Спосіб боротьби з кореневими гнилями зернових хлібних культур

1. Спосіб боротьби з кореневими гнилями зернових хлібних культур, що включає обробку насіння зернових хлібних культур мікрогуміном, який 3 слідження свідчать про високу ефективність мікрогуміну при вирощуванні ячменю. Приживаючись до кореневої зони інокульованих рослин, мікроорганізми продукують фітогормони, сприяють розвитку кореневої системи, що значно збільшує її абсорбційну здатність, та як результат - підвищують коефіцієнт використання мінеральних добрив. Передпосівна інокуляція ячменю мікробним препаратом комплексної дії мікрогуміном забезпечує суттєве зростання урожайності культури та підвищення біологічної активності в ризосфері. Проте на ефективність бактеріального препарату негативно впливає підвищення вологості та температури ґрунту, результатом чого є збільшення у ризосфері питомої ваги збудників захворювань та кореневих гнилей. Крім того, проростки більше сприймають вторинне зараження з ґрунту. Задачею корисної моделі є розробка способу боротьби з кореневими гнилями зернових хлібних культур, в якому шляхом комбінації обробки насіння біологічним препаратом та мікрохвильовим полем досягають обмеження розвитку кореневих гнилей та відповідно підвищення урожайності. Задача вирішується тим, що у способі боротьби з кореневими гнилями зернових хлібних культур, що включає обробку насіння зернових хлібних культур мікрогуміном, згідно корисної моделі, попередньо насіння зернових злакових культур обробляють у мікрохвильовому полі на частоті 2450МГц з об'ємним навантаженням 10-70кВт/м2 на протязі 40-130сек. При цьому насіння у мікрохвильовому полі обробляють за 10-150 днів до посіву, а мікрогуміном - за 30-40 днів до посіву. Нами експериментально встановлено, що попередня обробка насіння зернових хлібних культур спочатку у мікрохвильовому полі частоті 2450МГц з об'ємним навантаженням 10-70квт/м2, а потім мікрогуміном дозволяє суттєво знизити розвиток кореневих гнилей навіть в умовах підвищеної вологості та підвищеної температури. Спосіб боротьби з кореневими гнилями зернових хлібних культур здійснюють таким чином. Посівний матеріал, а саме насіння зернових хлібних культур очищають від сторонніх включень без попереднього протравлювання та зволожування, після чого його насипають на піддон та піддають впливу мікрохвильовим полем у НВЧдіапазоні на частоті 2450МГц з об'ємним навантаженням простору взаємодії 10-70кВт/м3. Обробку насіння проводять протягом 40-130сек. При цьому насіння прогріваються до температури не вище 40°С, що є оптимальною для його розвитку і тому не чинить негативного діяння на їх життєздатність. Виявлено, що фітопатогенні мікроорганізми на поверхні насіння знищуються або уповільнюють свій розвиток, що сприяє обмеженню розповсюдження хвороб у посівах агрокультур. Обробку насіння у мікрохвильовому полі проводять одноразово за 10-150 днів до сівби. При цьому за 30-40 днів до посіву насіння обробляють мікрогуміном. Основними механізмами дії мікрохвильового поля та мікрогуміну проти кореневих гнилей є імунізація рослин при протравлюванні та перебудова 46103 4 ґрунтового мікробного співтовариства у прикореневій зоні під впливом висіву обробленого насіння, результатом чого є зниження у ризосфері питомої ваги збудників даних захворювань, що захищає насіння від інфекції кореневих гнилей та проростки від вторинного зараження з ґрунту. Попередня обробка насіння у мікрохвильовому полі дозволяє суттєво активізувати ростові процеси у рослин та розвинення їх кореневої системи, проте лімітується живильним режимом ґрунту. Подальша обробка насіння мікрогуміном сприяє тому, що насіння отримує додаткове живлення азотфіксуючими та фосфатмобілізуючими мікроорганізмами, що обмежує розвиток кореневих гнилей. Крім того, приживаючи у кореневій зоні інокульованих рослин, мікроорганізми продукують фітогормони, які теж впливають на активний розвиток кореневої системи. Наслідком цього є збільшення абсорбційної здатності коренів та, як результат, підвищення урожайності при збільшенні коефіцієнту використання мінеральних добрив. Приклад Лабораторно-виробничі дослідження по вивченню сумісного використання впливу мікрохвильового поля та мікрогуміну на насіння зернових хлібних культур проводили в НПК ВТ «Южний», Південному філіалі відділення промислової радіоелектроніки Міжнародної Академії інформатизації, на насінні ярого ячменю. Дослідну партію насіння ярого ячменю очищали від сторонніх включень та без попереднього протравлювання та зволожування його насипали на піддон та піддавали впливу мікрохвильовим полем у НВЧ-діапазоні на частоті 2450МГц з об'ємним навантаженням простору взаємодії 60кВт/м3. Обробку насіння проводили протягом 80сек. Для обробки насіння використовували мікрохвильові установки типу «Мікростим». Після цього насіння ячменя обробляли мікрогуміном. Обробку насіння у мікрохвильовому полі проводили за 100 днів до сівби, а обробку насіння мікрогуміном за 35 днів до сівби. Після цього насіння висадили на дослідних ділянках. Паралельно висадили насіння як контрольне, на якому були впроваджені звичайні агротехнічні заходи, та яке обробляли мікрогуміном. Насіння висадили через 35 днів. В результаті отриманих даних установлено, що при сумісній обробці насіння у мікрохвильовому полі та мікрогуміном у ризосфері спостерігається підвищення чисельності корисних мікроорганізмів. Потенційна азотфіксуюча активність ризосфери рослин на 10-12% вища ніж при обробці тільки біопрепаратом. Мікрохвильова обробка насіння ярого ячменя з наступною інокуляцією ікрогуміном сприяла зниженню розповсюдження кореневих гнилей на 1218% та зниженню розвитку хвороб на 5,6-8,2% у порівнянні з необробленими рослинами. Аналогічні випробування на інших ділянках з насінням пшениці, проса, гречки та інших зернових культур показали, що мікрохвильова обробка насіння з наступною інокуляцією мікрогуміном спри 5 46103 яла зниженню розповсюдження кореневих гнилей на 10-14% та зниженню розвитку хвороб на 4,59,3% у порівнянні з необробленими рослинами Дослідами встановлено, що найбільш оптимальними було проведення обробки насіння за 10150 днів до сівби, та обробку насіння мікрогуміном - за 30-40 днів до посіву. Перевага запропонованого способу як способу захисту від кореневих гнилей перед відомими способами проявляється у тому, що заявляє мий спосіб забезпечує більш комплексний та довготрива Комп’ютерна верстка О. Рябко 6 лий захист від інфекції насінних кореневих гнилей незалежно від способу зараження (насінний або ґрунтовий). Таким чином, спосіб боротьби з кореневими гнилями зернових хлібних культур, який полягає у послідовній обробці насіння у мікрохвильовому полі з наступною інокуляцією мікрогуміном дозволяє значно підвищити ефективність кожного із зазначених прийомів підвищення продуктивності аграрних культур. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601