Спосіб оцінки ефективності лікування аторвастатином хворих на ішемічну хворобу серця зі стенокардією та артеріальною гіпертензією

Реферат: UA 72219 U UA 72219 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини, а саме до кардіології, і може бути використана для об'єктивної оцінки антиангінального ефекту аторвастатину у хворих ішемічною хворобою серця (ІХС) зі стенокардією та артеріальною гіпертензією. Відомий спосіб оцінки ефективності лікування хворих ІХС зі стенокардією та артеріальною гіпертензією різними препаратами, в тому числі аторвастатином, який полягає в порівнянні даних проб з дозованим фізичним навантаженням до і після лікування [1] - прототип. Спосіб оцінки ефективності лікування проводять за допомогою велоергометра в лежачому або сидячому положенні, або стоячи наступним чином на велоергометрі проводяться ступенево-наростаюче навантаження 5-6 хвилин для кожного ступеня. На кожному подальшому ступені навантаження збільшують на 150 кГм хв і, визначають в скільки разів збільшується потреба в кисні в порівнянні з вихідними даними, обчислюють величину і оцінюють функціональний стан серця. Але такий спосіб не забезпечує достовірну інформацію дієвості антиангінального ефекту застосування препарату аторвастатину, так як приріст потужності порогового навантаження може бути лімітований підйомом артеріального тиску (AT) (проба неадекватна), або може бути зовсім відсутнім при наявності позитивного антиангінального ефекту по суб'єктивних ознаках (тобто зникнення стенокардії - больових відчуттів). Наведена задача корисної моделі - є об'єктивізація антиангінального ефекту аторвастатину у хворих ІХС зі стенокардією та артеріальною гіпертензією. Наведена задача вирішується таким чином, що спосіб оцінки ефективності лікування хворих на ішемічну хворобу серця зі стенокардією та артеріальною гіпертензією, який включає порівняння стану хворих до і після лікування, згідно з корисною моделлю, відрізняється тим, що до лікування аторвастатином у хворого у стані спокою здійснюють забір 5 мл крові з ліктьової вени і визначають рідинні властивості крові шляхом вимірювання в'язкості крові на ротаційному 2 2 віскозиметрі при різних напругах зсуву від 0,020 дин/см до 8,8 дин/см , далі після лікування аторвастатином проводять забір 5 мл крові з ліктьової вени і проводять аналогічне 2 дослідження, при цьому якщо в'язкість крові при напрузі зсуву 0,3 дин/см зменшується на 7,1 % в порівнянні з напругою до лікування, то гемореологічний результат та антиангінальний ефект оцінюють як позитивні. Запропонований спосіб оцінки ефективності лікування аторвастатином хворих ІХС зі стенокардією та артеріальною гіпертензією має суттєві переваги над способом - прототипом, а саме в дослідженні встановлено, що позитивний антиангінальний ефект аторвастатину по суб'єктивній ознаці завжди поєднується з позитивним гемореологічним результатом лікування, при цьому підвищення потужності порогового навантаження може і не бути. Спосіб здійснюється наступним чином: Приклад 1. У хворого Я. у висхідному стані відмічалось 6 нападів стенокардії на добу, вихідна потужність порогового навантаження (50 Вт) - сумнівна із-за значного підйому AT, густина крові 2 [η] при напрузі зсуву 0,3 дин/см складала 27,9 спз. Після застосування лікування аторвастатином напади стенокардії зникли. Але потужність порогового навантаження залишилась попередньою - 50 Вт, тобто вона не стала відображенням клінічного покращення стану хворого. При цьому густина крові [η] зменшилась до 18,9 спз, тобто відмічалось співпадіння клінічного та гемореологічного результатів лікування. Приклад 2. У хворого М. у висхідному стані відмічалось 6 нападів стенокардії на добу, потужність порогового навантаження 50 Вт поєднувалась з суттєвим підйомом AT, густина крові при 2 напрузі зсуву 0,3 дин/см складала 28,8 спз. Після лікування аторвастатином напади стенокардії зникли, потужність порогового навантаження не змінилась, густина крові при напрузі зсуву 0,3 2 дин/см зменшилась до 19,8 спз. Приклад 3. У хворого Б. у висхідному стані відмічалось 8 нападів стенокардії на добу, потужність 2 порогового навантаження 50 Вт. Густина крові при напрузі зсуву 0,3 дин/см складала 27,0 спз. Після лікування аторвастатином напади стенокардії зменшились до 1, потужність порогового навантаження не змінилась, густина крові зменшилась до 20,0 спз. У вказаних прикладах клінічний ефект підтверджується гемореологічним. Запропонований спосіб достовірно об’єктивізує клінічне покращення стану хворих ІХС зі стенокардією та артеріальною гіпертензією після проведеного лікування аторвастатином, зменшує кількість ускладнень, так яквідпадає необхідність проведення хворому проби з дозованим фізичним навантаженням, що особливо небезпечно у хворих з аритміями, недостатністю кровообігу, артеріальною гіпертензією. 1 UA 72219 U Корисна модель може бути використана у кардіологічних відділеннях лікувальних закладів, кардіологічних центрах тощо. Джерела інформації: 1. Аронов Д. М. и соавт. Терапевтический архив. 1980. - Т.52. - С. 19-22 - прототип. 5 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 10 15 Спосіб оцінки ефективності лікування аторвастатином хворих на ішемічну хворобу серця зі стенокардією та артеріальною гіпертензією, який включає порівняння стану хворих до і після лікування, який відрізняється тим, що до лікування аторвастатином у хворого в стані спокою здійснюють забір 5 мл крові з ліктьової вени і визначають рідинні властивості крові шляхом вимірювання в'язкості крові на ротаційному віскозиметрі при різних напругах зсуву від 0,020 2 2 дин/см до 8,8 дин/см , далі після лікування аторвастатином проводять забір 5 мл крові з ліктьової вени і проводять аналогічне дослідження, при цьому, якщо в'язкість крові при напрузі 2 зсуву 0,3 дин/см зменшиться на 7,1% в порівнянні з напругою до лікування, то гемореологічний результат та антиангінальний ефект оцінюють як позитивні. Комп’ютерна верстка Л.Литвиненко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2