Спосіб одержання ліпофільного комплексу з плодів шипшини

Спосіб одержання ліпофiльного комплексу з плодів шипшини шляхом їх екстракції зрідженим газом під тиском з подальшим видаленням екстрагенту, який відрізняється тим, що використовують плоди шипшини, подрібнені до розмірів 0,3551,4мм, з вологістю 0-10%, переважно 5-7%, як екстрагент використовують дифторхлорметан і проводять процес екстракції протягом принаймні 30 хвилин з постійним зливом готового екстракту, здійснюючи екстракцію таким чином, щоб у перші принаймні 10 хвилин питома витрата екстрагенту становила 200-250мл/хв на 1кг сировини; протягом решти часу - 50-70мл/хв на 1кг сировини. UA (21) a200701561 (22) 14.02.2007 (24) 25.12.2008 (46) 25.12.2008, Бюл.№ 24, 2008 р. (72) ДЕМ'ЯНЕНКО ВІКТОР ГРИГОРОВИЧ, UA, ЖЕХЖАХ САМЕР, ДЕМ'ЯНЕНКО ДМИТРО ВІКТОРОВИЧ, UA (73) НАЦІОН АЛЬНИЙ ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ, UA (56) Привалова Э.Г., Никитюк В.Г. К вопросу технологии получения высококаротиноидного препарата шиповника// Провизор.- 1999.- №11. - С.3031. Larsen Е., Kharazmi A., Christensen L.P., Christensen S.B. An anti-inflammatory galactolipid from rose hip (Rosa canina) that inhibits chemotaxis of human peripheral blood neutrophils in vitro // Journal of Natural Products. - 2003. - Vol. 66. - P.994995. RU C1 2263138, 27.10.2004. UA A 42300, 15.10.2001. C2 2 (19) 1 3 85104 випарюванні або додаткове очищення. Все це може негативно вплинути на якість продукту. Крім того, спосіб передбачає додаткову стадію олійної реекстракції первинних витягів, що подовжує технологічний процес. Найбільш близьким за технічним рішенням є спосіб переробки плодів шипшини з одержанням препарату “Долосас” шляхом екстракції їх гарячою водою, розділення шроту на м’якоть та сім’я, екстракцією останніх дифтоди-хлорметаном (хладоном-12) [6]. Проте екстрагент, що використовується в даному способі (хладон-12), є екологічно небезпечним та забороненим Міжнародною конвенцією 1997р. Крім того, згідно запропонованому способу м’якоть плодів шипшини майже не використовується, тому неможливо цілком виділити всі присутні в сировині біологічно активні речовини. В основу винаходу покладено задачу розробки способу одержання ліпо-фільного комплексу з плодів шипшини (далі - ЛКПШ) шляхом використання як екстрагенту дифторхлорметану, зрідженого під тиском, з поетапним проведенням процесу екстракції при заданих параметрах здійснення способу, що дозволяє зберегти діючі речовини у незмінному вигляді та досягти їх високого для промислового виробництва виходу. Поставлена задача вирішується таким чином, що у способі одержання ліпофільного комплексу з плодів шипшини шляхом їх екстракції зрідженим газом під тиском з подальшим видаленням екстрагенту згідно з винаходом використовують подрібнені до розмірів 0,355-1,4мм плоди шипшини з вологістю 0-10%, переважно 5-7%, як екстрагент використовують ди фтор хлорметан і проводять процес екстракції протягом принаймні 30 хвилин з постійним зливом готового екстракту, здійснюючи екстракцію таким чином, щоб в перші принаймні 10 хвилин питома витрата екстрагента становила 200-250мл/хв на 1кг сировини; протягом решти часу - 50-70мл/хв на 1кг сировини. Заявлений спосіб дозволяє одержувати ЛКПШ з високим виходом по відношенню до маси сировини та зберігати активні речовини в нативному (незмінному) стані. Крім того, спосіб дозволяє проводити процес більш технологічно, застосовуючи змінну швидкість подачі розчинника, що скорочує його витрату та тривалість процесу. Всі параметри заявленого способу визначені експериментальним шляхом. Згідно із заявленим способом в якості сировини передбачено використання цілком плодів шипшини без розділення на м’якоть та насіння. Подрібнення сухої сировини до розмірів 0,355-1,4мм є оптимальним для даного способу. Більш тонке подрібнення не є технологічним, бо спричиняє забивання фільтрів обладнання, прискорює зношення подрібнюючих механізмів та перегрівання сировини в процесі подрібнення і, як наслідок, втрати частини діючих речовин. Збільшення розмірів часток сировини понад 1,4мм уповільнює процес екстракції при збільшенні витрат екстрагенту і зниженні виходу готової продукції. Вибір дифторхлорметану (хладону-22) як екстрагенту обумовлений виявленими в експерименті його високими екстрагуючими властивостями у 4 відношенні до основних груп БАР плодів шипшини