Зведення параметрів послідовності бітів sbr

Реферат: Цей винахід належить до декодування й/або транскодування звуку. Зокрема, цей документ належить до схеми для ефективного декодування числа М звукових каналів з послідовності бітів, що містить більше число N звукових каналів. У цьому випадку описується спосіб і система для об'єднання першого і другого вихідних наборів параметрів відтворення смуги спектра (SBR) у кінцевий набір параметрів SBR. Перший і другий вихідні набори включають першу й другу розбивки смуг частот відповідно, які відмінні одно від одної. Перший вихідний набір включає перший набір енергозалежних значень, пов'язаних зі смугами частот першої розбивки смуги частот. Другий вихідний набір включає другий набір енергозалежних значень, пов'язаних зі смугами частот другої розбивки смуги частот. Кінцевий набір включає кінцевий набір енергозалежних значень, пов'язаних з елементарною смугою частот. Спосіб включає етапи поділу першої й другої розбивки смуги частот в об'єднану координатну сітку, що включає елементарну смугу частот; призначення першого значення першого набору енергозалежних значень, в елементарну смугу частот; призначення другого значення другого набору енергозалежних значень, в елементарну смугу частот; і об'єднання першого й другого значення для одержання кінцевого енергозалежного значення елементарній смузі частот. UA 101291 C2 (12) UA 101291 C2 UA 101291 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Цей документ відноситься до декодування й/або транскодування звуку. Зокрема, цей документ відноситься до схеми для ефективного декодування числа М звукових каналів з послідовності бітів, що містить більше число N звукових каналів. Рівень техніки Декодер звуку, що відповідає стандарту високоефективного перспективного звукового кодування (High-Efficiency Advanced Audio Coding, HE-AAC), в основному призначений для декодування й виводу числа N каналів звукових даних, які повинні бути відтворені окремими динаміками, установленими на заздалегідь визначених позиціях. Зазвичай, послідовність бітів, закодована за допомогою HE-AAC, включає дані, що відносяться до числа N сигналів низькочастотного діапазону, що відповідає числу N звукових сигналів, а також закодовані параметри SBR (Spectral Band Replication, відтворення смуги спектра) для відновлення числа N сигналів високочастотного діапазону, що відповідають сигналам низькочастотного діапазону. За певних обставин може знадобитися, щоб декодер HE-AAC знизив число вихідних каналів до значення М (М менше N), зберігаючи при цьому звукові події із всіх N каналів. Один приклад використання такого зменшення каналів являє собою мобільний пристрій, що може відтворювати число N каналів при підключенні до багатоканальної системи домашнього кінотеатру, але яке обмежено вбудованим моно- або стереовиходом при автономному використанні. Можливий спосіб одержання числа M виходів або кінцевих каналів з виходу N або вихідних каналів полягає в зменшенні числа каналів часової області декодованого сигналу N-Каналів. У таких системах закодована послідовність бітів, що представляє число N каналів, спочатку декодується в N вихідних звукових сигналів часової області, які потім примусово зменшуються в часовій області до M звукових сигналів, що відповідають числу M каналів. Недоліком такого підходу є величина обчислювальних ресурсів і ресурсів пам'яті, необхідних для першого декодування всіх N звукових сигналів, що відповідають числу N каналів, і потім зменшення N декодованих звукових сигналів в M зменшених звукових сигналів. Технічний стандарт ETSI 126 402 (3GPP TS 26.402) у розділі 6 описує спосіб, що називається "Зменшення каналів стереопараметру в монопараметр SBR". Цей документ включений у цю заявку за допомогою посилання. Технічний стандарт ETSI описує процес об'єднання параметрів SBR для здобуття моноканала SBR з пари каналів SBR. Зазначений спосіб, однак, обмежений примусовим зменшенням стереосигналу в моносигнал, де канали представлені у вигляді елемента канальної пари (CPE). На підставі вищевикладеного необхідно мати схему низької складності, призначену для зменшення числа каналів з довільного числа каналів N у довільне число каналів M. Зокрема, необхідно мати схему зменшення числа каналів для параметрів SBR, пов'язаних з N каналами, у параметри SBR, пов'язані з М каналами, у яких схема зменшення числа каналів зберігає релевантну високочастотну інформацію про різні канали. Сутність винаходу У цьому документі описуються способи й системи, які забезпечують ефективний спосіб зниження вихідних або кінцевих каналів у декодер HE-AAC, у той же час охороняючи звукові події від всіх входів або вихідних каналів. Способи й системи забезпечують зменшення числа каналів від довільного числа каналів N у довільне число каналів М, де M менше N. Способи й системи можуть бути реалізовані при зниженій обчислювальній складності в порівнянні зі зменшенням каналів у часовій області. Слід зазначити, що описані способи й системи застосовні до будь-яких многоканальних декодерів, що використовують SBR для високочастотного відновлення. Зокрема, описані способи й системи не обмежені закодованими послідовностями бітів HE-AAC. До того ж, слід зазначити, що наступні аспекти описані для об'єднання першого і другого вихідних каналів у кінцевий канал. Ці терміни варто розуміти, як "мінімум перший", "мінімум другий" і "мінімум кінцевий" канал і, отже, застосовується для об'єднання довільного числа N вихідних каналів у довільне число М кінцевих каналів. Відповідно до цього аспекту описується спосіб для об'єднання першого і другого вихідних наборів параметрів відтворення смуги спектра (SBR) у кінцевий набір параметрів SBR. Вихідний набір параметрів SBR може відповідати параметрам SBR, зв'язаним зі звуковим каналами послідовності бітів HE-AAC. Вихідний і/або кінцевий набори параметрів SBR можуть відповідати параметрам SBR циклу звукового сигналу окремого звукового каналу. У цій якості перший вихідний набір може відповідати першому звуковому сигналу першого звукового каналу, другий вихідний набір може відповідати другому звуковому сигналу другого звукового каналу, а кінцевий набір може відповідати кінцевому звуковому сигналу кінцевого каналу. Вихідний і/або кінцевий набори параметрів SBR можуть містити інформацію, що використовується для формування високочастотної складової відповідного звукового сигналу з низькочастотного 1 UA 101291 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 тридцятимільйонного відповідного звукового сигналу. Зокрема, набір параметрів SBR може містити інформацію щодо згинаючої спектру високочастотної складової, у межах попередньо призначеного часового інтервалу циклу відповідного звукового сигналу. Спектральна інформація, що міститься в такому часовому інтервалі, зазвичай називається "огинаюча". Перший і другий вихідний набори, і, зокрема, огинаючі першого і другого вихідних наборів, можуть включати першу й другу розбивку смуги частот відповідно. Ці перша й друга розбивки смуги частот можуть відрізнятися одна від одної. Перший вихідний набір може включати перший набір енергозалежних значень, пов'язаних зі смугами частот першої розбивки смуги частот; а другий вихідний набір може включати другий набір енергозалежних значень, пов'язаних зі смугами частот другої розбивки смуги частот. Кінцевий набір може включати кінцевий набір енергозалежних значень, пов'язаних з елементарною смугою частот. Такі енергозалежні значення можуть бути енергіями коефіцієнта масштабування, а смуги частот можуть бути смугами коефіцієнта масштабування. В іншому випадку або на додаток, енергозалежні значення можуть бути енергіями коефіцієнта масштабування рівня власних шумів, а смуги частот можуть бути смугами коефіцієнта масштабування рівня власних шумів. Цей спосіб може включати етап поділу першої й другої розбивки смуги частот на об'єднаній координатній сітці, що включає елементарну смугу частот. Перша й друга розбивки смуги частот можуть перекривати частотний діапазон високочастотної складової відповідного звукового сигналу. Цей частотний діапазон може бути розділений на об'єднану координатну сітку частот. Об'єднана координатна сітка може бути пов'язана з набором квадратурних дзеркальних фільтрів (набір QMF), що застосовується для визначення параметрів SBR. Зокрема, набір QMF може застосовуватися на стадії аналізу для визначення спектральної сегментації високочастотного тридцятимільйонного відповідного звукового сигналу в піддіапазони QMF. Такий піддіапазон QMF може бути елементарною смугою частот об'єднаної координатної сітки частот. Слід зазначити, що перша розбивка смуги частот може перекривати інший частотний діапазон, а не другу розбивку смуги частот. Зокрема, початкова частота першої розбивки смуги частот, тобто нижня границя першої розбивки смуги частот, може відрізнятися від початкової частоти другої розбивки смуги частот, тобто нижньої границі другої розбивки смуги частот. Зазвичай, об'єднана координатна сітка частот покриває діапазон, що перекривається, першої й другої розбивки смуги частот. Зокрема, смуги частот або одна або кілька частин смуги частот, які перебувають нижче найвищої з початкових частот, не можуть розглядатися. Спосіб може включати призначення першого значення першого набору енергозалежних значень в елементарну смугу частот; і/або призначення другого значення другого набору енергозалежних значень в елементарну смугу частот. Перший етап призначення може бути виконаний таким чином, що перше значення відповідає енергозалежному значенню, пов'язаному зі смугою частот першої розбивки смуги частот, що включає елементарну смугу частот. Другий етап призначення може бути виконаний таким чином, що друге значення відповідає енергозалежному значенню, пов'язаному зі смугою частот другої розбивки смуги частот, що включає елементарну смугу частот. Спосіб може включати етап підсумовування, наприклад, додавання й/або масштабування, першого й другого значення для одержання кінцевого енергозалежного значення для елементарної смуги частот. До того ж, кінцеве енергозалежне значення може бути нормоване за допомогою числа використовуваних вихідних наборів. Наприклад, кінцеве енергозалежне значення може бути поділене на число використовуваних вихідних наборів з метою визначення середнього значення використовуваних енергозалежних значень вихідних наборів. Вищеописаний спосіб був зазначений для окремої елементарної смуги частот. Спосіб може включати додатковий етап повторення етапів призначення й етап підсумовування всіх елементарних смуг частот об'єднаної координатної сітки, і для одержання в такий спосіб набору кінцевих енергозалежних значень кінцевого набору. Кінцевий набір може включати кінцеву розбивку смуги частот за допомогою попередньо призначеної кінцевої смуги частот. Зазвичай, така кінцева смуга частот має одне відповідне кінцеве енергозалежне значення. Для визначення цього відповідного кінцевого енергозалежного значення спосіб може включати етап усереднення набору кінцевих енергозалежних значень, пов'язаних з елементарними смугами частот, які містяться в кінцевій смузі частот. Усереднене значення може бути призначене як кінцеве енергозалежне значення кінцевої смуги частот. Перший вихідний набір може бути пов'язаний з першим сигналом першого вихідного каналу; і/або другий вихідний набір може бути пов'язаний із другим сигналом другого вихідного каналу; і/або кінцевий набір може бути пов'язаний з кінцевим сигналом кінцевого каналу. Зазвичай, 2 UA 101291 