Спосіб профілактики психологічної дезадаптації до знімних пластинкових протезів

Спосіб профілактики психологічної дезадаптації до знімних пластинкових протезів, який здійснюють шляхом проведення сеансів по адаптації, 3 ної дезадаптації до знімних пластинкових протезів, в якому за рахунок визначення характерологічних особливостей особи пацієнта, які могли б мати значення в порушенні адаптації до знімних протезів та використання рефлексотерапії, досягається зниження рівня особової і реактивної тривожності пацієнта, за рахунок чого відбувається адаптація до знімних пластинкових протезів. Поставлена задача вирішується в способі профілактики психологічної дезадаптації до знімних пластинкових протезів, який здійснюють шляхом проведення сеансів по адаптації, згідно з корисною моделлю, попередньо визначають рівень реактивної і особової тривожності за шкалою Спілбергера-Ханіна, після чого для зниження рівня тривоги проводять аурикулярну мікроголкотерапію голками-кнопками безперервним впливом на групу акупунктурних точок, тривалість циклу становить 7 днів, проводять 3 курси аурикулярної мікроголкотерапії, інтервал між циклами складає 5 днів. Невідповідність об'єктивних проявів і скарг, які пред'являються деякими пацієнтами, необґрунтованість претензій до якості протезів, неадекватність вимог і поведінки пацієнтів нерідко створюють непереборні труднощі для лікаря, служать джерелом конфліктів. Тому важливим є об'єктивне визначення рівня тривоги. Ми вважаємо, що успішне вирішення проблем, що стоять в ортопедичній стоматології в питанні адаптації до знімних пластинкових протезів, багато в чому залежить від прогностичних методів, які дозволяють вже на початкових етапах лікування виявляти і усувати причини дезадаптації до знімних протезів. Проведення корекції дозволило попередити патологічне реагування на протез і усунути психологічну дезадаптацію до нього. Спосіб, який заявляється, здійснюється, у такий спосіб. Для оцінки рівня реактивної і особової тривожності використовують комп'ютерну програму психодіагностичного тесту Спілбергера-Ханіна. При інтерпретації результат можна оцінювати так: до 30 - низька тривожність; 31-45 - помірна тривожність; 46 і більш - висока тривожність. Після оцінки рівня реактивної і особової тривожності проводять аурикулярну мікроголкотерапію голками-кнопками. У хворих, котрим вперше застосовують аурикулотерапію, сеанси треба робити у положенні лежачі. Класичним способом ставлять спеціальні голки-кнопки, які за формою нагадують канцелярські кнопки в аурикулярні точки вуха. По зрівнянню з мікроголками для корпоральних точок вони мають менший розмір, а стрижень голки перпендикулярний віткам ручки. Використовують наступні точки вуха: зона противокозелка АР 29 (локалізація: на зовнішній поверхні противокозелка, декілька нижче за середину його заднього ребра.) і АР 34 (локалізація: на внутрішній поверхні противокозелка, в середній третині його переднього ребра); зона трибічної 54198 4 ямки Ар55 - Шень-мень (локалізація: у кутку з'єднання ніжок противозавитка, декілька ближче до верхньої ніжки. Мікроголкотерапію проводять циклами, а саме безперервним впливом на групу акупунктурних точок. Тривалість циклу 7 днів, оскільки застосовують голки зі срібла. Потім перерва між циклами 5 днів. Для досягнення значущого клінічного ефекту, а також для закріплення отриманих результатів проводять 3 курси аурикулярної мікроголкотерапії. Інтервал між циклами складає 5 днів. Після кожного циклу проводять оцінку рівня реактивної і особової тривожності. Після істотного зниження показників рівнів реактивної і особової тривожності проводимо припасування знімних пластинкових протезів. Приклад. Хвора Д., 57 років. Діагноз: частковий знімний протез на нижній щелепі. Направлена на консультацію. Скарги на неможливість користування частковим знімним пластинковим протезом із-за болів під базисом протеза, що посилюються під час їжі. Протез виготовлений 2 місяці тому. При контакті з першим лікарем відбувся конфлікт, оскільки хвора виразила незадоволеність виготовленим протезом, посилаючись на неприємні відчуття і болі, а лікар в грубій і безцеремонній формі відмовився провести повторну корекцію. Спроба самостійно «пристосуватися» до носіння протеза успіху не мала, що сприяло розвитку дратівливості, плаксивості, пригніченості. Об'єктивно: слизиста оболонка протезного ложа звичайного