Спосіб діагностики типу реагування системи регулювання артеріального тиску на рецепторне подразнення

Спосіб діагностики типу реагування системи регулювання артеріального тиску на рецепторне подразнення, що включає зрушення константи регулювання, який відрізняється тим, що як тестуючий фактор використовують дозований дискретно зростаючий компресійний вплив на передню черевну стінку досліджуваного в поєднанні з одночасною реєстрацією грудної реограми у спокої Винахід відноситься до медицини, а саме до терапії, стосується способів виявлення функціонального стану системи регулювання артеріального тиску і може бути використаний в терапевтичних кліниках для дослідження хворих з порушенням функції серцево-судинної системи, та практично здорових людей для виявлення групп ризику порушень функції серцево-судинної системи Існуючі функціональні проби - проба з фізичним навантаженням С П Лєтунова [1], проба Мастера, диференційована функціональна проба по Н А Шалкову, функціональна проба PWC170, ортостатична проба Мартіна, кліностатична проба, проба з затримкою дихання та ІНШІ - збільшують діагностичні можливості грудної реографи, однако вони або недостатньо репрезентативні (проба з затримкою дихання), або визначають перевід функціональної системи регулювання артеріального тиску (AT) на новий, більш високий, рівень регулювання (проби з фізичним навантаженням), тобто спрацьовують як значний збурюючий систему фактор з послідуючим залученням рефлекторних та гуморальних механізмів адаптивного реагування пригнічується ДІЯЛЬНІСТЬ серця аж до зупинки у фазі діастоли Однак, Гольц вважав цей рефлекс чисто вагальним Паламарчук І Г та Кривохацька ЮА показали, що рефлекс Гольца має парасимпатично-симпатичну природу [3] Під впливом цих літературних джерел у нас виникла думка використати натискування на передню черевну стінку людини в якості функціональної проби до різних методів дослідження функціонального стану серцево-судинної системи При натискуванні на передню черевну стінку подразнюються не тільки рецептори органів черевної порожнини (стінки та брижі кишечнику, печінки - всієї системи спланхникосу), але також відбувається компресійний вплив на крупні судини черевної порожнини (черевна аорта, порожнинна вена ), що підвищує в них тиск Звичайно, це призводить до зміни тиску в рецепторних судинних зонах поблизу серця - гирло порожнинних вен, дуга аорти, каротидний синус Зрозуміло, що обидва, наведені тут, механізми - подразнення механорецепторів органів черевної порожнини та пресорецепторів білясерцевих судин, - призводять до відхилення константи регулювання артеріального тиску, не порушуючи спокою організму При цьому, за теорією функціональних систем організму, нормальна функціональна система підтримки AT на постійному рівні при певному стані організму (спокої) повинна зреагувати так, щоб, відновити величину "константи" на попередньому рівні Так воно і є при відсутності зрушень в роботі системи регулювання AT Якщо система регулювання AT не функціональної системи регулювання артеріального тиску і не завжди прийнятні та безпечні, особливо для ослаблених та хворих людей Аналогом винаходу, що пропонується, є дослід Гольца на жабі, поставлений ще в 1871 році [2] при постукуванні (пінцетом) по передній черевній СТІНЦІ інтактної, або "медулярної" жаби о 44099 збалансована, то можливі різні типи реагування на компресійний вплив на передню черевну стінку І ці типи реагування можуть розкривати суть незбалансованості системи Така була наша робоча гіпотеза, Найближчим аналогом нашого винаходу, який можна вважати прототипом винаходу, що пропонується нами, ми вважаємо визначення типу реагування серцево-судинної системи на дозоване фізичне навантаження у вигляді 20 