Синергічна фунгіцидна композиція

Синергічна фунгіцидна композиція, що включає суміш манкоцебу та металаксилу як активних речовин, натрію лігнінсульфонат як 3 утворюються ооспори (спори у стадії спокою). Процес утворення ооспор дуже складний і не завжди їх можна виділити з уражених органів рослини. Проростають ооспори ростковими гіфами, на кінці яких формуються зооспорангії. Проросла ооспора також може бути інфекційним початком. Перші ознаки фітофторозу зазвичай з'являються на нижніх листках куща томата у вигляді невеликих розпливчастих плям бурого кольору. При сприятливих погодних умовах (підвищена вологість, помірно стійка погода) плями швидко розростаються і охоплюють весь листок. У вологу погоду по краях відмерлої тканини, переважно з нижнього боку листка, розвивається легкий павутиноподібний наліт міцелію гриба (збудника хвороби), за наявністю якого можна визначити хворобу. Фітофтороз виявляється на томатах у середині або наприкінці літа. Картина розвитку хвороби в полі змінюється залежно від метеорологічних умов. Тривала тепла і волога погода сприяє інтенсивному розвитку хвороби. В таких умовах протягом кількох днів стебла перетворюються в чорну гнилу масу. При сильному розвитку хвороби багато плодів непридатні для споживання у свіжому вигляді та для переробки. Ураження томатів фітофторозом може відбуватися кількома шляхами. Більшість дослідників вважають, що основним місцем перезимівлі збудника фітофторозу картоплі гриба Phytophthora infestans (Mont) de Вагу і, отже, джерелом щорічного поновлення є уражені томати. При проростанні таких бульб міцелій гриба переходить у паростки, а утворені на них конідії переносяться на здорові рослини і дають початок новій інфекції. Також як можливі джерела інфекції можна назвати зберігання сапрофітного міцелію в фунті, на рослинах-господарях, в рештках урожаю, а також за допомогою ооспор. У цьому разі хвороба з'являється одночасно па картоплі і томатах. Коли разом із ґрунтом з зимових і весняних теплиць інфекція з рослинними рештками потрапляє на розсаду, то висаджена в полі заражена розсада, за сприятливих погодних умов, стає джерелом зараження томатів у відкритому ґрунті. У цьому випадку хвороба на томатах з'являється раніше, ніж на картоплі. Томати уражуються на 1-2 тижні пізніше, ніж картопля, у тому разі, коли від хворих ростків заражується бадилля картоплі, що в свою чергу є масовим джерелом інфекції для зараження томатів у відкритому ґрунті. Phytophthora infestans широко розповсюджена в центральній частині України, уражуючи томати повсюдно, але не однаковою мірою в різні роки. Захворювання може повністю знищити культуру в роки епіфітотій. Вивчались товарні сорти і гібриди томата з різною стійкістю щодо Phytophthora infestans. Ступінь розвитку захворювання і час його прояву залежать від групи стійкості досліджуваного генотипу (стійкі, помірно стійкі, малостійкі). Шкідливість фітофтори полягає не 27799 4 тільки в зниженні якості плодів і загибелі окремих рослин, але й в глибокій зміні фізіологічних процесів (дисфункція провідної системи і водний дефіцит, порушення дихання і мінерального живлення, зниження асиміляції), внаслідок чого значно знижується продуктивність культури і починається раннє старіння рослини. Фітофторові гриби здатні уражати плоди при їх дозріванні, а також уражують насіннєвий матеріал. Фітофтора є первинним збудником захворювання томата, що в подальшому сприяє розвитку численних грибних і бактеріальних інфекцій, таких як вілт, фузаріоз, при цьому інтенсивність ураження рослин в багато разів посилюється. Багато видів фітофтори є поліфагами, що здатні уражати представників декількох десятків філогенетичне віддалених родин рослин. Така широка спеціалізація видів фітофтори впливає на їх розповсюдження, а