Спосіб стабілізації екологічного стану агроценозу ягідників

Спосіб стабілізації екологічного стану агроценозу ягідників, що включає елементи конструювання агроценозу, спрямовані на збереження та розселення ентомофагів, який відрізняється тим, що по периметру агроценозу формують насадження нектароносних рослин: черемха звичайна, жимолость голуба, горобина, кмин звичайний, ми 3 радична регулююча роль шкідливих членистоногих, що знаходяться у буферній зоні. Проте, спосіб-найближчий аналог має такі недоліки: невстановлена позитивна дія способу по відношенню до агроценозу ягідників; надто інтенсивне використання хімічних препаратів; відсутні прийом розселення в агроценоз лабораторних популяцій ентомофагів. В основу корисної моделі поставлене завдання експериментально обґрунтувати спосіб оптимізації режиму саморегуляції агроценозу ягідників, з максимальним використання біологічних, інших нехімічних прийомів. Ставилось завдання суттєво підсилити природні регуляторні механізми в агроценозах. Поставлене завдання вирішується тим, що послідовно здійснюють суттєві елементи у складі запропонованого способу. Зокрема, перший з них передбачав формування по периметру агроценоза ягідників рослин-консортів: черемха звичайна, жимолость голуба, горобина, кмін звичайний, миколайчики польові, фенхель. Наступна суттєва відміна способу полягає у тому, що на початку набрякання бруньок ягідників проводили дворазове, з інтервалом 13-15 днів позакореневе підживлення кущів добривом Ріверм. Норма витрати добрива 6 та 8л/га відповідно. Наступна суттєва відміна способу передбачає триразове розселення трихограми виду Trichogramma dendrolimi Mats. Розселення проводили на початку яйцекладки лускокрилих шкідників. Інтервал між розселеннями 5-7 днів. Норми розселення 20, 30 та 50 самиць трихограми на один кущ. Інша суттєва відміна способу передбачає дворазове розселення в період появи гусениць третього віку лускокрилих шкідників, ектопаразита габробракона Habrobracon hebetor Say. Інтервал між розселеннями паразита становить 12-14 днів. Норми розселення становили 15 та 20 імаго на один кущ. Суть запропонованого способу полягає у тому, що його реалізація дозволяє трофічно збалансувати усі ланки агроценозу. Нектароносні рослини сприяють накопиченню на них популяцій комах нейтральних по відношенню до ягідників. Їх присутність та розвиток забезпечує високий рівень чисельності популяцій ентомофагів, які заражають нейтральні види, накопичуються і розселяються в агроценози, де заражають шкідників ягідників. Крім того, тривалий термін цвітіння нектароносних росли, розташованих по периметру агроценозів, сприяє збереженню та накопиченню природних популяцій ентомофагів. Елемент позакореневого підживлення рослин підвищує рівень імунітету ягідників, що є складовою частиною стабілізації загального екологічного стану агроценозів. Насичення агроценозів попередньо вирощеними у біолабораторіях такими ентомофагами як трихограма та габробракон, дозволяють тривалий час підтримувати екологічну рівновагу в агроценозах. У підсумку, усі складові елементи запропонованого способу стабілізують екологічний стан агроценозів ягідників, що виключає осередкові масові спалахи чисельності окремих видів шкідників. 49182 4 Приклад здійснення способу Типовий агроценоз насаджень чорної смородини та малини. На початку вегетаційного періоду формували дослідні варіанти, яких було три. Ділянка ягідників, де експериментально обґрунтовували запропонований спосіб. Послідовно реалізовували суттєві елементи. По периметру насаджень, стрічкою шириною 7075см висаджували нектароносні рослини: черемха звичайна, жимолость голуба, горобина, кмин звичайний, миколайчики польові, фенхель. На початку набрякання бруньок весною, проводили дворазове, з інтервалом 13-15 днів позакореневе підживлення кущів добривом Ріверм в. р. (водний розчин), з нормами витрати 6 та 8л/га відповідно. На початку яйцекладки самиць лускокрилих шкідників проводили триразове розселення трихограми виду Trichogramma dendrolimi Mats, з інтервалом 5-7 днів. Норми розселення становили 20, 30 та 50 самиць трихограми на один кущ. В період появи гусениць третього віку