забарвлення, не змінена, рівномірна атрофія альвеолярних відростків нижньої щелепи в області молярів. При натисканні на протез скаржиться на болі під базисом протеза. Огляд протеза не виявив погрішності в його виготовленні, відсутні гострі краї, шорсткості на внутрішній поверхні базису протеза, оклюзійні контакти вивірені. Хвора тривожна, песимістично настроєна відносно сприятливого результату протезування. Дані психодіагностичного тестування: тест Спілбергера-Ханіна - рівень реактивної тривожності 51, рівень особової тривожності - 57. Нами була застосована аурикулярна мікроголкотерапія: поставлені класичним способом спеціальні голки-кнопки в аурикулярні крапки зони противокозелка АР 29, АР 34 і трибічної ямки Ар55 Шень-мень. Мікроголкотерапію проводили циклами, тобто безупинним впливом на групу акупунктурних точок. Тривалість циклу 7 днів. Потім зробили перерву між циклами 5 днів. Для досягнення значущого клінічного ефекту, а також для закріплення отриманих результатів провели 3 циклі курсу аурикулярної мікроголкотерапії. Інтервал між циклами складав 5 днів. Після циклу голкотерапії проводили психодіагностичне тестування. Після закінчення 3-го циклу провели оцінку рівня реактивної і особової тривожності з використанням комп'ютерної програми психодіагностичного тесту Спілбергера-Ханіна. Тест показав істотне 5 54198 зниження показників: рівень реактивної тривожності 31, рівень особової тривожності - 27. Припасування протеза зроблено в день закінчення курсу аурикулярної мікроіглотерапії. Контрольні огляди булі зроблені через 3 дні, через тиждень, 20 днів, через місяць. Скарг на болючі відчуття при користуванні знімними протезами немає. 6 Нами було обстежено 130 пацієнтів у віці від 41 і до 78 років з порушенням адаптації до знімних протезів, які були направлені на консультацію і лікування в ХОСП (база кафедри ортопедичної стоматології і ортодонтії ХМАПО) в період 20062009г.г. із стоматологічних поліклінік міста Харкова і Харківської області. Таблиця 1 Вікові групи по А.А. Маркосян Перший і другий періоди V вікової групи (чоловіки 22-60 років жінки 21-55 років) VI вікова група (чоловіки старше 60 років і жінок старше 55 років) Разом: Основними критеріями для відбору пацієнтів були: - наявність часткових або повних дефектів зубних рядів; - стійкі порушення адаптації до знімних протезів, непіддатливі корекції; - порушення адаптації у повторно протезованих хворих, не виправлені попереднім лікарем унаслідок порушення взаємовідношення між лікарем і пацієнтом; - багаторічна дезадаптація до протезів, що збереглася після повторних протезувань; - ортопеди-стоматологи мали серйозні утруднення в кваліфікації причин дезадаптації до протезів. Скарги пацієнтів були різні, і наголошувалося яскраве забарвлення емоційних переживань. Найбільш характерні були скарги на дискомфорт в порожнини рота, відчуття чужорідного тіла, слинотечу, мігруючі алгические відчуття під базисом протеза, парестезії і паління, розпирання, «повзання мурашок». Відчуття, як правило, не проходили після зняття протеза. Часто у пацієнтів був не один комплект протезів, вони неодноразово переробляли їх, вимагали постійної корекції. Були скарги, пов'язані з неправильною інтерпретацією дій лікаря: «зліпок зламав, а потім по шматочках збирав», «обточив протези і все зіпсував» і тому подібне. Чоловіки Жінки Всього 27 37 64 20 46 66 47 83 130 Пацієнтів розділили на 2 групи: до першої групи увійшли пацієнти, у яких скарги підтвердилися об'єктивними ознаками, підтвердженими традиційними методами дослідження, використовуваними в ортопедичній стоматології, другу групу склали хворі, у яких традиційні методи дослідження, використовувані в ортопедичній стоматології, не дозволили виявити причини дезадаптації до знімних протезів, тобто скарги об'єктивно не підтвердилися. Контрольну групу склали пацієнти, у яких адаптація до знімних протезів проходила адекватно і наступила у встановлені терміни. Для оцінки рівня реактивної і особової тривожності ми використовували комп'ютерну програму психодіагностичного тесту Спілбергера-Ханіна. Цей метод не вимагає великих тимчасових і фінансових витрат і, до того ж, ефективний, оскільки значно спрощує процес тестування, скорочує час обробки отриманого результату, а також є важливим джерелом потрібної інформації і одним із способів оцінки медичного статусу пацієнта (Карелин А.