Гербіцидна композиція з синергічно підвищеною вибірною та зменшеною залишковою фітотоксичністю для захисту посівів сої від бур’янів

Гербіцидна композиція з синергічно підвищеною вибірною та зменшеною залишковою фітоток 3 Застосування інших, рекомендованих для застосування в посівах сої гербіцидів, які характеризуються меншою порівняно з імідазолінонами персистентністю, не забезпечує ефективного захисту, що пов'язано з рядом чинників. Зокрема, з гербіцидів інгібіторів АЛС для застосування в посівах сої рекомендований гербіцид тифенсульфуронметил (діюча речовина препарату хармоні) (3-[3(4-метокси-6-метил-1,3,5-триазин-2іл)уреїдосульфоніл]тіофен-2-карбонової кислоти метиловий ефір), який відноситься до похідних сульфонілсечовини. Однак на відміну від імідазолінонів, які контролюють злакові і дводольні, тифенсульфурон-метил ефективний тільки проти дводольних видів бур'янів. Крім того, селективність цього гербіциду щодо сої є невеликою, свідченням чого є те, що рекомендовані норми внесення тифенсульфурон-метилу в посівах сої значно нижчі, ніж в посівах стійких до нього культур, зокрема зернових колосових. Застосування тифенсульфурон-метилу у сумішах з гербіцидами з групи грамініцидів, які ефективні проти злакових бур'янів та селективні щодо сої, призводить до зменшення селективності тифенсульфуронметилу, що зумовлює пошкодження культури навіть при зменшених нормах його внесення. Якщо ж при застосуванні у сумішах з грамініцидами норму внесення тифенсульфурон-метилу зменшити до рівня безпечного для сої, втрачається ефективність дії на дводольні бур'яни. Застосування сумішей, ефективного проти дводольних бур'янів та селективного щодо сої, гербіциду бентазону, який є інгібітором транспорту електронів у фотосистемі 2 хлоропластів, з грамініцидами є небажаним внаслідок антагоністичної взаємодії цих гербіцидів, яка зумовлює зменшення ефективності контролювання грамініцидами злакових бур'янів. Таким чином, для забезпечення ефективного контролювання бур'янів в посівах сої необхідно створити таку гербіцидну композицію, яка б характеризувалася з одного боку високою селективністю щодо культури, а з іншого - була б екологічно безпечною, зокрема гарантувала б відсутність залишкової фітотоксичності ґрунту після збирання врожаю сої. Одним з компонентів такої композиції може бути гербіцид з класу імідазолінонів, за умови, що його фітотоксична дія буде синергічно підсилена взаємодією з іншим компонентом, що дозволить зменшити норму внесення гербіциду з класу імідазолінонів до безпечного з екологічної точки зору рівня. Відомо, що синергічна взаємодія у композиціях гербіцидів спостерігається у випадках, коли компоненти мають спільний сайт дії, але належать до різних класів хімічних речовин. У зв'язку з цим, другим компонентом гербіцидної композиції може бути тифенсульфурон, який як і імідазолінони є інгібітором АЛС, але за хімічною будовою відрізняється від імідазолінонів. При цьому за рахунок синергічної взаємодії з імідазоліноном норму використання тифенсульфурону можна зменшити до рівня, який гарантує відсутність його негативного впливу на сою. Крім того, тифенсульфурон практично не є персистентним і дуже швидко розкладається у ґрунті. 