Спосіб визначення вмісту мастила в скрапленому газі

Спосіб визначення вмісту мастила в скрапленому газі, що включає наливання в ємність проби скрапленого газу заданого об'єму, випаровування проби і відігрівання ємності до кімнатної температури, додавання у ємність розчинника і змивання мастила з дна і стінок, який відрізняється тим, що в ємність вводять індикаторну трубку і висмоктують через неї отриманий розчин мастила, після чого індикаторну трубку витягають із ємності і нагрівають в заданому температурному діапазоні, а потім визначають вміст мастила у ВИХІДНІЙ пробі скрапленого газу за довжиною ділянки індикаторного шару, що змінив забарвлення Винахід відноситься до області аналізу матеріалів ХІМІЧНИМИ способами і може бути використаний для визначення вмісту мастила в скрапленому газі, наприклад, в рідкому кисні при контролі його якості Відомий спосіб визначення вмісту мастила в скрапленому газі, зокрема, в рідкому кисні (ГОСТ 6331-78, п 3 5) згідно з яким в ємність наливають пробу скрапленого газу заданого об'єму, випаровують пробу і відігрівають ємність до кімнатної температури Добавляють в ємність певну КІЛЬКІСТЬ розчинника і ним змивають мастило з дна і стінок ємності Отриманий розчин переливають у пробірку і додають необхідний об'єм води При наявності мастила утворюється емульсія і через установлений час розчин у пробірці порівнюють на темному фоні з заздалегідь приготовленими зразковими розчинами (у вигляді комплекту пробірок), підбираючи зразковий розчин однакового рівня каламутності При цьому масова концентрація мастила в заданій КІЛЬКОСТІ ВИХІДНОЇ проби скрапленого газу приймається ВІДПОВІДНОЮ вмісту мастила в обраному зразковому розчині Якщо аналізований розчин у пробірці прозорий і відповідає нульовому зразковому розчину, роблять висновок про відсутність мастила в аналізованій пробі скрапленого газу Таким чином, визначення вмісту мастила в пробі виконують шляхом вимірювання його вмісту в розчиннику апаратури, що є його перевагою Але точність вимірювання при такому способі за допомогою лише декількох зразкових розчинів невисока (ГОСТ 6331-78, табл 4) і не може бути збільшена, тому що обмежена можливостями візуального розрізнення розчинів по каламутності Крім того, результат залежить від факторів, що впливають на утворення і поведінку емульсії (Ф Б Байбаков, В М Шарапов "Контроль примесей в сжатых газах", 1989р , с 32 - 34) РІЗНІ фракції мастил дають різну каламутність при однакових концентраціях, що приводить до помилок Впливає також температура Вимірювання потрібно проводити з урахуванням часу утворення емульсії в аналізованому розчині, що обумовлено його нестабільністю Все це додатково знижує точність результату Даний спосіб заснований на візуальному методі вимірювань (нефелометрічному) і не вимагає застосування складної контрольно-вимірювальної Необхідність використання допоміжного комплекту пробірок із зразковими розчинами, а також те, що вони мають невеликий термін зберігання і їх потрібно періодично заміняти новими, витрачаючи додатковий час і засоби на приготування, ускладнює практичне застосування способу Ускладненням також є переливання розчину мастила із ємності в пробірку, що створює можливість втрати частини проби або тт забруднення В основу винаходу поставлена задача в способі визначення вмісту мастила в скрапленому газі шляхом заміни методу вимірювання вмісту мастила в розчині підвищити точність результату і спростити умови практичного застосування Поставлена задача досягається за рахунок того, що в способі визначення вмісту мастила в 00 49478 скрапленому газі, згідно з яким наливають у ємність пробу скрапленого газу заданого об'єму, випаровують пробу і відігрівають ємність до кімнатної температури, приливають у ємність розчинник і змивають ним мастило з дна і стінок, ВІДПОВІДНО ДО винаходу, у ємність вводять індикаторну трубку і висмоктують через неї отриманий розчин мастила, після чого індикаторну трубку витягають із ємності і нагрівають в заданому температурному діапазоні, а потім визначають вміст