Спосіб використання баштанного пару в короткоротаційній сівозміні з підвищеним насиченням зерновими культурами

Спосіб використання баштанного пару в короткоротаційній сівозміні з підвищеним насиченням зерновими культурами, який включає насичення культур в шестипільній сівозміні, який відрізняється тим, що в шестипільну сівозміну з 50 % насиченням зерновими культурами, вводиться ланка зайнятий баштанний пар (посів кавуна з міжряддями 2,8м) - озима пшениця. (19) (21) u201006099 (22) 20.05.2010 (24) 10.03.2011 (46) 10.03.2011, Бюл.№ 5, 2011 р. (72) ЛИМАР ВОЛОДИМИР АНАТОЛІЙОВИЧ, КНИШ ВОЛОДИМИР ІВАНОВИЧ, ШЕВЧЕНКО МИХАЙЛО СЕМЕНОВИЧ (73) ІНСТИТУТ ПІВДЕННОГО ОВОЧІВНИЦТВА І БАШТАННИЦТВА УААН 3 57552 - озима пшениця. Агротехніка вирощування сільськогосподарських культур в сівозмінах була загальноприйнятою для умов зони. Вирощування кавуна в баштанному пару та догляд за чорним паром проводилось у відповідності з рекомендованими технологіями. В умовах південного Степу України фактор вологозабезпеченості має важливе значення для формування урожаю будь якої сільськогосподарської культури. Формування вологозапасів в посівах озимої пшениці відбувалось, як в осінньозимовий період, так і за рахунок опадів весняного та частково літнього періодів. Закономірно, що на час посіву озимої пшениці найкращі умови для накопичення вологи в ґрунті серед попередників досліджуваних сівозмін склались після чорного пару. Тут запаси вологи в метровому шарі ґрунту були на 5,9 мм більшими, ніж після баштанного пару. Визначальним фактором сумарного споживання ґрунтової вологи озимою пшеницею стало розміщення її після різних попередників. Так, найбільшим цей показник був у полі першої сівозміни, де попередником озимої пшениці був чорний пар 2259 м /га, дещо меншим у полях другої сівозміни, де попередниками цієї культури були баштанний пар - 2215 м3/га. На природному фоні живлення найменшу кількість ґрунтової вологи на формування однієї тони зерна витрачалось при розміщенні озимої пшениці після чорного пару - 846м3, дещо більше - 915м3 після баштанного пару. По іншим попередникам для формування 1 тони зерна витрачалось вологи понад 1000 м3 - після озимої пшениці 1002м3, гірчиці 1016м3 та соняшника 1128м3. Внесення мінеральних добрив сприяло значному скороченню витрат ґрунтової вологи на формування однієї тони зерна, порівняно з контролем (без добрив). Найменшими вони були при внесенні мінеральних добрив під озиму пшеницю після чор3 ного пару - 645м . Не на багато гіршим був цей показник при розміщенні озимої пшениці після ба 4 штанного пару з внесенням добрив, де сумарні витрати вологи на формування однієї тони зерна склали 665м3. Сумарне використання ґрунтової вологи на формування однієї тони зерна при застосуванні мінеральних добрив під озиму пшеницю, що розміщувалась по іншим попередникам досліджуваних сівозмін не забезпечувало такого раціонального використання води, яке спостерігалось по паровим попередникам. Тут для формування однієї тони зерна витрачалось понад 700 м ґрунтової вологи (719,7 - 772,2 м3 ). Визначення кількості нітратного азоту у ґрунті у період посіву озимої пшениці показало, що найбільші його запаси містилися у ґрунті після чорного пару - 0,31 мг на 100 г абсолютно сухого ґрунту, дещо менші - 0,26 мг - після баштанного пару та парової озимини. У фазу достигання зерна озимої пшениці запаси азоту у ґрунті зменшувалися, але закономірності у дії попередників зберігалися. Так, після закінчення вегетації озимої пшениці найбільші запаси азоту залишалися після її вирощування по чорному та баштанному