64317 4 Найбільш близьким до заявлюваної гербіцидної композиції є синергічна гербіцидна композиція (патент на винахід РФ № 2288581), що складається з двох гербіцидів інгібіторів АЛС: імазетапіру, який є похідним імідазолінону, та хлоримуронетилу (діюча речовина препарату классік) (1-(4хлор-6-метоксипіримидин-2ілуреїдосульфоніл)бензойної кислоти етиловий ефір), який є похідним сульфонілсечовини. Ця гербіцидна композиція характеризується синергічною взаємодією компонентів, що забезпечує високу ефективність контролювання в посівах сої злакових та дводольних видів бур'янів. Однак, хоча хлоримурон-етил є менш персистентним, ніж імазетапір, цей гербіцид також характеризується залишковою фітотоксичністю й може пошкоджувати наступні у сівозміні культури, зокрема кукурудзу, сорго, бавовник. Крім того, швидкість деградації хлоримурон-етилу залежить від значення рН ґрунту. Хлоримурон-етил не рекомендується застосовувати на ґрунтах, рН яких дорівнює або перевищує 7, оскільки при таких рН деградація хлоримурон-етилу гальмується. Тому, навіть при зменшенні норми внесення імазетапіру при його застосуванні у суміші з хлоримуроном є висока вірогідність наявності залишкової фітотоксичності ґрунту. Задачею корисної моделі є забезпечення ефективного контролювання бур'янів в посівах сої з одночасним забезпеченням високої селективності щодо культури та екологічної безпеки, зокрема відсутності залишкової фітотоксичності ґрунту на наступний після застосування гербіцидної композиції рік. Цього досягають за рахунок застосування гербіцидної композиції, яка містить два гербіциди інгібітори АЛС, один з яких є похідним імідазолінону, а інший похідним сульфонілсечовини, яка відрізняється тим, що як похідний імідазолінону використовують імазамокс, який застосовують у нормах від 20 г до 30 г діючої речовини на гектар, а похідним сульфонілсечовини є тифенсульфурон, який засовують у нормах від 2,25 г до 3,75 г діючої речовини на гектар. Технічним результатом застосування запропонованої гербіцидної композиції є ефективне контролювання в посівах сої злакових та дводольних видів бур'янів, мінімізація негативного впливу гербіцидів на культуру та відсутність залишкової фітотоксичності ґрунту після збирання врожаю сої. Приклад 1 Біологічну ефективність, селективність та екологічну безпечність запропонованої гербіцидної композиції вивчали в польовому досліді, який було закладено на агробіостанції Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини. 2 Площа дослідної ділянки 25 м , повторність - 4разова. Гербіциди вносили шляхом обприскування ґрунту у фазу двох справжніх листків у сої, за допомогою інтегрального штангового обприскувача Агрітоп: ширина штанги - 2,5 м, кількість розпилювачів - 5, відстань між розпилювачами - 50 см, висота руху штанги - 50 см, швидкість руху - 5 км/год., витрата робочої рідини - 300 л/га. Перед посівом насіння сої сорту Аннушка інокулювали 5 64317 штамом 634б бульбочкових бактерій Bradyrhizobium japonicum. У досліді використовували наступні гербіцидні препарати: півот, (водорозчинний концентрат) (імазетапір, 100 г/л), пульсар 40, в.р. (водний роз№ чин) (імазамокс, 40 г/л), виробництва компанії БАСФ, хармоні 75, в.г. (водорозчинні гранули (тифенсульфурон-метил, 750 г/кг), виробництва компанії Дюпон. Польовий дослід було закладено за наступною схемою: Норми внесення гербіцидів (по препарату) 0,8 л/га 5 г/га 8 г/га 0,75 л/га 3 г /га + 0,5 л/га 3 г /га + 0,75 л/га 5 г /га + 0,5 л/га 5 г /га + 0,75 л/га Варіант 1 2 3 4 5 6 7 8 9 6 Контроль Півот Хармоні Хармоні Пульсар Хармоні + пульсар Хармоні + пульсар Хармоні + пульсар Хармоні + пульсар Ефективність знищення бур'янів визначали для кожного виду окремо за щільністю рослин даного виду на оброблених ділянках порівняно з контрольним варіантом. Обліки бур'янів проводили перед обробкою посіву гербіцидами, через 14 і 28 діб та перед збиранням