та екологічною безпекою. Вологість сировини згідно із заявленим способом може складати 0-10%. При збільшенні вологості понад 10% погіршується змочуваність сировини екстрагентом та знижується вихід БАР. Найбільш оптимальною є вологість 5-7%. Згідно із заявленим способом екстракцію проводять з поетапною подачею екстрагенту. При швидкості подачі екстрагенту на першому етапі менш, ніж 200мл/хв на 1кг сировини, а на другому менш, ніж 50мл/хв на 1кг сировини помітно уповільнюється процес екстрагування. Збільшення заявленої питомої витрати екстрагенту понад 250мл/хв-кг на першому етапі та понад 70мл/хв-кг - на другому викликає надмірну витрату розчинника, але не призводить до подальшого підвищення виходу го тового продукту. Часові інтервали екстракції визначені експериментальним шляхом на основі вивчення динаміки процесу. Згідно із заявленим способом екстракція триває не менше 30 хвилин, з них перші принаймні 10 хвилин відповідають першому етапу екстракції, решта - другому етапу. Сукупність ознак заявленого способу невідома з джерел інформації, що дозволяє зробити висновок про його відповідність критерію новизни. В результаті заявленого способу одержують ЛКПНІ, що являє собою густу маслянисту рідину темно-червоного кольору зі слабким специфічним запахом. Основною діючою речовиною ЛКШІІ, що володіє протизапальною активністю, є галактоліпід (2S)-1,2-ди-О-[(9Z,12Z,15Z)-октадека-9,12,15трієноїл]-3-0- b -Dгалактопіранозил-гліцерол (ДОTГГ) [7]. Вміст ДОТГТ в ЛКПШ становить не менше 0,4%, b -каротину - не менше 0,45%, токоферолів - не менше 0,4%, фітостеринів - не менше 0,75%. Вихід ЛКПШ складає 3-9% в перерахунку на абсолютно суху сировину. Винахід здійснюється таким чином: Приклад І Заявлений спосіб здійснюється за наступних вихідних умов: вологість сировини 7%, ступінь подрібненості 0,5мм, питома витрата екстрагенту 220мл/хв у розрахунку на 1кг сировини у перші 10 хвилин екстракції та 60мл/хв на 1кг сировини протягом наступних 20 хвилин екстракції. У проточний екстрактор завантажували 0,5кг подрібнених плодів шипшини і заповнювали дифторхлорметаном так, щоб тиск насиченого пару розчинника при температурі 20-22°С становив 9– 10 атмосфер, регулювальним вентилем встановлювали швидкість подачі екстрагенту 110мл/хв та зливали екстракт протягом 10 хвилин, одночасно випарюючи його. Далі зменшували швидкість подачі екстрагенту до 30мл/хв та зливали екстракт ще протягом 20 хвилин. Після видалення розчинника одержали 41,25г ЛКПШ, що становить 8,87% від маси повітряно-сухої сировини. Загальне співвідношення екстрагенту до сировини - 3,4:1. Приклад II Заявлений спосіб здійснюється за наступних вихідних умов: вологість сировини 7%, ступінь подрібненості 0,5мм, питома витрата екстрагенту 200мл/хв у розрахунку на 1кг сировини у перші 10 5 85104 хвилин екстракції та 50мл/хв на 1кг сировини протягом наступних 20 хвилин екстракції. У проточний екстрактор завантажували 0,5кг подрібнених плодів шипшини і заповнювали дифторхлорметаном так, щоб тиск насиченого пару розчинника при температурі 20-22°С становив 9-10 атмосфер, регулювальним вентилем встановлювали швидкість подачі екстрагенту 100мл/хв та зливали екстракт протягом 10 хвилин, одночасно випарюючи його. Далі зменшували швидкість подачі екстрагенту до 25мл/хв та зливали екстракт ще протягом 20 хвилин. Після видалення розчинника одержали 39,5г ЛКПШ, що становить 8,5% від маси повітряно-сухої сировини. Загальне співвідношення екстрагенту до сировини – 3:1. Приклад III Заявлений спосіб здійснюється за наступних вихідних умов: вологість сировини 7%, ступінь подрібненості 0,5мм, питома витрата екстрагенту 250мл/хв у розрахунку на 1кг сировини у перші 10 хвилин екстракції та 70мл/хв на 1кг сировини протягом наступних 20 хвилин екстракції. У проточний екстрактор завантажували 0,5кг подрібнених плодів шипшини і заповнювали дифторхлорметаном так, щоб тиск насиченого пару розчинника при температурі 20-22°С становив 9-10 атмосфер, регулювальним вентилем встановлювали швидкість подачі екстрагенту 125мл/хв та зливали екстракт протягом 10 хвилин, одночасно випарюючи його. Далі зменшували швидкість подачі екстрагенту до 35мл/хв та зливали екстракт ще протягом 20 хвилин. Після видалення розчинника одержали 41,6г ЛКПШ, що становить 8,95% від маси повітряно-сухої сировини. Загальне співвідношення екстрагенту до сировини - 3,9:1. 