Ультрафіолетова лампа на суміші парів брому з інертними газами

Номер патенту: 83947

Опубліковано: 26.08.2008

Автори: Грабова Ірина Аркадіївна, Шуаібов Олександр Камілович

Завантажити PDF файл.

Формула / Реферат

Ультрафіолетова лампа на суміші парів брому з інертними газами, яка містить систему електродів, кварцову розрядну трубку, обмежуючий опір, яка відрізняється тим, що робоча газова суміш складається із аргону, ксенону з парами брому при парціальних тисках компонентів газової суміші (800-500)/(130-60)/(100-50) Па.

Текст

Ультрафіолетова лампа на суміші парів брому з інертними газами, яка містить систему електродів, кварцову розрядну трубку, обмежуючий опір, яка відрізняється тим, що робоча газова суміш складається із аргону, ксенону з парами брому при парціальних тисках компонентів газової суміші (800-500)/(130-60)/(100-50)Па. (19) (21) a200702257 (22) 02.03.2007 (24) 26.08.2008 (46) 26.08.2008, Бюл.№ 16, 2008 р. (72) ШУАІБОВ ОЛЕКСАНДР КАМІЛОВИЧ, U A, ГРАБОВА ІРИН А АРКАДІЇВН А, U A (73) УЖГОРОДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ, UA (56) US 6376972, H01J17/26, 23.04.2002 UA 200610629, H01S3/097, 15.02.2007 UA 69754, H01S3/097, 15.09.2004 UA 59261, H01S3/097, 15.08.2003 RU 2200356, H01J7/06, 61/16, 10.03.2003 3 83947 тру і не дозволяло в межах 150-300нм проводити перестроювання спектру випромінювання лампи. Задачею винаходу є розширення спектрального діапазону короткохвильового випромінювання в область вакуумного ультрафіолету, встановлення умов управління спектром випромінювання лампи в спектральному діапазоні 150-300нм шляхом зміни тиску та складу її робочого середовища та здешевлення робочого середовища лампи за рахунок використання недорогого буферного газу аргону і малої домішки більш коштовного робочого газу - ксенону. Поставлена задача досягається таким чином, що ультрафіолетова лампа на суміші парів брому з інертними газами яка містить систему електродів, кварцову розрядну трубку, обмежуючий опір, відрізняється тим, що робоча газова суміш складається із аргону, ксенону з парами брому, при цьому лампа випромінює при парціальних тисках компонент газової суміші (800-500)/(130-60)/(10050) Па відповідно і при електричній потужності тліючого розряду 5-40Вт в спектральному діапазоні 150-300нм на спектральних лініях 163,3; 157,6нм атома брому та континууму в спектральному діапазоні 170-300нм, який формується на основі спектральних смуг 221нм молекули броміду ксенону на D-X переході, 253нм йодиду ксенону на В-Х переході, 282нм молекули броміду ксенону на В-Х переході та 289нм молекули брому на В-Х переході, які в сукупності випромінюють максимальну потужність 5-7Вт при найбільшому коефіцієнті корисної дії 10% та ресурсі роботи в газостатичному режимі 500 годин. Перевагами запропонованої ультрафіолетової лампи на суміші парів брому з інертними газами над прототипом є те, що крім випромінювання смуг молекули броміду ксенону в ультрафіолетовій ділянці спектру при відповідно вибраному-складу і тиску робочої суміші, лампа випромінює і в області вакуумного ультрафіолету на переходах атома брому - спектральні лінії 157,6; 163,3нм. Відсутність довгохвильового ультрафіолетового випромінювання на ділянці 300-390нм дозволяє ефективно використовувати її як бактерицидну, оскільки основна частини її спектру випромінювання повністю потрапляє в максимуми спектру поглинання молекул ДНК [4]. Використання в якості буферного газу малокоштовного буферного газу аргону, який на порядок є менш коштовним за ксенон, при концентраціях у 5-7 разів більших за концентрацію ксенону, приводить до здешевлення робочих сумішей лампи у 5-7 разів в порівнянні з відповідною лампою на суміші ксенон-бром при незначних втратах у потужності випромінювання. Висока ефективність застосування суміші ксенон-бром в лампі зумовлена передаванням енергії від метастабільних атомів аргону атомам ксенону, які, вступаючи в реакцію Хе*+Вr2-XeBr(B,D)+Вr, приводять до утворення збуджених молекул броміду ксенону, випромінювання яких і застосовується в лампі. Широкосмугове ультрафіолетове випромінювання в спектральному діапазоні 210-290нм є перспективним для використання в спектроскопії поглинання, а розроблена лампа може розглядатися 4 як альтернативна до відомих ламп на молекулах гідрогену. На Фіг.1. наведена конструкція і система живлення короткохвильової газорозрядної лампи низького тиску. Лампа складається із металевих циліндричних електродів довжиною 15мм - 1, кварцової розрядної трубки з внутрішнім діаметром 14мм - 2. Відстань