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 вихідні набори й кінцеві набори пов'язані з певним часовим інтервалом відповідного сигналу. Такі часові інтервали можуть визначатися за допомогою так званих огинаючих. Зокрема, кінцеве енергозалежне значення кінцевого набору може бути пов'язане з кінцевим часовим інтервалом кінцевого сигналу; і/або перший набір енергозалежних значень першого вихідного набору, може бути пов'язаний з першим часовим інтервалом першого сигналу, у якому перший часовий інтервал може перекривати кінцевий часовий інтервал. У цих випадках вищезгаданий етап підсумовування може включати етап масштабування першого значення першого набору енергозалежних значень відповідно до відношення, представленого довжиною перекриття першого часового інтервалу й кінцевого часового інтервалу, а також довжиною кінцевого часового інтервалу. Внаслідок цього, масштабовані перше й друге значення можуть підсумовуватися, наприклад, додаватися для одержання кінцевого енергозалежного значення. До того ж, перший вихідний набір може включати третю розбивку смуги частот; і/або перший вихідний набір може включати третій набір енергозалежних значень, пов'язаних зі смугами частот третьої розбивки смуги частот; і/або третій набір енергозалежних значень може бути пов'язаний із третім часовим інтервалом першого сигналу нижнього діапазону, у якому третій часовий інтервал може перекривати кінцевий часовий інтервал. Слід зазначити, що третя розбивка смуги частот може відповідати, зокрема, може дорівнювати, першій розбивці смуги частот. У таких випадках спосіб може далі включати етап поділу третьої розбивки смуги частот на об'єднану координатну сітку, що включає елементарну смугу частот; і/або призначення елементарній смузі частот третього значення третього набору енергозалежних значень. У цих випадках вищезгаданий етап підсумовування може включати етап масштабування третього значення відповідно до відношення, представленого довжиною перекриття третього часового інтервалу й кінцевого часового інтервалу, а також довжиною кінцевого часового інтервалу. Внаслідок цього, масштабовані перше, друге й третє значення можуть підсумовуватися, наприклад, додаватися для одержання кінцевого енергозалежного значення. Відповідно до цього аспекту описується спосіб для об'єднання першого і другого вихідних наборів параметрів відтворення смуги спектра (SBR) у кінцевий набір параметрів SBR. Перший вихідний набір може бути пов'язаний з першим сигналом нижнього діапазону першого вихідного каналу й може включати перший набір енергії коефіцієнта масштабування. Другий вихідний набір може бути зв'язаний із другим сигналом нижнього діапазону другого вихідного каналу й може включати другий набір енергій коефіцієнта масштабування. Кінцевий набір може бути пов'язаний з кінцевим сигналом нижнього діапазону кінцевого каналу, отриманим зі зменшення числа каналів часової області першого й другого сигналів нижнього діапазону. Крім того, кінцевий набір може включати кінцевий набір енергій коефіцієнта масштабування. Спосіб може включати етап зважування першого й другого коефіцієнтів зменшення числа каналів, виконуваний за допомогою коефіцієнта компенсації енергії; де перший коефіцієнт зменшення числа каналів може бути пов'язаний з першим вихідним каналом; де другий коефіцієнт зменшення числа каналів може бути пов'язаний із другим вихідним каналом; і де коефіцієнт компенсації енергії може бути пов'язаний із взаємодією першого й другого сигналів нижнього діапазону під час зменшення числа каналів часової області. Така взаємодія може включати ослаблення й/або посилення першого й другого сигналів нижнього діапазону, які можуть бути обумовлені синфазним або протифазним режимом першого й другого сигналів нижнього діапазону. Зокрема, коефіцієнт компенсації енергії може бути пов'язаний з відношенням енергії кінцевого сигналу нижнього діапазону й енергії першого й другого сигналів нижнього діапазону або сумарної енергії першого й другого сигналів нижнього діапазону. Наприклад, у випадку, коли об'єднані N вихідних каналів, то при N ≥2 для одержання М f кінцевих каналів з MM≥1. Блок об'єднання параметрів SBR може включати процесор, сконфігурований для виконання будь-яких аспектів і етапів способів, описаних у цьому документі. Відповідно до наступного аспекту описується декодер звукового каналу, сконфігурований для декодування послідовності бітів HE-AAC N звукових каналів. Декодер звукового каналу може включати декодер ААС, сконфігурований для прийому послідовності бітів HE-AAC і для забезпечення окремої послідовності бітів SBR; і/або декодер SBR, сконфігурований для забезпечення N вихідних наборів параметрів SBR, що відповідають числу N звукових каналів з послідовності бітів SBR; і/або блок об'єднання параметрів SBR, як описано вище, сконфігурований для забезпечення числа М кінцевих наборів параметрів SBR з N вихідних наборів параметрів SBR, де N>M≥1. Декодер ААС може бути сконфігурований для забезпечення N звукових сигналів нижнього діапазону часової області, що відповідають числу N звукових каналів. Звуковий декодер може включати блок зменшення числа каналів часової області, сконфігурований для забезпечення звукових сигналів нижнього діапазону часової області М із числа N звукових сигналів нижнього діапазону часової області; і/або блок SBR, сконфігурований для формування M звукових сигналів верхнього діапазону із числа М звукових сигналів нижнього діапазону й кінцевих наборів М параметрів SBR. Таким чином, звуковий декодер може бути сконфігурований для забезпечення М звукових сигналів, що містять М звукових сигналів нижнього діапазону й М звукових сигналів верхнього діапазону відповідно. Відповідно до наступного аспекту описується звуковий транскодер, сконфігурований для забезпечення послідовності бітів HE-AAC, що включає М звукових сигналів з послідовності бітів 5 UA 101291 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 HE-AAC, що включає N звукових каналів, де N>M≥1. Звуковий транскодер може включати блок об'єднання параметрів SBR, як описано вище. Відповідно до наступного аспекту описується електронний пристрій, сконфігурований для передачі М звукових сигналів, що відповідають числу М каналів з послідовності бітів HE-AAC, що включає N звукових каналів, де N>M≥1. Електронний пристрій може бути, наприклад, медіаплеєром, декодером каналів кабельного телебачення або смартфоном. Електронний пристрій може включати засоби передачі звуку, сконфігуровані для виконання акустичної передачі М звукових сигналів; і/або приймач, сконфігурований для прийому послідовності бітів HE-AAC; і/або звуковий декодер, сконфігурований для одержання М звукових сигналів з послідовності бітів HE-AAC відповідно до будь-якого аспекту, наведеним у даному документі. Слід зазначити, що варіанти втілення винаходу й аспекти, описані в цьому документі, можуть довільно поєднуватися. Зокрема, слід зазначити, що аспекти й характеристики, описані стосовно до системи, також застосовні в контексті відповідного способу, і навпаки. До того ж, слід зазначити, що розкриття справжнього документа також охоплює інші комбінації формули винаходу крім тих, які явно дані за допомогою зворотних посилань у залежних формулах винаходу, тобто, формули винаходу і їхніх технічних характеристик можуть бути об'єднані в будь-якому порядку й у будь-якому формуванні. Короткий опис фігур Цей винахід описується за допомогою наочних прикладів, що не обмежують об'єм і сутність запатентованого винаходу, з урахуванням прикладених фігур, у яких: Фігура 1 ілюструє приклад блок-схеми системи зменшення числа каналів для N-канальної послідовності бітів HE-AAC у звуковий стереосигнал; Фігура 2 ілюструє приклад блок-схеми блоку об'єднання параметрів SBR, що включає п'ять вхідних каналів і два вихідних канали. Фігура 3 ілюструє приклад блок-схеми блоку об'єднання параметрів SBR, що включає два вхідних канали й один вихідний канал. Фігура 4 ілюструє приклад об'єднання часових меж огинаючої, виконуваним блоком об'єднання параметрів SBR, зображеним на фігурі 3; Фігури 5a, b, c і d ілюструють приклад процесу визначення енергій коефіцієнта масштабування кінцевого каналу із двох вихідних каналів; і Фігура 6 ілюструє приклад схеми зважування вихідних каналів за допомогою коефіцієнтів зменшення числа каналів. Докладний опис Декодер HE-AAC можна розділити на основний декодер AAC, що декодує нижній діапазон декодованого звукового сигналу, і алгоритм відтворення смуги спектра (SBR), що відновлює верхній діапазон звукового сигналу за допомогою декодованого сигналу нижнього діапазону й параметричної інформації, переданої в послідовності бітів. Зазвичай, алгоритм SBR вимагає більше обчислювальних ресурсів, ніж основний декодер AAC. Це обумовлено наявністю блоків фільтрів, використовуваних на стадіях аналізу й синтезу відновлення високої частоти, тобто, відтворення смуги спектра. Наприклад, у типовому варіанті втілення винаходу обчислювальні ресурси, необхідні для Аас-декодування, становлять приблизно 1/3, тоді як обчислювальні ресурси, необхідні для декодування параметрів SBR і для відновлення високої частоти, становлять приблизно 2/3 від загальних обчислювальних ресурсів, необхідних для декодування послідовності бітів HE-AAC. Декодер може приймати послідовність бітів HE-AAC, що являє собою N-канальний звуковий сигнал. Однак, внаслідок різних причин, наприклад, обмежень пристрою передачі звуку, декодеру може знадобитися вихідний сигнал, що включає тільки М звукових сигналів (при M менше N). В альтернативному сценарії використання транскодер може приймати вхідну послідовність бітів HE-AAC, що представляє N-канальний звуковий сигнал, і може забезпечити вихідну послідовність бітів HE-AAC, що представляє М-канальний звуковий сигнал. Беручи до уваги високу обчислювальну складність відновлення високочастотної складової або верхнього діапазону звукового сигналу за допомогою параметрів SBR, може виявитися корисним зменшення числа каналів від N до M у закодованій області перед додатковим декодуванням зведеної послідовності бітів і формування М високочастотних звукових сигналів, що відповідають числу М каналів. Нижче описується спосіб, що дозволяє ефективне об'єднання параметрів SBR N вхідних або вихідних каналів у параметри SBR M вихідних або кінцевих каналів. Об'єднання параметрів SBR виконується таким чином, що інформація щодо певних звукових подій зберігається. Пропонований спосіб може включати етап декодування параметрів SBR для N вхідних каналів, забезпечуючи в такий спосіб N наборів параметрів SBR, що відповідають числу N 6 UA 101291 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 вихідних каналів. Потім виконується етап об'єднання параметрів SBR для одержання М наборів параметрів SBR, що відповідають М кінцевих каналів. Для забезпечення вихідних сигналів М каналів спосіб може включати етап декодування ААС-кодованого низькочастотного сигналу для всіх N вхідних каналів з наступним зменшенням числа каналів часової області з метою одержання М вихідних каналів. Крім того, відновлення смуги спектра для М каналів можна виконати за допомогою зменшеного числа М каналів, отриманого з ААС-кодованого низькочастотного сигналу, і відповідному новому набору параметрів SBR, отриманому у вищеописаному етапі об'єднання SBR. На фігурі 1 наведений приклад декодеру HE-AAC 100, що забезпечує два вихідних звукових сигнали 107, 108, які відповідають двом вихідним або кінцевим каналам із вхідної послідовності бітів HE-AAC 101, що представляє N звукових каналів. Декодер ААС 110 