Спосіб сидерації озимого жита в системі органічного землеробства

Реферат: UA 68419 U UA 68419 U 5 10 15 20 25 Спосіб належить до сільського господарства і може знайти застосування в органічній, біологічній, біодинамічній системах землеробства, а також зональних системах землеробства, рослинництві, селекції і насінництві. Відомий спосіб сидерації озимого жита, коли під час максимального утворення надземної маси її прикочують і заробляють у ґрунт після подрібнення (див. Поспелов С., Самородов В. Сидерация: восстанавливаем почву, улучшаем будущий урожай // Зерно. - 2011, № 1. - С. 1622). Незважаючи на ефективність відомого способу, для активного розкладання стебел озимого жита у ґрунті необхідно зменшити іммобілізацію азоту мікроорганізмами, що досягається внесенням у ґрунт певної кількості азотних мінеральних добрив. В системі органічного землеробства застосування мінеральних добрив не допускається, тому ефективність розкладання решток озимого жита зменшується. Задача корисної моделі - підвищення ефективності розкладання рослинних решток у ґрунті. Поставлена задача вирішується за рахунок того, що надземну масу прикочують, а заробляння у ґрунт надземної маси озимого жита проводять через 3-6 тижнів після її прикочування. Одним із головних елементів ведення органічного землеробства є поповнення органічної частини ґрунту рослинними рештками за рахунок внесення гною, вирощування бобових трав і сидеральних культур, ефективного повернення в ґрунт рослинних решток (див. Відтворення родючості ґрунтів у ґрунтозахисному землеробстві: Наукова монографія / Шикула М.К., Антонець С.С., Андрієнко В.О. та ін. / За ред. Шикули М.К. - К.:Оранта, 1998. - 680 с.). З огляду на це, важливим важелем відновлення і поповнення ґрунту органічною речовиною є широке застосування сидеральних культур, однією з яких є озиме жито. Багаторічний досвід господарювання на засадах органічного землеробства в ПП «Агроекологія» Шишацького району Полтавської області свідчить, що озиме жито є важливою сидеральною культурою, але технологія його застосування потребує удосконалення. В таблиці наведені дані, які підтверджують, що після прикочування надземної маси її необхідно залишити на три - шість тижнів на полі, і лише після цього заробляти у ґрунт. Таблиця Ефективність розкладання у ґрунті рослинних решток озимого жита Розкладання решток, % через 10 діб через 20 діб через 30 діб після після після заробляння заробляння заробляння Варіанти досліджень Заробляння у ґрунт після надземної маси (прототип) Заробляння у ґрунт через 1-3 прикочування надземної маси Заробляння у ґрунт через 3-6 прикочування надземної маси Заробляння у ґрунт через 6-9 прикочування надземної маси прикочування тижні після тижнів після тижнів після 8,2-12,5 % 10,6-15,8 % 13,3-20,1 % 11,6-21,5 % 13,7-26,6 % 23,2-28,7 % 18,5-27,9 % 19,3-31,5 % 25,5-33,4 % 25,5-33,3 % 28,8-36,7 % 30,1-38,2 % 30 35 40 Якщо заробляння у ґрунт рослинних решток проводити зразу після прикочування надземної маси, то через місяць рештки розкладаються максимум на 20,1 % (див. таблицю). Заробляння рослинних решток через 1-3 тижні після прикочування надземної маси призводить до підвищення ефективності наступного розкладання решток - на 28,7 % після 30 діб. Збільшення періоду між прикочуванням і зароблянням до 3-6 тижнів ще більше підвищує ефективність розкладання решток (на 18,5-27,9 % через 10 днів; 19,3-31,5 % через 20 днів; 25,533,4 % через 30 днів). Вказана тенденція зберігалась і в наступному варіанті, коли надземна маса залишалась на полі 6-9 тижнів. Але вказаний термін використовувати було недоцільно, тому що залишалось мало часу для повноцінного розкладання решток і обробки ґрунту під наступну культуру. На нашу думку, пропонований нами спосіб зменшує іммобілізацію азоту під час розкладання решток за рахунок того, що по-перше рештки за три - шість тижнів починають розкладатися сапрофітною мікрофлорою, а по-друге - разом із рештками у ґрунт заробляють органічну масу бур'янів, які почали проростати за цей період. 1 UA 68419 U 5 10 Спосіб здійснюється наступним чином. Сидеральні посіви озимого жита в оптимальні агротехнічні строки прикочують і через 3-6 тижнів заробляють у ґрунт. Це дозволяє скоротити термін розкладання надземної маси у ґрунті і провести додаткову боротьбу з бур'янами. Приклад. В 2008 році в ПП «Агроекологія» було посіяно 65 гектар озимого жита для сидерації. В 2009 році у фазу колосіння посіви були прикочені. При цьому на одній половині поля надземну масу зразу подрібнювали і заробляли у ґрунт, а на другій частині - заробляння проводили через чотири тижні після прикочування. На тій частині поля, де прикочування і заробляння розділялося у часі, розкладання рослинних решток проходило більш інтенсивно, порівняно з одночасним способом (64,5 % і 51 % відповідно через два місяці після прикочування), що доводить переваги способу, що заявляється. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 15 Спосіб сидерації озимого жита в системі органічного землеробства шляхом прикочування надземної маси і подальшого заробляння у ґрунт, який відрізняється тим, що заробляння у ґрунт проводять через 3-6 тижнів після прикочування. Комп’ютерна верстка Л. Купенко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2