Спосіб виробництва залізорудних котунів підвищеної основності, що самовідновлюються

Реферат: Спосіб виробництва залізорудних котунів включає механічну активацію, огрудковування залізорудного матеріалу, з метою підвищення міцності і скорочення тривалості твердіння, до складу шихти вводять в'яжучий компонент, який змішують із залізорудним матеріалом. Як в'яжучий компонент використовується портландцемент в кількості до 12 % по масі, і змішування відбувається в стержньовому млині після сушіння шихти до вологості 14,5 %. UA 99900 U UA 99900 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до чорної металургії, а саме до способів виробництва котунів. Відомий спосіб виробництва котунів (Ефіменко Г.Г., Гіммельфарб А.А. та ін. Металургія чавуну. Вища школа, 1988. - С. 93-97), що містить підготовку і змішування шихти, що складається з однієї або декількох різновидів концентратів, отриманих при збагаченні залізних руд, флюсів і сполучних добавок, зволоження до оптимальної величини, огрудковування з отриманням сирих котунів, їх сушіння, відпал і охолодження. Недоліком способу є значні матеріальні витрати на отримання котунів, шкідливий вплив на навколишнє середовище за рахунок викидів в атмосферу діоксину вуглецю та парникового газу, окислення магнетиту вимагає додаткової витрати вуглецю в доменній печі для відновлення заліза з котунів. Найбільш близьким за технічною суттю і результатом є спосіб виробництва безвідпалювальних котунів (SU № 730844, С22В 1/243), що включає змішування, механічну активацію, огрудковування залізорудного матеріалу, з метою підвищення міцності і скорочення тривалості твердіння, до складу шихти вводять в'яжучий компонент, який змішують із залізорудним матеріалом. Недоліком способу є утворення котунів неоднорідних по щільності і розмірам, значний вихід дрібних і некондиційних гранул, що призводить до перевитрати сировинних і матеріальних ресурсів. Технічною задачею, що вирішується заявлюваною корисною моделлю, є підвищення якісних показників котунів, економія сировинних ресурсів, покращення екологічного стану на підприємствах, які пов'язані з переробкою металургійної сировини. Цей технічний результат досягається тим, що як в'яжучий компонент використовується портландцемент в кількості до 12 % по масі і змішування відбувається в стержньовому млині після сушіння шихти до вологості 14,5 %. Загальними ознаками способу, що заявляється, є змішування, механічна активація, огрудковування залізорудного матеріалу, з метою підвищення міцності і скорочення тривалості твердіння, до складу шихти вводять в'яжучий компонент, який змішують із залізорудним матеріалом. Відмітними ознаками способу, що заявляється, є те, що як в'яжучий компонент використовується портландцемент в кількості до 12 % по масі і змішування відбувається в стержньовому млині після сушки шихти до вологості 14,5 %. Спосіб здійснюється наступним чином. Сировинні матеріали потрапляють на склад. Зі складу шихтових матеріалів по конвеєру шихта подається в дробарку для підготовки шихти по розмірах до фракції 0-5 мм. В дробарці відбувається руйнування грудок вихідних матеріалів і гасіння вапна. Гасіння відбувається за рахунок вологості шламів і проходить до початку формування грудок. Подальше кондиціонування шихти по вологості відбувається в сушильному барабані (температура сушіння150-300 °C) забезпечуючи вологість шихти близько 14,5 %. Портландцемент подається конвеєром шихти після сушіння. Портландцемент разом із шихтою потрапляє до стержньового млина, де відбувається їх перемішування. На виході з млина вологість шихти становить 12,5-13,5 %. Після стержньового млина шихта потрапляє на формування гранул. За рахунок обертання барабана утворюються різні за величиною гранули, на роликовому грохоті виділяється потрібна фракція (15-20 мм), яка конвеєром направляється на склад для набору міцності з витримкою (15-28 діб). Підрешітний продукт після роликового грохота по конвеєру повертається в барабан формувача гранул для отримання необхідної крупності. Відповідна фракція на конвеєрі пересипається колошниковим пилом, для виключення "зварювання" гранул між собою. Після витримки на складі (15-28 діб) котуни потрапляють на грохот для відсіву колошникового пилу, після чого розвантажуються на склад готової продукції і потім розвантажуються споживачам. котуни ущільнюються при гідратаційному затвердінні цементу, який є зв'язкою між зернами шихти. Міцність котунів після витримки 80-220 кг/котун. Застосування запропонованого способу дозволить підвищити якісні показники котунів, економію сировинних ресурсів, покращення екологічного стану на підприємствах, які пов'язані з переробкою металургійної сировини. За наявними в авторів відомостями, сукупність ознак, що заявляються і характеризують суть корисної моделі, невідома на даному рівні техніки. 1 UA 99900 U 5 Суть корисної моделі, що заявляється, не випливає явно з відомого авторам рівня техніки. Сукупність ознак, що характеризують відомі рішення, не забезпечують досягнення нових результатів і тільки наявність перерахованих вище відмінних ознак забезпечують одержання нового, більш високого технічного результату. Запропонована корисна модель може бути багаторазово відтворена і використана як і спосіб виробництва залізорудних котунів підвищеної основності, що самовідновлюються. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 10 15 Спосіб виробництва залізорудних котунів, що включає механічну активацію, огрудковування залізорудного матеріалу, з метою підвищення міцності і скорочення тривалості твердіння, до складу шихти вводять в'яжучий компонент, який змішують із залізорудним матеріалом, який відрізняється тим, що як в'яжучий компонент використовується портландцемент в кількості до 12 % по масі, і змішування відбувається в стержньовому млині після сушіння шихти до вологості 14,5 %. Комп’ютерна верстка О. Рябко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2