Спосіб відкритої розробки покладів корисних копалин

Корисна модель належить до гірничої промисловості і може бути використана при розробці горизонтальних пластових покладів відкритим способом з використанням гідромеханізації з попереднім розпушенням. Відомий спосіб відкритої розробки покладів корисних копалин з використанням гідромеханізації з попереднім їх розпушенням. Первинне руйнування корисної копалини здійснюється екскаватором, потім із забою в розпушеному стані подається на крівлю уступу здобичі і у вигляді навалів. Гідромоніторним розмивом здійснюється вторинне руйнування цих навалів з утворенням пульпи, яка стікає в приймальний зумпф пересувної забійної землесосно-гідромоніторної установки. Землесосом пульпа засмоктується в напірний забійний пульпопровід, а потім подається в магістральний пульпопровід і транспортується на збагачувальну фабрику. При цьому, у міру відробітку забою здобичі екскаватором, гідромонітори, приймальний зумпф і землесос пересуваються уздовж уступу здобичі за екскаватором [1]. Недоліком цього способу є трудомісткість пересування землесосно-гідромоніторної установки уздовж уступу здобичі через великі габарити і вагу. Відомий спосіб відкритої розробки покладів корисних копалин при якому первинне руйнування корисної копалини здійснюється екскаватором, який завантажує корисну копалину безпосередньо в автомобільний або конвеєрний транспорт. Транспортними засобами здійснюється передача корисної копалини від екскаватора на склад напівстаціонарної землесосно-гідромоніторної установки, де гідромоніторним розмивом здійснюється вторинне руйнування з утворенням пульпи з корисної копалини. Пульпа стікає в приймальний зумпф напівстаціонарної землесосно-гідромоніторної установки. Землесосом пульпа засмоктується в напірний магістральний пульпопровід і транспортується на збагачувальну фабрику. На одне положення напівстаціонарної землесосно-гідромоніторної установки, як правило, здійснюється подача річних об'ємів корисної копалини. Потім проводиться пересування цієї установки на нове положення на величину річного просування фронту здобичі гірничих робіт, таким чином згаданий спосіб не передбачає пересування землесосно-гідромоніторної установки за екскаватором здобичі - прототип [2]. Недолік цього способу полягає в підвищених капітальних витратах і експлуатаційних витратах на роботи здобичі при тривалій довжині фронту здобичі гірничих робіт. Це відбувається через підвищені відстані транспортування корисної копалини автомобільним або конвеєрним транспортом з флангових ділянок фронту здобичі гірничих робіт до складу землесосно-гідромоніторної установки. В основу корисної моделі поставлена задача удосконалення відомого способу відкритої розробки покладів корисних копалин, в якому за рахунок зміни схеми транспортування корисної копалини з флангових ділянок забезпечується зменшення відстані транспортування, підвищення ефективності розробок, а також знижується вартість ведення робіт здобичі. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі відкритої розробки покладів корисних копалин, при якому первинне руйнування корисної копалини здійснюють екскаватором з завантаженням корисної копалини безпосередньо в автомобільний або конвеєрний транспорт, останнім виконують передачу корисної копалини на склад напівстаціонарної землесосно-гідромоніторної установки, де гідромоніторним розмивом виконують вторинне руйнування з утворенням пульпи, яку подають в приймальний зумпф напівстаціонарної землесосногідромоніторної установки, при цьому на фланговій ділянці подачу корисної копалини екскаватором здійснюють на додаткову пересувну забійну землесосно-гідромоніторну установку, а пульпу із зумпфа додаткової пересувної забійної землесосно-гідромоніторної установки по забійному пульповоду направляють в зумпф напівстаціонарної землесосно-гідромоніторної установки, де проводять їх змішування з подальшою подачею по загальному магістральному трубопроводу на збагачувальну фабрику. Спосіб, що заявляється, пояснюється фігурами графічних зображень. На фігурі 1 наведений приклад здійснення способу з використанням конвеєрного транспорту в центральній частині фронту гірничих робіт і гідравлічного транспорту на фланговій ділянці, де: 1 - здобичний крокуючий екскаватор-драглайн центральної ділянки; 2 - самохідний вантажний бункер; 3 - забійний конвеєр; 4 - відвалоутворювач; 5 - склад корисної копалини напівстаціонарної землесосно-гідромоніторної установки;6 - гідромонітори напівстаціонарної землесосної-гідромоніторної установки; 7 - зумпф напівстаціонарної землесосної-гідромоніторної установки; 8 - землесос напівстаціонарної землесосно-гідромоніторної установки; 9 - магістральний пульпопровід; 10 - здобичний крокуючий екскаватор-драглайн флангової ділянки; 11 - навали корисної копалини додаткової пересувної забійної землесосно-гідромоніторної установки; 12 - гідромонітори додаткової пересувної забійної землесосно-гідромоніторної установки; 13 - зумпф додаткової пересувної забійної землесосно-гідромоніторної установки; 14 - землесос додаткової пересувної забійної