виконує декодування бітів HE-AAC 101 в N звукових каналів 103, що включають низькочастотні складові N звукових каналів, які також називають низькочастотними сигналами 103. N низькочастотних звукових сигналів 103 знижується до двох низькочастотних звукових сигналів 106 у блоці зменшення каналів часової області 113. Потім декодер ААС забезпечує послідовність бітів SBR 102, включаючи параметри SBR для N звукових каналів. Послідовність бітів SBR 102 декодується в декодері SBR 111 для одержання N наборів параметрів SBR 104, один набір параметрів SBR 104 для кожного з N звукових каналів. Здобуття і декодування параметрів може виконуватися у відповідності зі стандартом ISO/IEC 14496-3, підрозділи 4.4.2.8 і 4.5.2.8, які включені в цю заявку шляхом посилання. N наборів параметрів SBR 104 поєднуються у два набори параметрів SBR 105 у блоці об'єднання параметрів SBR 112. У підсумку, реплікація смуги спектра або відновлення високої частоти двох вихідних звукових сигналів 107, 108 виконується в блоці SBR 114. Блок SBR 114 формує високочастотні компоненти двох звукових сигналів за допомогою низькочастотних звукових сигналів 106 і наборів об'єднаних параметрів SBR 105, і забезпечує як вихід два звукових сигнали 107, 108, які включають відповідні низько- і високочастотну складові. Фігура 2 ілюструє блок-схему блоку об'єднання параметрів SBR 112. Зображений блок об'єднання параметрів SBR 112 має ієрархічну структуру для об'єднання п'яти наборів параметрів SBR 201, 202, 203, 204, 205 на вході у два набори параметрів SBR 208, 209 на виході. Блок об'єднання параметрів SBR 112 включає блоки об'єднання параметрів SBR "два в один" 210, 211, 212, 213, які поєднують два набори параметрів SBR 201, 202 на вході в один набір параметрів SBR 206 на виході. Блоки об'єднання параметрів SBR "два в один" 210, 211, 212, 213 називаються "елементарними блоками об'єднання". За допомогою ієрархічно організованих елементарних блоків об'єднання 210 можна забезпечити гнучкий і адаптивний блок об'єднання параметрів SBR 112, що здатний поєднувати довільне число N наборів параметрів SBR 201 на вході в довільне число М наборів параметрів SBR 208 на виході. Шляхом додавання або видалення елементарних блоків об'єднання 210 загальний блок об'єднання параметрів SBR 112 може бути пристосований у число, що змінюється, N вхідних каналів і/або число, що змінюється, М вихідних каналів. Фігура 2 ілюструє приклад блоку об'єднання параметрів SBR 112, що поєднує параметри SBR вхідного сигналу 5.1 у параметри SBR вихідного стереосигналу. Сигнал 5.1 включає п'ять повнодіапазонних каналів, які називаються лівий (L), правий (R), "оточуючий" лівий (LS), "оточуючий" правий (RS) і центральний (C) канали, а також канал низькочастотних ефектів (LFE). На наведеному прикладі канал LFE не розглядається. Звичайний зміст такого каналу LFE зберігається тільки в тому випадку, якщо канал LFE також доступний у якості одного з вихідних каналів. У проілюстрованому варіанті втілення винаходу набір параметрів SBR 201, що відповідає каналу C, поєднується в першому елементарному блоці об'єднання 210 з набором параметрів SBR 202 каналу LS, і в другому елементарному блоці об'єднання 211 з набором параметрів SBR 203 каналу RS. Він одержує два набори об'єднаних параметрів SBR 206 і 207 відповідно. Ці набори об'єднаних параметрів SBR 206, 207 можуть іменуватися проміжними наборами параметрів SBR. Потім набір об'єднаних параметрів SBR 206 поєднується з набором параметрів SBR 204 каналу L в елементарному блоці об'єднання 212, щоб одержати набір об'єднаних параметрів SBR 208, що відповідає лівому каналу (L") вихідного стереосигналу. Набір об'єднаних параметрів SBR 207 поєднується з набором параметрів SBR 205 каналу R в елементарному блоці об'єднання 213, щоб одержати набір об'єднаних параметрів SBR 209, що відповідає лівому каналу (R") вихідного стереосигналу. Проілюстрована ієрархічна схема об'єднання є єдиною можливістю для об'єднання безлічі наборів параметрів SBR на вході. Ці набори параметрів SBR можуть також поєднуватися в іншому порядку. Однак слід зазначити, що зазвичай кожний етап об'єднання в елементарному 7 UA 101291 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 блоці об'єднання 210 приводить до розмивання інформації, що міститься в наборах параметрів SBR. Потім може виявитися кращим перетворити канали з більш високим акустичним значенням або більш високою акустичною релевантністю в меншу кількість етапів об'єднання, ніж канали з меншим акустичним значенням або акустичною релевантністю. Наприклад, канали L і R можуть бути представлені меншою кількістю етапів об'єднання, ніж канал C. Як додатковий приклад у випадку звукової доріжки до фільму, у якому канал С передає діалоги, що мають більше високе акустичне значення, канал С може бути представлений меншим числом етапів об'єднання, ніж канали L і R. В альтернативному варіанті втілення винаходу блок об'єднання параметрів SBR 112 може бути реалізований як загальна матриця, що прямо поєднує N наборів параметрів SBR 201 на вході в M наборів параметрів SBR 208 на виході. Далі описується об'єднання двох наборів параметрів SBR 201, 202 в елементарному блоці об'єднання 210 в один набір об'єднаних параметрів SBR 206. Описувані способи й системи можна узагальнити, розглядаючи не менш ніж два набори параметрів SBR на вході. На фігурі 3 представлений приклад блок-схеми елементарного блоку об'єднання 210. Елементарний блок об'єднання 210 забезпечує набір об'єднаних параметрів SBR 206, що називається також кінцевим набором, із двох наборів параметрів SBR 201, 202, що називаються також вихідними наборами. Зазвичай, ілюстрований елементарний блок об'єднання 210 виконує об'єднання параметрів SBR на поцикловій основі, тобто параметри SBR циклу вхідних сигналів, що відносяться до відповідних вхідних каналів, поєднуються, щоб забезпечити параметри SBR відповідного циклу вихідного сигналу вихідного каналу. Надалі, для спрощення ілюстрації, набір параметрів SBR 201,202, 206 відноситься до наборів параметрів SBR циклу. Наприклад, цикл вхідного сигналу може включати набір огинаючих, що охоплюють номінальну довжину 2048 імпульсів при частоті вибірки вихідного сигналу. Якщо, наприклад, блок фільтрів QMF має розділення по частоті 64 піддіапазону, довжина циклу 2048 буде відповідати 32 вибіркам піддіапазону QMF у кожному з них. Крім того, може бути введений додатковий блок, наприклад, "часовий інтервал", що поєднує вибірки піддіапазону зі ступенем деталізації у дві вибірки піддіапазону. Інакше кажучи, цикл може включати 32 вибірки піддіапазону QMF (на кожний піддіапазон QMF), що відповідають 16 часовим інтервалам. Проілюстрований елементарний блок об'єднання 210 включає блок визначення часової межі огинаючої 301, що визначає часові межі огинаючих кінцевого набору 206 по часових межах двох вихідних наборів огинаючих 201, 202. Більш детально блок визначення часової межі огинаючої 301 описаний на фігурі 4. Потім у блоці визначення енергій коефіцієнта масштабування 302 енергії коефіцієнта масштабування кінцевого набору 206 визначаються з енергій коефіцієнта масштабування вихідних наборів 201, 202. Докладний опис блоку визначення енергій коефіцієнта масштабування 302 наведено на фігурах 5a, 5b, 5c і 5d. На додаток до об'єднання параметрів часової межі огинаючої й енергій коефіцієнта масштабування, блок об'єднання параметрів SBR 112 або елементарний блок об'єднання 210 можуть виконувати об'єднання додаткових параметрів SBR. Параметр SBR "Inverse filtering levels" (Рівні зворотної фільтрації) може бути об'єднаний у відповідності зі стандартом ETSI TS 126 402, розділ 6.1, що включений у цю заявку шляхом посилання. Параметр SBR "additional harmonics" (додаткові гармоніки) може бути об'єднаний у відповідності зі стандартом ETSI TS 126 402, розділ 6.2, що включений у цю заявку шляхом посилання. Крім того, може знадобитися параметр SBR "frequency resolution per envelope" (частотний дозвіл на огинаючу). У цей параметр входить параметр "bs_freq_res", що являє собою двійковий перемикач, призначений для вибору однієї із двох таблиць частот. Значення bs_freq_res == 0 вибирає таблицю низького розділення, а bs_freq_res == 1 – таблицю високого розділення. Зазвичай, ці таблиці здобувають із таблиці, що задає частоти, за допомогою вибору підмножини смуг частот. Частотне розділення таблиці, що задає частоти, визначається за допомогою параметра bs_freq_scale. Значення bs_freq_scale == 0 є найбільш точним розділенням з одним піддіапазоном QMF на смугу частот. Більш високі значення параметра bs_freq_scale приводять до більше грубих розділень 8-12 смуг частот на октаву. Докладну інформацію про цей параметр можна знайти в стандарті ISO/IEC 14496-3, підрозділ 4.6.18.3.2, що включений у цю заявку шляхом посилання. Зазвичай, параметр bs_freq_scale включається в заголовок елемента SBR. Об'єднання заголовків елементів SBR обговорюється нижче. Для об'єднаного каналу параметр bs_freq_res може бути встановлений в 1, указуючи цим, що варто використовувати таблиці з високою роздільною здатністю. Параметр "SBR element headers" (Заголовки елементів SBR) можуть поєднуватися відповідно до наступного процесу: 8 UA 101291 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 1) Можуть бути визначені початкова й кінцева частоти всіх елементів вихідних каналів. При наявності блоку об'єднання параметрів SBR 112 можливими вихідними каналами є канали 201, 202, 203, 204, 205. 2) Заголовок елемента вихідного каналу з найбільшою початковою частотою вибирається як заголовок елемента того кінцевого каналу, що є його частиною. При використанні елемента кінцевого каналу 208 розглядаються заголовки елементів вихідних каналів 201, 202 і 204. При використанні елемента кінцевого каналу 209 розглядаються заголовки елементів вихідних каналів 201, 203 і 205. Слід зазначити, що в альтернативних варіантах втілення винаходу може виявитися корисним вибір заголовка елемента вихідного каналу з найменшою початковою частотою як заголовок елемента того кінцевого каналу, що є його частиною. 