Спосіб хірургічного лікування патології позачерепного відділу магістральних судин головного мозку

Спосіб хірургічного лікування патології позачерепного відділу магістральних судин головного мозку, що включає обгортання судини у зоні хірургічних дій салфеткою з пластичного матеріалу, який відрізняється тим, що в якості такого матеріалу використовується термічно стерилізована кріоконсервована амніотична оболонка. (19) (21) 2000021188 (22) 29.02.2000 (24) 16.04.2001 (33) UA (46) 16.04.2001, Бюл. № 3, 2001 р. (72) Черненков Валерій Гаврилович, Волошин Петро Власович, Рогачов Ігор Олексійович, Задорожний Володимир Володимирович, Бровина Нона Миколаївна 36946 сполучення якостей, що забезпечує рішення технічних завдань під час оперативного втручання, дозволяє запобігти виникненню типових ускладнень у ранньому та віддаленому післяопераційних періодах, гарантує стерильність та безпеку в плані інфікування на вірусні хвороби. Спосіб здійснюється таким чином. Виконується лінійним розтин м'яких тканин від передньої поверхні сосцевидного відростку по передній поверхні кивательного м'яза шиї довжиною до 15 см. Пошарово розсікаються підшкірна жирова клітчатка, поверхнева фасція, підшкірний м'яз шиї. На етапі підходу до основного судинно-нервового пучка шиї мобілізуються, перев'язуються та пересікаються гілки зовнішньої яремної вени: загальна лицьова вена, верхня щитовидна вена. Виконується підхід до загальної, зовнішньої та вн утрішньої сонної артерії, при цьому мобілізується низхідна гілка під'язичного нерву. Виконується артеріоліз, мобілізація основного стовбура загальної сонної артерії, біфуркації, зовнішньої та внутрішньої артерій; останні беруться на гумові турнікети. Подальші методи хірургічного впливу на магістральні поза черепні судини головного мозку мають свої особливості залежно від характеру їх ураження. При патологічних звивистості, перетинах та петлеутворенні вони складаються з усунення цього дефекту шляхом редресації, формування міофасціального ліжка та фіксації судини у випрямленому положенні. При патологічному подовженні або частковій атеросклеротичній оклюзії судини виконується резекція її фрагменту із зіставленням країв судин ''кінець в кінець'' та накладанням ручного мікросудинного шву. Цей варіант оперативного втручання виконується при припиненому за допомогою спеціальних затискувачів кровообігу в оперованій судині та керованому медикаментозному підвищенні системного артеріального тиску до цифр 170-190 мм рт. ст. У випадках тотальної або сегментарної гіпоплазії судин виконується артеріоліз у поєднанні з десимпатизацією судинної стінки. Далі судина в місці оперативного втручання, найчастіше це зона завширшки 3-5 см, обгортається салфеткою з термічно стерилізованої кріоконсервованої амніотичної оболонки, яка фіксується поодинокими вузловими швами до оточуючих тканин, формуючи таким чином своєрідну захисну ''муфту'' навколо судини. Приклад. Хворий Л., 45 років, знаходився на стаціонарному лікуванні у нейрохірургічному відділенні. З анамнезу відомо, що за 5 місяців до хвороби мав місце епізод, коли вперше в житті влітку при їзді на велосипеді несподівано відчув ''оніміння'' та слабкість лівої ноги. Ці порушення самостійно минули протягом доби. За медичною допомогою тоді не звернувся. Захворів гостро, коли вранці на шляху до роботи, виникли ''оніміння'' та слабкість у лівих кінцівках, більше у нозі. Лікувався протягом трьох тижнів у неврологічному стаціонарі з використанням комплексної медикаментозної терапії. У зв'язку з недостатнім ефектом від консервативної терапії, амнестичними вказівками на повторне виникнення епізодів порушення мозкового кровообігу в одному й тому самому судинному басейні, хворому було рекомендоване обстеження в умовах нейрохірургічного стаціонару. При госпіталізації в нейрохірургічну клініку в неврологічному статусі виявлявся глибокий лівосторонній геміпарез із підвищенням рефлексів та м'язового тонусу за спастичним типом, більш виражений у нозі, лівостороння гемігіпестезія. При магніторезонансній томографії головного мозку в правій тім'яній області візуалізувалась зона підвищеного МР-сигналу із зоною перифокального набряку, проявами масефекту у вигляді деформації тіла правого бокового шлуночка. Була констатована підгостра стадія ішемічного інсульту в басейні правої середньої мозкової артерії. Додаткове обстеження, спрямоване на визначення патогенетичних механізмів захворювання, показало наявність гемодинамічно значущого (60-70%) стенозу в си фоні правої внутрішньої сонної артерії (за даними ультразвукової доплерографії). Подальше ангіографічне дослідження підтвердило наявність патології екстракраніального відділу судин головного мозку – патологічну звивистість екстракраніального відділу правої внутрішньої сонної артерії на рівні С2 хребця. Контрольне ангіографічне обстеження на протилежній стороні не показало будь-якої патології лівої внутрішньої сонної артерії. Був встановлений діагноз: ''Порушення мозкового кровообігу за ішемічним типом в басейні правої середньої мозкової артерії з лівостороннім спастичним геміпарезом внаслідок патологічної звивистості екстракраніального відділу правої внутрішньої сонної артерії на рівні С2 хребця''. Згідно з виявленими патогенетичними особливостями захворювання було проведене хірургічне лікування – усунена звивистість екстракраніального відділу правої внутрішньої сонної артерії на рівні С2 хребця шляхом резекції патологічно зміненого сегменту артерії та накладений ручний судинний анастомоз за типом ''кінець в кінець''. Сонна артерія в місці хірургічних маніпуляцій була обгорнена термічно консервованою амніотичною оболонкою з формуванням захисної муфти. Всі етапи оперативного втручання пройшли без ускладнень. Післяопераційна рана загоїлась в строк до 8 діб первинним натягуванням. Протягом півроку після оперативного втручання хворому проводилась традиційна медикаментозна реабілітаційна терапія в амбулаторних умовах. Через 7 місяців після операції при обстеженні в стаціонарі стан хворого задовільний. В неврологічному статусі суттєво, до помірного рівня, зменшились прояви лівостороннього геміпарезу, значно зменшились прояви спастичності кінцівок, практично зникли розлади чутливості. Епізодів транзиторних порушень мозкового кровообігу за час спостереження не було. Пальпаторно пульсація в правій внутрішній сонній артерії в зоні оперативного втр учання не відрізняється від такої на протилежній стороні, будь-яких локальних ділянок рубцьового ущільнення не виявляється. Проведене доплерографічне дослідження показало зменшення асиметрії кровообігу у вн утрішніх сонних артеріях до гемодинамічно несуттєвого рівня (20%). Від контрольного ангіографічного дослідження хворий відмовився. Даний спосіб хірургічного лікування патології позачерепного відділу судин головного мозку із застосуванням термічно консервованої амніотичної оболонки реалізований у 40 хворих з порушеннями мозкового кровообігу, в яких після належного 2 36946 обстеження були встановлені показання для цього методу терапії. У всіх випадках був одержаний позитивний результат, який визначався в сприянні реалізації технічних завдань оперативного втручання, запо біганні післяопераційних ускладнень і гладкому перебігу післяопераційного періоду, належному та стійкому функціональному результаті оперативного лікування. __________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2001 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 50 прим. Зам._______ ____________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 ___________________________________________________________ 3