Спосіб ранньої діагностики онкозахворювань верхніх дихальних шляхів

Реферат: Спосіб ранньої діагностики онкологічних захворювань верхніх дихальних шляхів за визначенням вмісту вільних амінокислот в крові за допомогою амінокислотного аналізу. Для діагностики використовують кількісний вміст лише шести амінокислот. Якщо концентрація аргініну знаходиться в межах 87,2±16,3 мкМ, аспарагінової кислоти - в межах 26,3±4,2 мкМ, глутамінової кислоти - в межах 113,2±13,6 мкМ, проліну - в межах 169,4±21,8, аланіну - в межах 433,7±40,7 мкМ та фенілаланіну - в межах 64,0±4,3 мкМ, то роблять висновок про наявність злоякісного новоутворення. UA 86721 U (54) СПОСІБ РАННЬОЇ ДІАГНОСТИКИ ОНКОЗАХВОРЮВАНЬ ВЕРХНІХ ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХІВ UA 86721 U UA 86721 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 Корисна модель належить до медицини і може бути використана в отоларингології та онкології для ранньої діагностики онкологічних захворювань верхніх дихальних шляхів та при масовому обстеженні населення. Відомо, що як онкологічним захворюванням, так і хронічним запальним процесам притаманні досить подібні між собою зміни в активності протеолітичних ферментів [1, 2]. Це призводить до істотного порушення процесів білкового обміну, накопичення проміжних та утворення нетипових метаболітів [3], формування амінокислотного дисбалансу [4, 5]. Вміст вільних амінокислот може бути інформативним діагностичним критерієм, придатним для визначення патології на ранніх, доклінічних, стадіях [5]. Так, досліджено розподіл амінокислот тканинах та рідинах організму за різного типу злоякісних новоутворень [6]. Показано, що вміст вільних амінокислот в плазми крові хворих на злоякісні новоутворення різної локалізації може бути інформативним критерієм щодо тяжкості захворювання [7,8]. Однак лишається нез'ясованим, чи можливо за цим критерієм відокремити зміни, що опосередковують подібні між собою за характером порушення молекулярних процесів запальні та онкологічні захворювання. За прототип даного способу вибрано дослідження вмісту вільних амінокислот в плазмі хворих на злоякісні новоутворення 5 типів [7]. До недоліків даної роботи належить недостатність наведених даних для диференційної діагностики онкологічних та запальних захворювань. В основу корисної моделі поставлено задачу удосконалення способу діагностики шляхом підвищення діагностичної інформативності показників концентрації вільних амінокислот в крові як критерію наявності онкопатології та її відміни від запальних захворювань. Поставлена задача вирішується тим, що в способі ранньої діагностики онкологічних захворювань верхніх дихальних шляхів за визначенням вмісту вільних амінокислот в крові за допомогою амінокислотного аналізу, згідно з корисною моделлю, для діагностики використовують кількісний вміст лише шести амінокислот та, якщо концентрація аргініну знаходиться в межах 87,2±16,3 мкМ, аспарагінової кислоти - в межах 26,3±4,2 мкМ, глутамінової кислоти - в межах 113,2±13,6 мкМ, проліну - в межах 169,4±21,8, аланіну - в межах 433,7±40,7 мкМ та фенілаланіну - в межах 64,0±4,3 мкМ, роблять висновок про наявність злоякісного новоутворення. Спосіб виконують наступним чином: Досліджено кількісний вміст 20 вільних амінокислот та аміаку в сироватці крові 14 хворих на хронічний тонзиліт без супутніх захворювань та 10 хворих на рак верхніх дихальних шляхів II стадії захворювання. Сироватку крові отримували шляхом центрифугуванням крові при частоті обертання 4000 об./хв протягом 20 хв в центрифузі NF-200. Для осадження білків до сироватки крові додавали 3 % розчин сульфосаліцилової кислоти у співвідношенні 1:1, перемішували та центрифугували 20 хвилин при частоті обертання 5000 об./хв в центрифузі NF-200. Для аналізу відбирали 1 мл надосадкової рідини. Кількість 19 вільних амінокислот та аміаку визначали на автоматичному аналізаторі амінокислот Т-339 ("Microtechno", Чехія). Статистичний аналіз отриманих даних проводили з використанням t-критерія Ст'юдента, достовірною вважали різницю р