відповідно, на збереження і накопичування в природі. В результаті досліджень було встановлено, що, потрапляючи в тканини рослини, гриб-збудник фітофторозу томата знижує вміст хлорофілу в листках, що призводить до ослаблення фотосинтезу, посилення процесу дисиміляції, накопичення поживних речовин в плодах гальмується. Гриб сприяє посиленню транспірації листя. Всі ці зміни призводять до послаблення рослини томата, до зниження урожайності. При сильному ураженні плодів урожай знижується на 70-80%, а іноді повністю втрачається. Сприяє фітофторозу не тільки розширення площ, але й інтенсифікація сільськогосподарського виробництва в цілому. При зрошенні кількість уражених фітофторозом рослин в початковий період розвитку хвороби становив 7-40%, незважаючи на комплекс заходів із захисту рослин. Не менш важливим фактором, що впливає на рівень стійкості рослини щодо патогенів, є підживлення. З підвищенням доз азоту посилюється ураження рослин фітофторозом. Розвитку хвороби сприяє помірна температура повітря (15-22°С), висока вологість (понад 85%). різкі перепади денної і нічної температури, рясні роси і тумани. За сприятливих умов від неї можуть загинути всі рослини і урожай плодів за кілька днів. Фітофтороз розвивається і при дозріванні, причому навіть на тих плодах, де не було помітно ознак ураження. В сховищах бура гниль проявляється вже через декілька днів після закладання помідорів і швидко прогресує. Відоме велике число різних речовин для боротьби з фітофторозом томатів, які знаходять застосування як системні, контактні або ґрунтові фунгіциди. Основним способом боротьби з фітофторозом томатів є застосування фунгіцидів. Фунгіциди - це речовини, токсичні для грибів, які пригнічують розвиток їх спор або міцелію. На цей час існує багато різних препаратів для боротьби з фітофторою. Фунгіциди, що використовують для обробки рослин поділяють на: захисні, системні та лікувальні (викорініючі). Захисні фунгіциди використовують з метою профілактики. 5 Лікувальними фунгіцидами називають речовини, обробка якими після проникнення патогена пригнічує розвиток симптомів захворювання у рослин. Системні фунгіциди - це речовини, що здатні рухатись по судинній системі рослини та захищати нові пагони, що з'являються після обробки, тоді як контактні фунгіциди захищають лише ті частини рослини на які вони потрапили. Системні фунгіциди в багатьох випадках мають захисну та лікувальну дію, тоді як контактні - лише захисну. Системні фунгіциди швидко проникають в рослину, тому їх ефективність в меншій мірі залежить від опадів, ніж в контактних фунгіцидів. Відома синергічна композиція фунгіциду [патент RU №2084150, дата публікації 20.07.1997], що включає містить 18-75мас.% активного інгредієнта - суміші системного або контактного фунгіциду, вибраного з групи: цимоксаніл, фозетил-А1, фосфорна кислота, дітіанон, манкоцеб і синергиста - з'єднання загальної формули, приведеної в описі, де R1 означає атом хлора або феніл, при масовому співвідношенні між синергистом і системним або контактним фунгіцидом 1:1-1:32, решта - цільові добавки. Недоліком цієї синергитичної композиції фунгіциду є те, що у переважному втіленні у якості цільової добавки, тобто зв'язуючого компоненту використано каолін. При контакті з вологою такий зв'язуючий компонент активно адсорбує вологу і засіб швидко руйнується. При цьому токсичні речовини стікають з рослини, тобто показують недостатньо ефективну дію, та ще й потрапляють в навколишнє середовище. Найбільш близькою за сукупністю ознак до корисної моделі є відома двокомпонентна композиція фунгіциду [патент RU №2152153, дата публікації - 10.07.2000] на основі металаксилу, у якій більше 70ваг.