Спосіб люмінесцентного аналізу

Спосіб люмінесцентного аналізу, що включає 3 людини на тестовій смужці методом поляризованої флуоресценції. МС-200: МІ об. Х100 МІ; ок. Х20. Фіг. 4. Спектральний склад поляризованого флуоресценції ізольованого лейкоцита хворої людини на тестовій смужці фоторефлектометричного глюкометра. Спосіб здійснюють наступним чином. Попередньо готують тестові смужки для рефлектометричного аналізу, для чого їх просочують розчином флуорохрому, наприклад, акридину оранжевого в розведенні 1:10000, і висушують упродовж принаймні 30 хв при кімнатній температурі у затемненому місці. Далі краплину біоматеріалу, наприклад, нативної крові з пальця пацієнта, наносять на активну поверхню тестової смужки і досліджують під мікроскопом за методом поляризованої флуоресценції. Діагностичний висновок роблять за характером світіння і ймовірної деструкції лейкоцитів у мікропрепараті. Приклад 1. Тестову смужку, призначену для рефлектометричного аналізу з використанням електронного глюкометра, зокрема Accu-Check Active, попередньо просочили розчином флуорохрому і висушили упродовж 45 хв при кімнатній температурі у затемненому місці. Пробу біоматеріалу у вигляді краплини нативної крові (50 мкл) нанесли на активну поверхню флуорохромованої тестової смужки, помістили на предметне скло і методом поляризованої флуоресценції реєстрували фонове світіння флуорохромованої смужки у вигляді неоднорідного за яскравістю зеленуватого світіння (фіг. 1). Нанесені на тестову смужку лейкоцити нативної крові у полі зору поляризаційного 57466 4 мікроскопу висвічували яскравим зеленим світлом, яке відрізнялося наявністю зернистих утворень при застосування об'єктиву мікроскопа із високою роздільною здатністю (фіг. 2). Приклад 2. Пробу крові з пальця хворого Н., 58 р., на гіперплазію передміхурової залози досліджували за запропонованим способом за методом поляризованої флуоресценції із збільшенням у 2000 разів із визначенням спектрального складу оптичного випромінювання. При цьому чітко вирізнялася випукла поверхня лейкоциту (фіг. 3) з ознаками цитолізу по краю клітини. Спектральний аналіз світіння проявлявся вираженим підйомом кривої флуоресценції в області 510 нм, наближеної до спектру світіння ДНК (фіг. 4). У цілому картина люмінесцентного аналізу клітин нативної крові у хворого Н., а саме лейкоцитів, є достатньо коректним відображенням зв'язку патологічного процесу в передміхуровій залозі із деструкцією лейкоцитів як клітин імунної системи, зокрема у наведеному прикладі - у вигляді лейкоцитолізу. Таким чином, запропонований спосіб забезпечує вищий, ніж за відомим способом-прототипом, рівень методичності діагностичного дослідження, а отже точності та інформативності результатів, і може бути використаний в широкій медичній практиці. Джерела інформації, які слід взяти до уваги: 1. Дем'яненко В.В., Гуда Н.В., Волков Р.К. Люмінесцентна мікроскопія: методологія морфологічних досліджень нової доби. Івано-Франківськ, 2010. - c. 81-84. 5 Комп’ютерна верстка А. Крулевський 57466 6 Підписне Тираж 23 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601