3) Надалі вибір заголовка кінцевого каналу може бути обмежений для відповідності типу елемента каналу елемента кінцевого каналу. Якщо елементом кінцевого каналу є CPE (елемент канальної пари), то заголовок вихідного CPE з найбільшою початковою частотою, що є частиною об'єднання, вибирається як заголовок елемента кінцевого каналу. У випадку якщо вихідний CPE відсутній, вибирається заголовок вихідного SCE (елемент одиночного каналу) з найбільшою початковою частотою, і з його допомогою створюється заголовок CPE для елемента кінцевого каналу. Якщо елементом кінцевого каналу є SCE, то як заголовок елемента кінцевого каналу вибирається заголовок вихідного SCE з найбільшою початковою частотою, що є частиною об'єднання. У випадку якщо вихідний SCE відсутній, вибирається заголовок вихідного CPE з найбільшою початковою частотою, і з його допомогою створюється заголовок SCE для елемента кінцевого каналу. Слід зазначити, що зазвичай початкова й кінцева частоти перших і другого вихідних наборів 201, 202 відрізняються. Зазвичай, початкова й кінцева частоти визначаються в заголовку елемента SBR відповідних вихідних наборів 201, 202. Початкова частота звукового каналу, називана також перехідною частотою, визначає максимальну частоту низькочастотної складової та/або мінімальну частоту високочастотної складової. При об'єднанні певного числа звукових каналів варто передбачити, щоб об'єднана високочастотна складова не перетиналася з низькочастотної складової. Причиною цього є той факт, що декодована за допомогою ААС низькочастотна складова зазвичай містить більш достовірну акустичну інформацію, ніж декодована за допомогою SBR високочастотна складовоа. Тому необхідно уникати втручання низькочастотної складової у високочастотну складову, здобуту з об'єднаних параметрів SBR. Це можна забезпечити за допомогою вибору початкової частоти кінцевого набору 206 або кінцевого каналу, що є максимальною початковою частотою вихідних наборів 201, 202, що входять у кінцевий набір 206. Зокрема, вищеописаний ризик перешкод між об'єднаними низькочастотною й високочастотною складовою можна запобігти за допомогою вибору заголовка елемента SBR кінцевого набору, як описано вище. Далі описується об'єднання параметрів SBR, які відносяться до часових меж. Слід зазначити, що навіть якщо наступний опис відноситься до об'єднання часових меж огинаючих, його можна також застосовувати й до часових меж огинаючих шуму. Крім того, дане посилання на стандарт ETSI TS 126 402, розділ 6.4, що включений у цю заявку шляхом посилання, і в якому описується схема для об'єднання часових меж огинаючих шуму. HE-AAC дозволяє визначити до п'яти огинаючих в одному циклі. Ці огинаючі визначають огинаючу спектра високочастотної складової кодованого звукового сигналу в певному часовому інтервалі циклу. Часові межі різних огинаючих можуть бути визначені по часовій осі відповідно до встановленої часової сітки. Зазвичай, довжина циклу, наприклад, 24 мс, підрозділяється на ряд часових квантів (наприклад, 16 часових квантів), кожний з яких визначає можливу часову межу для огинаючих. Часові межі вихідних наборів огинаючих, 201, 202 можуть поєднуватися у відповідності зі стандартом ETSI TS 126 402, розділ 6.3, що включений у справжню заявку за допомогою посилання. На фігурі 4 проілюстровані огинаючі спектра, певні двома вихідними наборами 201, 202. Огинаючі спектра показані у вигляді ланок на діаграмі час/частота, де час t 401 представляє довжину циклу, а частота f 402 представляє частоти високочастотної складової відповідного звукового сигналу. Вихідний набір 201 на наведеному прикладі визначає чотири огинаючі 411, 412, 413, 414 із проміжними часовими межами 415, 416, 417. Вихідний набір 202 на наведеному прикладі визначає чотири огинаючі 421, 422, 423, 424 із проміжними часовими межами 425, 426, 427. Проміжні часові межі являють собою початкові часові межі для наступної огинаючої й кінцеві часові межі для попередньої огинаючої. На додаток на фігурі 4 показана початкова часова межа 403 першої огинаючої й кінцеву часову межу 404 останньої огинаючої. Блок визначення часової межі огинаючої 301 здатний забезпечити часову структуру, тобто початкові й кінцеві часові межі огинаючих кінцевого набору 206 з часової структури огинаючих 9 UA 101291 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 411, 412, 413, 414, 421, 422, 423, 424 вихідних наборів 201, 202. Для цього часова структура, тобто початкові й кінцеві часові межі вихідних наборів 201, 202 перекриваються, як зображено на фігурі 4. У результаті такого перекриття двох вихідних наборів огинаючих 201, 202 виходить часова структура, що включає сім часових інтервалів для кінцевого набору 206, де ці часові інтервали визначаються часовими межами [403, 425], [425, 415], [415, 416], [416, 426], [426, 417], [417, 427] і [427, 404]. Ці часові інтервали можна розуміти як часові інтервали відповідних огинаючих кінцевого набору 206. Якщо отримані часові інтервали кінцевого набору 206 не перевищують максимальної кількості припустимих огинаючих, отримані часові межі можуть підтримуватися. Максимальна кількість припустимих огинаючих може задаватися основною схемою кодування. При використанні HE-AAC максимальна кількість припустимих огинаючих на цикл обмежене до п'яти. Однак якщо кількість припустимих часових інтервалів перевищено, то певна кількість часових інтервалів кінцевого набору 206 варто об'єднати. Це можна виконати шляхом об'єднання всіх часових квантів, менших ніж два часових кванти із прямо попереднім або наступним часовим інтервалом. Це досягається за допомогою запуску від початку часової осі 401, відображеної початковою часовою межею 403, і видаленням всіх кінцевих часових меж, які розташовані ближче 2 від відповідної початкової часової межі. На наведеному прикладі кінцева часова межа 426 може бути вилучена, тим самим створюючи новий часовий інтервал з часовими межами [416, 417]. Якщо після такої операції кількість часових інтервалів перевищує максимально припустиму кількість огинаючих (наприклад, п'ять), то кількість часових інтервалів можна зменшити. Це досягається за допомогою запуску від початку часової осі 401, відображеної початковою часовою межею 404, і пошуку в напрямку часової осі 401, що вказується за допомогою посилальної позиції 403, часового інтервалу, меншого 4 часових інтервалів, і видалення початкової часової межі цього часового кванта. Цей пошук може тривати доти, поки не буде досягнута та кількість часових інтервалів, що відповідає максимальному числу припустимих огинаючих. У наведеному прикладі буде вилучена початкова часова межа 417, тим самим створюючи новий часовий інтервал з часовими межами [416,427]. Використовуючи вищеописаний процес об'єднання часових інтервалів, можна забезпечити, що кількість часових інтервалів кінцевого набору 206 не перевищує максимальну кількість припустимих огинаючих. У прикладі, наведеному вище, кількість часових квантів становить 16, а максимальна кількість припустимих огинаючих - 5. Середній часовий інтервал огинаючих кінцевого набору 206 не повинен бути менше ніж 16/5=3,2 часових кванти, що може бути отримане шляхом об'єднання часових інтервалів за допомогою поступово зростаючого порога (як описано вище). Взагалі, можна сформулювати, що середня довжина часових інтервалів повинна бути рівною, щонайменше, відношенню кількості часових квантів на цикл до максимальної кількості припустимих огинаючих. В якості виходу блоку визначення часової межі огинаючої 301 можуть бути отримані часові інтервали, обумовлені часовими межами 403, 425, 415, 416, 427, 404 огинаючих спектра кінцевого набору 206. Число часових меж було знижено таким чином, що кількість часових інтервалів не перевищує максимально припустимого числа огинаючих спектра. Вищеописаний процес визначення часових інтервалів огинаючих кінцевого набору 206 може бути узагальнений до довільного числа вихідних наборів 201. У цьому випадку всі часові межі вихідних наборів 201 можуть перекриватися, як показано на фігурі 4 і описано вище. Використовуючи наступний процес об'єднання часових інтервалів, можна визначити попередньо призначене число часових інтервалів огинаючих кінцевого набору 206. Слід зазначити, що огинаюча циклу може бути позначена як перехідна огинаюча спектра, відображаючи в такий спосіб наявність переходу у звуковому сигналі в певному часовому інтервалі в межах циклу. Звичайне число перехідних огинаючих спектра в циклі й у каналі обмежене до одного. Перехідна огинаюча спектра зазвичай позначається індексом l A , указуючи число огинаючих спектра. Якщо максимальне число припустимих огинаючих спектра дорівнює 5, індекс l A може, наприклад, приймати кожне зі значень від 0 до 4. Індекс перехідної огинаючої вихідних наборів може бути об'єднаний у такий спосіб: i. Для кожного вихідного набору 201, 202 він визначається, якщо індекс перехідної огинаючої l A поточного циклу відображає, що перехід існує, тобто l A   1. ii. Для кожного l A   1. початкова часова межа такої огинаючої визначена. iii. Якщо в різних вихідних наборах 201, 202 переходи присутні й, отже, було визначено кілька початкових часових меж, то може бути обрана найменша початкова часова межа (тобто, сама рання). 10 UA 101291 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 iv. У кінцевому наборі 206 ідентифікується та часова межа, що перебуває ближче за всіх до початкової часової межі, визначеній в етапах i-iii. v. У якості перехідної огинаючої l A об'єднаного каналу вибирається часовий інтервал або огинаюча кінцевого набору 206, для якого початкова часова межа відповідає межі, ідентифікованому в етапі iv. Якщо в прикладі, зображеному на фігурі 4, допускається, що вихідний набір 201 включає перехідну огинаючу 414, а вихідний набір 202 включає перехідну огинаючу 423, то етап iii вибирає початкову часову межу 426. Потім в етапі iv визначається та початкова часова межа 416 кінцевого набору 206, що перебуває ближче за всіх до початкової часової межі 426, і часовий інтервал [416,427] відзначається як перехідна, огинаюча з допомогою індексу перехідної огинаючої l A в 2. Застосовуючи вищеописаний спосіб, перехід прагне до переміщення в більш ранні з можливих часових інтервалів. Це може мати психоакустичні переваги при виборі більш пізнього початкового часового інтервалу, завдяки, наприклад, ефектам часового маскування більше раннього переходу. Більше того, вищеописаний спосіб зазвичай гарантує, що перехідна огинаюча кінцевого набору 206 охоплює безліч часових квантів перехідних огинаючих 414, 423 вихідних наборів 201, 203. Однак слід зазначити, що в якості подальшого або альтернативного обмеження, перехідна огинаюча кінцевого набору 206 може бути обрана таким чином, що її початкова часова межа з'являється не пізніше, ніж кожний з початкових часових меж перехідних огинаючих 414, 423 вихідних наборів 201, 202. Вищеописаний процес визначення індексу перехідної огинаючої кінцевого набору 206 з одного або декількох індексів перехідної огинаючої вихідних наборів 201, 202 може бути узагальнений у довільне число індексів довільного числа вихідних наборів. Із цією метою етапи ii, iii, iv і v виконуються для довільного числа індексів перехідної огинаючої. Далі описується об'єднання огинаючих спектра двох вихідних наборів 201, 202 у блоці визначення енергій коефіцієнта масштабування 302. Огинаюча спектра включає один або кілька смуг коефіцієнтів масштабування й коефіцієнт масштабування для кожної смуги коефіцієнтів масштабування. Інакше кажучи, огинаюча спектра визначає спектральний розподіл енергії високочастотного сигналу відповідного каналу в межах часового інтервалу огинаючої спектра. Як сказано вище, часові інтервали огинаючих спектра кінцевого набору 206 були визначені в блоці визначення часової межі огинаючої 301. Блок визначення енергій коефіцієнта масштабування 302 здатний визначати смуги коефіцієнта масштабування й відповідних коефіцієнтів масштабування огинаючих спектра кінцевого набору 206 з огинаючою спектра вихідних наборів 201, 202. На фігурі 5 представлений основний принцип об'єднання енергій коефіцієнта масштабування, що перебувають у огинаючих спектра двох вихідних наборах, 201, 202. У блоці визначення часової межі огинаючої 301 визначаються часові межі 403, 425 огинаючої 532 кінцевого набору 206. Ця огинаюча 532 перекриває часовий інтервал 503, визначений за допомогою відповідних часових меж 403, 425. Часовий інтервал 503 прикладається до огинаючих спектра вихідних наборів 201, 202, визначаючи в такий спосіб огинаючі спектра вихідних наборів 201, 202, які входять в огинаючу спектра 532 кінцевого набору. На зображеному прикладі можна побачити, що огинаюча спектра 411 вихідного набору 201 попадає в часовий інтервал 503 і, отже, входить в огинаючу спектра 532 кінцевого набору 206. До того ж, можна побачити, що огинаюча спектра 421 вихідного набору 202 попадає в часовий інтервал 503 і, отже, входить в огинаючу спектра 532 кінцевого набору 206. Треба, взагалі, відзначити, що одна або декілька