Спосіб оцінки і відбору свиноматок за стрес-схильністю нащадків

Реферат: Спосіб оцінки і відбору свиноматок за стрес-схильністю нащадків включає оцінку їх за відтворювальними якостями та власною продуктивністю нащадків. Встановлюють відповідний клас племінної цінності, за яким проводять відбір тварин. Оцінку свиноматок проводять у два етапи: за першим етапом визначають індивідуальну стрес-схильність поросят у гнізді кожної свиноматки за коефіцієнтом зміни живої маси, а за другим - встановлюють відсоток нащадків у їх гніздах з різною стрес-стійкістю. Для селекції за даною ознакою відбирають свиноматок, у гнізді яких налічується 80-100 % стрес-стійких нащадків. UA 88858 U (54) СПОСІБ ОЦІНКИ І ВІДБОРУ СВИНОМАТОК ЗА СТРЕС-СХИЛЬНІСТЮ НАЩАДКІВ UA 88858 U UA 88858 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до галузі сільського господарства, зокрема до свинарства. Відомий спосіб оцінки і відбору свиноматок за племінними і продуктивними якостями [1]. Спосіб полягає в тому, що свиноматок спочатку оцінюють за відтворювальними якостями, потім - за власною продуктивністю нащадків. Після оцінки свиноматок, за шкалою встановлюють відповідний клас племінної цінності, за яким проводять відбір тварин. Недоліком даного способу є те, що за оцінки свиноматок не враховують стрес-схильність нащадків у гнізді, адже відомо, що спадковість цього показника сягає 50-60 % і в подальшому може не виправдати селекційних сподівань та супроводжуватися зниженням продуктивності тварин [3]. Виходячи із вище наведеного, в основу корисної моделі поставлена задача - удосконалити спосіб оцінки та відбору свиноматок. Поставлена задача вирішується тим, у способі оцінки і відбору свиноматок за стрессхильністю свиноматок, який полягає в тому, що їх оцінюють за відтворювальними якостями та власною продуктивністю нащадків, встановлюють відповідний клас племінної цінності, за яким проводять відбір тварин, згідно з корисною моделлю, оцінку свиноматок проводять у два етапи. За першим етапом визначають індивідуальну стрес-схильність поросят у гнізді кожної свиноматки за коефіцієнтом зміни живої маси, за другим - встановлюють відсоток нащадків у їх гніздах з різною стрес-стійкістю. Для селекції за даною ознакою відбирають свиноматок, у гнізді яких налічується 80-100 % стрес-стійких нащадків. Приклад 1. В ЗАТ "Фрідом Фарм Бекон" Херсонської області, Цюрупинського району проводили дослід на 129 свиноматках великої білої породи, які утримувалися за умов промислової технології. Спочатку після відлучення поросят свиноматок оцінювали за відтворювальними якостями згідно інструкції з бонітування і визначали їх клас [1]. Всі свиноматки за відтворні якості отримали клас еліта. Далі визначали індивідуальну стрессхильність поросят у гнізді кожної свиноматки за коефіцієнтом зміни живої маси (КЗЖМ) поросят на 10-й день після дії технологічних стресів (відлучення і перегрупування) [2]. За цим показником поросят поділяли на три класи: М+ - стрес-стійкі особини, М- - стрес-чутливі особини і Мо - стрес-сумнівні особини. За кількістю стрес-стійких нащадків у гнізді свиноматок розподілили на 11 груп. У гніздах свиноматок ї і II груп - було по 100 % поросят класів М+ і Мо; у гніздах свиноматок III, IV і V груп було по 80 % поросят класів М+, Мо і М-; у гніздах свиноматок VI, VII, і VIII груп було по 60 % поросят класів M+, Mo і М-; у гніздах свиноматок IX XX XI груп було по 40 % поросят класів М+, Mo i M-. Далі у поросят кожного гнізда у 6 місяців визначали живу масу, середньодобовий приріст та вік досягнення живої маси 100 кг. Після чого визначали клас свиноматок за продуктивністю нащадків згідно інструкції з бонітування [1]. Всі свиноматки за власну продуктивність нащадків отримали клас еліта. Показники стрес-схильності і власної продуктивності нащадків свиноматок