Спосіб визначення стійкості ячменю ярого до збудників гельмінтоспоріозу

Реферат: Спосіб оцінки стійкості ячменю ярого до збудників гельмінтоспоріозу включає визначення стійкості за показником поширеності хвороб та розподіл на групи стійкості за допомогою середньоквадратичного відхилення σ від середнього значення по досліду. Проводять додатковий ранньоосінній висів насіння в умовах поля. UA 67887 U (54) СПОСІБ ВИЗНАЧЕННЯ СТІЙКОСТІ ЯЧМЕНЮ ЯРОГО ДО ЗБУДНИКІВ ГЕЛЬМІНТОСПОРІОЗУ UA 67887 U UA 67887 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 Корисна модель належить до галузі сільського господарства, зокрема рослинництва, а саме селекції ячменю ярого. Існуючі способи визначення стійких до збудників гельмінтоспоріозу зразків ячменю ярого в умовах поля, передбачають весняний висів насіння в оптимальні строки на штучно створених інфекційних фонах [1-3], їх недоліком є те, що погодні умови вегетаційного періоду за температурним режимом і вологістю не завжди сприяють розвитку хвороб, через що тривалість випробувань збільшується. Близьким до запропонованої корисної моделі є спосіб оцінки стійкості зразків ячменю ярого в польових умовах лише на перших етапах (фаза сходи - початок кущення) органогенезу при весняному висіві [3]. Але даний спосіб не забезпечує отримання об'єктивної оцінки стійкості генотипу, так як протягом розвитку рослини її стійкість змінюється. В основу корисної моделі поставлено задачу створити сприятливі умови для розвитку збудників гельмінтоспоріозу, для забезпечення отримання об'єктивної оцінки стійкості генотипу і скорочення тривалості випробувань ячменю ярого. Поставлена задача вирішується за рахунок додаткового ранньоосіннього висіву насіння в умовах поля, який забезпечує сприятливі за температурним режимом і вологістю повітря умови для розвитку грибних хвороб, проведення повторної оцінки матеріалу на стійкість до збудників гельмінтоспоріозу впродовж року і його розподіл на групи стійкості за допомогою середньоквадратичного відхилення σ від середнього по досліду значення поширеності хвороб, отримання достовірних даних та суттєво скорочує тривалість випробувань. Спосіб здійснюють шляхом повторного висіву насіння в 3-й декаді серпня. Інфекційні фони створюють висівом насіння, взятого з інфікованих посівів. Обліки проводять у фазі кущення рослин до настання перших заморозків. Диференціацію зразків за стійкістю проводять за показником поширеності хвороб (табл. 1, 2). Розподіл зразків на групи стійкості здійснюють за допомогою середньоквадратичного відхилення σ від середнього по досліду значення поширеності хвороб [4], що дозволяє порівнювати дані, отримані у різні роки досліджень. Інтегрована шкала оцінки стійкості ячменю ярого до видів гельмінтоспоріозу включає наступні градації: 1 - зразки з високою стійкістю: поширення хвороби не перевищує X сер-σ уражених рослин; 2 - зразки з середньою стійкістю: поширення хвороби коливається в межах від X сер-σ до X сер+σ рослин, уражених збудником хвороби; 3 - сприйнятливі зразки: поширення хвороби перевищує X сер+σ уражених рослин. Спосіб було експериментально розроблено та апробовано у лабораторії стійкості до біотичних чинників Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва НААН впродовж 2009-2010 років. Дослідження здійснено на селекційному матеріалі лабораторії селекції і генетики ярого ячменю в кількості 24 зразків, які оцінено на стійкість