огинаючих спектра 411 вихідного набору 201 може потрапити в часовий інтервал 503 огинаючої спектра 532 кінцевого набору 206. Отже, декілька огинаючих спектра 411 вихідного набору 201 може потрапити в огинаючу спектра 532 кінцевого набору 206. Цей аспект безлічі огинаючих спектра, що беруть участь, буде описаний на останньому етапі. Для спрощення ілюстрації об'єднання двох огинаючих спектра вихідних наборів 201, 202 буде описано на першому етапі. Ці огинаючі спектра називаються першою вихідною огинаючою 512 і другою вихідною огинаючою 522 і пов'язані з огинаючими спектра 411, 421 вихідних наборів 201, 202 відповідно. У варіанті втілення винаходу перша й друга вихідні огинаючі 512, 522 можуть відповідати огинаючим спектра 411, 421 вихідних наборів 201, 202 відповідно. До того ж слід зазначити, що початкові частоти використовуваних вихідних огинаючих 411, 421 можуть відрізнятися одно від одної. Як зазначено вище, початкова частота кінцевого набору 206 зазвичай вибирається так, щоб вона була найбільшою початковою частотою використовуваних вихідних наборів 201, 202. У варіанті втілення винаходу початкова частота кінцевого набору 206 може бути обрана такою, щоб вона була найбільшою початковою частотою використовуваних вихідних наборів 201, 202, 204, які входять в останній кінцевий 11 UA 101291 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 набір 208 блоку об'єднання параметрів SBR 112 (як зазначено вище в контексті об'єднання заголовка елемента SBR). В результаті не весь частотний діапазон огинаючих спектра 411, 421 вихідних наборів 201, 202 може входити в огинаючу спектра 532 кінцевого набору 206, що також називається кінцевою огинаючою 532. Це зображено на фігурі 5b, на якій показані огинаючі спектра 411, 421 вихідних наборів 201, 202. На наведеному прикладі огинаюча спектра 411 має початкову частоту 551, що нижче початкової частоти 552 огинаючої спектра 421. Якщо як початкова частота 553 кінцевої огинаючої 532 вибирається більш висока початкова частота 552, то огинаюча спектра 411 може бути усічена. Це обумовлено тим фактом, що смуги коефіцієнтів масштабування в діапазоні частот між більш низькою початковою частотою 551 і більш високою початковою частотою 552 зазвичай не попадають у кінцеву огинаючу 532. По суті, "усікання" огинаючої спектра 411 може бути досягнуте за допомогою ігнорування частотного діапазону між більш низькою початковою частотою 551 і більш високою початковою частотою 552 під час об'єднання. Взагалі можна сказати, що вихідні огинаючі 512, 522, що попадають у кінцеву огинаючу 532, можуть бути усічені таким чином, що їхній частотний діапазон буде відповідати частотному діапазону кінцевої огинаючої 532. Зокрема, можуть бути усічені смуги частот або одна або кілька частин частотних діапазонів, що лежать нижче початкової частоти й вище кінцевої частоти кінцевої огинаючої 532. Далі допускається, що участь вихідних огинаючих 512, 522 було усічено, як відзначено вище, таким чином, що їх початкові та/або кінцеві частоти відповідають їх початковим і/або кінцевим частотам кінцевої огинаючої 532. Зазвичай, розбивка смуги коефіцієнта масштабування першої вихідної огинаючої 512 не відповідає розбивці смуги коефіцієнта масштабування другої вихідної огинаючої 522. Інакше кажучи, смуги частот з постійною енергією, тобто смуги частот з постійними енергіями коефіцієнта масштабування, для різних вихідних огинаючих 512, 522 є різними. Це показано на фігурі 5a, де граничні частоти 513, 514 першої вихідної огинаючої 512 відрізняються від граничних частот 523, 524, 525 другої вихідної огинаючої 522. На додаток, кількість смуг коефіцієнта масштабування в першої вихідної огинаючої 512 (три на наведеному прикладі) може відрізнятися від кількості смуг коефіцієнта масштабування в другої вихідної огинаючої 512 (чотири на наведеному прикладі). До того ж, вихідні огинаючі 512, 522 залежно від частот можуть включати різні рівні енергій. Блок визначення енергій коефіцієнта масштабування 302 здатний визначати кінцеву огинаючу 532 з використовуваних вихідних огинаючих 512, 522, при цьому кінцева огинаюча 532 включає одну або кілька смуг коефіцієнта масштабування й відповідних енергій коефіцієнта масштабування. Далі описується об'єднання енергій коефіцієнта масштабування, що відповідають смугам коефіцієнта масштабування вихідних огинаючих 512, 522. Основна ідея полягає в тому, щоб забезпечити об'єднану координатну сітку частот між безліччю вихідних огинаючих 512, 522 і кінцевої огинаючої 532. Така об'єднана координатна сітка частот може бути створена за допомогою піддіапазонів QMF (квадратурний дзеркальний фільтр) блоків фільтрів аналізу/синтезу, використовуваних у кодеках, що працюють на основі SBR. За допомогою об'єднаної координатної сітки, наприклад, піддіапазонів QMF, додаються коефіцієнти масштабування використовуваних вихідних огинаючих, які відповідають тому ж піддіапазону QMF, забезпечуючи накопичену енергію коефіцієнта масштабування відповідного піддіапазону QMF кінцевої огинаючої. У підсумку, накопичена енергія коефіцієнта масштабування може бути розділена на кількість використовуваних вихідних огинаючих з метою забезпечення середнього коефіцієнта масштабування в якості енергії коефіцієнта масштабування відповідного піддіапазону QMF кінцевої огинаючої. Цей процес об'єднання енергій коефіцієнта масштабування зображений на фігурах 5c і 5d. Фігура 5с показує безліч енергій коефіцієнта масштабування 515, 516 і 517, пов'язаних з вихідною огинаючою 512, також як і енергії коефіцієнта масштабування 526, 527, 528 і 529, пов'язані з вихідною огинаючою 522. Для кожної вихідної огинаючої 512, 522, які мікшується в кінцеву огинаючу, виконуються наступні етапи. Ці етапи наведені для визначеної смуги коефіцієнта масштабування 511. Зокрема, наведені етапи для певного піддіапазону QMF 541 у смузі коефіцієнта масштабування 511. Ці етапи повинні бути виконані для всіх піддіапазонів QMF 541, які лежать у межах частотного діапазону кінцевої огинаючої 532. На першому етапі енергія коефіцієнта масштабування 517 кожної смуги коефіцієнта масштабування 511 може бути масштабована за допомогою відповідного, компенсованого енергією коефіцієнта зменшення числа каналів для каналу, що відповідає вихідному набору 201. Визначення компенсованого енергією коефіцієнта зменшення числа каналів описано нижче. 12 UA 101291 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Як зазначено вище, кожна вихідна смуга коефіцієнта масштабування 511 розбита на піддіапазони QMF 541, тобто смуги коефіцієнта масштабування 511 розбиті в об'єднану координатну сітку. Кожному піддіапазону QMF 541 смуги коефіцієнта масштабування 511 призначена енергія коефіцієнта масштабування 517 відповідної смуги коефіцієнта масштабування 511. Інакше кажучи, піддіапазону QMF 541 призначена енергія коефіцієнта масштабування 517 смуги коефіцієнта масштабування 511, у межах якої він лежить. Виведення смуг коефіцієнта масштабування 511 і відповідних енергій коефіцієнта масштабування 517 на сітці піддіапазонів QMF 541 далі називається "виведення QMF". На наступному етапі вихідне виведення QMF додається до кінцевого виведення QMF кінцевого каналу. У прикладі, зображеному на фігурі 5с, енергія коефіцієнта масштабування 517 піддіапазону QMF 541 вихідного набору 201 додається до енергії коефіцієнта масштабування 533 відповідного піддіапазону QMF 543 кінцевої огинаючої 532. Аналогічним чином енергія коефіцієнта масштабування 529 піддіапазону QMF 542 вихідного набору 202 додається до енергії коефіцієнта масштабування 533 відповідного піддіапазону QMF 543 кінцевої огинаючої 532. У підсумку, накопичена енергія коефіцієнта масштабування 533 може бути розділена на число використовуваних вихідних наборів 201, 202, для одержання усередненої енергії коефіцієнта масштабування 533. Слід зазначити, що в результаті видалення початковиї/кінцевих часових меж під час визначення часових меж огинаючої у блоці 301, може трапитися, що часовий інтервал 503 кінцевої огинаючої 532 охоплює декілька огинаючих першого й/або другого вихідного набору 201, 202. Цей аспект багаторазових використовуваних огинаючих 411 вихідного набору 201 уже був відображений вище. Далі описується, як ці багаторазові вихідні огинаючі можуть бути розглянуті в блоці визначення енергій коефіцієнта масштабування 302. Основна ідея полягає у використанні вихідної огинаючої вихідного набору 201 відповідно до її часткового використання. Вихідна огинаюча вихідного набору може перекривати тільки частково з часовим інтервалом кінцевої огинаючої. Інакше кажучи, часовий інтервал кінцевої огинаючої може перекривати декілька огинаючих вихідного набору для того, щоб кожна огинаюча вихідного набору покривала тільки частину часу часового інтервалу кінцевої огинаючої. Таке часткове використання може бути прийняте в увагу за допомогою масштабування енергій коефіцієнта масштабування використовуваних огинаючих вихідного набору відповідно до частини часу, у який вони входять у часовий інтервал кінцевої огинаючої. Якщо часова вісь підрозділяється на часові кванти, масштабування енергій коефіцієнта масштабування може бути виконане відповідно до відношення часових інтервалів, що перекриваються, тобто часових інтервалів, що перекриваються, відповідних вихідній й кінцевій огинаючій, до числа часових інтервалів, включених у часовий інтервал кінцевої огинаючої. Часткове використання може бути показане на фігурі 4. Часовий інтервал [416,427] кінцевого набору 206 включає вихідні огинаючі 413, 414 першого вихідного набору 201 і вихідні огинаючі 422, 423 другого вихідного набору 202. У цих випадках всі вихідні огинаючі 413, 414, 422, 423 першого й другого вихідного набору 201 і 202, які використовують кінцеву огинаючу 531 кінцевого набору 206, повинні бути розглянуті для об'єднання енергій коефіцієнта масштабування. Енергії коефіцієнта масштабування в межах смуг коефіцієнтів масштабування різних вихідних огинаючих 413, 414, 422, 423 повинні використовуватися частково відповідно до відношення, даним за допомогою числа часових квантів, що перекриваються, використовуваною огинаючою 413, 414, 422, 423 і часового інтервалу [416,427] кінцевої огинаючої, а також кількості часових квантів [416, 427] кінцевої огинаючої. Цей аспект включення часткового використання вихідних огинаючих 413, 414, 422, 423 для кінцевої огинаючої може бути використаний у процесі об'єднання енергій коефіцієнта масштабування, описаному вище. Зокрема, масштабування енергії коефіцієнта масштабування використовуваних вихідних огинаючих 413, 414, 422, 423 можуть бути додані для визначення накопиченої енергії коефіцієнта масштабування 533 піддіапазону QMF кінцевої огинаючої 532. У результаті описаного вище процесу одержуються кінцеві смуги коефіцієнта масштабування для кінцевої огинаючої 532. Залежно від числа використовуваних вихідних огинаючих 512, числа смуг коефіцієнта масштабування 511, включених у вихідні огинаючі 512, і позиції меж частоти 513 між смугами коефіцієнта масштабування 511, число смуг коефіцієнта масштабування для кінцевої огинаючої 532 може бути відносно високим. Корисно зменшити число смуг коефіцієнта масштабування в кінцевої огинаючої 532, наприклад, через обмеження основної схеми кодування й/або через попередню розбивку або структуру смуги коефіцієнта масштабування. Наприклад, якщо кінцевий набір 206 використовує заголовок елемента SBR одного з вихідних наборів 201, 202, то може бути використана структура смуги коефіцієнта 13 UA 101291 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 