Спосіб визначення повного ккд об’ємного гідроприводу

Винахід стосується машинобудівної гідравліки, зокрема, випробувань об'ємних гідропередач і може знайти використання в організаціях, які займаються проектуванням та виготовленням об'ємного гідроприводу. Відомий спосіб визначення повного коефіцієнта корисної дії (ККД) об'ємного гідроприводу з циркуляцією потужності між гідронасосом та гідромотором, який включає подачу компенсуючого втрати потужності гідроприводу потоку рідини (Пономаренко Ю.Ф. Испытание гидропередач. М., «Ма шиностроение», 1969, с.156, рис.83). Аналог. Недоліком такого способу є те, що він не забезпечує достатньої для практичного застосування точності виміру та не дозволяє визначити окремо об'ємний та гідромеханічний ККД об'ємного гідроприводу. Найбільш близьким за технічною суттю є спосіб визначення повного ККД об'ємного гідроприводу (а.с. СРСР №821774, кл. F15В19/00, бюл. №14, 1981p.), згідно якого визначають хід компенсуючого потоку, порівнюють з подачею на гідромотор і за отриманими результатами визначають повний ККД гідроприводу. Прототип. До недоліків такого способу слід віднести те, що він не дозволяє визначити окремо об'ємний та гідромеханічний ККД об'ємного гідроприводу. В основу винаходу поставлена задача вдосконалення способу визначення повного ККД об'ємного гідроприводу, в якому порівнюють між собою крутні моменти вхідного валу гідронасосу і вихідного валу гідромотору та часто т обертання цих валів, а по одержанні результатів визначення об'ємного і гідромеханічного ККД переводять роботу логічного пристрою з режиму визначення складових повного ККД об'ємного гідроприводу в режим визначення безпосередньо повного ККД об'ємного гідроприводу забезпечує розширення функціональних можливостей об'ємного гідроприводу і за рахунок цього дає можливість визначення як повного так і окремо об'ємного та гідромеханічного ККД об'ємного гідроприводу, а також значно зменшити робочий цикл стенду гідроприводу, що призводить до зниження енергетичних витрат і розширення функціональних можливостей стенду. Поставлена задача вирішується тим, що в способі визначення повного ККД об'ємного гідроприводу з циркуляцією потужності між гідронасосом та гідромотором, який включає подачу, що компенсує втрати потужності потоку рідини гідроприводу згідно винаходу вводиться те, що порівнюють між собою крутні моменти вхідного валу гідронасосу і ви хідного валу гідромотору та часто т обертання цих валів, а по одержанні результатів визначення об'ємного і гідромеханічного ККД переводять роботу логічного пристрою з режиму визначення складових повного ККД об'ємного гідроприводу в режим визначення безпосередньо повного ККД об'ємного гідроприводу. Схема реалізації способу визначення повного ККД об'ємного гідроприводу зображена на Фіг.1. Гідропривід має гідронасос 1 з регульованою продуктивністю, гідромотор 2, насос 3 підживлення із запобіжним клапаном 4, золотник 5 регулювання продуктивності гідронасосу 1, зворотні клапани 6 і 7, золотник 8 реверсу, переливний клапан 9, клапани 10 та 11 напрямку потоку. Вхідний вал 12 гідронасосу 1 жорстко з'єднано з валом електродвигуна 13. Гідропривід має технологічний насос 14, вал якого жорстко з'єднано з вихідним валом 15 гідромотору 2, з підживлювальною насосною установкою 16, зворотними клапанами 17, переливним клапаном 18 та золотником 19. На вхідному валу 12 гідронасосу 1 та вихідному валу 15 гідромотору 2 розміщено датчики крутних моментів відповідно 20 і 21, та датчики частоти обертання відповідно 22 і 23, електричний сигнал від яких надходить до спеціального логічного пристрою 24, який має три режими роботи: - режим визначення об'ємного ККД об'ємного гідроприводу; - режим визначення гідромеханічного ККД об'ємного гідроприводу; - режим визначення повного ККД об'ємного гідроприводу. Визначення ККД об'ємного гідроприводу згідно з режимами роботи логічного пристрою здійснюється таким чином. За допомогою електродвигуна 13 гідронасос 1 приводиться в дію і робоча рідина надходить до гідронасосу 2. Навантаженість гідронасосу 2 регулюється роботою технологічного насосу 14, який виконує функції гідравлічного гальма. Зміна потужності, що передається від електродвигуна 13 на випробувальний гідропривід, в складі якого є гідронасос 1 та гідромотор 2 визначається датчиками крутних моментів 20 та 21 і датчиками частот обертання 22 і 23. Сигнали від цих датчиків 20, 21, 22 та 23 приймаються спеціальним логічним пристроєм 24, який в режимі визначення об'ємного ККД проводить порівняння величин частот обертання вихідного валу 15 гідромотору 2 та вхідного валу 12 гідронасосу 1. Відношення цих величин забезпечує визначення об'ємного ККД об'ємного гідроприводу. Після цього логічний пристрій 24 переводиться в режим визначення гідромеханічного ККД об'ємного гідроприводу, при якому цей пристрій 24 проводить порівняння сигналів від датчиків 20 та 21 крутних моментів на вихідному валу 15 гідромотору 2 та вхідному валу 12 гідронасосу 1. Відношення цих величин забезпечує визначення гідромеханічного ККД об'ємного гідроприводу. При третьому режимі роботи логічного пристрою, тобто режимі визначення повного ККД об'ємного гідроприводу, проводиться аналіз перемножених сигналів від датчиків 21 і 23 та перемножених сигналів від датчиків 20 і 22. При цьому відношення цих перемножених сигналів і складає повний ККД об'ємного гідроприводу. При використанні сучасної реєструючої апаратури визначення вказаних трьох ККД об'ємного гідроприводу може проводитись за дуже короткий час, що дозволяє значно зменшити габарити радіатора та ємність масляного баку гідравлічного гальма. При цьому слід підкреслити достатню, навіть для теоретичних досліджень, точність визначення цих величин.