Склад для обробки привибійної зони газових та газоконденсатних свердловин

Запропонований винахід відноситься до нафтогазовидобувної промисловості, зокрема до складів для обробки свердловин з метою підвищення їх продуктивності. Відомі склади для обробки привибійної зони свердловин, які включають водні розчини поверхневоактивних речовин, наприклад ОП -10 та сульфанол (1,2). Недоліком є обмежена область використання цих складів - основне їх призначення є створення пінної системи для видалення з вибою свердловин пластової води та незначна відмивка колекторів від глинистих часток і органічних складових, що входять до бурових розчинів. Також відомі склади з застосуванням органічних кислот з метою очищення ПЗП від кислоторозчинних неорганічних сполук (3). Також відомі склади з використанням метилового спирту що прискорюють осушування пластів від пластової води (4). Найбільш близьким по технічній суті та функціональному призначенню до запропонованого складу є кислотний поверхнево-активний склад для обробки привибійної зони свердловини, взятий за прототип (5), що включає суміш інгібірованої соляної кислоти, неіоногенної поверхнево-активної речовини, розчинник асфальто-смолистих і парафінових відкладів (АСПВ) і воду при наступному співвідношенні компонентів, (мас.%): Інгібірована соляна кислота (в перерахунку на НСl) 4,5-19 Неіоногенна ПАР 1-5 Розчинник АСПВ 5-25 Вода решта Недоліком цього складу є те, що він має лише відмиваючі властивості, але не забезпечує збільшення виносу і очищення колектору від важкого газового конденсату, що відкладається в пласті внаслідок ретроградної конденсації, яка особливо інтенсивно протікає на пізній стадії розробки газових та газоконденсатних родовищ. Другим недоліком прототипу є використання сильної кислоти, що руйнує скелет колекторів, особливо карбонатного типу. В основу винаходу поставлено задачу створення такого складу, який би забезпечив комплексне очищення газових та газоконденсатних свердловин від гелеподібних гідроксидів заліза, карбонатів та інших сполук, що розчиняються в кислотах, а також АСПВ, і особливо, від важких фракцій конденсату на пізній стадії розробки газоконденсатних родовищ. Ця задача вирішується за рахунок того, що склад для обробки привибійної зони газових та газоконденсатних свердловин, що включає розчин вуглеводневорозчинної поверхнево-активної речовини і органічної кислоти, який відрізняється тим, що розчинником є газовий конденсат, чи керосин авіаційний марок Т-1, або Т-5, а в якості поверхнево-активної речовини містить дисолван (вуглеводневорозчинна ПАР), та в якості органічної кислоти включає льодяну оцтову кислоту при наступному співвідношенні компонентів, (мас.%) : Дисолван (вуглеводневорозчинна ПАР) 0,01-2 Льодяна оцтова кислота 0,01-15 Газовий конденсат (чи керосин авіаційний марок Т-1, або Т-5) решта Винахід має суттєві переваги перед прототипом завдяки тому, що пропонується система не на водній основі, адже склад базується на використанні вуглеводневого розчинника - газового конденсату, чи керосину авіаційного марок Т-1, або т-5, в якому розчинено вуглеводневорозчиннну ПАР (дисолван) та органічну кислоту, яка має здатність розчинятися в вуглеводневих розчинниках. В якості такої кислоти використовується льодяна оцтова кислота. Весь цей комплекс інгредієнтів забезпечує якісну відмивку колектора, що приводить до значного покращення темпу винесення з пласта важкого конденсату, що здатен до ретроградного випадіння, особливо на пізній стадії розробки газоконденсатних родовищ, коли знижуються початкові тиски, збільшується конденсатний фактор і свердловина втрачає здатність до самоочищення від води та важкого конденсату. Органічна кислота (льодяна оцтова), що має здатність розчинятися в вуглеводневих розчинниках, якими є газовий конденсат, чи керосин авіаційний марок Т-1, або Т-5, потрапляючи в газоконденсатний колектор, при контакті з водними флюїдами дисоціює, забезпечуючи відмивку порового простору від гелеподібних гідроксидів заліза, карбонатів та інших розчинних в кислотах сполук, чим збільшує внутрішній об'єм пор і проникність колектору. Перевагою використання не водного, а вуглеводневого розчину кислоти є низька корозійна активність, що забезпечує збереження цілісності насосно-компресорних труб та обсадної колони при доставці складу на вибій свердловини, а реагує кислота лише безпосередньо в колекторі після дисоціації в пластовій воді. Вуглеводневорозчинна поверхнево-активна речовина (дисолван) сприяє відмиванню та очищенню колектора від асфальто-смолистих сполук, а головне - знижує поверхневий натяг та забезпечує винос важких фракцій конденсату, що здатні до ретроградного випадіння на пізній стадії розробки газоконденсатних родовищ. Спосіб використання складу здійснюється шляхом закачування попередньо приготованого розчину вуглеводневорозчинної ПАР (дисолвану) та льодяної оцтової кислоти в газовому конденсаті, чи керосині авіаційному марок Т-1, або Т-5, при цьому розчин складу готують біля свердловини. Порівняльний аналіз запропонованого технологічного рішення з прототипом показує, що заявлений склад для обробки