масштабування відповідного вихідного набору 201, 202. Як було описано в контексті способу об'єднання заголовків елементів SBR безлічі вихідних наборів, заголовок елемента SBR кінцевого набору може відповідати або ґрунтуватися на заголовку елемента SBR одного з вихідних наборів. На додаток до призначення початкової й/або кінцевої частот огинаючих спектра, включених у відповідний набір параметрів SBR, заголовок елемента SBR може також визначати структуру смуги коефіцієнта масштабування огинаючих спектра. Ця структура смуги коефіцієнта масштабування може бути використана для кінцевої огинаючої, визначеної в процесі об'єднання енергії коефіцієнта масштабування, описаному вище. Далі описується спосіб, за допомогою якого структура смуги коефіцієнта масштабування, отримана із процесу об'єднання, що також називається першою структурою смуги коефіцієнта масштабування, може бути перетворена в структуру смуги коефіцієнта масштабування, призначену попередньо, наприклад, структуру, дану заголовком елемента SBR кінцевого набору 206, що називається другою структурою смуги коефіцієнта масштабування. Для перетворення з першої структури смуги коефіцієнта масштабування в другу можна використовувати процес, наведений з посиланням на фігуру 5d. Цей процес наведений для певної смуги коефіцієнта масштабування другої структури смуги коефіцієнта масштабування й повинен бути виконаний для всіх смуг коефіцієнта масштабування другої структури смуги коефіцієнта масштабування. Процес заснований на координатній сітці частот, наприклад, піддіапазонах QMF 543. На першому етапі підсумовуються енергії коефіцієнта масштабування 533 всіх піддіапазонів QMF 543 у смузі коефіцієнта масштабування другої структури смуги коефіцієнта масштабування. Як уже зазначене вище, кінцева розбивка смуги коефіцієнта масштабування, тобто друга структура смуги коефіцієнта масштабування, може бути визначена за допомогою заголовка елемента SBR, що був обраний під час об'єднання заголовків елемента SBR. Сума енергій піддіапазону QMF, обчислених на першому етапі, ділиться на кількість підсумованих піддіапазонів QMF. Інакше кажучи, визначається усереднена енергія коефіцієнта масштабування 534 смуги коефіцієнта масштабування другої структури смуги коефіцієнта масштабування. Результатом є кінцева енергія коефіцієнта масштабування 534 відповідної смуги коефіцієнта масштабування. Цей процес повторюється для інших смуг коефіцієнта масштабування другої структури смуги коефіцієнта масштабування. Підбиваючи підсумок вищесказаного, вище був описаний процес визначення енергій коефіцієнта масштабування в кінцевій структурі смуги коефіцієнта масштабування кінцевої огинаючої 532. Використовуючи вищеописаний процес об'єднання всіх кінцевих огинаючих 532 кінцевого набору 206, може бути отриманий повний набір об'єднаних енергій коефіцієнта масштабування огинаючих кінцевого набору 206. Описаний процес може бути узагальнений у довільне число вихідних наборів 201. У цих випадках довільне число вихідних огинаючих може входити в кінцеву огинаючу 532. Використовувані вихідні огинаючі розбиваються за допомогою об'єднаної координатної сітки частот, наприклад, піддіапазонів QMF, і вихідні енергії коефіцієнта масштабування відповідних піддіапазонів QMF підсумовуються з метою визначення кінцевої енергії коефіцієнта масштабування відповідного піддіапазону QMF. Кінцева енергія коефіцієнта масштабування може бути нормована за допомогою числа використовуваних вихідних наборів. Якщо вихідна огинаюча вихідного набору використовується тільки частково, енергії коефіцієнта масштабування можуть бути масштабовані відповідно до способу, описаного вище. До того ж енергії коефіцієнта масштабування можуть бути зважені за допомогою компенсованих енергією коефіцієнтів зменшення числа каналів. У підсумку, визначені енергії коефіцієнта масштабування й структура смуги коефіцієнта масштабування можуть бути перетворені в структуру смуги коефіцієнта масштабування, призначену попередньо. Слід зазначити, що вихідні набори 201, 202 можуть визначати рівні власних шумів. Ці рівні власних шумів різних вихідних каналів можуть бути об'єднані способом, аналогічним об'єднанню енергій коефіцієнта масштабування. У цих випадках енергії коефіцієнта масштабування відповідають рівням власних шумів, а часові межі огинаючих відповідають межам власних шумів. Однак слід зазначити, що кількість часових інтервалів для шуму зазвичай нижче числа огинаючих. У варіанті втілення винаходу за допомогою початкової, кінцевої й проміжної меж можуть бути визначені тільки два часових інтервали шуму. У межах цих часових інтервалів шуму можуть бути призначені один або кілька рівнів власних шумів і відповідна структура частотного діапазону (або структура смуги коефіцієнта масштабування власних шумів). Початкова, кінцева й проміжна межі безлічі вихідних наборів 201 можуть бути об'єднані за допомогою процесу, наведеного на фігурі 4. Один або кілька рівнів власних шумів безлічі вихідних наборів 201 можуть бути об'єднані за допомогою процесу, наведеного на фігурах 5a5d. 14 UA 101291 C2 5 10 15 20 25 30 35 Однак слід зазначити, що, зазвичай, рівні власних шумів за допомогою компенсованих енергією коефіцієнтів зменшення числа каналів не масштабуються. Проте, використовувані вихідні й/або кінцеві рівні власних шумів можуть масштабуватися з метою тонкого настроювання суб'єктивної якості звуку об'єднаних звукових каналів. У контексті способу об'єднання енергій коефіцієнта масштабування було зазначено, що у вихідні канали корисно додавати коефіцієнти зменшення числа каналів. Зазвичай, ці коефіцієнти зменшення числа каналів застосовуються для низькочастотних сигналів, щоб забезпечити захист від перекручування сигналів для зменшених каналів. На фігурі 6 показане застосування коефіцієнтів зменшення числа каналів до низькочастотних сигналів відповідних звукових каналів. Можна бачити, що С-Канал зважений або масштабований за допомогою коефіцієнта зменшення числа каналів c0, R- і L-канали зважені за допомогою коефіцієнта зменшення числа каналів c1, а LS- і RS-канали зважені за допомогою коефіцієнта зменшення числа каналів c2. У контексті зменшення числа каналів з п'яти до двох, коефіцієнти зменшення числа каналів можуть бути призначені в такий спосіб: c 0  0.7 / scale , c1  1.0 / scale , c 2  0.5 / scale , де scale 0.7  1.0  0.5  2.2 . Значення цих коефіцієнтів відповідають рекомендації Міжнародного союзу телекомунікацій (ITU) для зменшення числа каналів сигналу каналу 5.1. Крім того, ці коефіцієнти можуть бути використані у випадку, коли зменшується менше п'яти каналів (наприклад, тільки лівий, правий і центральний канал). Аналогічно низькочастотному сигналу, корисно зважити за допомогою коефіцієнтів зменшення числа каналів енергії коефіцієнта масштабування вихідних каналів або вихідних наборів 201, 202. Велике значення має підтримка відношення між низькочастотною й високочастотною складовими звукового сигналу. Зокрема, важливо підтримувати відношення енергії низькочастотної складової й високочастотної складової. У цьому змісті, на фігурі 6 показане одно етапне зменшення числа каналів з п'яти до двох. Коефіцієнти зменшення числа каналів застосовуються безпосередньо до вхідних каналів. У варіанті втілення винаходу може використовуватися ієрархічне зменшення числа каналів, як показано на фігурі 2, відповідно до чого коефіцієнти зменшення числа каналів застосовуються безпосередньо до вхідних каналів 202, 203, 204, 205. Проте, слід зазначити, що вихідні канали в часовій області можуть бути синфазними або перебувати в протифазі, щоб зведений кінцевий сигнал у часовій області міг бути посилений або ослаблений залежно від співвідношення фаз. Для обліку цього ефекту при об'єднанні енергій коефіцієнта масштабування, вищевказані коефіцієнти зменшення числа каналів можуть бути помножені на коефіцієнт компенсації енергії, що враховує синфазний і/або протифазний режим звукових сигналів використовуваних вихідних каналів. Зокрема, коефіцієнт компенсації енергії враховує ослаблення або посилення зведеного низькочастотного звукового сигналу, переміщуваного щодо використовуваних низькочастотних звукових сигналів. Для заданого циклу звукового сигналу коефіцієнт компенсації енергії може бути розрахований відповідно до рівняння, наведеного нижче: M1 1023  fcomp   chout 0 n 0 N1 1023   chin0 n 0 x 2 [chout ][n] dmx (c chin  xin [chin ][n])2 40 f де comp - коефіцієнт компенсації енергії для коефіцієнтів зменшення числа каналів, xin chinn - низькочастотний сигнал часової області у вихідному каналі chin (channel in), c chin коефіцієнт зменшення числа каналів (наприклад, c 0 , c1, c 2 на фігурі 6) для каналу chin , x dmx chout n - низькочастотний сигнал часової області в кінцевому каналі chout (channel out), а 45 50 n  0,...,1023 - вибірковий покажчик вибірок у циклі. Рівняння обчислює енергію доступних вибірок одного циклу. Зокрема, рівняння визначає відношення між енергією кінцевих каналів і енергією вихідних каналів, де вихідні канали зважені за допомогою відповідних коефіцієнтів зменшення числа каналів. У багатьох випадках оцінка енергії зі зниженою точністю, наприклад, з використанням тільки частини доступних вибірок, може бути важлива для визначення відповідного коефіцієнта компенсації енергії. За допомогою коефіцієнта компенсації енергії можна підтримувати енергетичний баланс між низькочастотною й високочастотною складовими звукових сигналів різних звукових каналів. Це може бути досягнуто за допомогою обліку позитивного й/або негативного внесення сигналів 15 UA 101291 C2 5 10 15 вихідних каналів у зведений сигнал зведеного каналу. Слід зазначити, що в зведених системах, які забезпечують М вихідних каналів з N вхідних каналів, можна використовувати один коефіцієнт компенсації енергії для всієї системи. З іншої сторони або на додаток, може бути призначено кілька коефіцієнтів компенсації енергії. Наприклад, для кожного з М зведених вихідних каналів може бути визначений особливий коефіцієнт компенсації енергії. Це може бути виконано за допомогою обліку тільки вхідних каналів, які вносяться у відповідний вихідний канал. У наступному прикладі особливий коефіцієнт компенсації енергії може бути визначений для кожного елементарного блоку об'єднання 210. Коефіцієнти зменшення каналів c , які були використані для зведення часової області виходу декодеру AAC, наприклад, co, c1 і c2, призначених вище, можуть бути помножені на коефіцієнт f компенсації енергії comp для одержання компенсованих енергією коефіцієнтів зменшення числа каналів. Перед об'єднанням енергій коефіцієнта масштабування вихідних наборів 201, 202, енергії коефіцієнта масштабування 517 можуть бути зважені або масштабовані за допомогою відповідного компенсованого енергією коефіцієнта зменшення числа каналів, як описано вище. З огляду на, що коефіцієнти зменшення числа каналів c були призначені для сигналів часової області, енергії коефіцієнта масштабування 517 повинні бути масштабовані за допомогою fcomp * cchin 2 відповідного fcomp 2 може бути важливим. коефіцієнта зменшення числа каналів, зведеного у квадрат, тобто вихідного каналу. Тому варто пам'ятати, що обчислення 20 25 30 35 40 45 50 55 f Зазвичай, це повинне бути більше ефективним, коли здобуття кореня для визначення comp може бути опущено. Зазвичай, коефіцієнти зменшення числа каналів c масштабуються або нормуються, як зазначено вище, щоб вони становили в сумі постійне значення, наприклад, один. При масштабуванні до значення один, діапазон масштабування