присідань за 30с за С П Лєтуновим [1] Цей спосіб передбачає сфігмоманометричне визначення і враховування систолічного артеріального тиску, діастолічного артеріального тиску, пульсового тиску, середньодинамічного тиску та частоти пульсу до і безпосередньо після 20 присідань за 30с Слід ВІДМІТИТИ, що результатом застосування способу С П Лєтунова є виявлення типу реагування серцево-судинної системи на фізичне навантаження - нормотонічного, гіпертонічного, ГІПОТОНІЧНОГО, дистонічного (астенічного) Тобто, в значній мірі є такий результат, до якого прагнемо і ми при застосуванні нашого способу Однак є і суттєві ВІДМІНИ Спосіб СП Лєтунова передбачає як функціональну пробу фізичне навантаження (20 присідань за ЗО секунд), яке, так чи іначе, переводить (і ПОВИННО це робити) систему регулювання AT на новий більш високий рівень регулювання Тобто спосіб С П Лєтунова передбачає обов'язкове значне зрушення константи регулювання, збільшення артеріального тиску і не передбачає виявлення здібності системи підтримувати константу на відносно постійному та певному рівні А це вже велика якісна різниця між способом, який пропонуємо ми, та між способом С П Лєтунова Спосіб С П Лєтунова виявляє варіанти адаптивної реакції серцево-судинної системи на значне випробування для організму Запропонований спосіб передбачає виявлення варіантів реагування системи регулювання AT на відносно пасивне зрушення константи, яке повинно спонукати систему до відновлення константи регулювання до попередньої величини, характерної для спокою організму Недостатньо тренована, ослаблена чи нездорова людина не може виконати таке значне фізичне навантаження, яке передбачається за способом С П Лєтунова (20 присідань за 30с) Слід ВІДМІТИТИ також, що за способом С П Лєтунова вимірювання AT та пульсу передбачається тільки до та після функціональної проби, наш же спосіб передбачає реєстрацію РГ не тільки "до та після", але і під час функціональної проби Таким чином, спосіб С П Лєтунова не передбачає та не дозволяє виявлення здібності системи регуляції AT підтримувати ПОСТІЙНІСТЬ AT у спокої організму, а передбачене фізичне навантаження не завжди прийнятне Враховуючи важливість проблеми, вище сказане, ми поставили перед собою задачу і розробили інший спосіб, який дозволяє визначити тривкість функціонування системи підтримки ПОСТІЙНОСТІ AT, урівноваженість парасимпатико-симпатичних механізмів підтримки ПОСТІЙНОСТІ AT, чутливість системи підтримки ПОСТІЙНОСТІ AT до спроб пасивної зміни константи регулювання, типові та індивідуальні особливості (варіанти) системи підтримки ПОСТІЙНОСТІ AT Спосіб що пропонується, на відміну від способу С П Лєтунова, базується на ІНШІЙ теоретичній основі та ІНШІЙ функціональній пробі Теоретичною і практичною основою запропонованого нами способу є виявлення особливостей реагування AT на спробу відносно пасивної зміни константи регулювання AT у спокої організму У зв'язку з цим як функціональну пробу вжито компресійний вплив на передню черевну стінку При цьому виходили з слідуючих уяв передня черевна стінка, у принципі, податлива для механічного впливу на органи черевної порожнини, в черевній порожнині розміщено багато кровоносних судин, і в тому числі такі крупні судини як черевна аорта, та нижня порожнинна вена, стискування яких повинно, в принципі, призводити до зміни константної величини AT як безпосередньо, так і рефлекторно (рефлекс Цюна, синокаротидний рефлекс, рефлекс Бейнбриджа), органи черевної порожнини (брижа кишечника та ІНШІ) богаті механорецепторами, подразнення яких призводить до впливу на ДІЯЛЬНІСТЬ серця і судини через вегетативну нервову систему [6] Всі суттєві ознаки, які характеризують винахід передбачається використання типового артеріального