Спосіб діагностики структурних та функціональних змін скронево-нижньощелепних суглобів

Спосіб діагностики структурних та функціональних змін скронево-нижньощелепних суглобів, що 3 гани та системи. Обличчя (лоб, скроня, око, верхня щелепа, ніс, нижня щелепа) згідно з даним способом проектується на циліарній зоні правої райдужної оболонки в секторі "1.00-2.00" циферблатних координат; шия, вухо, соскоподібний відросток - "10.00-11.00". Відповідно на райдужній оболонці лівого ока зона обличчя проектується у дзеркальному відображенні правої. Недоліком способу-прототипу є те, що топографічна схема проекційних зон тіла людини на райдужній оболонці ока не містить проекційної зони СНЩС. Задача корисної моделі, що заявляється, полягає в тому, щоб розширити інформативність топографічної схеми проекційних зон тіла людини для діагностики захворювань скроневонижнещелепного суглоба та супутніх захворювань. Технічний результат, отриманий від вирішення задачі, буде полягати у підвищенні діагностичних можливостей та оцінки генетично детермінованого стану СНЩС. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі, який передбачає обстеження райдужної оболонки ока, згідно з корисною моделлю, додатково враховують колір ока, однорідність, щільність волокон, пігментні шари райдужної оболонки, виявляють натрієве та адаптаційні кільця, лімфатичний розарій, оцінюють стан автономного кільця, реакцію на світло, колір, розмір, форму, деформації зміщення центрів, оглядають райдужну оболонку за топографічними зонами і секторами і при виявленні змін в секторі діагностують структурні та функціональні зміни скроневонижньощелепного суглоба. Спосіб, що заявляється, виконується наступним чином. Райдужну оболонку ока пацієнта з патологією СНЩС детально обстежують у першій половині дня, між 11 і 13 годинами, за допомогою лупи зі збільшенням у 6 разів (іридобіомікроскопія), фотографують цифровим фотоапаратом (іридографія), зберігають зображення в базі даних ПК. При необхідності зображення обробляється за допомогою графічних редакторів і програм GIDRA, ESID-3, Adoble Photoshop CS3 10.0 та ACDSee 10 Photo Manager. Враховують колір РО (світлий, темний), однорідність, щільність волокон (I-VI тип за В. Jensen), пігментні шари РО, виявляють натрієве та адаптаційні кільця, лімфатичний розарій, оцінюють стан автономного кільця. Оглядають зіниці, оцінюють їх реакцію на світло, колір, розмір, форму, деформації зміщення центрів. Далі РО оглядають за топографічними зонами і секторами (за В. Jensen), центральну та периферичну частини, починаючи з сектора "6.00" циферблатних координат, враховуючи зону проекції СНЩС в секторі "10.30-10.45" на правому оці та "1.15-1.30" на лівому і при виявленні структурних (звивисті, білясті волокна РО, розволокнення строми, лакуни), токсико-дистрофічних (лімфатичний розарій, токсична променистість, пігментація), рефлекторних (адаптаційні кільця, вибухання/втягнення автономного кільця) знаків діагностують схильність до структурних та функціональних змін СНЩС. При виявленні вищезазначених змін у даному секторі парале 61947 4 льно обстежують зону обличчя та нижньої щелепи для підтвердження реалізації слабкості СТ у всій ЩЛД. Надалі встановлюють належність РО до одного із іридогенетичних конституціональних типів за Вельховер Е.С. та І. Deck. На підставі іридотопічної діагностики, враховуючи загально-клінічні методи обстеження, встановлюють іридологічний діагноз. При виявленні генетично-детермінованої слабкості СТ у проекційній зоні СНЩС та обличчя пацієнта направляють на рентгенологічне, денситометричне обстеження, комп'ютерну томографію СНЩС. На базі кафедри проведено обстеження 165 пацієнтів із захворюваннями СНЩС, що рентгенологічно підтверджувалося змінами структури кісткової тканини чи форми головок нижньої щелепи того чи іншого ступеня. Проекційна зона вуха та соскоподібного відростка, які анатомічно є найближчими до СНЩС структурами, мали ознаки слабкості у вигляді менш чи більш глибоких структурних топостабільних знаків (звивисті, білясті волокна РО, розволокнення строми, лакуни), токсико-дистрофічних знаків (лімфатичний розарій, токсична променистість, пігментація), рефлекторних знаків (адаптаційні кільця, вибухання/втягнення автономного кільця) відповідно у 115 (69,7%) осіб - вухо та 118 (71,5%) осіб - соскоподібний відросток. Дані зміни у 84 (76,2%) пацієнтів комбінувалися зі структурними та токсикодистрофічними змінами в секторі обличчя в цілому та нижньої щелепи зокрема. Спосіб, що заявляється, дозволяє додатково аналізувати та оцінити генетично-детермінований стан СНЩС. Клінічний приклад: Пацієнтка, 32 роки, звернулася зі скаргами на ранкову скутість в обох СНЩС, яка більш виражена в правому, хруст в суглобах, в тому числі, при рухах нижньої щелепи та жуванні твердої їжі, який виник 2 роки тому. Причину хрусту не вказує, не лікувалася. Діагноз іридологічний: V ступінь щільності іриса (за В. Jensen), радіально-лакунарний тип (за Вельховер Е.