лускокрилих шкідників проводили дворазове розселення, ектопаразита габробракона Habrobracon hebetor Say. з інтервалом 12-14 днів. Норми розселення становили 15 та 20 імаго на один кущ. Наступний дослідний варіант - ділянка ягідників, де стабілізацію екологічного стану впродовж вегетаційного періоду проводили згідно способунайближчого аналога. Підсумкова оцінка можливого позитивного результату передбачала порівняння визначальних тестових показників, отриманих на цих варіантах. Крім того, передбачався також базовий варіант, де стабілізацію екологічного стану ягідників, а отже його захист від шкідників здійснювали шляхом використання дозволених в Україні хімічних пестицидів. Передбачався також контрольний варіант, який давав уяву про динаміку чисельності домінуючих шкідників у цих агроценозах, рівень їх шкідливості. Отриманий цифровий матеріал обробляли статистично. Результати досліджень наведено у таблиці. Встановлено, що запропонований спосіб вирішує поставлене завдання - стабілізацію екологічного стану агроценозу ягідників на прикладі чорної смородини та малини. Багатокомпонентні складові частини запропонованого способу - нектароносні рослини, позакореневе підживлення рослин органічним добривом, а також підтримання весь період вегетації оптимального чисельного співвідношення між шкідливими та корисними видами комах, у тому числі шляхом спрямованого розселення, попередньо вирощених в лабораторіях культур ентомофагів, сприяло, у підсумку, процесу стабілізації екологічного стану ягідників. При цьому зберігалось видове різноманіття корисних, нейтральних та шкідливих видів. Жоден з цих видів, або група не підвищували рівень чисельності. Шкідливі види впродовж вегетації перебували на допороговому рівні чисельності. Таким чином, урожай не зазнав пошкоджень. Підсумкова ефективефективність способу становила 90,2%. 5 49182 6 Таблиця Результати експериментального обґрунтування способу стабілізації екологічного стану ягідників Норми витрати Комплексний Екологічний стан Способи, що порівню- препаратів л/га; Ефективність Позитивний репороговий ріягідників перед ються ентомофагів способів, % зультат вень фітофагів збором урожаю екз/кущ Нектароносні рослини; Позакореневе Спосіб завдяки підживлення - 2 збалансованому Задовільний, відприйоми Ріверм; 6+8 видовому складу сутні спалахи шкіРозселення: 2,5 90,2 рослин, іншим дників, саморегутрихограма - 3 елементам функляція прийоми; 20+30+50 ціонує за принцигабробракон - 2 15+20 пом саморегуляції прийоми (спосіб, що пропонується) Конструкція агроцеНестабільний нозу; Утворення бу- 6 обробок хімічНепередбачені екологічний стан. ферних зон; Викорис- ними та 6 обростресові ситуації. Стресові фактори 2,0 69,4 тання бок біологічниОсередки спала- осередкові спаінсектицидів(спосіб- ми препаратами хів сисних видів лахи чисельності найближчий аналог) сисних фітофагів Обприскування: ДНОК 8,0 Спостерігається Актеллік - 2 1,5+1,5 Спорадичні спаекологічне напруПрийоми 2,5 лахи сисних видів, 82,4 ження, порушені нестабільний природні механізми саморегуляції (базовий варіант) Неконтрольова Неконтрольова Контроль 2,0 ний розвиток шкіний розвиток шкідників дників НІР05 5,1 Очевидні переваги запропонованого способу перед способом - найближчим аналогом. Дисбаланс у рівнях чисельності комах був причиною осередкових спалахів окремих видів, зокрема популяцій листокруток. У підсумку, це стало причиною зниження ефективності способу, значному відсотку пошкодженого урожаю. Спостерігається також перевага запропонованого способу і над існуючими регіональними технологіями, де використовують хімічні інсектициди. Комп’ютерна верстка А. Рябко Таким чином, запропоновано ефективний спосіб стабілізації екологічного стану агроценозів ягідників, що функціонують за принципом саморегуляції, на рівні, що забезпечує захист від негативної дії шкідливих видів комах. Реалізація способу в цілому сприяє покращенню екологічного стану не тільки агроценозів, але і прилеглих територій. Збільшується видове різноманіття популяцій корисних видів членистоногих, визначального фактору стабілізації агроценозів. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601