Спосіб лікування хронічного набутого токсоплазмозу

Спосіб лікування хронічного набутого токсоплазмозу, що включає використання етіотропної терапії, який відрізняється тим, що додатково призначають Імуноглобулін людини проти Toxoplasma gondi пo 3,0 мл внутрішньом'язово 1 раз у три доби, середній курс лікування складає від 7 до 10 ін'єкцій. (19) (21) u200901209 (22) 16.02.2009 (24) 10.08.2009 (46) 10.08.2009, Бюл.№ 15, 2009 р. (72) БОДНЯ КАТЕРИНА ІГОРІВНА, БОБРОВА ОКСАНА ВЯЧЕСЛАВІВНА, КОЦИНА СВІТЛАНА СЕРГІЇВНА (73) ХАРКІВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ 3 ному розчині токсоплазмін 1:10, 1:100, 1:1000, 1:10000, який вводять внутрішньошкірно по 0,1мл кожного розведення на передній поверхні передпліччя. Реакція враховується через добу. За лікувальне береться найбільше розведення, яке визвало місцеву реакцію у вигляді покрасніння. Дане розведення токсоплазміну використовується для внутрішньошкірного введення протягом 8-10 днів, щоденно збільшуючи його кількість на 0,1мл та кількість внутрішньошкірних ін'єкцій. Так на другий день після титраційної проби вводиться 0,2мл в два різних місця, на третій день - 0,3мл в три різних місця і так далі до 8-10 дня лікування. Внутрішньо-шкіряні ін'єкції вводяться на шкірі тулуба та кінцівок. Титраційній пробі повинна передувати внутрішньо-шкіряна проба з нерозведеним токсоплазміном. При призначені лікування хворим на токсоплазмоз треба пам'ятати, що засоби етіотропної терапії діють тільки на тахозоїти (вегетативну форму) і не впливають тканинні цисти збудника (тобто брадізоїти). Найбільш близьким та обраним за найближчим аналогом є спосіб з використанням зручної форми для лікування хворих на токсоплазмоз комплексного препарату фансідар, який містить комбінацію піріметаміну з сульфадоксином (Лобзин Ю.В., Казанцев А.П., Васильєв В.В. и др. Хронический токсоплазмоз: рациональная терапия. // Росс. мед. вестник. -1997.-2, №3. -С. 67-69). Етіотропну терапію поєднують с неспецифічними десенсибілізуючими засобами (супрастін, тавегіл, лоратадин, тощо), вітамінами, метаболітами, стимуляторами лейкопоезу (при наявності лейкопенії). Як було відмічено раніше, етіотропна терапія при токсоплазмозі діє тільки на тахізоїти, тобто вегетативну форму збудника, і не впливає на тканинні цисти токсоплазми, тобто брадізоїти, у формі яких токсоплазма персистирує при хронічному токсоплазмозі, а також має цілий ряд побічних ефектів, обумовлених сульфанілоамідною складовою цих препаратів. Сульфаноламідні препарати мають побічні ефекти, такі як: алергічна висипка, підвищення температури, свербіж шкіри, фотосенсібілізація, вузелковий периартеріїт, синдром СтивенаДжонсона, психоз, депресія, неврити, агранулоцитоз, токсичне ураження печінки, гемоліз при дефіциті Г-6-ІД, гемоглобінапатія, кристалурія, нудота, блювота, головний біль, запаморочення, ацидоз, стомлюваність, тощо. Лікування хворих на токсоплазмоз необхідно починати в стаціонарі. При задовільній переносимості препаратів подальша терапія може проводитись амбулаторно. Оптимальна тривалість специфічної терапії не встановлена для жодної форми токсоплазмозу. Слід дотримуватися загальних підходів: імунокомпетентним хворим специфічна терапія призначається на 4-6 тижнів, імуносупресивним пацієнтам - триває довше і проводиться 46 і більше тижнів після повного зникнення ознак гострого процесу. В основу корисної моделі поставлено задачу удосконалення способу лікування хронічного набу 43188 4 того токсоплазмозу, в якому за рахунок зміни схеми лікування, досягається максимальне використання паразитоцидної властивості препарату та обмеження органотропної токсичної дії. Поставлена задача вирішується в способі лікування хронічного набутого токсоплазмозу, що здійснюють шляхом використання етіотропної терапії, згідно з корисною моделлю, додатково призначають Імуноглобулін людини проти Toxoplasma gondi по 3,0 мл внутрішньом'язово 1 раз у три доби, середній курс лікування складає від 7 до 10 ін'єкцій. Імуноглобулін людини проти Toxoplasma gondii, являє собою активну білкову фракцію, яка виділена з сироватки або плазми крові донорів, що містить підвищений рівень антитіл проти токсоплазми. Активність антитіл проти токсоплазми в 1 мл препарату - не менш 1000 ME. Діючою основою препарату є імуноглобуліни G, специфічні до Toxoplasma gondi. Імуноглобулін G спричиняє також імуномоделюючий ефект, впливаючи на різні ланки імунної системи людини, та підвищує неспецифічну резистентність організму проти Т. gondii. Препарат добре переноситься організмом. Побічні реакції при застосуванні Імуноглобуліну, як правило, відсутні. В поодиноких випадках можуть виникнути місцеві реакції у вигляді гіперемії, підвищення температури тіла до 37,5°С на протязі першої доби. У окремих людей зі зміненою реактивністю препарат зрідка може визвати реакції алергії різного типу. Спосіб, що заявляється, здійснюють таким чином. Хворому поряд з етіотропною терапією призначають Імуноглобулін людини проти Toxoplasma gondi по 3,0 мл внутрішньом'язово 1 раз у три доби, середній курс лікування складає від 7 до 10 ін'єкцій. Приклад. Хвора Л., 39 років. Скарги на підвищення температури до 37,5°С на протязі 6 місяців, запаморочення, біль у м'язах кінцівок, загальну слабкість. Вважає себе хворою біля 1, 5 років. При обстеженні методом ІФА антитіла IgG до Toxoplasma gondi 1,614 мЕ/мм (норма до 40 мЕ/мм). В імунологічному аналізі крові - зниження показників клітинної ланки імунітету за рахунок субпопуляції Т-лімфоцитів -СД4+ клітин з хелперною активністю та CD8 цитотоксичних клітин з кілерно-супресорною активністю. В клінічному аналізі крові незначна лейкопенія, лімфоцитоз, ШОЕ 25 мм/год. На УЗД - ознаки хронічного холециститу. Хворій проведена етіотропна терапія фансідаром - 2 курси по 7 днів з інтервалом у 7 днів, симптоматична терапія та терапія імуноглобуліном проти Toxoplasma gondi по 3,0мл х 1 раз у 3 доби, курсом 10 ін'єкцій - внутрішньом'язово. Після курсу лікування покращився загальний стан хворої, регресував субфібрилітет, зменшилися болі у м’язах. Покращилися показники імунітету СД4+ - 34%, СД8+ - 27%. У гемограмі регресувала лейкопенія, ШОЕ -18 мм/год. Таким чином, оскільки патогенез токсоплазмозу супроводжується розвитком дисфункціональних 5 43188 змін показників клітинного та гуморального імунітету, можна рекомендувати Імуноглобулін людини проти Toxoplasma gondi як універсальний препа Комп’ютерна верстка І.Скворцова 6 рат етіотропної та патогенетичної терапії цієї інфекції. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601