С.); змішана конституція, жовчний тип (за І. Deck). Праве око: вибухання автономного кільця в проекційній зоні 10.45, по два-три концентричних адаптаційних кільця по всій РО, в зоні "10.30-10.45" лакуна, відкладення пігменту. Ліве око: вибухання автономного кільця в проекційній зоні "1.15-1.30", три концентричних адаптаційних кільця по всій РО, відкладення пігменту та слабкість СТ в проекційній зоні "1.15-1.30". Місцевий статус: обличчя симетричне, пропорційне. Середня лінія при фізіологічному положенні н/щ зміщена вправо до 3 мм. Відкривання рота вільне, безболісне, становить 44 мм, н/щ зміщується вправо на 4 мм. Пальпація СНЩС безболісна, як попереду козелків вух, так і через зовнішні слухові ходи, при рухах щелепи в СНЩС відмічається хруст. Пальпація жувальних м'язів безболісна. На рентгенограмі за Парма з відкритим ротом відмічаються нечіткі, нерівні контури головок н/щ, права головка деформована та сплощена в передньо-задньому напрямку, при відкритому роті ліва головка знаходиться на вершині суглобового 5 61947 горбика, права - на задньому скаті горбика. Діагноз клінічний: артроз СНЩС. Спосіб, що заявляється, апробовано на кафедрі хірургічної стоматології та щелепно-лицевої хірургії НМУ. Отримано придатні функціональні та анатомічні показники для діагностики та лікування пацієнтів із патологією СНЩС. Джерела інформації: 1. Antezak-Bouckoms-AA. Epidemioloqy of research for temporomandibular disorders. // О JOrofac-Pain. - 1995 Summer - Vol. 3. - P. 26-34. 2. Куприянов И.А. Внутренние нарушения височно-нижнечелюстного сустава при дисплазиях соединительной ткани (клинико-морфологическое исследование) // Дис. канд. мед. н. - Новосибирск, 2000.-152 с. 3. Сулимов А.Ф., Савченко Р.К., Григорович Э.Ш. Дисплазия соединительной ткани в стоматологии и челюстно-лицевой хирургии. - М.: Медицинская книга, 2004. - 134 с. 4. Артамонова В.Α., Кантемирова М.Г., Коровина О.Α., Герасимова Т.Н., Ибрагимова Г.Ф., Захарова Ю.Н. Клинические особенности реактивных артритов у детей с несостоятельностью соединительной ткани // Вестник Российского университета дружбы народов. Серия "Медицина", 1999 - №2 - С. 115-119. 5. Абакумова Л.Н. Клинические формы дисплазии соединительной ткани у детей. - СанктПетербург. 2006. 6. Головский Б.В., Усольцева Л.В., Ховаева Я.Б., Иванова Н.В. Особенности клинического проявления дисплазии соединительной ткани у лиц трудоспособного возраста // Клиническая медицина. - 2002 - №12 - С. 39-41. 7. Починок Т.В., Васюкова М.М., Горобець Н.І. та ін. Недиференційована дисплазія сполучної Комп’ютерна верстка А. Рябко 6 тканини у дітей: діагностика і тактика лікування // Медицина транспорту України. - 2007. - №1. - С. 85-92. 8. Воловар О.С., Ціленко О.Л., Маланчук В.О., Крижанівська О.О. Спосіб діагностики структурнофункціонального стану сполучної тканини організму при захворюваннях щелепно-лицевої ділянки. Патент України №46677 по кл. А61В 3/00, А61В 5/00 на корисну модель. - Бюлетень "Промислова власність". - 2009. - №24. 9. Вельховер Е.С. Клиническая иридология. М.: Орбита, 1992. - 423 с. 10. Коновалов В.В. Некоторые частые вопросы иридодиагностики // Мат. I. Всес. Конф. иридологов. - М., 1990. - с. 85-90. 11. Jensen В. Iridology. The science practice in the healing arts. - Escondido (California).-1982. Vol.1, 2. - 580 p. 12. Bourdiol R.I. Traite d'iridodiagnostic. Maisonneuve. - 1975. 13. Vida F., Deck J. Topographie de L'iris d'apres. - Ulm: Karl F. Hang Verl., - 1954. - 140 S. 14. Коновалов В.В., Антонов А.А. Практическая иридология. - Μ.: Окулюс, 1990. - 87 с. 15. Потебня Г.П., Лисовенко Г.С, Кривенко В.В. Клиническая и экспериментальная иридология. - К.: Наукова думка. - 1995. - 262 с. 16. Питер Джексон Мейн. Иридодиагностика для всех. - М.: Росмэн, 2005. - 128 с. 17. Данилюк О.А. Практическая иридодиагностика и фитотерапия. - Ростов-на-Дону: Феникс, 2006. - 608 с. 18. Чумаков Н.А. Способ топографи радужной оболочки глаза - Патент России №2005404 по классу А61В 3/00 на изобретение. - Бюлетень изобретений - 15.01.1994. Підписне Тираж 23 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601