Спосіб прогнозування перебігу функціональних дисфоній

Реферат: Спосіб прогнозування перебігу функціональних дисфоній шляхом фоніатричного огляду та аналізу ларингеальних та екстраларингеальних скарг хворого за стандартною методикою. Для обстеження додатково виконують відеоларингостробоскопію, отримані результати кількісно оцінюють в балах. Далі співставляють з даними амплітуди акустичного рефлексу внутрішньoвушних м'язів, і, якщо кількісні показники відеоларингостробоскопії становлять 3 (8,09±0,17) та вище при показниках амплітуди АРВМ (0,17±0,004) та (0,17±0,006) см та нижче при іпси- та контралатеральній стимуляції відповідно, то роблять висновок про наявність несприятливого перебігу функціональних дисфоній на тлі зацікавленості стовбуромозкового відділу слухового аналізатора. UA 87391 U (54) СПОСІБ ПРОГНОЗУВАННЯ ПЕРЕБІГУ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ДИСФОНІЙ UA 87391 U UA 87391 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, зокрема до отоларингології, і може бути використана для прогнозування перебігу функціональних дисфоній. Для об'єктивної оцінки стану голосоутворюючого апарата широко використовується метод ларингостробоскопії [1; 2; 3; 4; 5] Це видозмінений спосіб проведення ларингоскопії, який дозволяє досліджувати характер рухів, вібрації голосових складок. Однак спосіб не дає достатньо характеристик моторної функції гортані. Найбільш близьким по суті прототипом є спосіб, описаний в статті Шидловської Т.А., Куреньової К.Ю. "Розподіл скарг хворих з хронічними функціональними розладами голосу в залежності від величини амплітуди АРВМ та ступеню розладу слуху" (2001) [5]. Автори показали, що у хворих на хронічну функціональну гіпотонусну дисфонію з більш тяжким перебігом за результатами даних фоніатричного огляду та аналізу ларингеальних та екстраларингеальних скарг відбуваються виражені порушення в стовбуромозковому відділі слухового аналізатора за даними величини амплітуди акустичного рефлексу внутрішньовушних м'язів (АРВМ). У пацієнтів з тяжчим перебігом відбувається зниження амплітуди акустичного рефлексу. Недоліком прототипу є те, що автори не проводили співставлення клінічного стану хворих за даними лише фоніатричного огляду та аналізу скарг з даними амплітуди АРВМ. В способі відсутні дані щодо кількісних критеріїв діагностики, що ускладнює прогнозування перебігу захворювання. В основу корисної моделі поставлено задачу спростити спосіб прогнозування перебігу функціональних дисфоній за рахунок виявлення додаткових об'єктивних кількісних критеріїв стану голосового апарату, що дозволить точніше охарактеризувати перебіг функціональних дисфоній та визначити порушення саме рухливої діяльності голосового апарату на тлі зацікавленості стовбуромозкового відділу слухового аналізатора. Поставлена задача вирішується тим, що в способі прогнозування перебігу функціональних дисфоній шляхом фоніатричного огляду та аналізу ларингеальних та екстраларингеальних скарг хворого за стандартною методикою, згідно з корисною моделлю, для обстеження додатково виконують відеоларингостробоскопію, отримані результати кількісно оцінюють в балах, далі співставляють з даними амплітуди акустичного рефлексу внутрішньовушних м'язів, і, якщо кількісні показники відеоларингостробоскопії становлять (8,09±0,17) та вище при 3 показниках амплітуди АРВМ (0,17±0,004) та (0,17±0,006) см та нижче при іпси- та контралатеральній стимуляції відповідно, то роблять висновок про наявність несприятливого перебігу функціональних дисфоній на тлі зацікавленості стовбуромозкового відділу слухового аналізатора. Перевагою способу є те, що за рахунок отриманої об'єктивної інформації стосовно стану голосових зв'язок і стану стовбуромозкового відділу слухового аналізатора досягається можливість спростити проведення профоглядів осіб голосомовних професій. Спосіб здійснюється наступним чином: хворому проводиться відеоларингостробоскопічне дослідження, а також виконується імпедансна аудіометрія, де звертається увага на кількісні показники відеоларингостробоскопії, які у здорових осіб дорівнюють (5,01±0,001), а також 3 показники амплітуди АРВМ, які в нормі дорівнюють (0,20±0,002) та (0,21±0,003) см при іпси- і контралатеральній стимуляції відповідно тоном 1 кГц. Приклад Пацієнтка К., 38 років, вчителька середньої школи, стаж голосомовної професії 20 років. Скаржиться на значну захриплість голосу, швидку голосову втому, наявність в'язкого мокротиння на голосових складках, покашлювання, головні болі, періодичні запаморочення та ін. При проведенні відеоларингостробоскопічного дослідження, кількість балів становила 9,0, а при проведенні акустичної імпедансометрії, показники амплітуди АРВМ на частоті 1,0 кГц при 3 іпси- і контралатеральній стимуляції становили 0,16 та 0,15 см відповідно. Отримані цифри кількісних показників відеоларингостробоскопії вище даних норми, а показники амплітуди АРВМ нижчі нормальних даних. Робимо висновок про наявність несприятливого перебігу функціональної дистонії на фоні зацікавленості стовбуромозкового відділу слухового аналізатора. Пацієнтка потребує цілеспрямованого лікування та спостереження для запобігання хронізації захворювання та виникнення рецидивів. Спосіб доцільно використовувати при проведенні профоглядів осіб голосомовних професій, а також для проведення трудової експертизи зазначених осіб. Джерела інформації: 1. Шидловська Т.А… Функціональні порушення голосу. // К.: Логос 2011. - 523 с. 2. Василенко Ю.С. Голос. Фониатрические аспекты. - М.: Энергоиздат, 2002. - 480 с. 1 UA 87391 U 5 10 15 20 3. Dejonckere P.H. Social Environmental factors: their importance of pediatric otorhinolaringology / P.H. Dejonckere. 7th international congress of pediatric otorhinolaryngology: Abstracts. - Helsincki, 1998.-126 p. 4. Franco R.A. Common Diagnoses and Treatments in Professional Voice Users. / R.A. Franko, J.G. Andres // Otolaryngol. Clin. North Am.-2007. - Vol. 40, № 5. - P. 1025-1061. 5. Шидловська Т.А. Розподіл скарг хворих з хронічними функціональними розладами голосу в залежності від величини амплітуди АРВМ та ступеня порушення слуху / Т.А. Шидловська, К.Ю. Куреньова // Журн. вушних, носових та горлових хвороб. - 2001. - № 6. - С. 42-48. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ Спосіб прогнозування перебігу функціональних дисфоній шляхом фоніатричного огляду та аналізу ларингеальних та екстраларингеальних скарг хворого за стандартною методикою, який відрізняється тим, що для обстеження додатково виконують відеоларингостробоскопію, отримані результати кількісно оцінюють в балах, далі співставляють з даними амплітуди акустичного рефлексу внутрішньoвушних м'язів (АРВМ), і, якщо кількісні показники відеоларингостробоскопії становлять (8,09±0,17) та вище при показниках амплітуди АРВМ 3 (0,17±0,004) та (0,17±0,006) см та нижче при іпси- та контралатеральній стимуляції відповідно, то роблять висновок про наявність несприятливого перебігу функціональних дисфоній на тлі зацікавленості стовбуромозкового відділу слухового аналізатора. Комп’ютерна верстка Г. Паяльніков Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2