мастила у ВИХІДНІЙ пробі скрапленого газу за довжиною ДІЛЬНИЦІ індикаторного шару, що змінив забарвлення Технічний результат, одержаний від використання запропонованого способу, полягає в підвищенні точності визначення вмісту мастила в скрапленому газі і спрощенні практичного використання Підвищення точності забезпечується використанням індикаторної трубки з переходом до вимірювання довжини ДІЛЬНИЦІ індикаторного шару замість порівняння каламутності розчинів При цьому усувається обмежувальний зв'язок точності вимірювання вмісту мастила в аналізованому розчині з КІЛЬКІСТЮ зразкових розчинів Зчитування результату по вимірювальному засобу після нагрівання індикаторної трубки істотно поліпшує зчитування, забезпечуючи додаткове підвищення точності результату Спрощується застосування способу на практиці, оскільки не потрібне використання і періодична заміна, із витратою часу і засобів, допоміжного набору недовговічних зразкових розчинів Крім того, усунута необхідність переливання розчину мастила в пробірку На рисунку (фіг) подана схема виконання визначення вмісту мастила в скрапленому газі за даним способом Схема включає ємність 1, індикаторну трубку 2 (скляна трубка з індикаторним шаром 3), сполучну трубку 4, джерело розрідження 5 і нагрівач 6 Спосіб реалізується таким чином Наливають у ємність пробу скрапленого газу заданого об'єму, випаровують пробу (наприклад, витримуючи її в приміщенні) і відігрівають ємність до кімнатної температури Наливають в ємність розчинник (тетрахлорвуглець і ш) і змивають ним мастило із дна і стінок Підготовлюють до прове дення аналізу індикаторну трубку 2, індикаторний шар 3 якої змінює своє забарвлення при контакті з мастилом (наприклад, патент Російської Федерації №2092833, кл G01N 302, опубл 10 10 97р ), для чого розкривають и герметичні КІНЦІ Трубку опускають до дна ємності й висмоктують розчин, використовуючи сполучну грубку 4 і джерело розрідження 5 (насос, шприц, гумовий балон і т п) В результаті цієї операції все мастило з розчину залишається в індикаторному шарі Витягають індикаторну трубку із ємності і від'єднують від сполучної трубки Після ЦЬОГО індикаторну трубку нагрівають Нагрівання збільшує інтенсивність забарвлення індикаторного шару при наявності в ньому мастила і робить чіткими границі забарвленої ДІЛЬНИЦІ, що знижує граничну чутливість і підвищує точність вимірювання довжини цієї ДІЛЬНИЦІ Нагрівання проводять за допомогою нагрівача 6 у заданому температурному діапазоні Наприклад, для індикаторної трубки по патенту РФ №2092833 цей діапазон складає 100-200°С При нижчій температурі ефект збільшення інтенсивності забарвлення індикаторного шару проявляється не повністю, а при більш високій може знижуватись точність вимірювання внаслідок побічних реакцій продуктів розкладання розчинника з матеріалом індикаторного шару На практиці забезпечення температурних умов нагрівання зводиться до початкового вибору потужності нагрівача За часом достатнім є нагрівання протягом 20-30сек Потім дають трубці охолонути до прийнятної для ручних маніпуляцій температури і через и прозорі скляні стінки візуально контролюють забарвлення індикаторного наповнювача Якщо забарвлення не змінилося, роблять висновок про відсутність мастила у ВИХІДНІЙ пробі скрапленого газу При наявності зміни забарвлення вимірюють (ЛІНІЙКОЮ або іншим вимірювальним засобом) довжину ДІЛЬНИЦІ індикаторного шару, що змінив забарвлення Ця довжина пропорційна масовій концентрації мастила у ВИХІДНІЙ пробі скрапленого газу Масова концентрація мастила обчислюється за допомогою установленої математичної залежності Результат аналізу в одиницях масової концентрації може безпосередньо зчитуватися за допомогою масштабної шкали, поділки якої нанесені на корпус індикаторної трубки, або на упаковку комплекту трубок 49478 У У У / / / / 7 ДП «Український інститут промислової власності» (Укрпатент) вул Сім'ї Хохлових, 15, м Київ, 04119, Україна ( 0 4 4 ) 4 5 6 - 2 0 - 90 ТОВ "Міжнародний науковий комітет" вул Артема, 77, м Київ, 04050, Україна (044)216-32-71