% металаксилу припадає на частку R-енантиомеру, що включає як додатковий компонент манкоцеб, хлорталоніл, сіль міді, фольпет, флуазінам або цимоксаніл, при ваговому співвідношенні І:II, рівному 10:1-1:100. Недоліком цієї двокомпонентної композиції фунгіциду є те, що у переважному втіленні у якості цільової добавки, тобто зв'язуючого компоненту використано також каолін. При контакті з вологою такий зв'язуючий компонент активно адсорбує вологу і засіб швидко руйнується. У основу корисної моделі поставлена задача створення такої синергічної фунгіцидної композиції, яка забезпечить можливості зменшення загальних кількостей фунгіцидів, що використовуються для боротьби з ооміцетамі на рослинах для захисту навколишнього середовища при посиленні дії фунгіциду. Поставлена задача вирішується тим, що синергічна фунгіцидна композиція згідно корисної моделі включає суміш манкоцебу та металаксилу у якості активних речовин, натрію лігінсульфонат у якості поверхнево-активної речовини, натрію сульфіту у якості стабілізатору композиції та білу сажу у якості носія складових частин та основи при приготуванні для застосування, причому засіб 27799 6 містить компоненти в наступному співвідношенні, мас.%: Манкоцеб 64,0 Металаксіл 4,0 Натрію лігнінсульфонат 12,0 Натрію сульфіт 2,0 Біла сажа решта. Використання у синергічній фунгіцидній композиції метаксилу. Хімічний клас з'єднань метаксилу: феніламіди, ацилаланіни. Структурна формула: CH3 CH3 O N CH3 O O O CH3 CH3 Молекулярна маса 279,3. Хімічна назва: (R)-2(2,6-диметил-фенил)метокси-ацетил-амино-пропиоповой кислоти метиловий ефір. Металаксил - це рідина жовто-коричневого кольору із слабким запахом. Розчинність у воді 26г/л, добре розчиняється в органічних розчинниках. Коефіцієнт розподілу октанол/вода - 1,71. Речовина стабільна в нейтральному і кислому середовищі. Металаксил інгібує ріст міцелію в тканинах рослини, попереджує спороутворення та має ностінфекційну активність. Металаксил протягом 0,5-1 години після обробки проникає в рослину через листя і стебла, переміщається акропетально, здатний вилікувати рослину у разі ранньої інфекції і захистити її від ураження на деякий час. Використання у синергічній фунгіцидній композиції манкоцебу. Хімічна назва: магній етилен біс (дитиокарбамат) полімерний комплекс з сіллю цинку; [[1,2-етандибис[карбамодитиот]](2)]марганець+[[1,2-етандибис[карбамодитиот]](2)]цинк (20%+2,55%) (СА). Хімічний клас: алкиленбис (дитиокарбамат). Механізм дії манкоцебу: фунгіцид контактної дії, після обприскування залишається на оброблених частинах рослин і діє як багатофункціональний інгібітор, що не викликає стійкості у шкідливих організмів. Манкоцеб виступає в ролі захисного бар'єру, який не дозволяє патогену проникати в тканини рослини. Манкоцеб підсилює ефект створенням захисного шару на поверхні листа, манкоцеб. Препарат володіє профілактичною, лікуючою і контактносистемною дією. Манкоцеб підсилює ефект металаксилу створенням захисного шару на поверхні листа. В цілому манкоцеб забезпечує захист культури від пероноспорових грибів протягом 10-14 днів залежно від інфекційного фону і погодних умов. Використання у синергічній фунгіцидній композиції натрію лігнінсульфонату. 7 Лігнінсульфанати технічні - кінцевий продукт переробки сульфітного щелоку в целюлознопаперовій промисловості, який є одним з відходів сульфітного способу варива деревини для отримання целюлози. У виробництві гербіцидів натрію лігнінсульфонат використовується при виготовлення гербіцидних композицій як у якості поверхнево-активної речовини. Поверхнево-активні речовини, які володіють потрібною здатністю підвищувати фунгіцидну ефективність композицій відносяться в основному, хоч і не виключно, до аніонних чи катіонних поверхово-активних речовин, тобто таких, які утворюючі аніони чи катіони у дисперсії при значенні рН приблизно 4-5. Є також і дані про те, що