Спосіб захисту посівів зеленого горошку від лускокрилих шкідників

Спосіб захисту посівів зеленого горошку від лускокрилих шкідників, що включає створення несприятливих умов для розвитку шкідників, який відрізняється тим, що в період початку яйцекладки самиць лускокрилих шкідників проводять прийом одноразового суцільного розселення на поля 3 59616 традиційними способами, де реалізація цього способу непередбачена; багаторазові прийоми використання інсектицидного препарату Актара пов'язані з певним ризиком негативної його дії на ентомофаги; невстановлена позитивна дія способу по відношенню до лускокрилих шкідників зеленого горошку. В основу корисної моделі поставлено завдання експериментально обґрунтувати спосіб захисту посівів зеленого горошку від лускокрилих шкідників. Ставилось завдання, враховуючи специфіку споживання урожаю, використовувати тільки біологічні прийоми захисту культури, що виключає забруднення урожаю. Поставлене завдання вирішувалось тим, що послідовно реалізовували суттєві елементи запропонованого способу. Зокрема, перший з них передбачав одноразове суцільне розселення трихограми виду Trichogramma evanescens Westw. в період початку яйцекладки самиць лускокрилих шкідників. Норма розселення 18-20 тисяч самиць на 1 га. Інша суттєва відміна передбачає розселення на рослини трихограми іншого виду Т. pintoi Voeg. Розселення проводять в період початку масової яйцекладки самиць лускокрилих шкідників. Норма розселення 25-30 тисяч самиць на 1 га. Наступна суттєва відміна передбачає прийом одноразового розселення яйце гусеничного паразита аскогастера (Ascogaster guadridentatus Wesm). розселення проводять через 5-6 днів після останнього розселення трихограми. Норма розселення 8-10 тис особин паразита на 1 га. Інша суттєва відміна у складі способу передбачає прийом одноразового розселення трихограми, виду Т. evanecsens. Прийом проводять через 4-5 днів після розселення аскогастера з розрахунку 20-25 тис самиць на 1га. Суть запропонованого способу полягає у тому, що спосіб забезпечує захист посівів зеленого горошку, шляхом штучного розселення на поля виключно паразитів, що заражають яйця лускокрилих шкідників зеленого горошку. 11,е такі види, як горохова плодожерка, білани, а також листогризучі та підгризаючі совки - озима, оклична, капустяна, с-чорне та інші види. Аскогастер формально теж 4 відноситься до паразитів яєць. Самиця відкладає свої яйця в яйця лускокрилих видів, переважно листокруток - карпофагів, в період коли уже сформований зародок у яких і розвиваються личинки паразита. Використання двох видів трихограми, шляхом суцільного розселення, а також аскогастера створює в агроценозі складні механізми конкуренції між ними, природними популяціями ентомофагів за комах - господарів, що у підсумку підвищує рівень зараження ентомофагами яєць шкідників. ПРИКЛАД ЗДІЙСНЕННЯ СПОСОБУ. Типове фермерське господарство, де вирощують овочеві культури, серед них зелений горошок. Серед шкідливих видів членистоногих, впродовж останніх років спостерігалось інтенсивне поширення таких видів, як горохова плодожерка, гусениці якої пошкоджують плоди, а також совки: озима, оклична, капустяна, с-чорне, білани – капустяний та ріпний. Для обґрунтування та оцінки ефективності запропонованого способу, формували дослідні варіанти, яких було два та контроль. У першому варіанті - ділянка зеленого горошку, де захист посівів проводили шляхом реалізації суттєвих ознак запропонованого способу. Зокрема, в період початку яйцекладки самиць лускокрилих шкідників, проводили одноразове розселення трихограми виду Т. evanescens. В період початку масової яйцекладки лускокрилих шкідників проводили одноразове розселення трихограми виду Т. pintoi. Проводили також розселення паразита аскогастера і через 4-5 днів розселяли трихограму виду Т. evanecsens. У другому варіанті захист посівів горошку проводили шляхом реалізації суттєвих прийомів способу - найближчого аналога. Зокрема, передбачалось використання інсектициду Актара в.г. згідного відомого способу. Контрольний варіант давав уяву про динаміку чисельності лускокрилих шкідників, спричинені ними збитки. Для оцінки рівня ефективності способів, величини можливого позитивного результату, використовувати найбільш інформативні та об'єктивні тестові характеристики. Отриманий цифровий матеріал обробляли статистично. Результати досліджень наведено у таблиці. Результати обґрунтування способу захисту посівів зеленого горошку від лускокрилих шкідників Способи, що порівнюються Розселення: трихограма 3 прийоми; аскогастер 1 прийом (Спосіб, що пропонується) Подача водного розчину препарату Актара до кореневої системи краплинного зрошення (Спосіб найближчий аналог) Контроль НІР05 Норми витрати ентомофагів, тис./га препаратів, г/га Початкова Пошкоджено Ефективність Діапаузувало чисельність рослин, % способів, % лускокрилих шкідників, шкідників, 2 екз/м екз/м 20+30+25 10 11,8 1,8 88,4 1,3 300+400 12,3 5,9 73,6 3,3 10,6 26,8 1,2 4,2 12,4 1,2 5 59616 Встановлено, що поставлене корисною моделлю завдання виконано. Запропонований спосіб забезпечив захист посівів зеленого горошку від пошкоджень гусеницями лускокрилих видів шкідників: горохової плодожерки, совок та біланів. Підсумкова ефективність способу становила 88,4 %. При цьому було пошкоджено 1,8% рослин. За початкового рівня чисельності шкідників до початку досліджень - 11,8екз/м, їх кількість в кінці вегетаційного періоду складала 1,3 екз/м. Такі складові частини позитивного результату внаслідок реалі Комп’ютерна верстка І.Скворцова 6 зації запропонованого способу. Ці показники значно перевищують аналогічні способу - найближчого аналога. Таким чином, експериментально обґрунтована можливість захисту посівів зеленого горошку від комплексу лускокрилих шкідників, внаслідок реалізації способу , складові частини якого тільки біологічного походження. З врахуванням того, що урожай споживається у свіжому , або консервованому вигляді і що горошок є складовою частиною дієтичного харчування, очевидний і позитивний результат запропонованого способу. Підписне Тираж 24 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601