привибійної зони газових та газоконденсатних свердловин відрізняється тим, що дозволяє не тільки очистити вибій свердловини від гелеподібних гідроксидів заліза, карбонатів та інших сполук, розчинних в кислотах, АСПВ, а головне забезпечити винос з колектора важких фракцій конденсату, що ретроградно випадають в пластовій системі газоконденсатних родовищ при зниженні початкових пластових тисків, в більшій мірі на пізній стадії розробки родовищ. Запропонований склад відрізняється тим, що в якості основи використовуються органічні розчинники газовий конденсат, чи керосин авіаційний марок Т-1, або Т-5, в яких розчиняють поверхнево-активну речовину (дисолван) та льодяну оцтову кислоту. Для спеціалістів невідомий з рівня техніки аналогічний склад. Таким чином запропоноване рішення відповідає критеріям винаходу "новизна". Цей склад для обробки привибійної зони технологічний і має велику надійність та не має ніяких побічних ефектів. Суть винаходу не витікає явним чином для спеціаліста з відомого рівня техніки. Сукупність ознак, які характеризують дане рішення, не забезпечує досягнення нових властивостей і тільки наявність відрізняючих ознак винаходу дозволяє отримати нові властивості, новий технічний результат. Отже, винахід відповідає критерію "винахідницький рівень." Приклади здійснення винаходу: Приклад 1 Готується склад, що включає розчин вуглеводневорозчинної поверхнево-активної речовини (дисолвану) і льодяної оцтової кислоти в газовому конденсаті при наступному співвідношенні компонентів, (мас.%): Дисолван (вуглеводневорозчинна ПАР) 0,2 Льодяна оцтова кислота 1,0 Газовий конденсат решта Обробка привибійної зони свердловин здійснюється шляхом закачування попередньо приготованого складу через насосно-компресорні труби, при цьому суміш попередньо готують біля свердловини. Застосування такого складу забезпечує досягнення технічного результату, що заявляється за винаходом. Приклад 2 Аналогічно прикладу 1, але в якості розчинника використовують керосин авіаційний марок Т-1, або Т-5, а співвідношення компонентів складає, (мас.%): Дисолван (вуглеводневорозчинна ПАР) 1,0 Льодяна оцтова кислота 10,0 Керосин авіаційний марок Т-1, або Т-5) решта При використанні такого складу також забезпечується досягнення технічного результату, що заявляється за винаходом. Лабораторні дослідження Моделювання процесів, що протікають у привибійній зоні і продуктивних горизонтах газових та газоконденсатних свердловин, проводили на стандартному обладнанні - установці дослідження проникливості керна (УДПК) по загальновідомій методиці. В кернотримач набивали подрібнений насипний керновий матеріал, який складався з породи продуктивних горизонтів верхнього візейського підярусу нижнього карбону, що є типовим для більшості родовищ східної частини ДДЗ. Для більш близького моделювання, до складу керну вводили карбонатну складову та гелеподібний гідроксид заліза. Пропускаючи через керн сухий газ, визначали початкову проникність. Потім керн насичували важким конденсатом з великим вмістом високомолекулярних вуглеводневих сполук (АСПВ). Через забруднений керн пропускали сухий газ для визначення коефіцієнту зменшення проникності. Після витримки на протязі шести годин, через керновий матеріал, під тиском 5,0МПа пропускали заявлений склад з різним вмістом інгредієнтів - дисолвану та льодяної оцтової кислоти, розчинених в газовому конденсаті, чи керосині авіаційному марок Т-1, або Т-5. Потім знову пропускали сухий газ з метою визначення коефіцієнту відновлення проникності. Порівняльні характеристики по очищенню забрудненого кернового матеріалу від важких фракцій конденсату з великим вмістом АСПВ та інших високомолекулярних вуглеводнів, наведено в таблиці. Критерієм оцінки є коефіцієнт відновлення проникливості по сухому газу (Кг). Вміст компонентів приведено в мас. %. Таблиця № п/п Дисолван 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 0,05 0,1 0,2 1,0 2.0 0,2 0,2 0,2 0,2 0,1 0,2 1,0 2,0 0,2 0,2 0,2 0,2 0,2 Льодяна оцтова кислота 1,0 2,0 5,0 10,0 0,5 1,0 5,0 1,0 5,0 Конденсат Газовий 100 99,95 99,9 99,8 99,0 98,0 98,8 97,8 94,8 89,8 49,4 47,4 Керосин авіаційний Т-1, абоТ-5 99,9 99,8 99,0 98,0 99,3 98,8 94,8 49,4 47,4 Кг 0 0,03 0,05 0,10 0,14 0,18 90,1 92,3 97,5 99,3 0,05 0,09 0,13 0,16 90,0 90,9 98,3 96,7 99,8 На практиці, в залежності від характеру забруднення колектора та від ступеню забрудненості, вміст та співвідношення компонентів складу підбирають індивідуально. Таким чином, запропоноване технічне рішення відповідає критерію "промислова придатність" і в цілому може бути захищене патентом на винахід. Джерела інформації: 1. Балакиров Ю.А. Повышение производительности нефтяных пластов скважин. Киев. Техника, 1985. С.43-45. 2. Ибрагимов Г.З. Применение химических реагентов для интенсификации добычи нефти. -М, Недра, 1991, -С.129-134. 3. Патент 94028923 Е 21В43/27 RU. Способ удаления кольматирующих образований из углеводородосодержащих пластов. 4. Патент 2123588 Е 21В43/27RU.Состав для обработки призабойной зоны пласта. 5. Патент 52522 А Україна. Кислотний поверхнево-активний склад для обробки привибійної зони свердловини.