неіонні поверхово-активні речовини характеризуються в основному меншою ефективністю з точки зору підвищення фунгіцидної активності, ніж катіонні або амфотерні поверховоактивні речовини у разі їх використання як єдиного поверхнево-активного компоненту в фунгіцидних композиціях. Препаративна форма згідно корисної моделі у якості поверхнево-активної речовини містить натрію лігнінсульфонат, який забезпечує утримання препарату на оброблюваній поверхні рослин і підвищує швидкість дії композиції на шкідливу фітофтору. Завдяки цьому підвищується ефективність фунгіцидного засобу, зменшуються непродуктивні втрати за рахунок змивання препарату з томатів в ґрунт, тобто досягається завдання зменшення кількості обробок та низка вартість норми обробки. Також за рахунок цього в ґрунті накопичується менша кількість активних речовин порівняно з аналогічними препаратами. Використання у синергічній фунгіцидній композиції натрію сульфіту. Натрію сульфіт (Na2SO3) - це кристали білого кольору. Платність - 2,633г/см3; Стійкий на повітрі при кімнатній температурі. При нагріванні розкладається з утворенням Na, SO4 і Na2S, вище 800°С - до Na2О і SО2. Розчинюється у воді (г в 100г): 14,29 (0°С), 26,10 (20°С), 36,99 (40°С), 29,20 (80°С). Кристалізується з насищ. розчинів вище 33,4°С. Використовується у синергічній фунгіцидній композиції як стабілізатор композиції. Використання у синергічній фунгіцидній композиції білої сажі. Біла сажа є аморфним гідратованим оксидом кремнію (SiО2·nН2О), який отримують осадженням з розчину силікату натрію (рідкого скла) кислотою, найчастіше сірною, з подальшою фільтрацією, промивкою і сушкою. Біла сажа основою для отримання великої кількості наповнювачів для полімерних композиційних матеріалів, які є продуктами модифікації білого сажа органічними модифікаторами, найчастіше полімерним воском. Біла сажа у складі синергічної фунгіцидної композиції виконує роль носія складових частин та основи при приготуванні для застосування. Засіб готується у препаративній формі змочуючого порошку. Польові випробування синергічної фунгіцидної композиції (під торговельними назвами "Цілитель" та "Богатир") проведені у травні-вересні 2006 року. 27799 8 Проведені польові випробування - на полі агрономічної станції Національного аграрного університету у Васильківському р-ну Київської обл. Результати польових випробувань фунгіциду Богатир (д.р. металаксил, 80г/кг + манкоцеб 640г/кг) з.п. в 2006 році: 1. Реєстрант: ТОВ "Компанія "Укравіт". 2. Торгова назва препарату: Богатир. 3. Діюча речовина: металаксил + манкоцеб. 4. Препаративна форма: змочуючий порошок. 5. Концентрація: 80г/кг + 640г/кг. 6. Призначення: фунгіцид. Дослід 1 7. Період проведення досліду: травеньвересень 2006р. 8. Місце проведення випробувань: Київська обл., Васильківський р-н, Агростанція НАУ 9. Грунтово-кліматична зона: Лісостеп. 10. Цільові об'єкти: фітофтороз. 11. Покоління та фаза шкідника в момент обробки: в період вегетації. 12. Культура: томати. 12.1. Сорт: Київський. 12.2. Норма висіву насіння: 35тис/га. 12.3. Дата посіву: 18.04.06. 12.4. Дата появи сходів: розсада. 13. Фаза розвитку рослин в момент обробки: в період вегетації. 14. Агротехніка дослідних ділянок: загальноприйнята. 14.1. Грунт: чорнозем. 14.2. Попередник: зернова суміш. 14.3. Обробіток ґрунту: відвальний. 14.4. Добрива: органічні, мінеральні. 14.5. Заходи по догляду за дослідними ділянками, в т.ч. обробки пестицидами: згідно сортової агротехніки. 16. Метеорологічні дані: таблиці 1. 16.1. Метеорологічні дані в день проведення обробки: 16.2. Температура повітря: 18°С. 16.3. Відносна вологість повітря: 75%. 