Спосіб випробовування матеріалів і покриттів на гідроабразивне зношення

Спосіб випробовування матеріалів і покриттів 3 34651 значають за втратою маси при зважуванні [2]. Найбільш близьким до запропонованої корисної моделі відомий спосіб випробування [2], який здійснюється за допомогою вертикального валу до якого прикріплене кільце, що з'єднане чотирма стійками з нижнім кільцем. В кільцях є по чотири отвори, в які вставляються циліндричні зразки. Державка разом з зразками занурюється повністю в гідроабразивне середовище, що знаходиться в баку. Осі державки і баку розташовані ексцентрично відносно осі балки. При випробовуваннях, державці надають обертового моменту. Величина зношення визначається шляхом зважування, як різниця між початковою вагою зразка і після випробовувань. Проте спосіб не передбачає випробування зразків на гідроабразивне зношення при неповному зануренні в гідроабразивне середовище, внаслідок конструктивної недосконалості конструкції фіксатора зразків, що не передбачає можливості визначення зносу на поверхні контакту зразка з абразивним середовищем. Крім цього при обертанні виникають додаткові флуктуації, що викликають кавітацію, міру дії якої на зразок неможливо достовірно оцінити. В реальних умовах роботи деталей які піддаються гідроабразивному зношенню частим є випадок коли деталь є частково занурена в гідроабразивне середовище. При введенні в воду абразиву характер зношування, при деяких співвідношеннях концентрації абразиву і швидкості руху зразка, змінюється. За таких умов визначити міру зношення відомим способом на зразках, що недостатньо надійно зафіксовані і повністю занурені в гідроабразив, є неможливо, оскільки умови випробовування не відповідають реальним умовам. Задача, що ставилася при створенні корисної моделі - вдосконалити спосіб випробовування матеріалів на гідроабразивне зношення шляхом наближення умов досліджень до умов експлуатації за рахунок забезпечення необхідного контакту з абразивним середовищем і дії гідроабразивного середовища на частково занурений в це середовище зразок, що дозволить розширити інформативність досліджень і тим самим оцінити руйнівну дію потоку гідроабразивного струменю на зразок, а також візуально оцінити ступінь і характер зносу. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі випробовування матеріалів та покриттів на гідроабразивне зношення, що включає дію гідроабразиву на поверхню циліндричних зразків, що занурені у гідроабразивне середовище, з наступною оцінкою інтенсивності зношення їх поверхні, згідно з корисною моделлю зразки циліндричної форми нерухомо фіксують у тримачі на половину їх висоти занурюють у гідроабразивне середовище, після чого надають фіксатору обер 4 тового моменту, впливаючи тим самим на зразок гідроабразивом. Нерухоме закріплення зразків у фіксаторі усуває їх проковзування в процесі випробовувань і тим самим забезпечує сталий розподіл абразивних частинок по поверхні зразків, а також дозволяє отримати дійсну швидкість руху зразків для достовірного визначення інтенсивності, з якою гідроабразив діє на зразки. При одночасному випробовуванні великої кількості зразків усувається проблема заміни зношених деталей державки які зношуються в процесі випробовувань. Занурення зразків у гідроабразивне середовище на половину їх висоти, дозволяє наблизити умови досліджень до експлуатаційних реальних умов і отримати інформацію про ураження та зношення поверхні контакту зразків із гідроабразивом, завдяки чому підвищується інформативність випробовувань та їх достовірність. Спосіб реалізовують за допомогою устатк ування наведеного на фігурі. Устаткування містить: основу тримача 1 у вигляді диску з отворами під зразки 2, що мають прямокутної форми пази під фіксатор 3 який має вигляд розрізаного кільця квадратного перерізу, кришку 4, ванну 5, давач частоти обертання 6, електродвигун 7, з'єднувальну муфту 8, упор кришки 9, упор фіксатора 10, гідроабразивне середовище 11. Спосіб здійснюють наступним чином. Зразки циліндричної форми 2 фіксують в тримачі для запобігання прокручування в процесі випробовування. Це здійснюють наступним чином: при переміщенні фіксатора у вигляді розрізаного кільця прямокутної форми 3 закладають почергово один за одним зразки, які мають прямокутної форми виріз; притискання кришкою 4 з упором 10 унерухомлює фіксатор 3; фіксатором кришки 9 забезпечують цілісність тримача. Зразки 2 занурюють на половину їх висоти у гідроабразивне середовище 11, що знаходиться у ванні 5. Давачем 6 контролюють потрібну швидкість обертання електродвигуна 7, що приводить в обертальний рух тримач зразків. Завдяки дії абразивного потоку на поверхню зразків за вказаних умов наближують умови досліджень до експлуатаційних. Міру зношення зразків визначають, як різницю між початковою вагою зразка та кінцевою вагою після досліджень за допомогою відомого методу зважування. Візуально і за допомогою фрактографічних досліджень визначають характер зносу поверхні контакту. Джерела використаної інформації: 1. Икрамов У., Махкамов К.Х. Расчет й прогнозирование абразивного износа. - Ташкент: Фан, 1982, - C.148. 2. Хр ущев Μ.Μ., Бабичев Μ.Α. Абразивное изнашивание. - М.: Наука, 1970. - 251. 5 Комп’ютерна в ерстка А. Крулевський 34651 6 Підписне Тираж 28 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601