Спосіб довготривалого біоценотичного захисту ягідників від шкідливих організмів

Реферат: UA 71643 U UA 71643 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до сільського господарства, зокрема до галузі захисту рослин від шкідливих організмів і може бути використана в технологіях інтегрованого захисту ягідників господарств різних форм власності. Відомо, що на ягідних культурах - суниці, малині, хорній смородині, порічках та аґрусі в Україні зареєстровано понад 300 видів комах, кліщів, нематод, серед яких відчутну шкоду рослинам завдають понад 30 видів (Гадзало Я.М. Інтегрований захист ягідних насаджень від шкідників у Північно-західному Лісостепу і Поліссі України. -Львів: Світ, 1999, 184 с.). Значну шкоду рослинам та урожаю завдають збудники хвороб, серед яких найбільш поширеними та небезпечними на чорній смородині є борошниста роса, антракноз, септоріоз, різновидності іржі та махровість. Відомо, що для захисту ягідників від шкідливих організмів використовують різноманітні прийоми та способи, попереджувального та винищувального характеру. У сучасних промислових насадженнях використовують переважно хімічні інсектициди та фунгіциди Лапа О.М., Яновський Ю.П., Чепернатий Е.В. Технології вирощування та захисту ягідних культур. Київ, "Колобіг", 2006, 99 с.). Існуючі регіональні технології забезпечують захист ягідників від комплексу шкідливих організмів, проте, їх досить інтенсивне використання нерідко супроводжується і негативними наслідками, як по відношенню до урожаю так і до природних популяцій ентомофагів. Відомий спосіб захисту ягідників, що передбачає обприскування їх водним розчином інсектициду Актеллік 500ЕС к.е. (концентрат емульсії), 1,5 л/га. У складі способу - одноразове обприскування рослин біологічним препаратом Фітоверм 0,2 % к.е., 1,0 л/га. В період появи гусениць лускокрилих фітофагів проводять одноразове розселення на рослини ектопаразита габробракона з розрахунку 17-20 імаго на один кущ (Патент України № 40804. Спосіб інтегрованого захисту ягідників від домінуючих шкідників. МПК A01G13/00. Опубл. 27.04.2009. Бюл. № 8. Дрозда В.Ф., Кочерга М.О., Мельничук С.Д.). Реалізація способу забезпечила ефективність захисту на рівні 88,4 %. Проте, ефективна дія способу проявляється тільки по відношенню до шкідливих комах. Невстановлена позитивна дія способу по відношенню до збудників хвороб. Відомий також спосіб захисту рослин від шкідливих членистоногих та грибних фітопатогенів, який є найбільш близьким технічним рішенням до способу, що пропонується і вибраний в якості найближчого аналога (Патент України № 57114. Спосіб захисту рослин від шкідників та грибкових захворювань. МПК А01N56/06. Опубл. 16.03.2003. Бюл. № 6. Харь М.В.). Спосіб викладений у найближчому аналозі полягає у тому, що рослини, в період вегетації обприскують водним розчином свіжо гашеного вапна. В якості водного розчину вапна використовують вапняну воду з концентрацією Са (ОН)2 не більше за 0,16 %, за температури повітря 20 °C. норма витрати 10-15 л розчину на 0,01 га. Реалізація способу обмежує доступ шкідників до поверхні рослин, а також частково знищує яйця шкідників і збудників грибних хвороб. Ефективність способу - 30 %. Недоліком відомого пособу є те, що невстановлена його можливість захищати ягідники від шкідливих організмів; не виключається негативна фітотоксична дія на рослини та природні популяції ентомофагів. В основу корисної моделі поставлене завдання експериментально обґрунтувати спосіб довготермінового біоценотичного захисту ягідників від шкідливих організмів. Ставилось завдання запропонувати спосіб, складові елементи якого - біологічного походження, використання яких оптимізує процеси саморегуляції агроценозу ягідників з забезпеченням господарської ефективності. Поставлене завдання вирішується тим, що послідовно, впродовж вегетаційного періоду, реалізують суттєві елементи запропонованого способу. Перший з них передбачав проведення трьох прийомів, з інтервалом 5-6 днів, розселення на кущі ягідників лабораторної культури трихограми виду Trichogratmma dendrolimi Mats. Суттєвим є і те, що розселення проводять в період початку масової яйцекладки самиць лускокрилих фітофагів. Норми розселення трихограми становлять 50; 70 та 50 особин на один кущ. Наступна суттєва відміна способу передбачає два прийоми розселення на кущі ягідників лабораторної культури габробракона (Habrobracon hebetor Say.) з розрахунку 15 та 20 імаго на один кущ. Розселення проводять в період появи на рослинах гусениць лускокрилих фітофагів старше третього віку. Інтервал між розселеннями становить 7-8 днів. Інша суттєва відміна способу передбачає в період першої появи на кущах міцеліального нальоту борошнистої роси проведення двох прийомів, з інтервалом 8-10 днів обприскування кущів сумішшю двох розчинів препаратів Фітолавін-300 з розрахунку 0,9 кг/га та органічного добрива Ріверм, 6,0 л/га. 1 UA 71643 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 Суттєвим у способі є і те, що наступні два обприскування кущів ягідників проводять препаратом Ампеломіцин з розрахунку по 2,0 л/га. У складі способу -два прийоми з інтервалом 4-5 днів розселення на кущі паразита яєць ахрізохореллу. Цей прийом проводять на початку масової яйцекладки чорносмородинового