тонометра для периферичнорефлекторного дозованого компресійного впливу на передню черевну стінку досліджуваної людини передбачається порівняно незначна модифікація типового артеріального тонометра з метою забезпечення можливості його використання для компресійного впливу на передню черевну стінку досліджуваного до чохла манжети пришиваються дві тасьми, довжиною 75см кожна, для закріплення манжети на передній черевній СТІНЦІ шляхом оперізування та зав'язування, передбачається вихідна реєстрація, аналіз та професійна оцінка РГ в сидячому положенні досліджуваної людини при повному спокої, без будь яких впливів, передбачається окрема реєстрація, аналіз та професійна оцінка змін РГ в умовах одночасного, дозованого, дискретно послідовно зростаючого компресійного впливу на передню черевну стінку досліджуваного величиною 5, 10, 20, 40, 60, 80, 100мм рт ст шляхом ВІДПОВІДНОГО накачування повітря в манжету тонометра, передбачається окрема реєстрація, аналіз та професійна оцінка параметрів РГ безпосередньо після швидкої вільної декомпресії повітря в манжеті тонометра, що використовується для компресійного впливу на передню черевну стінку досліджуваного, та через 3 і 5 хвилин після декомпресії Кількісна та якісна часова послідовна композиція градуального компресійного впливу на передню черевну стінку, споріднена з методикою грудної реографи, складає ЦІЛІСНІСТЬ та причиннонаслідкову особливість нашого способу діагностики типу реагування системи регулювання 44099 AT на рецепторне подразнення, що зрушує константу регулювання Методика реалізації способу В умовах температурного комфорту досліджуваному пропонують роздітися до поясу зверху і садять у крісло з високою спинкою, пропонують розслабитися, на передній черевній СТІНЦІ розміщують манжету типового артеріального тонометра з надійно герметизованою системою та двома, пришитими до чохла манжети, тасьмами шириною 10см та довжиною 75см Оперізують тасьмами поперек та зав'язують їх бантом позаду чи попереду на манжеті в залежності від розміру тали досліджуваного так, щоб манжета не утруднювала дихальні рухи Після цього розміщують електроди для грудної реографії за однією з загальноприйнятих схем [7, 8] Нами використано тетраполярне грудне відведення реограми з розміщенням генеруючих та ВІДВІДНИХ електродів у вигляді паралельних металевих пасмужок на шиї та в нижній частині грудей біля границі з черевною стінкою Після короткого періоду адаптації (5 хвилин) та завершення прогрівання реографа реєструють вихідну реограму - 10 реографічних комплексів - в умовах нульового значення тиску в манжеті тонометра для компресійного впливу на передню черевну стінку При цьому записують величину базового опор Далі, таким же чином, реєструється РГ багаторазово - при кожному, все більшому та більшому, компресійному впливові на передню черевну стінку шляхом дозованого, контрольованого манометром, нагнітання повітря в манжету до рівня 5, 10, 20, 40, 60, 80, 100мм рт ст Нагнітання повітря в манжету призупиняється кожний раз після досягнення вказаної величини тиску на термін реєстрації РГ Після останньої реєстрації РГ в умовах тиску 100мм рт ст в манжеті, відкривають повністю кран системи тонометра і випускають повітря до тиску "0"мм рт ст та реєструють РГ безпосередньо після такої декомпресії, а також через три та п'ять хвилин після декомпресії Далі, після порівнювального аналізу РГ [9], зареєстрованих при усіх, зазначених вище, умовах, діагностують тип реагування AT у досліджуваної людини При цьому, якщо за умов компресійного впливу ЯКІСНІ та КІЛЬКІСНІ параметри РГ не зазнають істотних змін (не більше 5%) діагностують у досліджуваного нормотонічний тип реагування системи регулювання AT Якщо в умовах компресійного впливу