Енергогенератор тормадо

В плані опанування реакціями ядерного синтезу в теперішній час основна увага дослідників та розробників сконцентрована на моделі Токамак. В винаході, що пропонується, вирішення тієї ж задачі досягнуто за схемою механізму самоорганізації Кульової блискавки (в подальшому - к.б.) До теперішнього часу по об'єкту к.б. розроблено понад сотні можливих пояснень, гіпотез та теорій. Найбільш вдале пояснення, на наш погляд, дав радянський фізик Парфенов Б.А., який у свій час стверджував, що к.б. складається з двох складових: - струмової оболонки тороїдальної форми; - закритого кільцевого (циліндричного) магнітного поля. (Приключения великих уравнений. Знание, Москва. 1971) Якщо до цього додати, що к.б. має між полюсне електричне поле, а осьова порожнина заповнена плазмою, то одержимо реальну модель к.б. (торо-магніто динамічне утворення (скорочено - тормадо)). Виявляється, що в просторі схрещених полів плазма в осьовій У-порожнині поводить себе незвичайно. Заряджені частини отримують властивість спрямованого дрейфу, при цьому різнополярні частини дрейфують в протилежні напрямки зі швидкістю Vдр: g × sin q V др = V , g ×q де: V - величина швидкості частини в плазмі; q - кут осьового переходу між вектором швидкості і напрямом дрейфу; q - електричний заряд частини. В результаті дрейф-ефекту впродовж осі симетрії утворюється шлейф струму, який за рахунок міжполюсного потенціалу перемикається через зовнішні об'єми провідності, тим самим утворюючі тороїдальну оболонку струму. У к.б. реалізуються два замкнених цикли самоорганізації: 1. Схрещені поля породжують шлейф струму, який з накопиченням зарядів на полюсах перемикається через зовнішні об'єми провідності і тим самим утворює вихідну систему полів. 2. За рахунок зустрічно-паралельного дрейфу різнополярних частин та струмо-магнітного тиску названий шлейф струму самофокусується, що сприяє актам реакцій ядерного синтезу, а останні, в свою чергу, живлять та підтримують високу енергетику плазми. К.б. не допускає яких би не було перетворень, реконструкцій, перебудови. У нас залишається єдина можливість в схемному рішенні, підключитися до процесу шляхом заміни зовнішніх об'ємів провідності штучним струмопроводом, що зберігає внутрішні закономірності к.б., що і складає основу даного винаходу. Енергогенератор в своєму складі має реактор, а також схему управління та захисту. Конструктивно реактор складається з двох порожнистих напівеліпсоїдів 1а та 1в, що виготовлені із жароміцного металу та вакуумноміцно з'єднані між собою через ізолююче кільце 2. Один з напівеліпсоїдів 1в протилежно-симетричним способом з'єднаний з внутрішньою жилою коаксіального проводу, а другий напівеліпсоїд, 1а, безпосередньо з'єднаний з зовнішньою жилою того ж проводу. Коаксіальні переходи для напівеліпсоїда їв додатково виконують роль обшивки, в той же час другий напівеліпсоїд 1а має свою індивідуальну обшивку. Зазор між обшивкою та реактором служить для прокачування охолоджувача, наприклад повітряного потоку. Компресор 7 нагнітає охолоджувач через порожнисті жили коаксіального струмопроводу. Крім того, обшивка являється несучою та захисною конструкцією реактора в цілому. Реактор має вхідну проточку 5 для підключення паливо-живлюючого пристрою та вихідний отвір 6 для збірника відпрацьованого ядерного палева, наприклад, для гелій-газу. До вершини напівеліпсоїду 1а, паралельно з зовнішньою жилою коаксіального кабелю, приєднано несиметричний струмопровід 4, що є виконуючим елементом системи управління і захисту 8. В вершинах обох напівеліпсоїдів вмонтовані гнізда-отвори для кріплення електродів запуску 3а та 3в. На деякій відстані, що виключає взаємовплив реактора та навантаження, коаксіальний кабель навантажено на послідовний ланцюг з'єднання обмотки трансформатора L1 та конденсатора С1. З другою обмоткою трансформатора з'єднано вихід блока запуску 9, який живиться від стороннього джерела. В якості палива віддають перевагу суміші водню та дейтерію. Можливі інші присадки для отримання інших, окрім гелію, продуктів ядерних реакцій. Принцип роботи При ввімкненні блока запуску 9 високовольтні імпульси через трансформатор та коаксіальний кабель поступають на електроди 3а та 3в. За рахунок між електродного пробою в осьовий У-порожнині утворюється плазма та при достатньому прогріві її генератор переходить в активний режим. Для підвищення ефективності режиму запуску можливо застосування різних способів активації процесу, як то: зближення електродів, підігрів електродів, використання допоміжних (стартових) електродів локально-дугового розряду, присадка парів ртуті в розрядне середовище та т.п. Спосіб управління та захисту зводиться до регулювання струму в ланцюзі несиметричного струмопроводу 4. Для цього в блок управління 8 заведені сигнали з датчиків навантаження, температури та сигнал програмного управління. Контактор 10 забезпечує вибір полярності вихідної напруги та шунтує обмотку трансформатора L1 в робочому режимі. Відбір потужності можливий у вигляді електричної енергії з обкладинок конденсатора С 1 та в вигляді екологічно-чистого теплового потоку з виходу системи охолодження.