Спосіб оцінки ефективності передпосівної обробки насіння

Винахід відноситься до галузі сільського господарства, зокрема рослинництва, а саме до способів оцінки ефективності передпосівної обробки насіння, і може бути використаний в насінництві сільськогосподарських культур для отримання високоякісного посівного матеріалу. Відомий спосіб оцінки передпосівної обробки насіння багаторічних трав електричним полем високої напруги [Голдаев B.C., Метел є ва В.А. Предпосевная обработка семян многолетних трав электрическим полем высокого напряжения. - Селекция и семеноводство, 1990, Nfe 2, с. 48-50]. Оцінка ефективності передпосівної обробки насіння здійснюється шляхом визначення біохімічних показників, якими є активність ферментів: аскорбатоксидази, поліфеноксидази і перексидази. При цьому, оптимальним вважають такий режим передпосівної обробки, при якому досліджувані показники в проростках обробленого насіння є вищими, порівняно з проростками, отриманими Із необробленого насіння. Даний спосіб має ряд недоліків. По-перше, оцінку проводять лише на 12-й день і використовують для оцінки тільки проростки. По-друге, визначення активності ферментів, трудомісткий процес. По-третє, ферменти які визначають, несуть відповідальність тільки за окисно-відновні процеси. По-четверте, прямо або побічно не визначається активність ферментів," які несуть відповідальність за процеси утворення вторинних речовин, нових сполук, макромолекул, які є складовими рослинних клітин і створюють їх структур у. Найбільш близьким по суті є спосіб оцінки ефективності передпосівної обробки насіння [Заявка на патент України № 95114860 від 14.11.95]. Згідно з цим способом оброблене в електричному полі коронного розряду і необроблене насіння (контрольне) пророщують з доступом поживних речовин - (в тор фі). На 7-й день пророщування в проростках, а також в корінні і залишках пророщених насінин визначають рівень етерифікованої і неетерифікованої лінолевої кислоти і відношення її етерифікованої форми до неетерифікованої. При цьому, оптимальним режимом обробки вважають такий, при якому рівень етерифікованої і неетерифікованої лінолевої кислоти є вищий в 1,5-2 рази і відношення її етерифікованої форми до неетерифікованої є вищим в 3-4 рази порівняно з показниками проростків, пророщених із необробленого насіння. Однак даний спосіб має ряд недоліків. По-перше, визначення рівня етерифікованої і неетерифікованої лінолевої кислоти проводять в проростках, корінні і залишках пророщених насінин, які необхідно відмітити від торфу. Це приводить до затрат часу на здійснення способу. По-друге, визначають рівень як етерифікованої так і неетерифікованої лінолевої кислоти, що потребує значних затрат не тільки часу, але і матеріалів. Вказані недоліки можна усун ути шля хом використання таких біохімічних показників, що приводило би до зменшення затрат часу і матеріалів на здійснення способу. Завданням винаходу є розробка об'єктивного менш трудомісткого і ма-теріалоємкого способу оцінки ефективності передпосівної обробки насіння. Технічний результат досягають тим, що в якості біохімічного показника використовують рівень етерифікованих капринової і пальмітоолеїнової жирних кислот. Для цього насіння, піддане обробці і контрольне необроблене, пророщують без доступу поживних речовин (на дистильованій воді) і в проростках, а також в корінні і залишках пророщених насінин визначають рівень етерифікованих капринової 1 пальмітоолеїнової кислот. Оптимальним режимом обробки вважають такий, при якому рівень етерифікованих капринової і пальмітоолеїнової кислот в проростках обробленого насіння є нижчим порівняно з проростками, отриманими Із необробленого насіння. Згадані кислоти в проростках, корінні і залишках насінин, отриманих при пророщуванні без доступу поживних речовин обробленого на оптимальному режимі насіння, найбільш інтенсивно звільняються з ефірних зв'язків і піддаються окисленню. Вивільнена при цьому енергія є вкрай необхідною для синтезу білків, що в свою чергу сприяє кращому росту і розвитку рослин. При проведенні патентного пошуку заявником знайдене технічне рішення (заявка на патент України №95114860 від 14.11.95), в якому є найбільша кількість суттєви х ознак, спільних із. заявленим рішенням (дослідження проростків, а також коріння і залишків пророщених насінин, визначення вмісту жирних кислот, порівняння отриманих показників з показниками проростків, пророщених з необробленого насіння). Однак наявність зазначених, спільних з прототипом, ознак недостатня для отримання технічного результату, який забезпечує заявлений спосіб. Технічних рішень, які б за сукупністю ознак повністю співпадали із заявленим, не виявлено. Це дозволяє зробити висновок про відповідність заявленого технічного рішення критерію "новизна". В патентній і науково-технічній