парах, найменші - після соняшника та гірчиці. У динаміці вмісту сполук рухомого фосфору та обмінного калію у ґрунті загалом відмічено ті ж закономірності, які були характерними для нітратного азоту. Урожайність озимої пшениці суттєво залежала від попередників та рівнів живлення. Зважаючи на кращі умови вирощування, про що свідчить волого забезпечення, живлення та агрофізичні властивості ґрунту, найвищий урожай зерна озимої пшениці було отримано при розміщенні її після чорного пару. На природному фоні живлення урожайність озимої пшениці тут склала 2,56 т/га, що на 0,14 т/га, або на 3,2% більше, ніж після баштанного пару (табл. 1). Урожайність озимої пшениці після непарових попередників склала 2,04-2,15 т/га і виявилась у середньому на 16,0-20,3% меншою, ніж після чорного пару та на 11,2-15,7% меншою, ніж після баштанного пару. Таблиця 1 Передня урожайність озимої пшениці в сівозмінах за 2007-2009pp., т/га Сівозміна (% насичення озимою пшеницею) №1 (33%) №2 (50%) HIP05 HIP05 HIP05 Попередник Рівень живлення Без добрив Рекомендований Без добрив Озима пшениця Рекомендований Без добрив Гірчиця Рекомендований Без добривСоняшник Рекомендований Без добрив Баштанний пар Рекомендований А т/га В т/га АВ т/га Чорний пар Роки досліджень 2007 2008 2009 2,20 2,59 1,81 2,33 1,79 2,35 1,79 2.38 2,14 2,52 0,04 0,03 0,08 2,67 3,51 2,17 3,02 1,92 2,77 2,18 2,99 2.41 3,34 0,05 0,04 0,06 2,80 4,40 2,47 3,67 2,40 3,42 2,27 3,10 2,70 4,28 0,04 0,04 0,07 Середня 2,56 3,50 2,15 3,00 2,04 2,85 2,08 2,82 2,42 3,38 5 57552 Найвищий урожай зерна озимої пшениці отримано при вирощуванні його після чорного пару при рекомендованій системі мінерального живлення, що склав 3,47т/га. Закономірно, що найвищу урожайність озимої пшениці отримали після чорного пару, проте після баштанного пару урожайність цієї культури при рекомендованій системі живлення склала 3,38 т/га, що лише на 5,1% менше, ніж після кращого попередника. Вирощування кавуна у баштанному пару по попереднику озима пшениця на природному фоні живлення у середньому за 2006-2008 pp. забезпе 6 чило одержання врожаю плодів на рівні 13,6 т/га, що було однаковим з вирощуванням кавуна у контрольній сівозміні після гірчиці (табл. 2). Урожайність кавуна в сівозмінах за різних попередників при рекомендованій системі живлення була однаковою і підвищувалась в середньому на 5,5 т/га, або на 40,7% порівняно з варіантами, де ця культура вирощувалась без добрив. Вирощування кавуна в баштанному пару з міжряддями 2,8 м при аналогічному рівні живлення забезпечувало одержання однакового врожаю порівняно з вирощуванням його з міжряддям 1,4 м). Таблиця 2 Урожайність кавуна в сівозмінах залежно від ширини міжряддя та живлення, т/га Сівозміна, № Попередник 1 Гірчиця 2 Озима пшениця HIP05 HIP05 HIP05 А т/га В т/га АВ т/га Рівень живлення Без добрив Рекомендований Без добрив Рекомендований Вихід продукції з гектару площі сівозміни значною мірою залежав від насичення сівозмін високопродуктивними культурами і їх процентного співвідношення в структурі посівів. Залежно від насичення сівозміни зерновими культурами, рівень показників, за якими оцінюють продуктивність неоднорідний (табл. 3). В сівозміні 2006 15,9 20,7 15,4 20,3 0,45 0,55 0,77 Роки досліджень 2007 2008 8,6 15,9 13,0 23,2 8,5 17,0 12.7 23,7 0.40 0.53 0.49 0.65 0,69 0,92 Середня 13,5 19,0 13,6 18,9 № 2, де площа під зерновими культурами складає 50% одержано більший збір зерна з 1 га сівозмінної площі - 1,09-1,51 т/га залежно від рівнів живлення. Тоді як в контрольній сівозміні з 33% насиченням озимою пшеницею збір зерна з 1 га