Спосіб фітотерапії синдрому хронічної втоми
Номер патенту: 64277
Опубліковано: 16.02.2004
Автори: Дранник Георгій Миколайович, Фролов Валерій Мітрофанович
Формула / Реферат
1. Спосіб фітотерапії синдрому хронічної втоми, що включає введення настойки коріння ехінацеї пурпурової, який відрізняється тим, що додатково хворим вводять настойку родіоли рожевої та відвар трави звіробою звичайного.
2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що настойку родіоли рожевої вводять усередину по 15 крапель 3 рази на день за 15-20 хвилин до вживання їжі та відвар трави звіробою звичайного (10 : 200) по 50-60 мл 3 рази на день за 30 хвилин до вживання їжі у теплому вигляді.
3. Спосіб за пп. 1, 2, який відрізняється тим, що введення рослинних препаратів триває 30-40 діб поспіль, залежно від досягнутого ефекту.
Текст
Винахід відноситься до медицини, зокрема до способів лікування клінічних синдромів, пов'язаних з порушеннями з боку системи імунітету та функціональними розладами з боку центральної нервової системи. Актуальність предмету винаходу пов'язана зі значною розповсюдженістю синдрому хронічної втоми (СХВ) в сучасних умовах та недостатньою ефективністю існуючих способів лікування даної патології. Фітотерапія в теперішній час - досить ефективний та перспективний напрямок лікування хворих на хронічну патологію, в тому числі на хронічні захворювання, які супроводжуються порушеннями з боку імунної системи. Тому розробка раціонального способу фітотерапії СХВ може вважатися доцільною та перспективною для клінічної практики. Існує спосіб фі тотерапії СХВ шля хом введення в організм хворих препаратів женьшеню (Panax ginseng С.А. Ме у) у вигляді настойки (Tinctura ginsengi) про 15-25 крапель 3 рази на день до вживання їжі протягом тривалого часу (Фролов В.М., Дранник Г.Н. Адаптогены растительного происхождения в лечении синдрома хронической усталости // Актуальные проблемы экспериментальной и клинической медицины. -Харьков, 1993. -С.23-26). Однак при тривалому вживанні женьшеню й передозуванні з'являються побічні явища, а саме безсоння, головний біль, серцебиття, та біль у ділянці серця, депресія, а також зниження статевої активності. Може виникати також синдром абстиненції, який з'являється у 10-15% хворих при тривалому вживанні настойки женьшеню. Тому потрібна подальша розробка раціонального способу фіто терапії СХВ. Відомий також спосіб фітотерапії СХВ шляхом введення настойки коріння ехінацеї пурпурової (Echinacea purpurea L.) по 20-30 крапель 3 рази на день протягом 30-40 днів та більш (Фролов В.М., Дранник Г.Н. Эффективности фитотерапии синдрома хронической усталости с применением препаратов эхинацеи пурпурной // Проблеми екологічної генетики і клінічної імунології: Зб. наук. праць. -Київ-Луганськ, 1998. -С.126-138). Цей спосіб найбільш ефективний з існуючих, оскільки навіть при тривалому вживанні препарати ехінацеї пурпурової не доводять до пригнічення центральної нервової системи, що спостерігається при прийманні препаратів з інших рослин адаптогенної дії. Тому даний спосіб обрано в якості прототипу. До недоліків прототипу відноситься те, що при проведенні фітотерапії за допомогою препаратів ехінацеї пурпурової у частини хвори х на СХВ, причому з найбільш вираженою клінічною симтоматикою, не відмічається швидке досягнення ремісії захворювання та тривалий час зберігаються порушення імунологічного гомеостазу. Задачею винаходу було підвищення ефективності відомого способу фітотераії СХВ, скорочення терміну лікування, прискорення ремісії захворювання та відновлення імунологічного гомеостазу шляхом додаткового введення хворим на СХВ препаратів з родіоли рожевої (Rhodiola rosea L.) та звіробою звичайного (Hypericum perforatum L.). Наша пропозиція щодо включення до комплексу фітотерапії СХВ препаратів з родіоли рожевої та звіробою звичайного базується на вперше встановленій саме авторами винаходу досвідним шляхом закономірності, яка заключається в тому, що спільне введення хворим на СХВ препаратів ехінацеї пурпурової, родіоли рожевої та звіробою звичайного обумовлює взаємне потенціювання дії вказаних фітопрепаратів у плані адаптогенної дії, стимуляції імунітету, нормалізації функціонального стану центральної нервової системи. Саме взаємне потенціювання корисних ефектів вказаних фітопрепаратів при лікуванні хворих на С ХВ обумовлюють те, що дія ехінацеї пурпурової, родіоли рожевої та звіробою звичайного суттєво ви ща, ніж проста сумація ефектів вказаних рослин. Нами також досвідним шляхом було встановлено оптимальне співвідношення між вказаними фітопрепаратами при лікуванні хворих на СХВ. Воно складає 20-30 крапель спиртової настойки ехінацеї пурпурової 3 рази на день протягом 30-40 діб поспіль, 15 крапель спиртової настойки родіоли рожевої 3 рази на день за 15-20 хвилин до вживання їжі протягом 30-40 діб поспіль та відвар трави звіробою звичайного (10:200) по 50-60мл 3 рази на день за 30 хвилин до їжі у теплому вигляді протягом 30-40 діб поспіль. Корені