6 Приклад IV Заявлений спосіб здійснюється за наступних вихідних умов: вологість сировини 7%, ступінь подрібненості 0,5мм, питома витрата екстрагенту 140мл/хв у розрахунку на 1кг сировини протягом 30 хвилин екстракції. У проточний екстрактор завантажували 0,5кг подрібнених плодів шипшини і заповнювали дифторхлорметаном так, щоб тиск насиченого пару розчинника при температурі 20-22°С становив 9-10 атмосфер, регулювальним вентилем встановлювали швидкість подачі екстрагенту 70мл/хв та зливали екстракт протягом 30 хвилин, одночасно випарюючи його. Після видалення розчинника одержали 40,1г ЛКПШ, що становить 8,62% від маси повітряно-сухої сировини. Загальне співвідношення екстрагенту до сировини - 4,2:1. Приклад V Заявлений спосіб здійснюється за наступних вихідних умов: вологість сировини 7%, ступінь подрібненості 0,5мм, питома витрата екстрагенту 70мл/хв у розрахунку на 1кг сировини протягом 60 хвилин екстракції. У проточний екстрактор завантажували 0,5кг подрібнених плодів шипшини і заповнювали дифторхлорметаном так, щоб тиск насиченого пару розчинника при температурі 20-22°С становив 9-10 атмосфер, регулювальним вентилем встановлювали швидкість подачі екстрагенту 35мл/хв та зливали екстракт протягом 60 хвилин, одночасно випарюючи його. Після видалення розчинника одержали 33,95г ЛКПШ, що становить 7,3% від маси повітряно-сухої сировини. Загальне співвідношення екстрагенту до сировини - 4,2:1. Порівняльні дані з прикладів І-V наведені у таблиці 1. Таблиця 1 Залежність виходу ЛКПШ від режиму екстракції Параметри способу Швидкість подачі екстрагенту, мл/хв..кг: - в перші 10 хвилин екстракції - протягом решти часу Тривалість екстракції, хв Співвідношення загального об’єму екстрагенту (мл) до маси сировини (г) Вихід ЛКПШ від маси абсолютно сухої сировини, % Варіанти (приклади) III IV І II 220 60 30 200 50 30 250 70 30 140 140 30 70 70 60 3,4:1 3:1 3,9:1 4,2:1 4,2:1 8,87 8,5 8,95 8,62 7,3 Дані таблиці 1 свідчать про те, що спосіб за прикладами І-III забезпечує високий вихід готового продукту (8,5-9%), що відповідає практично повному вилученню БАР з сировини. При цьому співвідношення загального об’єму екстрагенту до маси сировини знаходиться в межах 3:1-4:1. Спосіб за прикладом IV, в якому екстрагент подають постійно з високою швидкістю, призводить до перевитрат екстрагенту без збільшення виходу готової продукції. Реалізація способу за прикладом V недоцільна внаслідок зниження ви V ходу готової продукції навіть при збільшенні тривалості екстракції в 2 рази. Інші параметри винаходу не пов’язані безпосередньо з виходом ЛКПШ, але у випадку їх недотримання вихід готового продукту може помітно знизитися внаслідок погіршення умов фільтрації, втрати екстрагенту, діючи х компонентів тощо. Запропонований спосіб одержання ліпофільного комплексу з плодів шипшини дозволяє виділити якісний готовий продукт з високим вмістом діючих речовин, є те хнологічним, реалізується на стандартному обладнанні. 7 85104 Джерела інформації: 1. Hies V. Extraction of rosehip fruit by supercritical CO2 and propane // J. of Supercritical Fluids. - 1997. - Vol.10, N3. - P. 209-218. 2. Пат. 2263138 России, МПК С11В1/10, A61K35/78. Комплексная переработка плодов шиповника/ Рубчевская Л.П., Шанина Е.В. (Россия); Сибирский гос. те хнол. ун-т (Россия). - Заявл. 08.01.2004; Опубл. 27.10.2005, Бюл. №30. - 5с. 3. Иванова С.А., Скочипец С.Е., Скочипец М.Е. и др. Экстракция плодов рябины и шиповника двухфазной системой экстрагентов// Фармация.-2003. - №1. - С.23-25. 4. Демченко Ю.Т., Каухова И.Е., Вайнштейн В.А., Чибиляев Т.Х. Особенности процесса экстра Комп’ютерна в ерстка В. Клюкін 8 гирования лекарственного растительного сырья двухфазными системами экстрагентов, содержащими компоненты суппозиторных основ // Хим.фармац. журн. - 2005, - Т.39, №11. - С.30-34. 5. Привалова Э.Г., Никитюк В.Г. К вопросу технологии получения высококаротиноидного препарата шиповника // Провизор. - 1999. - №11. С.30-31, Ветров П.П. Способ получения масла шиповника// Фармаком. - 1994. - №8-9. - С.41-44. 7. Larsen Е., Kharazmi A., Christensen L.P., Christensen S.B. An anti-inflammatory galactolipid from rose hip (Rosa canina) that inhibits chemotaxis of human peripheral blood neutrophils in vitro // Journal of Natural Products. - 2003. - Vol. 66. - P.994995. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601