великої білої породи наведено у таблиці. Із даних таблиці видно, що всі свиноматки маючи клас еліта суттєво відрізнялися за показниками стрес-схильності нащадків. Так за власною продуктивністю нащадків класу М+ найвищі показники мали свиноматки І групи. Вони за скоростиглістю (вік досягнення живої маси 100 кг) нащадків переважали свиноматок І……XI груп відповідно на 3…11 днів. Але таких тварин в стаді було 3,87 %, що явно недостатньо для проведення ефективної селекції за заданою ознакою. Крім того, за таким рівнем відбору в стаді зростатиме рівень гомозиготності, що може привести до втрати важливих генотипових ознак. Зважаючи на те, що різниця за показниками продуктивності між свиноматками І і III груп не є вірогідною є доцільним збільшити чисельність поголів'я тварин для відбору до 10,07 % за рахунок 8 свиноматок третьої групи, які у своїх гніздах мають 80 % стрес - стійких нащадків класу М+. Збільшувати чисельність поголів'я тварин для відбору за рахунок свиноматок шостої групи, які у своїх гніздах мають 60 % стрес - стійких нащадків, не доцільно так як це приведе до зниження середньодобових приростів та скоростиглості нащадків порівняно з І і III групами відповідно на 20 і 10 г і 1-3 дні та збільшить в гніздах кількість стрес-чутливих особин (клас М-) до 60 %. За такої причини не доцільно відбирати свиноматок решти груп. 1 UA 88858 U Таблиця Показники стрес-схильності і власної продуктивності нащадків свиноматок великої білої породи, Кількість стресГрупа стійких поросят у гнізді. % І 100 II 100 III 80 IV 80 V 80 VI 60 VII 60 VIII 60 IX 40 XX 40 XI 40 5 10 15   S Клас за Середньодобовий Вік досягнення Кількість Кількість Жива маса в 6 стресприріст до 6 міс., живої маси гнізд поросят міс., кг стійкістю г 100 кг, діб М+ Мо M+ Мо МM+ Мо МM+ Мо М 5 12 8 15 3 11 19 5 24 17 10 106,7±1,23 104,5±1,42 105,3±1,43 103,6±1,33 101,6±1,21 104,5±1,37 102,2±1,62 100,3±1,24 101,7±1557 102,4±1,42 101,3±1,66 58 124 94 153 28 125 193 46 245 189 84 660±6,91 640±6,43 650±3,6 630±7,73 620±5,98 640±5,41 620±6,71 610±6,38 620±6,47 630±6,62 610±7,28 169 172 171 174 177 172 176 179 177 176 178 Аналіз отриманих даних свідчить, що з метою точності і ефективності оцінки маточного поголів'я за стрес-схильністю нащадків доцільно для селекції відбирати свиноматок, у гнізді яких налічується 80-100 % стрес-стійких поросят, що відносяться до класу М+. Перевага способу полягає в тому, що він дозволяє точніше оцінювати і ефективніше відбирати свиноматок. Джерела інформації: 1. Інструкція по бонітуванню свиней.: Урожай, 1993. - 23 с. 2. Спосіб відбору молодняку свиней: Патент № 80923 Україна МПК А01К 67/02/, Іванов В.О.,Волощук В.М., Лісний В.А., Іванова Л.О., Попова Н.В.; заявник Інститут Свинарства ІАПВНААН. - № u201300622; заявл.18.01.2013; опуб. 10.06.2013, бюл. № 11. - 4 с. 3. Плященко, С.И. Основные виды стрессов и их влияние на здоровье и продуктивность. /С.И. Плященко, В.Т. Сидоров //Стрессы у с.-х. животных /С.И. Плященко, В.Т. Сидоров. -М.: 1987. С. 89-105. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 20 25 Спосіб оцінки і відбору свиноматок за стрес-схильністю нащадків, який полягає в тому, що їх оцінюють за відтворювальними якостями та власною продуктивністю нащадків, встановлюють відповідний клас племінної цінності, за яким проводять відбір тварин, який відрізняється тим, що оцінку свиноматок проводять у два етапи: за першим етапом визначають індивідуальну стрес-схильність поросят у гнізді кожної свиноматки за коефіцієнтом зміни живої маси, а за другим - встановлюють відсоток нащадків у їх гніздах з різною стрес-стійкістю; для селекції за даною ознакою відбирають свиноматок, у гнізді яких налічується 80-100 % стрес-стійких нащадків. Комп’ютерна верстка Г. Паяльніков Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2