Спосіб кислотної обробки привибійної зони пласта

Реферат: Спосіб кислотної обробки привибійної зони пласта включає послідовне закачування в свердловину буферної рідини в вигляді розчину хлористого амонію, кислотного розчину на основі соляної кислоти та продавлювання його в пласт буферною рідиною. Після попередньо закачаної буферної рідини проводять осушення пласта шляхом закачування дегідратанту глинистих компонентів породи. Після чого закачують кислотний розчин, який складається з допоміжного кислотного розчину, що містить соляну кислоту, та основного кислотного розчину, що містить суміші плавикової і соляної кислот. UA 87112 U (12) UA 87112 U UA 87112 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до газовидобувної промисловості, зокрема до процесів кислотного оброблення газоносних пластів, може бути використана при обробці глиновмісного теригенного колектора (розглинізації газоносних пластів) з метою інтенсифікації припливу вуглеводнів. Відомий спосіб обробки привибійної зони нафтогазоносного пласта (Сидоровский В.А. Вскрытие пластов и повышение продуктивности скважин. М., Недра, 1978, с. 74), згідно якого у свердловину закачують розчин, що містить 15 % соляної кислоти, 8 % біфториду амонію, поверхнево-активну речовину (ПАР) та інгібітор корозії. Недоліком даного способу є те, що навіть незначна присутність карбонату в теригенному колекторі призводить до утворення гелю кремнієвої кислоти і фториду кальцію, які знижують проникність привибійної зони пласта. 5 Відомий спосіб реагентної розглинізації свердловини (а. с. СРСР №1838367, МПК С09K7/02, Е21В43/27, публ. 30.08.1993), за яким в свердловину нагнітають водний розчин солей лужних металів, що містить водний розчин піросульфату натрію 2-10 % концентрації і солі 3 амонію в обсязі 0,2-1,0 м на 1 м товщини кольматаційної зони розкритого свердловиною пласта, витримують його не менше 6 годин, після чого свердловину освоюють. Недоліком такого способу є утворення нерозчинних осадів у пористому середовищі привибійної зони після контакту запропонованого розчину з високомінералізованими пластовими водами, що призводить до збільшення фільтраційних опорів гірських порід пласта при закачуванні розчину та до неякісного очищення привибійної зони свердловини. Відомий спосіб кислотної обробки свердловин в теригенному колекторі (патент Російської Федерації № 2433260, МПК Е21В 43/27, С09K8/74, публ. 10.11.2011 р.), що включає нагнітання між двох технологічних розчинів буферної рідини. Перший розчин містить гідразин солянокислий, органічні похідні фосфонової кислоти, ПАР, інгібітор корозії та воду. Після витримки першого технологічного розчину на реакцію закачують буферну рідину, що містить ПАР. Потім закачують другий технологічний розчин, що містить гідразин солянокислий, біфторид амонію, органічні похідні фосфонової кислоти, ПАР, інгібітор корозії та воду. Після витримки другого технологічного розчину проводять освоєння свердловини. Недоліком даного способу є те, що гідразин солянокислий за рахунок якого, згідно патенту, відбувається поліпшення розчинення глинистих мінералів, є надзвичайно токсичною речовиною. Найбільш близьким за технічною сутністю до запропонованої корисної моделі є спосіб 7 кислотної обробки привибійної зони пласта (патент Російської Федерації № 2244816, МПК Е21В 43/27, публ. 20.01.2005 р.), який включає послідовне закачування в свердловину буферної рідини та кислотного розчину, продавку його в пласт за допомогою буферної рідини, витримку на реакцію не більше 8 годин і подальше видалення продуктів реакції, при цьому кислотний розчин складається з інгібованої соляної кислоти, фторвмісного реагента, що містить плавикову кислоту, або біфторид амонію, або фторид амонію, борної кислоти, ізопропілового спирту, "Алкілфосфат - Хімеко", або "Ефірокс-7", або "Фосфол-10" та прісної води. Як буферну рідину 3 використовують 1,5-3,0 % розчин хлориду амонію в кількості 0,5-1,5м на 1 м перфорованої 3 товщини пласта перед закачуванням кислотного складу та в кількості 1,0-5,0 м при його закачуванні. Недоліком даного способу є те, що його використання обмежено тільки нафтовими свердловинами. Склад кислотного розчину містить суміш алкілфосфорних кислот, які дозволяють знизити поверхневий натяг на межі з нафтою, а розчин