між електродами лампи становить 100мм. Тліючий розряд запалювався від високовольтного випрямляча - 3, напруга на виході якого могла регулюватися в діапазоні 1-25кВ при розрядному струмі 1-100мА. Додатна клема джерела живлення через опір - 4, який служив для обмеження струму в розрядній трубці, була з'єднана до аноду розрядної трубки. Пари брому та важкі інертні гази надходили в розрядну трубку із вакуумно-газозмішувальної системи, яка дозволяла готувати робочі газові суміші різного тиску і складу. Перед заправленням робочою сумішшю кварцова трубка відкачувалася до залишкового тиску 5-7Па і неодноразово промивалась спектрально чистими інертними газами. Трубка також знегажувалась і пасивувалась в середовищі пари брому шля хом запалювання тліючого розряду при максимальному розрядному струмі. Розрядна трубка вважалася підготовленою до проведення оптимізації вихідних характеристик лампи коли в спектрах випромінювання розрядної плазми повністю відсутнє випромінювання смуг др угої позитивної системи молекули азоту (основна смуга 337,1нм молекули азоту). Методика і техніка вимірювання вихідних характеристик лампи наведена в працях [3]. Ультрафіолетова лампа на суміші парів брому з інертними газами працює наступним чином. У попередньо вакуумовану до тиску 5Па і попередньо пасивовану в парах брому розрядну трубку необхідно напустити суміш аргону, ксенону та парів брому при наступному співвідношенні їх парціальних тисків (800-500)Па, (130-60)Па, (50100)Па. На анод розрядної трубки необхідно подати постійну напругу величиною 1-1,5кВ внаслідок чого в ній запалиться повздовжній тліючий розряд. В розрядній плазмі на основі суміші аргону і ксенону з парами брому під дією електронів позитивного стовпа тліючого розряду утворюються збуджені атоми брому, збуджені молекули брому та броміди ксенону. При спонтанному розпаді цих збуджених молекул і атомів брому випромінюється спектральні лінії 157,6, 163,3нм атома брому і ультрафіолетовий континуум в спектральному діапазоні 180-300нм, який формується на основі широких молекулярних смуг молекул брому і молекул броміду ксенону. Основними складовими цього континуум у є: D-Х (221нм) смуги молекул броміду ксенону, В-Х (282нм) смуги молекул броміду ксенону та В-Х (289нм) смуги молекул брому. Просторово однорідний повздовжній розряд запалювався в газових середовищах, у яких сумарний вміст молекул-брому не переважав 700Па при сумарному тиску газової суміші меншому за 1500-2000Па. При струмах розряду, були меншими за 30мА, тліючий розряд існував у формі циліндра діаметром 2-6мм, а при збільшенні розрядно 5 83947 го струм у до 50-100мА центральна частина розряду збільшувався за діаметром до 10-12мм. Вольт-амперні характеристики тліючого розряду, який збуджував короткохвильову лампу, на суміші аргон-ксенон-бром при їхні х різних складах і тисках суміші наведено на Фіг.2. Перша крива на Фіг.2 відповідає вольт-амперній характеристиці тліючого розряду на суміші аргон-ксенон-бром при парціальних тисках відповідно 530-80-80 (крива 1) і 800-40-80Па (крива 2). При помірному парціальному тиску прів брому в розрядній трубці піднормальний режим горіння тліючого розряду спостерігався при струмах 520мА, при більших струмах (30-60мА) розряд переходив у нормальний режим горіння. Потенціал запалювання розряду у сумішах, що досліджувалися, знаходився у діапазоні 720-770В, а напруга горіння розряду в нормальному режимі знаходилася в межах 550-570В. Для тліючого розряду на суміші гелій-бром з складом компонент 530-240Па потенціали запалювання і горіння були значно вищими і складали відповідно 1100В та 950-1000В. Найбільш чутливими були ці параметри розряду до парціального тиску парів брому в робочій суміші. Так при збільшенні тиску брому з 240Па до 400Па (при парціальному тиску гелію - 530Па) вони збільшувалися відповідно до 1400В і 1100В. Це дозволяло збільшити енергетичний внесок в плазму лампи на суміші гелій-бром приблизно в 1,5 рази, але в ній відсутні ексиплескноформуючі гази типу ксенону. Тому такі лампи випромінюють лише на переходах атомів та молекул брому і є чисто галогенними. Спектри випромінювання ультрафіолетової лампи на суміші парів брому з інертними газами наведені на Фіг.3 і Фіг.4. На Фіг.3 приведені спектри випромінювання лампи на суміші аргон-ксенон-бром, яка має склад 530-80-80Па, а на Фіг.4 для складу суміші - 800-40-80Па. Спектральні характеристики лампи реєструвалися з врахуванням відносної спектральної чутливості вакуумного спектрометра і наведені на Фіг.2 при середньому струмі