Спосіб визначення рентгенологічної щільності кістки в ділянці дефекту зубного ряду

Реферат: Спосіб визначення рентгенологічної щільності кістки в ділянці дефекту зубного ряду включає сканування щелеп пацієнта, сегментацію отриманих даних за рентгенологічною щільністю, побудову на їх основі тривимірних зображень кісткових структур та зубів. На отриманих зображеннях аксіальної, сагітальної та грансверсальної проекцій проводять профільні лінії, що проходять посередині альвеолярного відростка на висоті половини коренів зубів, які оточують зубний дефект, будують графіки щільності структур кістки вздовж цих профільних ліній. За графіками визначають щільність кістки у трьох рівновіддалених місцях вздовж профільних ліній, з яких вибирають найменше і найбільше значення щільності і обчислюють щільність кісткової тканини для ділянки як середньоарифметичне з вибраних значень. UA 90211 U (12) UA 90211 U UA 90211 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до способів діагностики рентгенологічної щільності кістки в ділянці дефекту зубного ряду. Лікування дефектів зубних рядів, ускладнених зубощелепними деформаціями, часто вимагає ортодонтичного лікування або підготовки до протезування. Ортодонтичним шляхом можливо замістити дефект зубного ряду або виправити положення окремо стоячих зубів шляхом їх медіального або дистального переміщення. Але для прогнозування часу та ефективності ортодонтичного лікування необхідно визначити щільність кісткової тканини, тому визначення щільності кістки в ділянці дефекту зубного ряду є актуальною задачею стоматології. Найбільш близьким за суттю до способу, що заявляється, є спосіб визначення рентгенологічної щільності кістки, що включає сканування щелеп пацієнта, отримання на його основі тривимірних зображень кісткових структур та сегментацію кісткової тканини за рентгенологічною щільністю [1]. Корисна модель, що заявляється, вирішує задачу покращення діагностики рентгенологічної щільності кістки в ділянці дефекту зубного ряду. Технічний результат, що досягається, полягає в підвищенні точності визначення щільності кістки, бо в відомому способі величина щільності характеризується тільки одною значущою цифрою. Крім того, в запропонованому способі підвищується точність прив'язки до місця, де ця щільність визначається. Поставлена задача вирішується завдяки тому, що у способі визначення рентгенологічної щільності кістки, що включає сканування щелеп пацієнта, отримання на його основі тривимірних зображень кісткових структур, сегментацію кісткової тканини за рентгенологічною щільністю, згідно з корисною моделлю, на отриманих зображеннях аксіальної, сагітальної та трансверсальної проекцій проводять профільні лінії, що проходять посередині альвеолярного відростка на висоті половини коренів зубів, що оточують дефект зубного ряду, будують графіки щільності структур кістки вздовж цих профільних ліній, визначають щільність кістки за графіками у трьох рівновіддалених місцях вздовж профільних ліній, з яких вибирають найменше і найбільше значення щільності і обчислюють щільність кісткової тканини для ділянки як середньоарифметичне з вибраних значень. Завдяки тому, що на отриманих зображеннях в аксіальній, сагітальній та трансверсальній проекціях проводять профільні лінії, що проходять посередині альвеолярного відростка на висоті половини кореня зубів, що оточують дефект зубного ряду, вдається точно задати місце визначення щільності кісткової тканини. Оскільки будують графіки щільності структур кістки вздовж профільних ліній, визначають щільність кістки за графіками у трьох рівновіддалених місцях вздовж профільних ліній, в яких вибирають найменше і найбільше значення щільності і обчислюють щільність кісткової тканини для ділянки, як середнє арифметичне з отриманих значень, величина щільності кістки фіксується з більшою точністю. Величина щільності кістки в запропонованому способі фіксується з точністю трьох значущих цифр, тоді як в відомому способі це вдається зробити з точністю тільки однієї значущої цифри. Запропонований спосіб визначення рентгенологічної щільності кістки в ділянці дефекту зубного ряду здійснюють наступним чином. Виконують сканування щелеп пацієнта на комп'ютерному томографі, проводять сегментацію отриманих даних за порогом рентгенщільності, будують на їх основі тривимірні зображення анатомічних структур (кістки, зубів, тощо) та аксіальну, сагітальну і трансверсальну проекції цих зображень. На отриманих зображеннях цих проекцій проводять профільні лінії, що проходять по середині альвеолярного відростку на висоті половини коренів зубів, що оточують дефект зубного ряду, та відповідають осі медіального або дистального переміщення зубів. Будують графіки щільності структур кістки вздовж цих профільних ліній і визначають щільність кістки за графіками у трьох рівновіддалених місцях в ділянці дефекту зубного ряду. Щільність кісткової тканини для ділянки обчислюють як середньоарифметичне отриманих максимальних та мінімальних значень щільності кістки. Спосіб визначення рентгенологічної щільності кістки в ділянці дефекту зубного ряду, що описаний вище, дає змогу оцінити з більшою точністю не тільки саму щільність кісткової тканини, але і проводити це дослідження за визначеною локалізацією дефекту між оточуючими дефект зубами в напрямках, що відповідають осі медіального або дистального переміщення зубів, яке потрібно виконати під час лікування пацієнта. Джерело інформації: 1. Маланчук В.О., Копчак А.В. Оцінка якості кісткової тканини лицевого відділу черепа та класифікація її типів на основі біомеханічних параметрів / Український медичний часопис 2013, № 1 (93). 1 UA 90211 U ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 5 10 Спосіб визначення рентгенологічної щільності кістки в ділянці дефекту зубного ряду, що включає сканування щелеп пацієнта, сегментацію отриманих даних за рентгенологічною щільністю, побудову на їх основі тривимірних зображень кісткових структур та зубів, який відрізняється тим, що на отриманих зображеннях аксіальної, сагітальної та грансверсальної проекцій проводять профільні лінії, що проходять посередині альвеолярного відростка на висоті половини коренів зубів, які оточують зубний дефект, будують графіки щільності структур кістки вздовж цих профільних ліній, визначають щільність кістки за графіками у трьох рівновіддалених місцях вздовж профільних ліній, з яких вибирають найменше і найбільше значення щільності і обчислюють щільність кісткової тканини для ділянки як середньоарифметичне з вибраних значень. Комп’ютерна верстка Л. Ціхановська Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2