А. Психологические тесты: В 2 т. - М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2003. - Т. 1. - 312 с). У таблицях 2 і 3 приведені дані про різні рівні реактивної і особової тривожності у хворих при дезадаптації до знімних протезів і при адекватній адаптації до знімних протезів. Таблиця 2 Рівень реактивної тривожності за шкалою Спілбергера-Ханіна Група Перша Друга Контрольна Всього Кількість пацієнтів 34 66 30 130 Рівень реактивної тривожності Помірний рівень Низький рівень реаВисокий рівень реареактивної тривожктивної тривожності ктивної тривожності ності 7 12 15 2 6 60 20 7 3 7 54198 8 Таблиця 3 Рівень особової тривожності за шкалою Спілбергера-Ханіна Група Перша Друга Контрольна Всього Кількість пацієнтів 34 66 30 130 Рівень особової тривожності Помірний рівень Низький рівень осоВисокий рівень осоособової тривожносбової тривожності бової тривожності ті 17 7 10 2 8 56 24 4 2 Приведені в таблиці дані показують, що високий рівень реактивної і особової тривожності частіше зустрічається у пацієнтів з дезадаптацією до знімних протезів в порівнянні з пацієнтами, у яких адаптація наступала у встановлені терміни. Дані таблиці також наочно показують, що рівень реактивної і особової тривожності вище у осіб, у яких традиційні методи дослідження, використовувані в ортопедичній стоматології, не дозволили виявити причини дезадаптації до знімних протезів, чим у пацієнтів, у яких скарги підтвердилися об'єктивними ознаками, підтвердженими традиційними методами дослідження, використовуваними в ортопедичній стоматології. Обстеження із застосуванням опитувальника Спілбергера-Ханіна показало, що з першої групи у 15 пацієнтів (44,1 %) був високий рівень реактивної тривожності, а у 10 (29,1 %) - високий рівень особової тривожності, в другій групі - у 60 пацієнтів (90,9 %) був високий рівень реактивної тривожності, а у 56 (84,8 %) - високий рівень особової тривожності. У контрольній групі були наступні показники - у 3 (10 %) пацієнтів був високий рівень реактивної тривожності, а у 2 (6,7 %) - високий рівень особової тривожності. Зіставлення даних, отриманих за допомогою психодіагностичного тесту Спілбергера-Ханіна, дозволяє віднести до групи «риски» пацієнтів з високим рівнем реактивної і особової тривожності і прогнозувати хорошу адаптацію у осіб з низьким рівнем цих показників. З метою корекції психоемоційного стану пацієнтів з високим рівнем реактивної і особової тривожності за шкалою Спілбергера-Ханіна, у яких традиційні методи дослідження, використовувані в ортопедичній стоматології, не дозволили виявити причини дезадаптації до знімних пластинкових протезів, для створення позитивної установки і мотивації, зниження емоційної напруги і відчуття Комп’ютерна верстка Д. Шеверун тривоги, прискорення адаптації до знімних пластинкових протезів, ми застосували проланговану аурикулярную мікроголкотерапію голкамикнопками. В результаті проведення відповідної корекції із застосуванням пролангованої аурикулярної мікроголкотерапії голками-кнопками було досягнуте істотне зниження показників рівнів реактивної і особової тривожності, що в значній мірі сприяло тому, що більшість пацієнтів з дезадаптацією до знімних протезів почали успішно користуватися ними. Майже в 90 % випадків позитивний ефект був досягнутий без заміни протезів. Проведення корекції дозволило попередити патологічне реагування на протез і усунути психологічну дезадаптацію до нього. Оцінка ефективності корекції проводилися на підставі клінічних критеріїв. Основними критеріями ефективності дії корекції служили нормалізація або поліпшення психічного стану пацієнта, зниження рівнів реактивної і особової тривожності, сприятлива динаміка процесу адаптації до знімних протезів. Контроль спостережень проводили на 20-й день, 1 місяць, 3, 6, 12 місяців. Під час контрольних відвідин оцінювали відношення пацієнтів до протеза, ефективність жування, (за допомогою жувальних проб), гігієнічний стан протезів і стан слизистої оболонки порожнини рота. Таким чином, психологічна корекція з використанням пролонгованої аурикулярної мікроголкотерапії голками-кнопками допомагає усуненню несприятливих індивідуальних психологічних особливостей особи (наявність негативних емоцій і трудність їх подолання) створює сприятливі умови для проведення ортопедичного лікування і адаптації до виготовлених знімних пластинкових протезів. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601