Спосіб оцінки ефективності лікування бісопрололом хворих на ішемічну хворобу серця з стенокардією та артеріальною гіпертензією з порушенням діастолічної функції лівого шлуночка по “гіпертрофічному” типу

Реферат: Винахід належить до медицини, а саме до кардіології, і стосується оцінки ефективності лікування хворих на ішемічну хворобу серця із стенокардією та артеріальною гіпертензією з UA 102703 C2 (12) UA 102703 C2 порушенням діастолічної функції лівого шлуночка по "гіпертрофічному" типу бісопрололом. Спосіб передбачає до та після лікування бісопрололом проведення у хворого в стані спокою доплер-ехокардіографії та визначення трансмітрального кровоплину шляхом вимірювання швидкості раннього діастолічного наповнення. За зміною швидкості раннього діастолічного наповнення лівого шлуночка оцінюють ефективність лікування. UA 102703 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Винахід належить до медицини, а точніше до кардіології, і може бути використаний для об'єктивної оцінки антиангінального ефекту бісопрололу у хворих ішемічною хворобою серця (ІХС) з стенокардією та артеріальною гіпертензією з порушенням діастолічної функції лівого шлуночка по "гіпертрофічному" типу. Відомий спосіб оцінки ефективності лікування хворих ІХС з стенокардією та артеріальною гіпертензією з порушенням діастолічної функції лівого шлуночка (ДФЛШ) по "гіпертрофічному" типу різними препаратами, в тому числі бісопрололом, який полягає в порівнянні даних проб з дозованим фізичним навантаженням до і після лікування [1] - прототип. Спосіб оцінки ефективності лікування проводять за допомогою велоергометра в лежачому або сидячому положенні, або стоячи наступним чином: на велоергометрі проводяться ступенево-наростаюче навантаження 5-6 хвилин для кожного ступеня. На кожному послідуючому ступені навантаження збільшують на 150 кГм хв і визначають в скільки разів збільшується потреба в кисні в порівнянні з вихідними даними, обчислюють величину і оцінюють функціональний стан серця. Але такий спосіб не забезпечує достовірну інформацію дієвості антиангінального ефекту застосування препарату бісопрололу, так як приріст потужності порогового навантаження може бути лімітований підйомом артеріального тиску (АГ) (проба неадекватна), або може бути зовсім відсутнім при наявності позитивного антиангінального ефекту по суб'єктивних ознаках (тобто зникнення стенокардії - больових відчуттів). Задачею винаходу є об'єктивізація антиангінального ефекту бісопрололу у хворих ІХС з стенокардією та артеріальною гіпертензією з порушенням ДФЛШ по "гіпертрофічному" типу. Поставлена задача досягається таким чином, що спосіб оцінки ефективності лікування хворих на ішемічну хворобу серця з стенокардією та артеріальною гіпертензією з порушенням діастолічної функції лівого шлуночка по "гіпертрофічному" типу, який включає порівняння стану хворих до і після лікування, згідно з винаходом відрізняється тим, що до лікування бісопрололом у хворого у стані спокою проводиться доплер-ехокардіографія, визначають трансмітральний кровоплин в діастолу-визначають швидкість раннього діастолічного наповнення (Е), далі після лікування бісопрололом проводять аналогічне дослідження, при цьому, якщо швидкість раннього діастолічного наповнення (Е) збільшується на 9,9 % і більше в порівнянні з швидкістю до лікування, то гемодинамічний результат та антиангінальний ефект оцінюють як позитивні. Запропонований спосіб оцінки ефективності лікування бісопрололом хворих на ІХС з стенокардією та артеріальною гіпертензією з порушенням ДФЛШ по "гіпертрофічному" типу має суттєві переваги над способом-прототипом, а саме в дослідженні встановлено, що позитивний антиангінальний ефект бісопрололу по суб'єктивній ознаці завжди поєднується з позитивним гемодинамічним результатом лікування, при цьому підвищення потужності порогового навантаження може і не бути. Спосіб здійснюється слідуючим чином: Приклад 1 У хворого Б. у висхідному стані відмічалось 5 нападів стенокардії на добу, вихідна потужність порогового навантаження (50 Вт) - сумнівна із-за значного підйому AT, швидкість раннього діастолічного наповнення (Е) складала 59,5 см/с. Після застосування лікування бісопрололом напади стенокардії зникли. Але потужність порогового навантаження залишилась попередньою - 50 Вт, тобто вона не стала відображенням клінічного покращення стану хворого. При цьому швидкість Е збільшилась до 85,4 см/с, тобто відмічалось співпадіння клінічного та гемодинамічного результатів лікування. Приклад 2 У хворого Я. у висхідному стані відмічалось 5 нападів стенокардії на добу, потужність порогового навантаження 50 Вт поєднувалась з суттєвим підйомом AT, швидкість Е складала 58,3 см/с. Після лікування бісопроололом напади стенокардії зникли, потужність порогового навантаження не змінилась, швидкість Е збільшилась до 80,2 см/с. Приклад 3 У хворого К. у висхідному стані відмічалось 4 напади стенокардії на добу, потужність порогового навантаження 50 Вт. Швидкість раннього діастолічного наповнення Е складала 54,1 см/с. Після лікування бісопроолом напади стенокардії зменшились до 1, потужність порогового навантаження не змінилась, швидкість Е збільшилась до 82,0 см/с. У вказаних прикладах клінічний ефект підтверджується гемодинамічним. Запропонований спосіб достовірно об'єктивізує клінічне покращення стану хворих ІХС з стенокардією та артеріальною гіпертензією з порушенням ДФЛШ по "гіпертрофічному" типу після проведеного лікування бісопрололом, зменшує кількість ускладнень, так як відпадає 1 UA 102703 C2 5 необхідність проведення хворому проби з дозованим фізичним навантаженням, що особливо небезпечно у хворих з аритміями, недостатністю кровообігу, артеріальною гіпертензією. Винахід може бути використаний у кардіологічних відділеннях лікувальних закладів, кардіологічних центрах тощо. Джерело інформації: 1. Аронов Д. М. и соавт. Терапевтический архив, 1980, т. 52, С. 19-22 Прототип ФОРМУЛА ВИНАХОДУ 10 15 Спосіб оцінки ефективності лікування хворих на ішемічну хворобу серця з стенокардією та артеріальною гіпертензією з порушенням діастолічної функції лівого шлуночка по "гіпертрофічному" типу бісопрололом, який включає порівняння стану хворих до і після лікування, який відрізняється тим, що до лікування бісопрололом у хворого в стані спокою проводять доплер-ехокардіографію і визначають трансмітральний кровоплин шляхом вимірювання швидкості раннього діастолічного наповнення, далі після лікування бісопрололом проводять аналогічне дослідження, при цьому, якщо швидкість раннього діастолічного наповнення лівого шлуночка збільшиться на 9,9 % і більше в порівнянні з швидкістю до лікування, то гемодинамічний результат та антиангінальний ефект оцінюють як позитивні. Комп’ютерна верстка А. Крижанівський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2