розряду через лампу 30мА. Збільшення парціального тиску парів брому за межі 100Па приводило значного зменшення інтенсивності випромінювання спектральних ліній атома брому 163,3; 157,6нм. Тому парціальний тиск парів брому був вибраний на рівні 60-130 Па, що близько до оптимального для утворення ексиплексних молекул - броміду ксенону та збудження атомів брому. Основний внесок у потужність випромінювання ультрафіолетової лампи дають широкі смуги випромінювання молекул броміду ксенону з максимумами при 282нм і 220нм, які потрапляють у смугу поглинання молекул ДНК [4], що дозволить використати лампу в якості бактерицидної. Оптимальне співвідношення між парціальними тисками аргону та ксенону в лампі знаходиться в межах (60-40)-(3-6) відн. од.. На Фіг.5 наведені залежності амплітуди смуги та інтенсивності спектральних ліній атома брому від електричної потужності розряду: спектральної лінії атома брому - 163,3нм (на Фіг.4 - крива 1) та 6 молекулярних смуг 282нм і 220нм (на Фіг.4 це відповідно криві 2 та 3) броміду ксенону. При збільшенні потужності, яка вноситься в розряд, спостерігається приблизно лінійне збільшення інтенсивності випромінювання атомів брому і молекул броміду ксенону. Це вказує на відсутність перегріву лампи при таких енергетичних внесках у плазму і природному повітряному охолодженні. При тисках парів брому вищи х за 100-150Па і середніх струмах тліючого розряду в лампі проявляється нестійкість. Так при живленні розряду постійною напругою спостерігалась часткова самомодуляція струму розряду і випромінювання лампи. При цьому, на фоні постійної складової струму і випромінювання, спостерігалися імпульси тривалість приблизно у 10мкс. Аргон в потрійній робочій суміші відіграє роль внутрішнього джерела енергії, оскільки в суміші аргону з ксеноном відбувається ефективне передавання енергії від метастабільних атомів і димерів аргону атомам ксенону. Ці збуджені у метастабільні стани атоми ксенону в результаті "гарпунної" реакції (Хе*+Вr2=XeBr*+Вr) є основним джерелом утворення ексиплексних молекул - броміду ксенону в плазмі лампи. Для одержання максимальної потужності ультрафіолетової лампи на суміші парів брому з інертними газами - аргоном і криптоном оптимальний її склад повинен знаходитися в наступних межах: (500-800)-(40-130)-(50-100)Па. Максимальна ефективність випромінювання лампи спостерігалась при електричній потужності тліючого розряду, яка знаходилася в діапазоні 1050Вт і напрузі горіння розряду меншій за 600В. Коефіцієнт корисної дії лампи досягав 10-12%. Найвища потужність ультрафіолетового випромінювання лампи знаходилась в діапазоні 5-7Вт. Ресурс роботи лампи в газостатичному режимі досягав 400-500 годин. Ультрафіолетова лампа на суміші парів брому з інертними газами яка випромінює спектральні лінії атома брому та смуги броміду ксенону і молекули брому, може використовува тися в мікроелектроніці, хімії високих енергій, біофізиці, та екології. Джерела інформації: 1. Tarasenko V.F., Panchenko A.N., Skakun V.S., Sosnin E.A., Wang F.T., Myers B.R., Adamson M.G. Powerful glow discharge excilamp // Patent USA. №6376972 В1. 2. Lomaev M.I., Tarasenko V.F. Xe(He)-J2 glow and capacitive discharge excilamps // International Conference on Atomic and Molecular Pulsed Lasers IV, Proceeding of SPIE. 2002. Vol.4747. P.390-398. (Прототип). 3. Шуаібов O.K., Шимон Л.Л., Дащенко А.И, Шевера І.В. Електророзрядне джерело випромінювання низького тиску на хлоридах Аr, Кr, Хе і молекулах Сl2* // Журнал фізичних досліджень. 2001. Т.5. №2. C.131-138. 4. Von С. Sonntag // "Disinfection wich UV radiation", in Process Technologies for Water Treatment, S. Stucki, Ed New. York: Plenum Press, 1987. 7 Комп’ютерна в ерстка Т. Чепелев а 83947 8 Підписне Тираж 28 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601

Дивитися

Додаткова інформація

Назва патенту англійською

Ultraviolet lamp using mixture of bromine vapor and inert gases

Автори англійською

Shuaibov Oleksandr Kamilovych, Hrabova Iryna Arkadiivna

Назва патенту російською

Ультрафиолетовая лампа на смеси паров брома и инертных газов

Автори російською

Шуаибов Александр Камилович, Грабова Ирина Аркадиевна

МПК / Мітки

МПК: H01S 3/097

Мітки: суміші, газами, інертними, ультрафіолетова, парів, лампа, брому

Код посилання

<a href="https://ua.patents.su/4-83947-ultrafioletova-lampa-na-sumishi-pariv-bromu-z-inertnimi-gazami.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Ультрафіолетова лампа на суміші парів брому з інертними газами</a>

Подібні патенти