склав 0,79-1,08 т/га, залежно від рівнів живлення. Таблиця 3 Продуктивність сівозмін з різним насиченням їх зерновими культурами Сівозміна Рівень живлення I (контроль) Без добрив Рекомендований Без добрив Рекомендований II Зернових в структурі сівозмін, % 33 50 Зерна пшениці 0,79 1,08 1,09 1,51 Введення в сівозміну № 2 третього поля зернової культури та зайнятого баштанного пару крім збільшення виходу зерна з 1 га сівозмінної площі, дало можливість збільшити вихід кормових одиниць до 2,24-3,19т проти 1,88-2,62т у контрольній сівозміні, залежно від рівнів живлення. Вихід перетравного протеїну з 1 га в перспективній сівозміні збільшився до 0,29 т проти 0,24 т в контрольній сівозміні. Таким чином, збільшення питомої ваги зернових культур з 33 до 50%, та введення замість чорного пару баштанного пару веде до значного збільшення виходу зерна, протеїну, кормових та Збір з 1 га сівозмінної площі, т Кормових Кормоодиниць (ос- Перетравного протеїнових новної продупротеїну одиниць кції) 1,88 0,17 1,73 2,62 0,24 2,41 2,24 0,20 2,09 3,16 0,29 2,95 кормо-протеїнових одиниць з 1 га сівозмінної площі. Застосування рекомендованої системи живлення викликало закономірне підвищення врожайності сільськогосподарських культур в сівозмінах. Відповідно до зростання врожайності культур, відмічено більш високу продуктивність сівозмін, порівняно з їх продуктивністю на природному фоні вирощування. Так, в контрольній сівозміні вихід зерна з 1 га збільшився з 0,79 до 1,08 т, кормових одиниць з 1,88 до 2,62 т, перетравного протеїну з 0,17 до 0,24 т, кормо-протеїнових одиниць з 1,73 до 2,41. 7 57552 В розроблюваній сівозміні вихід зерна збільшився з 1,09 т/га до 1,51 т/га, кормових одиниць з 2,24 до 3,19 т, перетравного протеїну з 0,21 до 0,29 т, кормо-протеїнових одиниць з 2,09 до 2,98. Як показала економічна оцінка досліджуваних сівозмін, вартість валової продукції та умовно чистий прибуток в значній мірі визначаються питомою 8 масою озимої пшениці в них. Збільшення відсотку насичення сівозміни зерновими культурами з 33 до 50 % сприяло тому, що вихід валової продукції з 1 га сівозмінної площі збільшився на 174 - 274 грн./га залежно від рівнів живлення рослин в сівозміні (табл. 4). Таблиця 4 Економічна оцінка сівозмін 3 розрахунку на 1 га сівозмінної площі Сівозміна Рівень живлення Без добрив Виробничі витрати*, грн./та 741 Вартість валової продукції, грн./га Умовно чистий Рівень рентабеприбуток, льності, % грн./га 1251 510 69 1007 1772 765 76 809 1425 616 76 1160 2015 855 Рекомендована * Виробничі витрати та вартість реалізації продукції взяті за цінами 2006 року. 76 І (контроль) Рекомендована Без добрив II Поряд із підвищенням урожайності, вартості валової продукції та умовного чистого прибутку з 1 га, внесення мінеральних добрив суттєво збільшувало виробничі витрати ( у середньому на 279-352 грн./га), що не викликало збільшення собівартості продукції. Рентабельність виробництва продукції на одному гектарі сівозмінної площі при застосуванні розрахункової дози добрив зростала на 11% у контрольній сівозміні, та на 6% - у сівозміні з під Комп’ютерна верстка І.Скворцова вищеним насиченням зерновими культурами, порівняно з використанням площі без внесення добрив. Застосування рекомендованої системи живлення у контрольній сівозміні сприяло тому, що рентабельність виробництва продукції на одному га сівозмінної площі підвищувалась на 7%, порівняно з вирощуванням без добрив, тоді як у другій сівозміні цей показник знаходився на одному рівні – 76%. Підписне Тираж 23 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601