та корневища родіоли рожевої (Radix et Rhizoma Rodiolae) містять у своєму складі ефірну олію (0,80,9%), флавоноїди (квертецин, кемпферол, гіперозид та інш.), фенольний глікозид салідрозид (до 1%), до 20% дубильних речовин пірогалової групи, а також специфічний для цієї рослини глікозид родіолозід, який є основним діючим фактором препаратів з родіоли рожевої. Препарати родіоли рожевої суттєво підвищують як фізичну, так і розумову працездатність, покращують сон та апетит, поліпшують функціональний стан центральної нервової системи, покращують функціональну пам'ять та увагу, ліквідують стан дратівливої слабкості. Екстракти та настойка коренів і корневищ родіоли рожевої створює в організмі стан неспецифічне підвищеної опірності до дії різноманітних несприятливих факторів довкілля. Трава зіробою звичайного (Herba Huperici) містить у своєму складі флавоноїди (гіперозид, рутин, квертецин), ефірну олію (0,2-0,3%), дубильні речовини (10-12%), антоціани. Відвар трави звіробою володіє протизапальними властивостями, стимулює процеси репаративної регенерації, здійснює антидепресивну дію на центральну нервову систему. Нами вперше встановлено, що відвар трави звіробою володіє адаптогенним ефектом, зменшує прояви дратівливої слабкості з боку нервової системи., підвищує загальний тонус центральної нервової системи. Нами також вперше був виявлений взаємнопотенціюючии ефект препаратів з трави звіробою, коренів і корневищ родіоли розової та трави ехінацеї пурпурової при лікуванні хворих на СХВ. Заявлений спосіб здійснюється таким чином. Хворому з діагнозом СХВ призначають настойку ехінацеї пурпурової по 20-30 крапель 3 рази на добу усередину протягом 30-40 днів поспіль та додатково настойку родіоли рожевої по 15 крапель 3 рази на день за 15-20 хвилин до вживання їжі протягом 30-40 днів поспіль і відвар трави звіробою звичайного (10:200) по 50-60мл 3 рази на день за 30 хвилин до вживання їжі у теплому вигляді протягом 30-40 днів поспіль. Оцінка ефективності заявленого способу фі тотерапії СХВ здійснюється за динамікою клінічних та імунологічних показників. При розробці заявленого способу фітотерапії хворих на СХВ, було обстежено дві групи хворих на СХВ. З них основна група (98 хворих) отримувала лікування згідно до заявленого способу, гр упа зіставлення (87 хворих) згідно до відомого способу-прототипу. До початку проведення фітотерапії клінічна картина у хворих обо х гр уп була однотиповою. Пацієнти скаржилися на загальну слабкість, нездужання, помірний головний біль, суттєве зниження апетиту та працездатності, ломоту у всьому тілі, значну втомленість. Обидві групи обстежених були рандомізовані за віком, статтю хворих, тяжкістю перебігу процесу, наявністю супутньої патології. Порівнювали клінічні та лабораторні показники в обох групах у динаміці: першій, яка лікувалася відповідно до заявленого способу, та другій, що отримувала лікування згідно до способу-прототипу. Так, вивчали рівень СМ за методом В.В. Ніколайчика та співавт. (1991), загальну концентрацію ЩК за допомогою метода преципітації в розчині поліетіленгліколю (ПЕГ) за методом Digeon e.a. в модифікації В.М.Фролова та співавт. (1990), а також вміст найбільш токсигенної середньомолекулярної фракції (11S-19S) у складі ЦІК. При проведенні клінічних обстежень та лабораторних досліджень було встановлено, що в першій групі хворих, які страждають на СХВ, при проведенні фітотерапії має місце прискорення нормалізації клінічних показників та досягнення стійкой повноціної ремісії відносно другої групи (таблиця 1). Таблиця 1 Вплив заявленого та відомого способів фітотерапії СХВ на клінічні показники в обстежених хворих (М ± m) Клінічні показники Тривалість збереження (діб): - субфебрилітету - загальної слабкості - нездужання - головного болю - запаморочення - лімфаденопатії - ломоти в усьому тілі -підвищеної дратівливості Середня тривалість досягнутої ремісії (місяців) Основна група (n=98) Група зіставлення (n=87) Р 9,2 ± 0,5 12,5 ± 0,9 14,3 ± 1,1 10,4 ± 1,8 10,0 ± 0,9 14,5 ± 0,9 10,2 ± 1,1 12,3 ± 1,1 10,8 ± 0,5 19,0 ± 1,2 24,8 ± 1,0 26,0 ± 1,5 22,7 ± 1,9 19,3 ± 1,5 29,0 ± 2,1 16,0 ± 1,5 25,9 ± 1,8 6,0 ± 0,25
ДивитисяДодаткова інформація
Назва патенту англійськоюMethod for phytotherapy of chronic fatigue syndrome
Автори англійськоюFrolov Valerii Mytrofanovych, Drannik Heorhii Mykolaiovych
Назва патенту російськоюСпособ фитотерапии синдрома хронического утомления
Автори російськоюФролов Валерий Митрофанович, Дранник Георгий Николаевич
МПК / Мітки
МПК: A61K 125/00, A61K 127/00, A61K 36/41, A61K 36/28, A61K 36/38
Мітки: фітотерапії, синдрому, спосіб, хронічної, втоми
Код посилання
<a href="https://ua.patents.su/4-64277-sposib-fitoterapi-sindromu-khronichno-vtomi.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб фітотерапії синдрому хронічної втоми</a>
Попередній патент: Пристрій для очищення свердловин
Наступний патент: Пристрій для підвищення продуктивності свердловин
Випадковий патент: Тестова структура