Вітрова установка

1. Вітрова установка, яка містить ротор та статор, яка відрізняється тим, що статор виготовлений у вигляді принаймні двох паралельних або 3 може мати не менше двох паралельних або еквідистантних конструктивних елементів. Конструктивними елементами можуть бути загальновідомі конструкції, такі як ферми, балки, полоси, стрічки та канати. Зазначені ознаки є суттєвими, бо дозволяють: відмовитись від таких складних споруд як вежа та їй подібних, які широко застосовують при будівництві відомих установок, підвищити технологічність виробництва, монтажу та експлуатації запропонованих установок шляхом використання як конструктивних елементів таких загальновідомих конструкцій, як ферми, балки, полоси, стрічки та канати. Крім того, враховуючи, що потужність вітрової установки визначається площиною вітрової маси, що проходить через установку, згідно з заявленим технічним рішенням, передбачається: - по-перше, технічним рішенням передбачається використання роторів з помірними розмірами; - по-друге, передбачається компенсувати зниження потужності установки від зменшення розмірів ротора шляхом приєднання до статора декількох роторів. Запропоноване дозволяє зменшити шкідливий вплив установки на зовнішнє середовище, так як при зменшенні розмірів ротора, як наслідок, зменшується його маса, що, в свою чергу, приводить до зменшення вібрацій та показника шуму установки. Крім того, виготовлення статора у вигляді двох і більше паралельних або еквідистантних конструктивних елементів дозволяє шляхом приєднання до зазначених конструктивних елементів роторів та інших засобів створити достатньо міцну та технологічну конструкцію. Крім того, удосконалені зазначеним чином установки значно надійніші та менш шкідливі для навколишнього середовища. Наприклад, шляхом оточення ротора або, навіть, усієї установки, решітками з застосуванням шумопоглинаючих матеріалів. Крім того, застосування канатів, котрі при експлуатації можуть займати як паралельне, так і еквідистантне положення і які являються амортизаторами, дозволяє спорудження вітрових установок у сейсмічно небезпечних місцевостях. Крім того, запропоноване технічне рішення дозволяє виготовити установки пересувними, а шляхом приєднання до конструктивних елементів апаратів, наприклад дирижаблів, підіймати установки на необхідну висоту і, таким чином, ефективніше використовувати енергію вітру. Слід також зазначити, що зменшення шкідливого впливу установок на навколишнє середовище та підвищення їх безпеки дозволяє розширити місця розташування вітрових установок, наприклад, розміщенням установок в гірських місцевостях, на дахах будинків, над автомобільними дорогами та залізничними коліями. Технічні рішення ілюструються кресленнями, де: - на фіг. 1 показаний загальний вигляд вітрової установки з горизонтальним розташуванням конструктивних елементів статора; 63635 4 - на фіг. 2 показаний загальний вигляд вітрової установки з вертикальним розташуванням конструктивних елементів статора; - на фіг. 3 показано застосування як засобу безпеки решітчатого кожуха; - на фіг. 4 показаний загальний вигляд вітрової установки, розміщеної на даху будинку; - на фіг. 5 показано сполучення ротора зі стійками статора. Вітрова установка 1 (фіг. 1) містить ротор 2 та статор 3. У показаному на фіг. 1 варіанті статор 3 виготовлений у вигляді двох паралельних конструктивних елементів 4. Але, згідно з заявленим рішенням, кількість конструктивних елементів може бути й більшою і вироблені вони можуть бути різними як за формою, так і за матеріалом. Наприклад, у вигляді балки, полоси, стрічки чи каната. Елементи 4 з'єднані з роторами 2 за допомогою осей 5 та кожуха 6, оточуючого ротор. Кожух