врожаю сої. Селективність щодо сої оцінювали за допомогою біометричних вимірювань, фенологічних спостережень, які проводили за стандартними методиками, а також шляхом визначення впливу гербіцидів на утворення симбіотичного апарату та його функціональну активність. Наявність залишкової фітотоксичності ґрунту визначали шляхом визначення наявності інгібуючого впливу залишків гербіцидів на ріст рослин соняшника, який є чутливою до імідазолінонів культурою. Через 14 діб після обробки з'явились ознаки фітотоксичної дії гербіцидів, яка досягла максимуму через 28 діб після обробки. В подальшому спостерігали деяке зменшення ефективності дії гербіцидів за рахунок появи нових сходів бур'янів, але принципово характер забур'янення посіву не змінився. Результати визначення ефективності знищення бур'янів через 28 діб після обробки гербіцидами наведено у Табл. 1. Видно, що застосування препаратів півот та пульсар у нор Норма внесення діючої речовини 80 г/га 3,75 г/га 6 г/га 30 г/га 2,25 г/га + 20 г/га 2,25 г/га + 30 г/га 3,75 г/га+ 20 г/га 3,75 г/га + 30 г/га мах, відповідно, 0,8 і 0,75 л/га забезпечило досить ефективне знищення однорічних злакових - проса курячого (Echinochloa crus-galli (L.) Pal.Beauv.), мишію сизого (Setaria gkauca (L.) Pal.Beauv.) та однорічних дводольних лободи білої (Chenopodium album L.), талабану польового (Thlaspi arvense L.) видів бур'янів. В той же час слід відзначити, що зменшення норми внесення цих гербіцидів від максимально рекомендованої 1 л/га призвело до деякого зменшення ефективності захисту. Зокрема, ефективність знищення щириці звичайної (Amaranthus retroflexus L.) виявилася незадовільною й не перевищила 65 %. Застосування сумішей хармоні з пульсаром, навіть при мінімальних нормах внесення, відповідно 3 г/га та 0,5 л/га забезпечило високу ефективність знищення всіх видів бур'янів, що засмічували посів сої. Додавання препарату хармоні до пульсару синергічно підвищило фітотоксичну дію. Відомо, що при застосуванні препарату хармоні у нормах до 20 г/га він практично не діє на злакові бур'яни. В той же час, ефективність знищення злакових бур'янів при застосуванні суміші хармоні з пульсаром у нормі 0,75 л/га достовірно перевищувала дію одного пульсару, що однозначно є свідченням синергічного підсилення фітотоксичної дії. Таблиця 1 Ефективність знищення бур'янів (%) в посіві сої через 28 діб після обробки гербіцидами Варіант Півот (0,8 л/га) Хармоні (5 г/га) Хармоні (8 г/га) Пульсар (0,75) Хармоні (3 г/га) + пульсар (0,5 л/га) Хармоні (3 г/га) + пульсар (0,75 л/га) Хармоні (5 г/га) + пульсар (0,5 л/га) Хармоні (5 г/га) + пульсар (0,75 л/га) НІР0,95 85 0 0 85 85 0 0 85 65 60 90 65 80 65 95 85 Талабан польовий 85 75 95 90 90 90 95 95 95 95 95 100 100 100 90 90 100 100 100 95 95 100 100 100 6 5 10 8 5 Просо куряче Мишій сизий Щириця звичайна Лобода біла 7 64317 Фенологічні спостереження та біометричні вимірювання не виявили негативного впливу гербіцидів на рослини сої. В той же час, вивчення динаміки формування симбіотичного апарату сої та азотфіксувальної активності (АФА) протягом вегетаційного періоду показало наявність певного негативного впливу гербіцидів (Табл. 2). Видно, що безпосередньо після обробки гербіцидами у всіх варіантах досліду маса бульбочок та АФА були нижче, ніж у контролі. Однак це пригнічення було 8 тривалим лише у варіанті з внесення препарату хармоні у нормі 8 г/га. У цьому варіанті маса бульбочок була нижче, ніж у контролі у фазу цвітіння й досягла рівня контролю лише у фазу утворення бобів, а загальна АФА