літературі не знайдено технічних рішень, в яких були б описані відомості про ознаки, що відрізняють заявлений спосіб від прототипу і забезпечують досягнення технічного результату: насіння пророщують без доступу поживних речовин (на дистильованій воді), в якості біохімічного показника використовують рівень етерифікованих каприновоїі пальмітоолеїнової кислот. При Цьому, оптимальним режимом передпосівної обробки насіння вважають такий, при якому рівень етерифікованих капринової і пальмітоолеїнової кислот в проростках обробленогонасіння є нижчим порівняно з показниками проростків, отриманих з необробленого насіння. Отже, заявлене технічне рішення не випливає явним чином з рівня техніки, що дозволяє зробити висновок про його відповідність критерію "винахідницький рівень". Заявлений спосіб належить до сільського господарства, зокрема рослинництва, а саме до способів оцінки ефективності передпосівної обробки насіння і може бути використаний в насінництві с. г. культур. А тому, відповідає критерію "промислова придатність". Таким чином, заявлене технічне рішення є новим, промислово придатним, має винахідницький рівень, тобто відповідає всім умовам патентоспроможності винаходу відповідно до пункту 6 розділу II Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" В 3687 - XII. Порядок здійснення способу. 1. Проводять передпосівну обробку насіння. 2. Оброблене і необроблене (контрольне) насіння в кількості 100 штук пророщують на дистильованій воді в чашках Петрі. 3. На 7-й день пророщування проростки, а також коріння і залишки насіння виймають з чашок Петрі і поміщають в посуд для екстракції ліпідів, 4. Визначають кількісний рівень етерифікованих капринової і пальмітоолеїнової кислот. 5. Порівнюють отримані показники. 6. Визначають режим обробки, внаслідок якого насіння при пророщуванні має нижчий рівень етерифікованих капринової і пальмітоолеїнової кислот. Приклади конкретного виконання. Передпосівну обробку насіння озимої пшениці сорту Миронівська-61 проводили в електричному полі коронного розряду на електрофрикційному сепараторі (Авт. св. СРСР № 882624) на різних режимах, регульованими параметрами яких були: напруженість електричного поля Е, кВ/см і експозиція t, сек. Зокрема, режими обробки були наступними: I - контроль (без обробки); II - Ε = 3,3 кв/см, t = 3 сек; IIІ - Ε = 2,5 кв/см, t = 30 сек. Час відлежування в усі х випадках становив 5 днів, В 7-денних проростках, а також корінні і залишках обробленого і необробленого насіння визначали кількісний рівень етерифікованих капринової і пальмІтоолеїновоТ жирних кислот [Ривис И.Ф., Скороход И.В. Количественный метод определения некоторых высокомолекулярных жирных кислот в растениях, тканях и биологических жидкостях организма сельскохозяйственных животных. - Доклады ВАСХНИЛ, 1981, № 8, с. 3235]. Результати досліджень кількісного рівня етерифікованих капринової і пальмітоолеТиової кислот в проростках, корінні і залишках насіння, обробленого в електричному полі коронного розряду і пророщеному на дистильованій воді приведені в табл. 1. Одночасно визначали енергію проростання і схожість обробленого і необробленого насіння озимої пшениці сорту Миронівська-61. Результати цих досліджень приведені в табл. 2. З табл. 1 видно, що в проростках, корінні і залишках насіння, пророщених Із обробленого насіння, порівняно із проростками, корінням і залишками насіння, пророщених Із необробленого насіння, зменшується рівень етерифікованих капринової і пальмітоолеїнової кислот. Це є підтвердженням того, що при пророщуванні без доступу поживних речовин обробленого в електричному полі коронного розряду на оптимальному режимі насіння в його проростках, корінні і залишках насінин згадані жирні кислоти звільняються з ефірних зв'язків і піддаються окисленню, виділяючи при цьому енергію. Дана енергія в значній мірі використовується для синтезу білків, і сприяє кращому розвитку і росту рослин, зокрема підвищується енергія проростання і лабораторна схожість. Як свідчать дані табл. 2 л, внаслідок обробки на режимах, які відповідають тим, при яких визначали рівень капринової і пальмітоолеїнової кислот підвищується енергія проростання і схожість обробленого насіння порівняно з необробленим. Так, при режимі обробки II енергія проростанняпорівняно з режимом і (контроль) підвищується на 3,7%, а при режимі НІ - на 5,0%. Лабораторна схожість при даних режимах обробки підвищується порівняно з контролем відповідно на 3,3% і 6%. Можна зробити висновок, що використання заявленого технічного рішення дасть змогу з меншими затратами часу і матеріалів здійснювати даний спосіб, тому, що відпадає потреба в пророщенні насіння з доступом поживних речовин і відмиванні його від залишків грунту і в визначенні декількох біохімічних показників, а саме рівня неетерифікованих жирних кислот.