на передню черевну стінку в РГ відмічають зменшення амплітуди основної хвилі та закруглення и вершини, зменшення кута нахилу висхідного коліна, зростаюче згладжування, та більш високе розміщення інцизури, зменшення реографічного індексу (РІ), збільшення дикротичного індексу (ДКІ), діастолічного індексу (ДСІ), відносної тривалості анакроти (ВТ А), систоличного об'єму кровотоку (СОК), хвилинного об'єму кровотоку (ХОК), загального периферичного опору (ЗПО), об'ємної швидкості виштовху (ОШВ), потужності лівого шлуночка (ПЛШ) серця, то діагностують гіпертонічний тип реагування системи регулювання AT Якщо в грудній реограмі при компересійному впливові на передню черевну стінку відмічається збільшення амплітуди основної хвилі РГ та загострення її вершини, зниження розміщення інцизури, зміщення дикротичного зубця до основної лінії та більше його вираження, збільшення РІ та зменшення інших показників РГ ДКІ, ДСІ, ВТА, СОК, ХОК, ЗПО, ОШВ, ПЛШ серця, то діагностують ГІПОТОНІЧНИЙ ТИП реагування системи регулювання AT Якщо в процесі дискретно зростаючого компресійного впливу на передню черевну стінку відмічають виражені почергові різнонаправлені зміни структури РГ в нелінійній залежності від сили компресійного впливу, то діагностують дистонічний тип реагування системи регулювання AT При виявлені гіпертонічного, або ГІПОТОНІЧНОГО типу реагування системи регулювання AT діагностують також підтип чутливості реагування системи регулювання AT гіпертонічний високочутливий, або ГІПОТОНІЧНИЙ високочутливий, якщо ознаки типу проявляються вже при комперсійному впливові на передню черевну стінку 10 - 20мм рт ст, гіпертонічний середньочутливий, або ГІПОТОНІЧНИЙ середньочутливий, якщо ознаки типу проявляються при компресійному впливові 40 60мм рт ст, гіпертонічний низькочутливий, або ГІПОТОНІЧНИЙ низькочутливий, якщо ознаки типу проявляються тільки при компресійному впливові 80 - 100мм рт ст В окремих випадках можливе діагностування змішаних типів ппертонічно-дистонічного, коли на фоні базових ознак гіпертонічних змін РГ відмічають різнонаправлені коливання параметрів РГ в залежності від величини компресійного впливу на передню черевну стінку, або ппотонічно-дистонічного, коли на фоні базових ГІПОТОНІЧНИХ змін РГ відмічають різнонаправлені коливання параметрів РГ в залежності від сили компресійного впливу на передню черевну стінку Реєстрація РГ безпосередньо після декомпресії повітря в манжеті та через 3 і 5 хвилин після декомпресії дозволяє також визначити підтип рухливості функціонування системи регулювання AT як доповнюючу ознаку типу гіпертонічний нормальної рухливості, ГІПОТОНІЧНИЙ нормальної рухливості, дистонічний нормальної рухливості - якщо параметри РГ повертаються до рівня вихідних на протязі 3-х хвилин, або гіпертонічний інертний, ГІПОТОНІЧНИЙ інертний, чи дистонічний інертний, якщо параметри РГ повертаються до рівня вихідних через 5 хвилин і пізніше В порядку апробації даного способу нами досліджено більше ніж 100 практично здорових людей різного віку, обох статей і встановлена висока діагностична ефективність та легка переносимість запропонованого способу ЛІТЕРАТУРА 1 Дембо А Г , Попов С Н , Тесленко Ж А , Шапкайц Ю М , Кархин М А , Дамскер И С , Тюрин А М (Под общей редакцией профессора Дембо А Г) Спортивная медицина и лечебная физкультура Москва, "Физкультура и спорт" -1973 7 44099 - 368с 2 Goltz Fr Vagus und Herz // Virchows Arch -1863 26, №1 /2 - S 1-3 3 Паламарчук И Г , Кривохацкая Ю А Механизмы 8 влияния раздражения брыжейки кишечника на деятельность сердца Физиологический журнал Киев, -1986 -т 32 -№2-с 211 -213 ДП «Український інститут промислової власності» (Укрпатент) вул Сім'ї Хохлових, 15, м Київ, 04119, Україна (044) 456 - 20 - 90