Параплазмова установка благути або технологія благути “екотерм”

1. Параплазмова установка, що містить пристрій для подачі води, пристрої для перетворення води у параплазмовий факел і подачі параплазмового факела, яка відрізняється тим, що параплазмова установка містить пристрій для підвищення швидкості руху струменя параплазмового факела, пристрій для утворення тиску і формування стру 3 в параплазмову установку і утилізатором теплової енергії частини робочого тіла, пристрій для підвищення швидкості руху струмені параплазмового факела виконано, наприклад у вигляді сопла Лаваля, пристрій для утворення тиску і формування струменю або струменів робочого тіла виконано у вигляді камери із отворами, камеру забезпечено пристроєм для подачі води і пристроєм для подачі частини робочого тіла в параплазмову установку, причому пристрій для подачі частини робочого тіла в параплазмову установку і пристрій для подачі води у камеру з'єднані із утилізатором тепла, і крім того камер може бути встановлено щонайменше дві. Запропонована сукупність ознак, забезпечує зниження тривалості часу для перетворення молекул води на водень і кисень та збільшує тривалість часу для здійснення процесу згоряння одержаного водню і кисню в середині параплазмової установки та за її межами, що в свою чергу знижує витрати зовнішньої енергії для забезпечення роботи параплазмової горілки і підвищує її потужність. Робота параплазмової установки пояснюється кресленням, на якому зображено установка 1 або пристрій для перетворення води у параплазмовий факел і подачі параплазмового факела для виконання корисної роботи, пристрій 2 для подачі води в установку, камери стискування 3, 4, пристрій 5 для подачі води в камери стискування, утилізатор тепла або конденсатор 6, пристрій для подачі водяної пари в установку 7, сопла Лаваля для підвищення швидкості руху параплазмового факелу 8, 9. Робота параплазмової установки здійснюється слідуючим чином. В процесі пуску параплазмової установки в установку 1 подається за допомогою пристрою 2 вода, переважно нагріта до температури близької до температури фазового переходу води в газове становище, наприклад, 95°С, що зменшує витрати енергії приблизно у двічі для перетворення води в установці 1 на водень і кисень. Вода в установці 1 нагрівається за допомогою зовнішнього джерела енергії (електричного струму або газового факелу) до температури, наприклад 2500°С, що різко підвищує внутрішню енергію водяної пари або параплазмового факелу на виході із установки 1 (3, стор.45), який через сопло Лаваля 8 подають у камеру 3, а з камери 3 через сопло Лаваля 9 подають у камеру 4. В камеру 3, 4 із утилізатора 6 за допомогою пристрою 5 подають воду переважно нагріту до температури близької до температури фазового переходу води в газове становище, наприклад, 95°С. За допомогою сопел Лаваля 8, 9 в залежності від початкового тиску параплазмового факелу швидкість його руху прискорюється, наприклад до швидкості, яка перевищує швидкість звуку. В процесі взаємодії параплазмових факелів у камерах стискування 3, 4 із струменями води відбувається гальмування 43385 4 швидкості руху потоків з перетворенням кінетичної енергії на теплову, яка визначається рівнянням V2/2Cp, де V - швидкість в м/сек., Ср - теплоємність в дж/(кг.град) (4, стор.249). Крім того відбуваються процеси передачі теплової енергії від більш нагрітого потоку до менш нагрітого потоку робочого тіла, що приводить до збільшення об'єму робочого тіла в результаті фазового переходу води в газове становище. Так при температурі 1100°С і тиску 1МПа об'єм водяної пари збільшується в 6330 разів (1, стор.63). Процес ведуть таким чином, що при заданій потужності установки 1 подають менший об'єм робочого тіла і нагрівають робоче тіло до високої температури, наприклад 2500°С при якій внутрішня енергія водяної пари має високе значення, а саме 22510ккал/кмоль (3, стор.45). Після взаємодії двох потоків робочого тіла, а саме параплазмового струменю і струменю води та створення тиску в залежності від об'єму камери стискування і початкового тиску струменю води і тиску та температури параплазмового струменю, частина робочого тіла за допомогою пристрою 7 подається в установку 1, а інша основна частина параплазмового факелу подається в наступну камеру стискування і після неї на виконання корисної роботи. При температурі, наприклад, 1100°С і вище будь яка речовина дисоціює на складові , тому в процесі здійснення способу постійно відбуваються процеси дисоціації молекул водяної пари на водень і кисень з поглинанням енергії (432,5кДж/моль при нормальних умовах) і процеси рекомбінації молекул водню і кисню, при температурі вище 450°С, з виділенням додаткової хімічної або теплової енергії (573/моль при нормальних умовах) з виникненням водяної пари. Чим більшим буде тиск і температура параплазмового факелу на виході із установки 1 тим більшою буде потужність установки за рахунок запровадження заявленого способу та установки для його здійснення. Заявлена корисна модель має суттєві відмінності або винахідницький рівень від відомих технічних рішень в галузі теплоенергетики, базується на підставі законів термодинаміки, теорії згоряння та тепломасообміну, що забезпечує його промислову придатність та підвищує ефективність роботи параплазмових установок. Джерела інформації: 1. Журнал «Современная электрометаллургия» №2, 2006р., стор.61-65. 2. И.Т. Гороновский и др. Краткий справочник по химии «Наукова думка», Киев - 1974. 3. А.С. Орлин и др. Теория рабочих процессов поршневых и комбинированных двигателей. Издво «Машиностроение», Москва, 1971г. 4. А.Г. Головинцов и др. «Техническая термодинамика и теплопередача» Из-во «Машиностроение», Москва 1970г. 5 Комп’ютерна верстка А. Рябко 43385 6 Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601