пильщика. Норми розселення паразита становлять 20 та 25 імаго на один кущ. Суть запропонованого способу полягає у тому, що процес довготермінового захисту ягідників від негативної дії домінуючих фітофагів та збудників хвороб здійснюють шляхом послідовного використання біологічних елементів -складових частин запропонованого способу. Розселення лабораторних культур ентомофагів вирішує проблему асинхронності розвитку природних популяцій фітофагів і ентомофагів. Строки розвитку та трофічна активність фітофагів в агроценозах проявляється раніше, ніж активність ентомофагів. Розселення лабораторних культур трихограми, габробракона вирішують проблему оптимізації співвідношення у системі "паразит-господар". І як результат - досить високий рівень зараження яєць та гусениць та гусениць фітофагів як лабораторними так і природними популяціями ентомофагів. Комплексне використання біологічних фунгіцидів з органічним добривом Ріверм вирішує проблему захисту ягідників від збудників хвороб, перш за все, від борошнистої роси, найбільш небезпечної, серед решти збудників. Суттєві елементи та спосіб в цілому, сприяють процесу саморегуляції агроценозу ягідників, шляхом формування стійкого до дії стресових факторів угрупування, що виключає спалахи чисельності та шкідливості певних видів. Приклад здійснення способу. Насадження чорної смородини та аґрусу, що плодоносять у типовому фермерському господарстві. Серед факторів, що визначають величину валового урожаю та його якість - негативна діяльність домінуючих видів членистоногих - комах та кліщів, а також збудників хвороб, особливо борошниста роса. Для обгрунтування дієвості та визначення величини можливого позитивного результату. Формували дослідні варіанти, яких було три та контроль. У першому варіанті - ділянці ягідників, реалізовували суттєві елементи способу, що пропонується. У другому - завдання біоценотичного захисту ягідників вирішували шляхом використання елементів способу-найближчого аналога. Третій варіант - базовий, де використовували занесені до Державного реєстру хімічні інсектициди та фунгіциди. Контрольний варіант кущі ягідників, де не використовували будь-які прийоми захисту. Для підсумкової оцінки ефективності захисту ягідників різними способами, використовували найбільш інформативні та об'єктивні тестові характеристики. Отриманий цифровий матеріал обробляли статистично. Результати досліджень наведено у таблиці. Реалізація запропонованого способу забезпечена процес довготривалого біоценотичного захисту ягідників від шкідливих членистого - комах та кліщів, в також від збудників хвороб. Підсумкова ефективність запропонованого способу становила 91,7 %, проти 50,3 % у найближчому аналозі. Крім вираженої господарської ефективності, спостерігається прояв процесу саморегуляції членистоногих в насадженнях чорної смородини. Про це свідчать показники біоценотичного рівня - співвідношення у системі "паразит-господар". Найбільш актуальним це співвідношення є у насадженнях смородини, де використовували запропонований спосіб. Встановлено, що завдання поставлене корисною моделлю виконано. Запропонований спосіб забезпечував захист ягідників від шкідливих організмів. Його ефективність становила 88,5 %. При цьому, було отримано 4,6 кг ягід з одного куща. Аналогічні показники у найближчому аналозі були, відповідно 71,4 % та 3,9 кг ягід з куща. Різниця статистично доведена. Запропонований спосіб, за визначальними показниками не поступався базовому варіанту, де використовували хімічні препарати занесені у Державний реєстр України. Таким чином, запропонований спосіб розширює арсенал способів біологічного контролю чисельності та шкідливості комах та збудників хвороб. Його перевага у тому, що фактично виключається ризик негативної дії способу на урожай, природні популяції ентомофагів, комах-запилювачів. 50 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 55 60 Спосіб довготривалого захисту ягідників від шкідливих організмів, що включає суцільне обприскування рослин робочими розчинами препаратів, який відрізняється тим, що в період початку масової яйцекладки самиць лускокрилих фітофагів проводять три прийоми, з інтервалом 5-6 днів, розселення на кущі ягідників лабораторної культури трихограми виду Trichogramm dendrolimi Mats з розрахунку 50; 70 та 50 особин на один кущ, крім того, в період появи на рослинах гусениць лускокрилих фітофагів старше третього віку проводять два прийоми розселення на кущі ягідників лабораторної культури габробракона (Habrobracon hebetor Say) з розрахунку 15 та 20 імаго на один кущ, крім того, в період першої появи на кущах 2 UA 71643 U 5 міцеліального нальоту борошнистої роси проводять два прийоми, з інтервалом 8-10 днів, обприскування кущів сумішшю двох розчинів препаратів Фітолавін-300 з розрахунку 0,9 кг/га та органічного добрива Ріверм, 6,0 л/га, крім того, наступні два обприскування кущів ягідників проводять препаратом Ампеломіцин з розрахунку по 2,0 л/га, крім того, на початку масової яйцекладки чорносмородинового пильщика проводять два прийоми, з інтервалом 4-5 днів, розселення на кущі паразита яєць ахрізохореллу з розрахунку 20 та 25 імаго на один кущ. Комп’ютерна верстка Л.Литвиненко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3