коефіцієнтів зменшення числа каналів обмежується до [0,01; 1]. Однак, з огляду на те, що коефіцієнти зменшення числа каналів використовуються для визначення відносного зважування різних вихідних каналів, для нормування може бути використане інше постійне значення. Отже, вищевказані граничні значення можуть бути збільшені або зменшені відповідно до постійного значення нормалізації, за умови, що підтримується відносний показник між коефіцієнтами зменшення числа каналів. Слід зазначити, що в альтернативному варіанті втілення винаходу компенсація енергії може бути прикладена до низькочастотного зведеного сигналу. Це обумовлено тим фактом, що коефіцієнт компенсації енергії застосовується для підтримки балансу між сигналами високого й низького діапазонів. Цей баланс може також підтримуватися за допомогою застосування інверсії коефіцієнта компенсації енергії на стадії зведення сигналу. У такому варіанті втілення винаходу коефіцієнти зменшення числа каналів, використовувані для енергій коефіцієнта масштабування, можуть залишатися незмінними, тобто, вони можуть бути обмежені будь-якою компенсацією зведення. У цьому документі описуються способи й системи для зведення параметрів SBR. Описувані способи й системи дозволяють реалізувати загальний процес для формування параметрів SBR для M каналів з параметрів SBR N каналів, де M < N. Зокрема, способи й системи дозволяють об'єднання параметрів SBR каналів з різними початковими й кінцевими частотами. До того ж, способи й системи дозволяють об'єднання параметрів SBR каналів з різною розбивкою смуги коефіцієнта масштабування. Крім того, описується схема для точного об'єднання інформації перехідної огинаючої. До того ж описується ієрархічний процес об'єднання, що забезпечує можливість адаптивного управління конфігураціями багатьох каналів. На додаток, описується схема адаптивної компенсації енергії, що послабляє або підсилює енергії SBR з метою узгодження енергії відновленого високочастотного сигналу з енергією низькочастотного сигналу зведеного сигналу. За допомогою такої схеми компенсації синфазний і/або протифазний режим різних звукових сигналів на стадії зведення в часовій області може бути компенсований прямо в кодованій області. Способи й системи для зменшення числа каналів, описані в даному документі, можуть бути реалізовані програмно, мікропрограмно або апаратно. Деякі компоненти, наприклад, можуть бути реалізовані як програмне забезпечення, що працює на цифровому процесорі сигналів або мікропроцесорі. Інші компоненти можуть, наприклад, бути реалізовані апаратно або у вигляді спеціалізованих інтегральних схем. Сигнали, що зустрічаються в описуваних способах і системах, можуть зберігатися на носіях, таких, як пам'ять із довільною вибіркою або засоби оптичного зберігання інформації. Вони можуть передаватися по мережах, таким, як радіомережі, супутникові мережі, бездротові або провідні мережі, наприклад, Інтернет. До 16 UA 101291 C2 5 типових пристроїв, що використовують способи й системи, описані в даному документі, відносяться портативні електронні пристрої або інша побутова апаратура, використовувана для зберігання й/або передачі звукових сигналів. Способи й системи можуть також бути використані на комп'ютерних системах, наприклад, Інтернет веб-серверах, які зберігають і передають звукові сигнали, наприклад, музику, для скачування. ФОРМУЛА ВИНАХОДУ 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 1. Спосіб об'єднання першого (201, 512) і другого (202, 522) вихідного набору параметрів реплікації смуги спектра, далі іменовані як параметри SBR, у кінцевий набір (206, 532) параметрів SBR, у якому: - перший (201, 512) і другий (202, 522) вихідні набори включають першу (513, 514) і другу (523, 524, 525) розбивки смуги частот відповідно, які відмінні одна від одної; - перший вихідний набір (201, 512) включає перший набір енергозалежних значень (515, 516, 517), пов'язаних зі смугами частот (511) першої розбивки смуги частот (513, 514); - другий вихідний набір (202, 522) включає другий набір енергозалежних значень (526, 527, 528, 529), пов'язаних зі смугами частот другої розбивки смуги частот (523, 524, 525); та - кінцевий набір (206, 532) включає кінцевий набір енергозалежного значення, пов'язане з елементарною смугою частот(543); що включає: - поділ першої (513, 514) і другої (523, 524, 525) розбивок смуги частот на об'єднану координатну сітку (541, 542), що включає елементарну смугу частот (543); - призначення елементарній смузі (543) частот першого значення (517) першого набору енергозалежних значень (515, 516, 517); - призначення елементарній смузі частот (543) другого значення (529) другого набору енергозалежних значень; - об'єднання першого (517) і другого (519) значень для одержання кінцевого енергозалежного значення (533) елементарної смуги частот (543). 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що: - перше значення (517) відповідає енергозалежному значенню, пов'язаному зі смугою частот (511) першої розбивки смуги частот(513, 514), що включає елементарну смугу частот (543); і - друге значення (529) відповідає енергозалежному значенню, пов'язаному зі смугою частот другої розбивки смуги частот (523, 524, 525), що включає елементарну смугу частот (543). 3. Спосіб за кожним з попередніх пунктів, який відрізняється тим, що: - об'єднана координатна сітка (541, 542) з набором квадратурних дзеркальних фільтрів, іменованих далі набором QMF, використовувана для визначення параметрів SBR; і - елементарна смуга частот (543) є піддіапазоном QMF. 4. Спосіб за кожним з попередніх пунктів, який відрізняється тим, що додатково включає: - нормування кінцевого енергозалежного значення (533) за допомогою числа використовуваних вихідних наборів. 5. Спосіб за кожним з попередніх пунктів, у якому кінцевий набір (206, 532) включає набір кінцевих енергозалежних значень (533), який відрізняється тим, що додатково включає: - повторення етапів призначення й етапів об'єднання для всіх елементарних смуг частот (543) об'єднаної координатної сітки (541, 542), одержуючи в такий спосіб набір кінцевих енергозалежних значень (533). 6. Спосіб за п. 5, у якому кінцевий набір (206, 532) включає кінцеву розбивку смуги частот за допомогою попередньо призначеної смуги частот; який відрізняється тим, що додатково включає: - усереднення набору кінцевих енергозалежних значень (533), пов'язаних з елементарними смугами частот (543), включеного в кінцеву смугу частот; і - призначення усередненого значення як кінцевого енергозалежного значення кінцевої смуги частот. 7. Спосіб за кожним з попередніх пунктів, який відрізняється тим, що: - енергозалежні значення є енергіями коефіцієнта масштабування, а смуги частот є смугами коефіцієнта масштабування; і/або - енергозалежні значення є смугами коефіцієнта масштабування власних шумів, а смуги частот є смугами коефіцієнта масштабування рівня власних шумів. 8. Спосіб за кожним з попередніх пунктів, який відрізняється тим, що: 17 UA 101291 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 - перший вихідний набір (201, 512) пов'язаний з першим низькочастотним сигналом першого вихідного каналу; - другий вихідний набір (202, 522) зв'язаний із другим низькочастотним сигналом другого вихідного каналу; і - кінцевий набір (206, 532) пов'язаний з кінцевим сигналом нижнього діапазону кінцевого каналу, отриманим зі зменшення числа каналів часової області першого й другого сигналів нижнього діапазону. 9. Спосіб за п. 8, який відрізняється тим, що: - кінцеве енергозалежне значення (533) пов'язане з кінцевим часовим інтервалом кінцевого сигналу нижнього діапазону; - перший набір енергозалежних значень (515, 516, 517) пов'язаний з першим часовим інтервалом першого сигналу нижнього діапазону, у якому перший часовий інтервал перекриває кінцевий часовий інтервал; і - при цьому етап об'єднання включає: масштабування першого значення (517) відповідно до відношення, представленого довжиною перекриття першого часового інтервалу й кінцевого часового інтервалу, а також довжиною кінцевого часового інтервалу; і об'єднання масштабованого першого (517) і другого значення (529). 10. Спосіб за п. 9, у якому: - перший вихідний набір (201, 512) включає третю розбивку смуги частот; - перший вихідний набір (201, 512) включає третій набір енергозалежних значень, пов'язаних зі смугами частот третьої розбивки смуги частот; - третій набір енергозалежних значень пов'язаний із третім часовим інтервалом першого сигналу нижнього діапазону, у якому третій часовий інтервал перекриває кінцевий часовий інтервал; який відрізняється тим, що додатково включає: - поділ третьої розбивки смуги частот на об'єднану координатну сітку (541, 542), що включає елементарну смугу частот (543); - призначення елементарній смузі частот (543) третього значення третього набору енергозалежних значень; і де включений етап об'єднання: - масштабування третього значення відповідно до відношення, представленого довжиною перекриття третього часового інтервалу й кінцевого часового інтервалу й довжиною кінцевого часового інтервалу; і - об'єднання масштабованого першого значення (517), другого значення (529) і масштабованого третього значення. 11. Спосіб за п. 8, який відрізняється тим, що додатково включає: - масштабування першого набору енергозалежних значень (515, 516, 517) за допомогою першого коефіцієнта зменшення числа каналів; і - масштабування другого набору енергозалежних значень (526, 527, 528, 529) за допомогою другого коефіцієнта зменшення числа каналів; при цьому перший і другий коефіцієнт зменшення числа каналів пов'язаний з першими й другим вихідними каналами відповідно. 12. Спосіб за п. 11, який відрізняється тим, що до етапів масштабування виконують - зважування першого й другого коефіцієнтів зменшення числа каналів за допомогою коефіцієнта компенсації енергії; у якому коефіцієнт компенсації енергії пов'язаний із взаємодією першого й другого низькочастотного сигналу протягом часового зведення. 13. Спосіб за п. 12, який відрізняється тим, що: - коефіцієнт компенсації енергії пов'язаний з відношенням енергії кінцевого низькочастотного сигналу до об'єднаної енергії першого й другого низькочастотного сигналу. 14. Спосіб за п. 13, який відрізняється тим, що: - виконують об'єднання N вихідних каналів, де N  2 , для одержання M кінцевих каналів, де M  N і M  1; - коефіцієнт компенсації енергії fcomp даний за допомогою: M1 f comp    x 2 chout n dmx chout0 n N1   c chin  x in chin n2 , де chin0 n 18 UA 101291 C2 xin chinn - сигнал нижнього діапазону часової області у вихідному каналі chin , c chin - коефіцієнт зменшення числа каналів для вихідного каналу chin , x dmx choutn - сигнал нижнього діапазону 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 часової області кінцевого каналу chout , а n - вибірковий покажчик імпульсного сигналу в циклі сигналів часової області. 15. Спосіб по кожному з попередніх пунктів, у якому: - перший вихідний набір (201, 512) включає першу початкову частоту (551); - другий вихідний набір (202, 522) включає другу початкову частоту (552); - перша (551) і друга (552) початкова частоти відрізняються й пов'язані з нижніми границями першої (513, 514) і другої (523, 524, 525) розбивок смуги частот відповідно, який відрізняється тим, що додатково включає: - порівняння першої (551) і другої (552) початкової частоти; - вибір більше високої або більше низької з першої (551) і другої (552) початкових частот в як початкової частоти (553) кінцевого набору. 