хлористого амонію використовують для запобігання утворення емульсій. В основу корисної моделі поставлена задача підвищення ефективності очищення привибійної зони свердловини шляхом попередження утворення осадів при проведенні кислотної обробки, яке відбувається при взаємодії іонів Na, K, Са, що знаходяться в пластових водах та входять у склад порід пласта-колектора. Поставлена задача вирішується тим, що згідно способу послідовно закачують буферну рідину, дегідратант глинистих компонентів породи пласта, кислотний розчин у вигляді допоміжного кислотного розчину та основного кислотного розчину, який продавлюють в пласт буферною рідиною. Як буферну рідину використовують 2-3 % розчин хлористого амонію, який витісняє пластову воду із зони обробки і є стабілізатором глин, попереджуючи їх розбухання і диспергування, що знижує проникність пласта. Використання дегідратанту глинистих компонентів породи пласта, наприклад метанолу, дозволяє осушити привибійну зону шляхом видалення значної частини "зв'язаної води", яка 1 UA 87112 U 5 10 15 20 25 30 знаходиться в дрібних порах продуктивного пласта, а також поліпшити його проникність і підвищити ефективність кислотної обробки. Допоміжний кислотний розчин, що містить соляну кислоту, здійснює перетворення карбонатного матеріалу теригенного колектора в розчинні солі, запобігаючи випадінню в осад фторидів кальцію і фторсилікатів, які утворюються при взаємодії карбонат-іонів теригенного колектора з основним кислотним розчином. Основний кислотний розчин, який складається із суміші плавикової і соляної кислот, закачується після закачування допоміжного кислотного розчину. Плавикова кислота розчиняє силікатні мінерали, а соляна кислота використовується для підтримки низького значення рН в процесі обробки, що допомагає уникнути утворення небажаних, важкорозчинних осадів. Для запобігання випадінню важкорозчинних осадів, після нейтралізації основного кислотного розчину закачується буферна рідина (2-3 % розчин хлористого амонію), яка витісняє продукти реакції із привибійної зони в глибину пласта та одночасно підтримує кислотність середовища, що підвищує успішність впливу кислотного розчину на пласт. Технологічні рідини, які використані у процесі обробки свердловини, мають бути видалені з пласта відразу ж після завершення процесу закачування, тому що тривалий час контакту їх з породою може призвести до утворення нерозчинних продуктів реакції. Використання запропонованого способу кислотної обробки привибійної зони глиновмісного теригенного пласта дозволяє більш ефективно проводити роботи з інтенсифікації припливу вуглеводнів. Крім того, спосіб простий у використанні і не потребує великих витрат та трудомістких заходів. Спосіб кислотної обробки привибійної зони пласта у промислових умовах використовується таким чином. Перед обробкою здійснюють глушіння свердловини, після чого послідовно закачують 3 буферну рідину - розчин хлористого амонію (2-3 %) з розрахунку 0,1-0,2 м на 1 погонний метр 3 (п.м.) перфорованого пласта або фільтру; метанол в обсязі 0,1-0,2 м на 1 п.м.; 8-12 % 3 солянокислотний розчин в обсязі 0,1-0,2 м на 1 п.м.; потім закачують глинокислотний розчин 3 складом 10-13 % соляної кислоті та 1-3 % плавикової кислоти з розрахунку 0,1-0,5 м на 1 п.м., 3 продавлюють в пласт буферною рідиною - розчином хлористого амонію з розрахунку 0,1-0,5 м на 1 п.м., після чого свердловину освоюють. За результатами попередніх випробувань використання способу дозволяє збільшити дебіт свердловини не менше, ніж на 30 %. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 35 40 Спосіб кислотної обробки привибійної зони пласта, що включає послідовне закачування в свердловину буферної рідини в вигляді розчину хлористого амонію, кислотного розчину на основі соляної кислоти та продавлювання його в пласт буферною рідиною, який відрізняється тим, що після попередньо закачаної буферної рідини проводять осушення пласта шляхом закачування дегідратанту глинистих компонентів породи, після чого закачують кислотний розчин, який складається з допоміжного кислотного розчину, що містить соляну кислоту, та основного кислотного розчину, що містить суміші плавикової і соляної кислот. Комп’ютерна верстка Л. Литвиненко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2