ротора 6 може бути виготовлений у вигляді рамки прямокутної форми або у вигляді кільця. Крім того, кожух 6 може бути виготовлений у вигляді білячого колеса, сполученого з ротором 2 за допомогою осі 7 (фіг. 3). Такий варіант кожуха найбільш прийнятний з точки зору безпеки установки, так як у разі пошкодження ротора його фрагменти будуть утримані кожухом 6. Слід також відмітити, що в показаному на фіг. 3 варіанті кожух 6 виготовлений з дроту чи полоси з забезпеченням мінімальних енергетичних втрат при проходженні робочого тіла (вітру) через установку. Безумовно, за допомогою осей 5 кожух 6 та ротор 2 можуть бути зорієнтованими відомим способом відносно напрямку вітру. Вітрова установка 1 (фіг. 1) може бути установленою над автомобільною дорогою 8 шляхом закріплення конструктивних елементів 4 до стовпів 9. Нафіг. 2 показаний варіант вітрової установки з вертикальним розташуванням конструктивних елементів статора. В зазначеному варіанті установка 11 містить ротор 2 та статор 13, Статор 13 виготовлений у вигляді двох вертикально розташованих паралельних конструктивних елементів 14. Елементи 14 з'єднані з роторами 2 за допомогою осей 15, оточуючого ротор кожуха 6 та перемичок 17. У такому варіанті конструктивні елементи 14, які з'єднані між собою перемичками 17, створюють достатньо міцну конструкцію, здатну витримати потужні вітри. Зазначена установка може бути установленою на необхідну висоту шляхом приєднання в верхній частині конструктивних елементів 14 апаратів, наприклад дирижаблів. В нижній частині елементи 14 можуть бути закріпленими до відповідних опор за допомогою канатів 18. Такий варіант установки дозволить ефективніше використати енергію вітру, так як потужність вітрів може суттєво мінятися з висотою. На фіг. 4 показаний інший варіант вітрової установки. В зазначеному варіанті установка 21 містить ротор 2 та статор 23. Статор 23 виготовлений у вигляді трьох горизонтально розташованих паралельних конструктивних елементів 24, сполучених між собою за допомогою стійок 25 та 5 26. До стійок 26 приєднані за допомогою осей 7 ротори 2 (фіг. 5). В свою чергу, конструктивні елементи 24 за допомогою осей 27 приєднані до зовнішнього кожуха 28 з можливістю повороту конструктивних елементів відносно зовнішнього кожуха. Кожух 28 має тяги 29 та стійки 30, прикріплені до даху 32. Крім того, кожух 28 може бути виготовлений з решіток з застосуванням шумопоглинаючих та демпфіруючих матеріалів. Таке рішення дозволить підвищити безпеку установок та розширити місця їх розміщення. Джерела інформації: 1. Скубачевский Г.С. Авиационные газотурбинные двигатели. Конструкция и расчет деталей. М.: Машиностроение, 1969.-543 с. 2. Журнал "Зерно і хліб".-2009, № 4. 3. Установки електричні вітрові: Загальні технічні вимоги: ДсТУ 4037-2001/ Ред. Григор'єва. -К.: Держстандарт України.-2001.-28 с. 63635 6 4. Журнал "Энергосбережение".-2009, № 4. с. 32…34. 5. Журнал "Новини енергетики".-2010, № 3. 6. Кашкаров А.П. Ветрогенератори, солнечные батареи и другие полезные конструкции: - М. ДМК Пресс, 2011.-144 с. 7. Журнал "Винахідник і раціоналізатор".-2009, № 7.- С. 26. 8. Биргер И.А., Шорр Б.Ф., Иосилевич Г.Б. Расчет на прочность деталей машин. - М.: Машиностроение.-1979.-702 с. 9. Жирицкий Г.С, Локай В.И., Максутова М.К., Стрункин В.А. Газовые турбины двигателей летательных аппаратов. - М.: Машиностроение.-1971.620 с. 10. Патента США: 5509784,F01D 5/16;5211540,F01D 5/22;5238368,F01D 5/22;4710102,F01D 5/22;4655686,F04D29/32;4884951,F01D 5/22. 11.http://energychance.com.ua 12.http://vetryaky.ru. 7 Комп’ютерна верстка І. Скворцова 63635 8 Підписне Тираж 23 прим. Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601