Спосіб локалізації чисельності популяцій шкідливих комах

Спосіб локалізації чисельності популяцій шкідливих комах, що включає моніторинг видового та чисельного складу з використанням 3 включає моніторинг видового та чисельного складу з використанням регуляторних чинників, згідно корисній моделі в період початку міграції шкідників для заляльковування та діапаузи проводять спрямоване сумісне розселення популяцій уховертки (Forticula auricularia L.) та верблюдки (Raphidia ophiopsis Schum.) у співвідношенні 1:1 на межах агроценозу шириною 2,5-3,0м, причому не менше 60% структури популяції складають личинки молодших віків, а розселення поводять в районі кореневої шийки на поверхні ґрунту з нормою витрати 4-6 особини на кущ. Суть запропонованого способу полягає у тому, що локалізують популяції шкідників лише по периметру агроценозів в місцях їх первинного накопичення, перешкоджаючи їх массовому проникненню в агроценоз. Спосіб реалізується шляхом спрямованого розселення високоспеціалізованих видів хижих комах - уховертки та верблюдки в місцях скупчення шкідників, в період їх критичного розвитку, коли вони перебувають в строго фіксованому статичному стані. Завдяки вираженій руховій та пошуковій здатності, хижаки досить ефективно відшукують та знищують популяції шкідників. здійснення способу. Приклад Типовий агроценоз насаджень чорної смородини - сорти пізнього строку достигання та аґрусу. Фермерські та приватні господарства Миколаївської та Хмельницької областей. Агроценози межують з типовими лісосмугами, насиченими дерев’янистими, чагарниковими та трав’янистими рослинами. Щорічно на границі біотопів та агроценозу формується високий рівень чисельності шкідливих комах, котрі, починаючи з країв насаджень ягідників, заселяють агроценози. Зокрема, види, онтогенез який зв’язаний з ґрунтом: аґрусова вогнівка (Zophodia convolutella Hb.,), смородинова брунькова міль (Incurvaria capitella CL), листокрутки смородинова кривовуса (Pandemis ribeana Hb.), кривовуса вербова (P. heparana Den. u.Schiff), сітчаста (Adoxophyes orana F.), заморозкова (Exapate congelatella CL), гронова (Lobesia botrana Den. u.Schiff.), ляклива (Ancylis aehatana Den. u.Schiff.), смородинова златка (Agrilus viridis L.), пильщики: жовтий аґрусовий (Nematus ribesii Scop.), жовтий чорносмородиновий (N. leucotrochus Hart), блідоногий аґрусовий (Pristiphora pallipes Lep.), чорносмородиновий ягідний (Pachynematus pumilio Kuw.), червиця в’їдлива (Zeuzera pirina L.), п’ядуни: аґрусовий (Abraxas grossulariata L.), смородиновий (Itame wauaria L.), строкатий в’язовий (Calospilos 31553 4 sylvata Sc), березовий (Biston betularia L.), сірий кущовий (Наmе wanaria L.) та інші, усього понад 20 видів. Експериментально обґрунтовували можливість локалізації первинного заселення та чисельності популяцій цих шкідників, шляхом спрямованого сумісного розселення популяцій уховертки (Forticula auricularia L.) та верблюдки (Raphidia ophiopsis Schum.) 1:1. Розселення проводять на ягідниках у крайніх рядах кущів, смуга, шириною 2,5-3,0м., суттєвим є те, що розселяють хижаків в районі кореневої шийки, при чому, не менше 60% із усього фонду хижих комах, становлять личинки молодших віків. Розселення проводять на поверхні ґрунту, у тому числі на рослинних рештках, з нормою витрати 4-6 особин на один кущ. Для обґрунтування запропонованого способу формували в агроценозах смородини та аґрусу варіанти дослідів, площа кожного з них становила 45м2, це крайові ділянки ягідників, шириною 2,5м. Попередньо вирощені у біолабораторії популяції уховертки та верблюдки, а це личинки молодших віків, розселяли в межах крайових ділянок агроценозів, шириною 2,5-3,0м, випускаючи при цьому біля кожного куща 4-6 особин хижаків у співвідношенні 1:1, в районі кореневої шийки, на поверхні ґрунту. Внаслідок властивої хижакам природної здатності розселятись під рослинні рештки, або у шар ґрунту на 3-10см, личинки хижаків відшукували, нападали та споживали гусениць, личинок та імаго шкідливих комах. Ефективність та позитивний результат, отриманий у запропонованому способі, порівнювали зі способом-прототипом. Ефективність оцінювалась за визначальними екологічними та господарськими критеріями. Отриманий цифровий матеріал обробляли статистично. Результати досліджень представлено в таблиці. Встановлено, що на загальному фоні чисельності шкідників, що знаходився в межах 1,42,3 порогових рівнів, ефективність запропонованого способу становила 84,5%. Тобто, спосіб забезпечував ефективну локалізацію знищення основної частини популяцій шкідників шляхом спрямованого сумісного розселення двох видів хижаків, у складі способу. За усіма тестовими характеристиками запропонований спосіб перевищував показники прототипу. У підсумку, запропонований спосіб забезпечував ефективну локалізацію та знищення популяцій шкідливих комах, а також забезпечував довготерміновий контроль їх чисельності та запобігав поширенню осередків шкідників в агроценоз. 5 31553 6 Таблиця Експериментальне обґрунтування дієвості та величини позитивногорезультату способу локалізації чисельності шкідників смородини та аґрусу (Миколаївська, Хмельницька обл., 2006-2007pp.) Способи, що порівнюються Кількість шкідливиx ВИДІВ, всього Комплексний пороговий рівень (у розрахунку на локальну ділянку) Сумісне дворазове розселення уховеркти та верблюдки, 1:1; розселення на 4-6 особин на кущ поверхні грунту; (Спосіб, що пропонується) Понад 20 видів 1,5-2,0 Спосіб найближчий аналог 6 1,4-1,8 Еталон, базовий варіант, хімічні інсектициди: ДНОК, р.п., Актеллік 500 ЕС, к.е. концентрат емульсії, два обприскування) Понад 20 1,8-2,3 Контроль Понад 20 1,7-1,9 НІР05 Комп’ютерна верстка М. Ломалова Розселено хижаків екз/кущ 4-6, переважно личинки молодшиx ВІКІВ Ефекти Значення ЕПШ вність на кінець способі вегетації в, % 84,5 0,3-0,4 67,3 1,1-1,3 78,4 0,6-0,8 2,4-3,7 6,4 Рекомендова ні інсектициди при обрискуванні Підписне Позитивний результат Ефективно локалізовані первинні осередки шкідників. Довготривали й біологічний контроль шкідників Спосіб лише частково забезпечував локалізацію чисельності Локалізація шкідників поширення шкідників досягається 3-х разовим використання м пестицидів Спостерігається масове заселення агроценозу шкідниками Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601