16. Спосіб за п. 15, який відрізняється тим, що: - перший вихідний набір (201, 512) включає перший заголовок елемента SBR, включаючи першу початкову частоту(551); - другий вихідний набір (202, 522) включає другий заголовок елемента SBR, включаючи другу початкову частоту (552), у якому спосіб далі включає: - вибір заголовка елемента SBR кінцевого набору (206, 532) на основі першого або другого заголовка елемента SBR відповідно до вибраної початкової частоти (553) кінцевого набору (206, 532). 17. Спосіб за п. 16, який відрізняється тим, що: - якщо кінцевий набір (206, 532) є елементом канальної пари й вихідні набори (201, 512, 202, 522) включають щонайменше один елемент канальної пари, то заголовок елемента SBR кінцевого набору (206, 532) вибирається з одного з вихідних наборів (201, 512, 202, 522), що включає елемент канальної пари. - якщо кінцевий набір (206, 532) є елементом канальної пари й жоден з вихідних наборів (201, 512, 202, 522) не включає елемент канальної пари, то заголовок елемента SBR вихідного набору, що включає саму верхню або саму нижню початкову частоту, вибирається як основа для заголовка елемента SBR кінцевого набору; - якщо кінцевий набір (206, 532) являє собою одиночний елемент канальної пари й щонайменше один з вихідних наборів (201, 512, 202, 522) включає одиночний елемент канальної пари, то заголовок елемента SBR кінцевого набору (206, 532) вибирається як заголовок елемента SBR одного з вихідних наборів, що включає одиночний елемент канальної пари; і/або - якщо кінцевий набір (206, 532) є одиночним елементом канальної пари і всі вихідні набори (201, 512, 202, 522) є елементами канальної пари, то заголовок елемента SBR вихідного набору, що включає саму верхню або саму нижню початкову частоту, може використовуватися як основа для заголовка елемента SBR кінцевого набору (206, 532). 18. Спосіб за кожним з попередніх пунктів, у якому: - перший вихідний набір (201) включає показник першої динамічної огинаючої; де показник першої динамічної огинаючої ідентифікує першу динамічну огинаючу (414) з першою межею початкового часу (417); - другий вихідний набір (202) включає показник другої динамічної огинаючої; де показник другої динамічної огинаючої ідентифікує другу динамічну огинаючу (423) із другою межею початкового часу (426); - кінцевий набір (206) включає безліч кінцевих огинаючих, при цьому кожна з них має межу початкового часу; - перша динамічна огинаюча (414), друга динамічна огинаюча (423) і безліч кінцевих огинаючих можуть бути пов'язані з одним або декількома часовими інтервалами першого звукового сигналу, другого звукового сигналу й кінцевого сигналу відповідно; який відрізняється тим, що додатково включає: вибір більш ранньої першої (426) або другої (417) межі початкового часу; - визначення як кінцевої динамічної огинаючої з безлічі кінцевихогинаючих, для яких межа початкового часу ближче всіх до самої ранньої (426) з першої (417) і другої (426) меж початкового часу; і - установку показника кінцевої динамічної огинаючої для її ідентифікації. 19. Спосіб об'єднання першого (201, 512) і другого (202, 522) вихідних наборів параметрів SBR у кінцевий набір (206, 532) параметрів SBR, у якому 19 UA 101291 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 - перший вихідний набір (201, 512) включає першу початкову частоту (551); - другий вихідний набір (202, 522) включає другу початкову частоту(552); - перша (551) і друга (552) початкові частоти відрізняються й пов'язані з більш низькими межами смуги частот першого й другого сигналу верхнього діапазону, пов'язаного з першим (201, 512) і другим (202, 522) вихідними наборами параметрів SBR відповідно; і при цьому, що включає: - порівняння першої (551) і другої (552) початкових частот; - вибір більш високої або більш низької з першої (551) і другої (552) початкових частот як початкової частоти (553) кінцевого набору (206, 532). 20. Спосіб за п. 19, у якому: - перший вихідний набір (201, 512) може включати перший заголовок елемента SBR, включаючи першу початкову частоту (551); - другий вихідний набір (202, 522) може включати другий заголовок елемента SBR, включаючи другу початкову частоту (552); який відрізняється тим, що додатково включає: - вибір заголовка елемента SBR кінцевого набору (206, 532) на основі першого або другого заголовка елемента SBR відповідно до вибраної початкової частоти (553) кінцевого набору (206, 532). 21. Спосіб об'єднання першого (201, 512) і другого (202, 522) вихідних наборів параметрів SBR у кінцевий набір (206, 532) параметрів SBR, у якому: - перший вихідний набір (201, 512) пов'язаний з першим сигналом нижнього діапазону першого вихідного каналу й включає перший набір енергій коефіцієнта масштабування (515, 516, 517); - другий вихідний набір (202, 522) пов'язаний із другим сигналом нижнього діапазону другого вихідного каналу й включає другий набір енергій коефіцієнта масштабування (526, 527, 528, 529); - кінцевий набір (206, 532) пов'язаний з кінцевим сигналом нижнього діапазону кінцевого каналу, отриманим зі зменшення числа каналів часової області першого й другого сигналів нижнього діапазону; і - кінцевий набір (206, 532) включає кінцевий набір енергій коефіцієнта масштабування (533); і при цьому що включає: - зважування першого й другого коефіцієнтів зменшення числа каналів за допомогою коефіцієнта компенсації енергії; де перший коефіцієнт зменшення числа каналів пов'язаний з першим вихідним каналом; де другий коефіцієнт зменшення числа каналів пов'язаний із другим вихідним каналом; і де коефіцієнт компенсації енергії пов'язаний із взаємодією першого й другого сигналів нижнього діапазону під час зменшення числа каналів часової області; - масштабування першого набору енергій коефіцієнта масштабування(515, 516, 517), використовуючи перший коефіцієнт зменшення числа каналів; - масштабування другого набору енергій коефіцієнта масштабування (526, 527, 528, 529), використовуючи другий коефіцієнт зменшення числа каналів; і - визначення кінцевого набору енергій коефіцієнта масштабування (533) з масштабованих першого (515, 516, 517) і другого (526, 527, 528, 529) наборів енергій коефіцієнта масштабування. 22. Спосіб за п. 21, який відрізняється тим, що коефіцієнт компенсації енергії пов'язаний з відношенням енергії кінцевого низькочастотного сигналу до об'єднаної енергії першого й другого низькочастотного сигналу. 23. Спосіб об'єднання першого (201) і другого (202) вихідних наборів параметрів SBR у кінцевий набір (206) параметрів SBR, у якому: - перший вихідний набір (201) включає показник першої динамічної огинаючої; де показник першої динамічної огинаючої ідентифікує першу динамічну огинаючу (414) з першою межею початкового часу (417); - другий вихідний набір (202) включає показник другої динамічної огинаючої; де показник другої динамічної огинаючої ідентифікує другу динамічну огинаючу (423) із другою межею початкового часу (426); - кінцевий набір включає безліч кінцевих огинаючих, при цьому кожна з них має межу початкового часу; - перша динамічна огинаюча (414), друга динамічна огинаюча (423) і безліч кінцевих огинаючих можуть бути пов'язані з одним або декількома часовими інтервалами першого звукового сигналу, другого звукового сигналу й кінцевого сигналу відповідно; і при цьому, що включає: - - вибір більше ранньої першої (417) або другої (426) межі початкового часу; 20 UA 101291 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 - визначення як кінцевої динамічної огинаючої з безлічі кінцевих огинаючих, для яких межа початкового часу ближче всіх до самої ранньої (426) з першої (417) і другої (426) меж початкового часу; і установку показника кінцевої динамічної огинаючої для її ідентифікації. 24. Спосіб за п. 23, який відрізняється тим, що етап визначення як кінцевої динамічної огинаючої з безлічі кінцевих огинаючих, для яких межа початкового часу (426) ближче всіх до самої ранньої з першої (417) і другої (426) меж початкового часу, але не пізніше більш ранньої першої або другої межі початкового часу. 25. Спосіб за п. 24, який відрізняється тим, що кожний вихідний набір параметрів SBR відповідає параметрам SBR, пов'язаним з каналом послідовності бітів НЕ-ААС. 26. Спосіб об'єднання N вихідних наборів (201, 202, 203, 204, 205) параметрів SBR в M кінцевих наборів (208, 209) параметрів SBR, при цьому - N більше 2; - M менше N ; що включає: - об'єднання пари (201, 202) вихідних наборів для одержання проміжного набору (206); і - об'єднання проміжного набору (206) з вихідним (204) або іншим проміжним набором для одержання кінцевого набору (208), який відрізняється тим, що етапи об'єднання виконують у відповідності зі способом кожного з пунктів від 1 до 25. 27. Спосіб за п. 26, який відрізняється тим, що вихідні набори, що відповідають вихідним каналам більш високої звукової релевантності, поєднуються менш часто, ніж вихідні набори, що відповідають вихідним каналам більш низької звукової релевантності. 28. Блок об'єднання параметрів SBR (112), сконфігурований для забезпечення M кінцевих наборів (208, 209) параметрів SBR від N вихідних наборів (201, 202, 203, 204, 205) параметрів SBR, де N  M  1 , блок об'єднання параметрів SBR, що включає процесор, сконфігурований для виконання будь-якого етапу по способу від 1 до 27. 29. Декодер звукового каналу, сконфігурований для декодування послідовності бітів НЕ-ААС, що включає N звукових каналів, і що включає: - декодер ААС, сконфігурований для прийому послідовності бітів НЕ-ААС і для забезпечення окремої послідовності бітів SBR; - декодер SBR, сконфігурований для забезпечення N вихідних наборів параметрів SBR, що відповідають числу N звукових каналів з послідовності бітів SBR; і - блок об'єднання SBR (112), сконфігурований за п. 28 для забезпечення M кінцевих наборів параметрів SBR від N вихідних наборів параметрів SBR, де N  M  1 . 30. Декодер звукового каналу за п. 29, у якому декодер ААС сконфігурований для забезпечення N звукових сигналів нижнього діапазону часової області, що відповідають числу N звукових каналів; і в якому декодер звукового каналу далі включає: - блок зменшення каналів часової області, сконфігурований для забезпечення звукових сигналів нижнього діапазону часової області із числа N звукових сигналів нижнього діапазону часової області; і - блок SBR, сконфігурований для формування звукових сигналів верхнього діапазону із числа M звукових сигналів нижнього діапазону й кінцевих наборів M параметрів SBR; який відрізняється тим, що декодер звукового сигналу сконфігурований для забезпечення M звукових сигналів, що містять M звукових сигналів нижнього діапазону й M звукових сигналів верхнього діапазону відповідно. 31. Звуковий транскодер, сконфігурований для забезпечення послідовності бітів НЕ-ААС, що включає M звукових сигналів з послідовності бітів НЕ-ААС, що включає N звукових каналів, де N  M  1 , і, що включає: - блок об'єднання параметрів SBR (112) за п. 28. 32. Електронний пристрій, сконфігурований для видачі M звукових сигналів, що відповідають числу M каналів з послідовності бітів НЕ-ААС, що включає N звукових каналів, де N  M  1 , і, що включає: - засоби передачі звуку, сконфігуровані для виконання акустичної передачі M звукових сигналів; - приймач, сконфігурований для прийому послідовності бітів НЕ-ААС; і - звуковий декодер, сконфігурований для одержання M звукових сигналів з послідовності бітів НЕ-ААС за кожним із пп. 29-30. 21 UA 101291 C2 22 UA 101291 C2 23 UA 101291 C2 24 UA 101291 C2 Комп’ютерна верстка Л. Купенко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 25