Стент порожнистого органа

1. Стент порожнистого органа, що містить фіксуючий елемент у вигляді зигзагоподібної пружини 3 Поставлене завдання вирішується тим, що в стенті порожнистого органа, що містить фіксуючий елемент у вигляді зигзагоподібної пружини із металевого сплаву, що згорнута в кільце, і захисну оболонку, згідно з корисною моделлю захисна оболонка виконана із біоінертного матеріалу і розташована впродовж всієї поверхні пружини, а також введені додаткові фіксуючі елементи у вигляді ділянок вуглецевої плівки з шорсткою поверхнею, наприклад графітовою крихтою. Доцільно пружину виготовляти із корозійностійкого дроту на основі заліза. Доцільно також ділянки вуглецевої плівки розташовувати в місцях найбільшого механічного напруження стента, тобто на згинах дроту. Виконання захисної оболонки із біоінертного матеріалу і розміщення його уздовж всієї поверхні пружинного дроту дозволяє зберегти як внутрішню, так і зовнішню поверхню стента від впливу на нього зтикання з біологічно активними середовищами. Виконання пружини із залізного сплаву дозволяє не тільки зменшити вартість конструкції, а і оптимізувати контакт імплантанту з м'якими тканинами організму, узгодивши їхні густини [див. Ходурська І., інш. Системний аналіз фізичних і механічних властивостей металів, що використовуються в біологічно активних середовищах //Вісник Акдемії митної служби України. 2003. - №3. - С.49-54]. До того ж, виконання пружини із корозійно стійкого сплаву створює додатковий запас надійності пристрою при ушкодженні захисної оболонки. Введення додаткових фіксуючих елементів у вигляді ділянок вуглецевої плівки і місце їх розташування дозволяють, з одного боку, додатково фіксувати стент в органі за рахунок тертя, яке виникає, і, з іншого боку, підсилює конструкцію в місцях найбільш імовірної деформації. При цьому слід зазначити, що для більшої надійності кожна із властивостей пристрою забезпечується подвійним набором ознак: матеріал і розташування захисної оболонки, а також матеріал самої пружини оптимізують контакт імплантату з тканинами організму; пружність металу, форма стенту і наявність шорстких ділянок на поверхні захисної оболонки забезпечують його надійну фіксацію в органі; відносно дешеві матеріали і висока технологічність виготовлення забезпечує дешевизну пристрою. Заявнику невідоме виконання пристрою з переліченими ознаками і розширеними функціональними можливостями, тобто такими, які можливо застосувати в шлунково-кишковому тракті і дихальних шляхах. Приклад конкретного виконання корисної моделі ілюструється кресленнями, на яких зображено: Фіг.1 -загальний вигляд пристрою; Фіг.2 - установлювання стешу в отворі органу, ураженого пухлиною, момент заведення за зону звуження маркованого провідника; 41152 4 Фіг.3 - те ж саме, момент заведення в зону звуження зонда з протезом; Фіг.4 - те ж саме, видалення зонду при виштовхуванні стешу на рівні звуження порожнистого органу; Фіг.5 - те ж саме, робоче положення стента Принцип дії пристрою наступний. Стент установлюють в зоні звуження наступним чином: при ендоскопічному обстеженні ураженого порожнистого органу через біопсійний канал під візуальним контролем за зону звуження заводять посантиметрово маркований провідник діаметром 2-3мм. По провіднику на необхідну глибину в зону звуження заводять зонд з стентом всередині його дистального кінця. Потім видаляють з просвіту зонду провідник, а на його місце заводять до рівня протезу штовхач. Після чого, утримуючи на місці штовхач, видаляють зонд, чим досягається виштовхування протезу на рівні звуження порожнистого органу. Видаляють штовхач та проводять контрольне ендоскопічне обстеження. Пристрій готовий до роботи. Клінічний приклад Хворий К. 74 років, історія хвороби №1245, госпіталізований до відділення хірургії судин Інституту загальної та невідкладної хірургії АМН України з приводу тромбозу правої стегнової артерії. З анамнезу відомо, що хворий за 2 місяці до госпіталізації переніс гострий правобічний ішемічний інсульт. На протязі 10 років страждає миготливою аритмією. Останні 6 місяців почали турбувати здуття живота, запори та поганий апетит. З перебігом часу скарги наростали. В клініці Інституту хворому виконано оперативне втручання - тромбектомія з правої стегнової артерії. На 4 добу з'явилися ознаки гострої товстокишкової непрохідності. Стимуляція кишечника та очисні клізми позитивного ефекту не давали: з'явилися ознаки перитоніту та поліорганної недостатності. Колоноскопічно виявлена пухлина сигмовидної кишки. Через біопсійний канал за зону пухлинного звуження заведено провідник діаметром 3мм, по якому після видалення колоноскопа за зону звуження заведено товстокишковий зонд з стентом. Видалено з просвіту зонду провідник, а на його місце заведено до рівня стента штовхач. Після чого, утримуючи на місці штовхач видалено кишковий зонд, виштовхнувши стент на рівні обтурації кишки. Штовхач видалено. При контрольному колоноскопічному обстеженні сигмовидної кишки стент спостерігається на рівні обтурації та розширює просвіт до 1,5см в діаметрі. Після проведеної стимуляційної терапії, очисних клізм стан хворого покращився, гостра кишкова непрохідність розрішилась. На 10 добу хворий в задовільному стані переведений до онкодиспансеру для подальшого лікування. Таким чином, використання пристрою дозволяє розширити функціональні можливості за рахунок додаткового використання в шлунковокишковому тракті і дихальних шляхах при збереженні доброї фіксації, низької собівартості та простоти виготовлення. 5 41152 6 7 Комп’ютерна верстка О. Рябко 41152 8 Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601