Спосіб конструювання багаторічного агроценозу

Спосіб конструювання багаторічного агроценозу, що включає вирощування продуктивних садів в інтенсивних агроценозах, з проведенням агротехнічних заходів та елементів штучного конструювання, який відрізняється тим, що у міжряддях зерняткових садів культивують коню 3 37935 складі способу використовують у периферійних зонах. Запропонована штучна конструкція яблуневого саду забезпечує певний рівень динамічної рівноваги в агроценозах, частково захи щаючи сад від пошкоджень видами - фітофагами. Проте, відомий спосіб має такі недоліки: запропонована конструкція насаджень яблуні неповністю збалансована, тому для попередження локальних спалахів шкідників проводять шість обробок дерев хімічними інсектицидами; відсутня така важлива екологічно складова частина запропонованої конструкції агроценозу як трав'яниста рослинність. Необхідні додаткові антропогенні зусилля для підтримання необхідного рівня стабільного фітосанітарного стану. В основу корисної моделі поставлене завдання експериментально обґрунтувати спосіб раціонального конструювання багаторічного агроценозу на прикладі насаджень яблуні. Ставилось завдання оптимізувати штучн у конструкцію агроценозу та максимально наблизити її до тривалого саморегулюючого процесу. Поставлене корисною моделлю завдання вирішувалось тим, що у способі конструювання багаторічного агроценозу, що включає вирощування продуктивних садів в інтенсивних агроценозах, з проведенням агротехнічних заходів та елементів штучного конструювання, згідно корисній моделі у міжряддях зерняткових садів культивують конюшину білу (Trifolium repens), крім того, по периметру насаджень саду культивують конюшину лучну (Trifolium pratense) у вигляді стрічкового висіву, шириною 55-60см, а за середньодобової температури не менше 8,5°С в кроні дерев проводять дворазове розселення яєць зернової молі, шляхом експонування карток в крони дерев, віком не старше 24 годин, з розрахунку 18-20 яєць на дерево з інтервалом 8-10 днів, крім того в період початку та масової яйцекладки лускокрилих шкідників проводять дворазове розселення трихограми (Trichogramma dendrolimi) з розрахунку 350-400 самиць на одне дерево. Суть запропонованого способу полягає у тому, що експериментально обґрунтовується можливість створення способу, реалізація якого забезпечувала б процес часткового саморегулювання агроценозу зерняткових садів. Передбачається створити (елемент способу) осередки локалізації накопичення, збереження та розселення в агроценози ентомофагів. У складі способу обґрунтовано консортивну роль у цьому процесі двох різновидностей конюшини. Послаблені трофічні ланки в агроценозах насичують та підтримують шляхом штучного розселення яєць зернової молі. Саме на них розвивається яйцевий паразит трихограма. Підсилюється динамічна рівновага в агроценозі шляхом штучного розселення трихограми. Цей суттєвий прийом посилює ослаблені в агроценозі трофічні зв'язки між первинними та вторинними консументами. Видове різноманіття рослин консорти у способі сприяють процесу саморегуляції агроценозу зерняткових садів. Приклад здійснення способу. Насадження зерняткових садів - яблуня та груша. Вік дерев 12-15 років, плодоносний сад. 4 Сорт яблуні Голден Делішес, груші Улюблена Клана. Експериментально обґрунтовували спосіб конструювання агроценозу на прикладі яблуні та груші. Для цього формували варіанти, де реалізовували запропонований спосіб, у складі суттєвих елементів. Крім того, передбачались варіанти, де реалізовували спосіб-найближчий аналог. Крім того, оцінювали конструкцію типового агроценозу яблуні, на фоні усі х технологічних прийомів. Крім того, передбачався контрольний варіант - ділянка, де ніякі операції та прийоми не проводились. Для оцінки дієвості та можливого позитивного результату обґрунтовували оригінальні тестові показники - інформативні та об'єктивні, що давали можливість провести оцінку способів за усіма параметрами. Послідовно, в просторі та часі в агроценозі зерняткових садів здійснювали суттєві елементи запропонованого способу. В міжряддях садів культивували конюшину лучн у. В крони дерев за