, запозиченого ним в свій час у єгиптян [3], а саме: у єгиптян катети мають значення 1, f , а гіпотенуза - f , де f = 1,618, а у Піфагора - відповідно 3, 4, 5, що цілком збігається. Ще І. Кеплер сказав, що „геометрія володіє двома скарбами: один з них - це теорема Піфагора, а другий - це ділення відрізка в середньому та крайньому (золотому) відношенні". Виявляється, що у трикутнику Піфагора це все можна поєднати у одне ціле. Окрім того, наукові дослідження показали, що таке (золоте) ділення працює на практиці. Окрім відомих вже принципів формотворення повсюди, абсолютно повсюди в природі, а саме: золотих пропорцій в розміщенні листків в рослині, в золотих пропорціях організму людини та тварин, в ритмічності функціонування структур, в організованості нашого ближнього космосу по законам музикальної гармонії, відомі також експериментальні підтвердження оптимального функціонування систем, коли їх розташування та розміри пов'язані з золотими пропорціями. Так, денатурація та осадження гомогената - суспензії хлоропластів та інших елементів клітин в звичайній воді - проходять швидше в тих посудинах, які розташовані в місцях, що відповідають вершинам вписаного в коло правильного п'ятикутника [4] . У нашому випадку застосовується вписаний у розмірах золотого перерізу трикутник. Тому, на основі цього, цілком природно зробити висновок, що технологічна сутність його застосування якраз і полягає у виборі його розмірів, а саме: значень його сторін (двох катетів і гіпотенузи) у співвідношенні, які відповідають золотому єгипетському трикутнику, тобто 1, f , і f , де f є це золоте число. Як денатурація та осадження гомогената - у випадку пентаграми, тобто п'ятикутника , вписаного у коло - проходить швидше, так і реакція у нашому випадку трьох реагентів - сульфату гідрату заліза, сахарози та аспарагінової кислоти теж буде проходити найоптимальніше з вибором їх співвідношення у відповідності з „золотими" числами трикутника Піфагора 3, 4, 5 як часток відповідних реагентів. Неважко завбачити, що в будь-якій хімічній реакції чотирьох чи п'яти реагентів слід їх частки вибирати у відповідності з золотим чотирикутником та п'ятикутником відповідно, побудова яких, згідно з правилом золотого перерізу відома [5]. Само собою зрозуміло, що висновки щодо використання золотого трикутника стосуються не лише вибору розмірів обговорюваних вище трьох чинників оброблювання керамічних матеріалів для отримання, дякуючи цьому, нового фільтруючого матеріалу, але й у будь-якій іншій хімічній реакції, у якій використовується три реактиви. Далі все залежить від простого розрахунку: надавши „ваги" кожному з чинників реакції, та перемноживши їх відповідно на 3, 4 та 5, ми можемо отримати бажаний результат, тобто просто і без додаткових експериментів реалізуємо наш винахід. Спосіб було випробувано при просочуванні керамічних вкладишів очищувачів з метою продовження терміну їх експлуатації та підвищення якості отримуваної води. Джерела інформації 1. GO Vest International, EKO Water filter 222. 2. Ferrous salt composition. Patent Number ЕРО 541796. Publication date 1993-05-19. Inventor(s): MAKINO SHINZI AZA-GOUCHU OHAZA(JP) Application Number: EP 19900907441 19900522. 3. Димде М. Целительная сила пирамид / Пер. с нем. АОЗТ «Интерэксперт». - М.: ФАИР-ПРЕСС, 2001. - 320с. 4. М.С. Радюк. Что стоит за золотым сечением //Химия и жизнь, - 1988, №7, с.66-67. 5. Ковалев Ф.В. Золотое сечение в живописи: Учеб. Пособие. - К.: Ви ща шк. Головное издательство, 1989. 143с.

Дивитися

Додаткова інформація

Назва патенту англійською

A method for infiltrating the filtering element

Автори англійською

Chornyi Zinovii Denysovych, Hulevska Halyna Ivanivna

Назва патенту російською

Способ просачивання фильтрующего элемента

Автори російською

Черний Зиновий Денисович, Гулевская Галина Ивановна

МПК / Мітки

МПК: C02F 1/58, C02F 1/70, C02F 1/00, C02F 1/467

Мітки: просочування, фільтруючого, елемента, спосіб

Код посилання

<a href="https://ua.patents.su/2-70148-sposib-prosochuvannya-filtruyuchogo-elementa.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб просочування фільтруючого елемента</a>

Подібні патенти