до сітчастого гельмінтоспоріозу (збудник Helmintosporium teres Sacc.) та гельмінтоспоріозних кореневих гнилей (збудник Helmintosporium sativum P.K. et В). Виділено 5 зразків, стійких до сітчастої плямистості листя та 3 зразки, стійкі до гельмінтоспоріозних кореневих гнилей. Заявлена корисна модель забезпечує проведення впродовж одного вегетаційного періоду в польових умовах оцінки зразків ячменю ярого на стійкість до збудників гельмінтоспоріозу два рази на рік, суттєво скорочуючи тим самим термін їх випробувань. В загальнодоступних джерелах відсутні відомості про те, що визначення стійкості зразків ячменю ярого до збудників сітчастої плямистості листя та гельмінтоспоріозних кореневих гнилей здійснюється шляхом осіннього висіву насіння в умовах поля. Таблиця 1 1 - Стійкість зразків ячменю ярого до збудника сітчастої плямистості листя (Helmintosporium teres Sacc.) Зразок Командор Виклик Інклюзив Парнас Лад Поширеність хвороби, % уражених рослин 2009 рік 2010 рік Середнє Стійкі 2,5 3,8 3,2 4,0 4,5 4,3 5,5 3,6 4,6 10,3 4,1 7,2 6,6 7,7 7,2 1 UA 67887 U Продовження таблиці 1 Зразок 05-1474 02-587 Галактик Мономах Козван Козак Модерн Бадьорий Середнє по досліду (X сер) Середньоквадратичне відхилення (σ) Поширеність хвороби, % уражених рослин 2009 рік 2010 рік Середнє Середньостійкі 11,6 8,4 10,0 16,8 5,4 11,1 13,1 12,0 12,6 20,5 8,2 14,4 14,8 20,1 17,5 Сприйнятливі 19,3 22,2 20,8 31,1 27,7 29,4 39,8 23,3 31,6 20,0 13,0 16,5 11,9 7,7 9,2 Таблиця 2 2 - Стійкість зразків ячменю ярого до збудника кореневих гнилей (Helmintosporium sativum P.K. et В.) Зразок 02-587 04-396 03-50/00-7 Інклюзив 05-1471 Парнас Лад Козван Козак Галактик Середнє по досліду (X сер) Середньоквадратичне відхилення (σ) 5 10 15 20 Поширеність хвороби, % уражених рослин 2009 рік 2010 рік Середнє Стійкі 0,0 8,3 4,2 1,1 12,3 6,7 0,8 12,6 6,7 Середньостійкі 8,2 7,9 8,1 4,0 18,3 11,2 11,3 20,2 15,8 17,2 18,8 18,0 18,0 22,9 20,5 Сприйнятливі 20,8 29,9 25,4 28,1 37,3 32,7 10,0 18,8 14,4 7,8 6,7 6,8 Джерела інформації: 1. Афанасенко О. С. Методические указания по диагностике и методам полевой оценки устойчивости ячменя к возбудителям пятнистости листьев/ Афанасенко О.С. - Ленинград Пушкин: ВИЗР, 1987. - 20 с. 2. Гешеле Э.Э. Методическое руководство по фитопатологической оценке зерновых культур. - Одесса, 1971. - 180 с. 3. Методы селекции и оценки устойчивости пшеницы и ячменя к болезням в странах членах СЭВ / [Л. Бабаянц, А. Мештерхази, Ф. Вехтер и др.]; под ред. Л.Т. Бабаянц. - Прага: НИИ растениеводства, 1988. - 322 с. 4. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта (с основами статистической обработки результатов исследований). - 5-е изд., доп. и перераб. - М.: Агропромиздат, 1985. - 351 с. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ Спосіб оцінки стійкості ячменю ярого до збудників гельмінтоспоріозу, що включає визначення стійкості за показником поширеності хвороб та розподіл на групи стійкості за допомогою середньоквадратичного відхилення σ від середнього значення по досліду, який відрізняється тим, що додатковий ранньоосінній висів насіння в умовах поля забезпечує проведення 2 UA 67887 U повторної оцінки матеріалу на стійкість до збудників гельмінтоспоріозу впродовж року, отримання достовірних даних та суттєво скорочує тривалість випробувань. Комп’ютерна верстка Л.Литвиненко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3