землесосно-гідромоніторної установки; 15 - забійний пульпопровід; На Фіг.2 - приклад здійснення способу з використанням автомобільного транспорту в центральній частині фронту гірничих робіт і гідравлічного транспорту на фланговій ділянці, де: 1 - здобичний крокуючий екскаватор-драглайн центральної ділянки; 5 - склад корисної копалини напівстаціонарної землесосно-гідромоніторної установки; 6 - гідромонітори напівстаціонарної землесосно-гідромоніторної установки; 7 - зумпф напівстаціонарної землесосно-гідромоніторної установки; 8 - землесос напівстаціонарної землесосно-гідромоніторної установки; 9 - магістральний пульпопровід; 10 - здобичний крокуючий екскаватор-драглайн флангової ділянки; 11 - навали корисної копалини додаткової пересувної забійної землесосно-гідромоніторної установки; 12 - гідромонітори додаткової пересувної забійної землесосно-гідромоніторної установки; 13 - зумпф додаткової пересувної забійної землесосно-гідромоніторної установки; 14 - землесос додаткової пересувної забійної землесосно-гідромоніторної установки; 15 - забійний пульпопровід; 16 - автосамоскид Здобичний фронт гірничих робіт розділений на дві ділянки: центральну - А і флангову - Б. Спосіб здійснюється таким чином (див. Фіг.1). Корисна копалина центральної ділянки А доставляється на склад напівстаціонарної землесосно-гідромоніторної установки конвеєрним транспортом. Здобичний крокуючий екскаватор 1 рухаючись уздовж фронту здобичних гірничих робіт по крівлі пласта, здійснює здобич і завантаження корисної копалини в самохідний вантажний бункер 2, з якого корисна копалина потрапляє на забійний конвеєр 3. Із забійного конвеєра на склад корисна копалина перевантажується за допомогою відвалоутворююча 4. На складі 5 здійснюється гідромоніторами 6 розмив і пульпоутворення корисної копалини і стікання пульпи в зумпф 7. Землесосом 8 пульпа із зумпфа подаватиметься на збагачувальну фабрику по магістральному пульпопроводу 9. Пересування напівстаціонарної землесосно-гідромоніторної установки на нове положення проводиться на величину річного просування фронту гірничих робіт і здійснюється перпендикулярно фронту гірничих робіт. Корисна копалина флангової ділянки - доставляється на склад напівстаціонарної землесосно-гідромоніторної установки гідравлічним транспортом. Здобичний екскаватор - 10, рухаючись по крівлі пласта корисної копалини по дузі з радіусом, рівним радіусу розвантаження ковша екскаватора, проводить здобич корисної копалини і подачу її у вигляді навалу 11 на додаткову пересувну забійну землесосно-гідромоніторну установку невеликої продуктивності. Після відробітку блоку здобичі здійснюється пересування забійної станції уздовж фронту робіт. Розмір блоку (кроку пересування забійної станції) здобичі складає близько трьох-чотирьох радіусів розвантаження ковша екскаватора здобичі. Гідромоніторами 12 здійснюється розмив навалів корисної копалини і пульпоутворення. Подача пульпи із зумпфа забійної пересувної установки 13 здійснюється землесосом 14 по забійному пульпопроводу 15 в зумпф напівстаціонарної землесосно-гдромоніторної установки 7. В зумпфі напівстаціонарної землесосно-гідромоніторної установки 7 відбувається змішування пульпи утвореної на місці і пульпи, що поступає від додаткової пересувної забійної землесосно-гідромоніторної установки флангової ділянки по пульпопроводу 15. Змішана пульпа всмоктується землесосом 8 і доставляється на збагачувальну фабрику по магістральному пульпопроводу 9. Слід зазначити, що на Фіг.1 і Фіг.2 для спрощення малюнка водоводи, що забезпечують гідромонітори напівстаціонарної і забійної землесосно-гідромоніторних установок водою, не показані. Спосіб також може здійснюватися таким чином (див. Фіг.2). Здобичний фронт гірничих робіт як і у попередньому випадку розділений на дві ділянки. Корисна копалина центральної ділянки 1 доставляється на склад напівстаціонарної землесосногідромоніторної установки автосамоскидами. При цьому здобичний крокуючий екскаватор 1 рухаючись уздовж фронту здобичних гірничих робіт, здійснює завантаження корисної копалини безпосередньо в автосамоскиди 16. Автосамоскидами корисна копалина доставляється на склад 5. На складі здійснюється гідромоніторний розмив і пульпоутворення корисної копалини і подача пульпи із зумпфа землесосом на збагачувальну фабрику по магістральному пульпопроводу. Корисна копалина флангової ділянки Б доставляється в зумпф 7 напівстаціонарної землесосногідромоніторної установки гідравлічним транспортом за такою ж технологією як у варіанті приведеному на Фіг.1. Використання цього способу забезпечує зменшення на 20-30% капітальних витрат і на 40-60% експлуатаційних витрат на роботи здобичі за рахунок вживання при відробітку флангових ділянок фронту гірничих робіт замість автомобільного або конвеєрного транспорту гідротранспорту пересувних землесосногідромоніторних забійних установок. Джерела інформації: 1. Бессмертный К.С., Бритарев В.А. Гидромониторщик на карьере. М., «Недра», 1973. с. 30. рис. 11. 2. Бессмертный К.С., Бритарев В.А. Гидромонеторщик на карьере. М., «Недра», 1973. с. 159, рис. 98.