достовірно поступалася контролю впродовж всього періоду спостережень до фази утворення бобів. У всіх інших варіантах у фази цвітіння та утворення бобів маса бульбочок та загальна АФА не відрізнялися достовірно від контролю. Таблиця 2 Маса бульбочок (1 - мг, 2 - % до контролю) та загальна азотфіксувальна активність (1 - мкмоль С2Н4/(рослину годину), 2 - % до контролю) за дії гербіцидів у різні фази розвитку сої 3 листка Маса бульб. АФА 1 2 1 2 Контроль 315 100 9,4 100 Півот (0,8 л/га) 267 85 5,3 56 Хармоні (5 г/га) 231 73 4,8 51 Хармоні (8 г/га) 203 65 3,4 36 Пульсар (0,75 л/га) 230 73 4,9 52 Хармоні (3 г/га) + 208 66 4,7 50 Пульсар (0,5 л/га) Хармоні (3 г/га) + 220 70 4,5 48 Пульсар (0,75 л/га) Хармоні (5 г/га) + 218 69 4,0 43 Пульсар (0,5 л/га) Хармоні (5 г/га) + 212 67 3,9 41 Пульсар (0,75 л/га) НІР0,95 30 10 0,5 5 Варіант Цвітіння Маса бульб. АФА 1 2 1 2 347 100 2,5 100 306 88 3,1 124 284 82 2,4 96 255 73 1,9 76 304 88 2,4 96 Для перевірки наявності залишків діючих речовин гербіцидів через 1, 2, 4 та 6 місяців після збирання врожаю сої у кожному з варіантів досліду відбирали зразки верхнього шару ґрунту до глибини 10 см. Насіння соняшника, чутливого до дії імідазолінонів, висівали у пластикові посудини з віді Утворення бобів Маса бульб. АФА 1 2 1 2 810 100 6,6 100 1025 127 6,8 103 907 112 6,5 98 803 99 5,7 86 895 111 6,6 100 308 89 2,6 104 628 78 6,4 97 291 84 2,4 96 736 91 6,3 95 339 98 2,4 96 794 98 6,3 95 450 130 2,3 92 809 100 6,2 94 40 12 0,2 7 120 15 0,5 7 браними ґрунтом. Місткість посудин 1 кг ґрунту. Фітотоксичну дію розраховували у відсотках за зменшенням маси рослин соняшника порівняно з контролем через 14 діб після появи сходів рослин (Табл. 3). Таблиця 3 Залишкова фітотоксична дія ґрунту через 1, 2, 4 та 6 місяців після збирання врожаю сої Варіант Півот (0,8 л/га) Пульсар (0,75) Хармоні (3 г/га) + пульсар (0,5 л/га) Хармоні (3 г/га) + пульсар (0,75 л/га) Хармоні (5 г/га) + пульсар (0,5 л/га) Хармоні (5 г/га) + пульсар (0,75 л/га) НІР0,95 1 32 21 2 27 14 4 23 11 6 13 6 15 9 5 0 20 16 10 5 15 10 5 0 22 16 12 6 З Табл. 3 видно, що на варіанті з внесенням препарату півот у нормі 0,8 л/га навіть через 6 місяців у ґрунті виявлялися залишки імазетапіру, який призводив до незначного, але достовірного пригнічення рослин соняшника. На варіанті з за 2 стосуванням препарату пульсар у мінімальній рекомендованій нормі 0,75 л/га залишкова фітотоксичність ґрунту була менша, ніж при внесенні півоту, але все ж таки певне пригнічення рослин соняшника спостерігалося впродовж всього експе 9 рименту, що свідчить про наявність у ґрунті залишків імазамоксу. Тільки при зниження норми внесення пульсару до 0,5 л/га через 6 місяців після збирання врожаю сої не спостерігали пригнічення соняшника, що свідчить про повну детоксикацію ґрунту й відсутність залишків імазамоксу. Додавання до пульсару препарату хармоні практично не вплинуло на динаміку зменшення залишкової фітотоксичності ґрунту. Таким чином, проведений дослід засвідчив, що гербіцидна композиція, яка складається з гер Комп’ютерна верстка М. Ломалова 64317 10 біцидів імазамоксу та тифенсульфурон-метилу, характеризується синергічно підвищеною фітотоксичністю, яка дозволяє забезпечити високу ефективність контролювання бур'янів при зменшених нормах внесення імазамоксу та тифенсульфуронметилу, що підвищує селективність щодо сої та гарантує відсутність залишкової фітотоксичності ґрунту у наступному після сої вегетаційному періоді. Підписне Тираж 23 прим. Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601