середньодобової температури 8,5°С проводили дворазове розселення яєць зернової молі, вік яких не перевищував 24 години, розставляючи при цьому паперові картки з наклеєними на них яйцями. Прийом проводили два рази. В період початку та масової яйцекладки лускокрилих шкідників проводили дворазове розселення трихограми. Отриманий цифровий матеріал обробляли статистично. Результати обґрунтування дієвості та величини позитивного результату наведено у Таблиці. Встановлено, що в межах суттєви х параметрів, спосіб вдалося реалізувати. Впродовж вегетаційного періоду спостерігалась динамічна рівновага популяцій первинних, вторинних та третинних компонентів. Підтримувався високий рівень біорізноманіття серед представників членистоногих, переважно комах. Суттєвим при цьому є те, що не спостерігались спалахи чисельності первинних консументів - шкідливих видів. Їх розповсюдження ефективно контролювали вторинні консументи природні популяції паразитів та хижаків та штучно розселена трихограма. Суттєвим позитивним результатом способу було те, що важливу регуляторну роль в агроценозах відігравали представники третинних консументів - гіперпаразити. Саме вони контролювали чисельність паразитів. Спостерігалась внаслідок реалізації способу важлива регуляторна роль в загальному балансі агроценозу деструкторів - сапрофагів. Внаслідок реалізації способу спостерігався пропорційний баланс усіх компонентів членистоногих в агроценозах. Інша картина спостерігалась у варіантах, де конструкція агроценозу зерняткових садів створювалася згідно способу найближчого аналога. Спостерігалась виражена диспропорція з переважанням представників первинних консументів - фіто фагів. Таке явище спостерігалось також у типовому агроценозі, де використовувались хімічні пестициди та у контролі. Суттєво нижчою була чисельність вторинних та третинних консументів. Результати статистичного аналізу цифрового матеріалу, проведеного за показниками запропонованого способу та найближчого аналогу свідчать про високий рівень вірогідності цифрових показників. Статистично та достовірно, чисель 5 37935 ність консументів різних груп членистоногих була вищою у варіанті способу, що пропонується. Конструкція агроценозу садових зерняткових, згідно запропонованого способу, підтримувала стабільний та пропорційний баланс представників усіх трофічних гр уп, що сприяло процесу саморегуляції агроценозу. Саме у цьому полягає позитивний результат запропонованого способу. Для підтримання необхідної пропорції чисельності консументів у варіанті способу-найближчого аналога, а також типового 6 агроценозу, необхідні були додаткові технологічні прийоми, переважно стримування чисельності первинних консументів - фі тофагів, шляхом використання інсектофунгіцидних препаратів. Таким чином запропоновано спосіб конструювання багаторічних агроценозів, у яких збалансовані усі ланки трофічних ланцюгів, внаслідок чого підтримується динамічна рівновага між консументами різних рівнів. У підсумку, підтримується процес саморегуляції агроценозів. Таблиця Результати експериментального обґрунтування способу конструювання агроценозу насаджень яблунь Загальний фонд і членистоногих, екз/облікову одиницю всередині вегетації Первинні консументи Третинні консументи Вторинні консументи фіто фаги гіперпаразити Способи, що Деструктолистогрипорівнюються риспеціалізова- неспеціалізо- амексисти- мегаспіліінші зучі та сапрофаги сисні ні ентомофа- вані ентомофаплодоножвиди ди ди ги ги когризучі Вирощування конюшини білої в міжряддях; Вирощування конюшини лучної по периметру; Розселен28,4 9,2 16,4 12,4 42,8 13,4 11,6 19,8 ня яєць зернової молі на дерева; Розселення трихограми (спосіб, що пропонується) Штучна конструкція саду; Буферна зона накопичення ентомофагів; 54,2 19,8 26,0 8,2 21,3 9,8 12,4 15,1 Хімічні та біологічні препарати, обробки саду(прототип) Типовий агроценоз – 57,8 23,7 10,5 6,7 11,2 5,3 6,1 15,2 максимальне антропогенне навантаження Контроль 51,3 22,5 11,2 8,4 22,6 4,7 8,2 10,1 НІР05 6,4 3,1 2,7 2,6 4,8 3,7 2,2 2,6 Комп’ютерна в ерстка М. Ломалова Підписне Тираж 28 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601