16.4. Швидкість вітру: 2м/с. 16.5. Час випадання опадів після проведення обробки: 20 діб. 16.6. Екстремальні метеоумови: не спостерігалися. Метеорологічні показники в рік проведення досліджень(Київс Місяц 1 Середня місячна температура повітря, °С Середня багаторічна температура повітря, °С Середня місячна сума опадів, мм Середня багаторічна сума опадів, мм Середня місячна відносна вологість повітря, % Середня багаторічна відносна вологість повітря, % 2 3 4 5 -8,3 -6,2 -0,5 9,3 13,9 -2,8 -3,1 1,5 8,8 15,4 15,5 30,7 48,3 33,8 102,3 43 44 43 46 53 82 83 82 68 66 87 84 74 64 64 9 27799 10 4 Таблиця 2 В серед. HIР05 Ефективність дії фунгіциду Богатир (д.р. металаксил, 80г/кг + манкоцеб 640г/кг) з.п. на томатах (Київська обл., Васильківський р-н, Агростанція НАУ, 2006р.) 21. Період захисної дії фунгіциду Богатир (д.р. металаксил, 80г/кг + манкоцеб 640г/кг) з.п. (за Кількіс результатами спостережень у досліді): 7-10 днів ть Розвиток 22. Результати випробувань та їх аналіз: Ефективніс ураже В умовах 42006 5 року них хвороби, фунгіциду застосування ть, % 2 3 % Богатир (д.р. металаксил, 80г/кг + манкоцеб рослин , шт 640г/кг) з.п. з нормою внесення 2,5кг/га сприяло 25 35 0 98 56,1 достовірному зо зменшенню ураження томатів 30 38 25 0 98 55,6 грибними хворобами. 2723. Висновки та пропозиції: 47,4 32 20 0 93 24Враховуючи 40 26 0 результати 55,2 випробувань 96 26,5 36,3 25,3 53,6 фунгіциду Богатир 0 (д.р.96,3 металаксил., 80г/кг + 18 2 0 0 70 12,1 78,4 манкоцеб 640г/кг) з.п. рекомендуємо Міністерству 13 0 75 ресурсів 10,4 81,3 екології 0 та 0 природних України, 10 0 0 65 7,4 84,4 Управлінню з0 питань безпеки хімічних речовин 17 0 0 0 70 10,6 80,8 зареєструвати в Україні фунгіцид Богатир (д.р. 14,5 0,5 0 0 70 10,1 81,2 металаксил, 80г/кг + манкоцеб 640г/кг) з.п. для 25 5 0 0 95 21,5 61,7 захисту томатів у приватному секторі проти 25 0 0 0 90 19,4 65,1 грибних 1хвороб з нормою використання 2,5кг/га, 19 0 0 95 18,7 60,5 шляхом 1 обприскування рослин в період вегетації. 26 0 0 92 20,4 63,0 Таким випробування показали, 23,8 1,8 чином, польові 93 0 0 20,0 62,6 що корисна 0модель, тобто засіб синергічної 0 0 0 75 6,9 87,7 фунгіцидної дії на 0основі суміші манкоцебу та 0 0 0 71 6,1 89,0 металаксилу, може бути ефективно використаним 0 0 0 0 64 5,8 87,8 для захисту 0томатів проти грибних хвороб у 0 0 0 69 5,7 89,7 приватному секторі. 0 0 0 0 69,8 6,1 88,6 Ураженість листкової поверхні, бал Варіант досліду препарат, норма витрати, л/га Контроль Рінкоцеб, (д.р. металаксил, 80г/кг + манкоцеб 640г/кг) з.п., 3,0кг/ra Еталон 1,5 кг/га Богатир (д.р. металаксил, 80г/кг + манкоцеб 640г/кг) з.п. 2,0 кг/га 2,5 кг/га Кількість Кількість рослин в повторень обліку 1 2 3 4 Середнє 1 2 3 4 Середнє 1 2 3 4 Середнє 1 2 3 4 Середнє 1 2 3 4 Середнє 100 100 100 100 100 0 0,1 1 2 2 7 4 3,8 зо 25 35 30 30 5 10 5 8 7 25 29 36 31 30,3 47 53 55 52 51,8 3 1 8 2 3,5 35 40 42 38 38,8 25 20 25 20 22,5 45 45 39 45 43,5 50 45 45 45 46,3 5 4 6 4 4,8 15 22 13 15 16,3 40 45 50 45 45 30 26 25 24 26,3 3 2 0 3 2 4,86 НІР05 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 53 47 45 48 48,3 1,6 1,3 0,9 1,5 1,3 97,1 97,7 98,1 97,3 97,6 Таблиця 3 Господарська ефективність фунгіциду Богатир (д.р. металаксил, 80 + манкоцеб 640г/кг) з.п. на картоплі (Київська обл., Васильківський р-н, Агростанція НАУ, 2006р.) Варіант досліду (препарат, норма витрати, л/га) Контроль Рінкоцеб, (д.р. металаксил, 80г/кг + манкоцеб 640г/кг) з.п., 3,0кг/га Еталон Богатир (д.р. металаксил, 80г/кг + манкоцеб 640г/кг) з.п., 1,5кг/га Богатир (д.р. металаксил, 80г/кг + манкоцеб 640г/кг) з.п., 2,0кг/га Богатир (д.р. металаксил, 80г/кг + манкоцеб 640г/кг) з.п., 2,5кг/га Повторність Урожайність, т/га 1 2 3 4 В серед. 1 2 3 4 В серед. 1 2 3 4 В серед. 1 2 3 4 В серед. 1 2 3 124,7 120,3 135,6 128,5 127,3 161,3 164,5 162,1 163,8 162,9 150,3 148,2 147,7 151,4 149,4 155,8 156,4 157,3 159,7 157,3 166,5 165,7 164,8