Спосіб вирощування цукрових буряків

Реферат: Спосіб вирощування цукрових буряків включає висівання насіння цукрових буряків у підготовлений ґрунт в агротехнічно обґрунтовані терміни із сумісним застосуванням мінеральних добрив та підстилкового гною. Підготовку ґрунту здійснюють удобренням соломою під час збору озимої пшениці, після чого висівають сидеральну культуру, під час цвітіння якої площу дискують і вносять гній і мінеральні добрива в нормі N50Р85K110. UA 79233 U (54) СПОСІБ ВИРОЩУВАННЯ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ UA 79233 U UA 79233 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до сільського господарства, зокрема, способів вирощування цукрових буряків. Відомий спосіб вирощування цукрових буряків (патент України на корисну модель 56889, МПК С05В 1/00, С05С 1/00, C05D 1/00, C05F 3/00, публ. 25.01.2011), що включає сумісне внесення мінеральних добрив та підстилкового гною в короткоротаційній сівозміні в половинних дозах за діючою речовиною N150P75K180 на фоні 30 т/га гною. Проте на сьогоднішній день, в умовах гострого дефіциту гною, застосування цього способу удобрення є вкрай проблематичним. Крім того сумісне внесення мінеральних добрив погіршує споживчі характеристики буряків. В основу корисної моделі поставлено задачу зменшити використання мінеральних добрив за рахунок органічних добрив, зокрема нетоварної частини врожаю (соломи) та сидеральних культур, що підвищить врожайність та споживчі характеристики цукрових буряків на фоні поліпшення агрофізичних і фізико-хімічних властивостей темно-сірого опідзоленого ґрунту. Поставлена задача вирішується тим, що у способі вирощування цукрових буряків, який включає висівання насіння цукрових буряків у підготовлений ґрунт в агротехнічно-обґрунтовані терміни із сумісним застосуванням мінеральних добрив та підстилкового гною, згідно з корисною моделлю., підготовку ґрунту здійснюють удобренням соломою під час збору озимої пшениці, після чого висівають сидеральну культуру, під час цвітіння якої площу дискують і вносять гній і мінеральні добрива в нормі N50P85K110. Фосфорно-калійні і азотні добрива вносять в основне удобрення для посилення мінералізації соломи у ґрунті. У запропонованому способі удобрення цукрових буряків його висока ефективність досягається внесенням порівняно незначної кількості мінеральних добрив на фоні достатньо високих норм органічних. Це забезпечує підвищення вмісту гумусу у ґрунтовому профілі поліпшення агрофізичних і фізико-хімічних властивостей темно-сірого опідзоленого ґрунту. Порівняно невисокий рівень застосування мінеральних добрив N50P85K110 на фоні різних видів органічних добрив сприяє посиленій мінералізації органічних речовин за рахунок зростання загальної чисельності мікроорганізмів та забезпечує доступні форми елементів живлення у початкові періоди росту і розвитку цукрових буряків. Спосіб ілюструється проведеними дослідами: Агрофізичні властивості темно-сірого опідзоленого ґрунту, зокрема його структурноагрегатний склад, за умови застосування різних систем удобрення в зерно-просапній плодозмінні сівозміні вивчались у польовому стаціонарному досліді кафедри ґрунтознавства, землеробства та агрохімії Львівського національного аграрного університету, починаючи з 1984 року. З 2000 р. вдосконалено схему досліду, яка передбачає контроль, мінеральну органічну і органо-мінеральну системи удобрення полів цукрових буряків з різним насиченням органічними добривами: 1. контроль (без добрив); 2. мінеральна система удобрення N390P210K430 (сума NPK-1030); 3. органо-мінеральна система удобрення N390P207K430, з них N270P150K260 внесено з мінеральними добривами (сума NPK-1027, насиченість сівозміни органічними добривами 6,25 т/га сівозмінної площі); 4. органо-мінеральна система удобрення N390P210K427, (сума NPK-1027), з них внесено з мінеральними добривами N100P170K170, насиченість сівозміни органічними добривами 12,5 т/га; 5. органо-мінеральна система удобрення N390P210K427, (сума NPK-1027), з них внесено з мінеральними добривами N50P85K110, ступінь насичення органічними добривами 15,0 т/га сівозмінної площі; 6. органічна система удобрення N390P210K427, (сума NPK-1027), ступінь насичення органічними добривами 17,5 т/га. Із мінеральних добрив у досліді використовували суперфосфат простий гранульований, калійну сіль, які вносили в основне удобрення. Азотні (аміачну селітру) вносили під передпосівний обробіток і в підживлення. Як органічні добрива в основне удобрення під цукрові буряки використовували напівперепрілий соломистий гній ВРХ, редьку олійну на сидерати і солому зернових культур (озимої пшениці). 2 2 Загальна площа дослідних ділянок - 400 м , облікова - 374 м , повторність досліду триразова, розміщення ділянок систематичне. Перед закладанням досліду ґрунт відзначався такими агрохімічними показниками: рН сольове 5,7-5,9, гідролітична кислотність 2,4-2,8, сума увібраних основ - 8,0-10,8 мг-екв./100 г 1 UA 79233 U 5 10 15 ґрунту, вміст гумусу - 2,15-2,38 %, лужногідролізованого азоту - 71-91, фосфору - 94-110, калію 84-120 мг/кг ґрунту. Агрохімічні показники родючості досліджуваного ґрунту визначали за рекомендаціями з проведення польових досліджень з добривами Географічної мережі за методиками: гумус - за методом Тюріна, гідролітичну кислотність за Каппеном, суму увібраних основ - за Каппеном-Гільковицем, рН сольове потенціометрично, рухомий фосфор (на фотоколориметрі) й калій (на полуменевому фотометрі) в одній витяжці за Чириковим, азот лужногідролізований за Корнфілдом. Агрофізичні показники досліджували за загальноприйнятими методиками: гранулометричний склад методом піпетки за Качинським із хімічною підготовкою ґрунту пірофосфатом натрію, мікроагрегатний склад за Качинським з диспергацією мікроагрегатів шляхом 2-годинного горизонтального збовтування у дистильованій воді, структурно-агрегатний склад - за методом Саввінова (ДСТУ 4744:2007). Проведені дослідження динаміки агрофізичних показників ґрунту впродовж 2000-2010 pp. показали, що системи удобрення і тривале їх застосування суттєво впливають на структурноагрегатний стан темно-сірого опідзоленого ґрунту (табл. 1). Загалом, кількість структурних часточок під впливом різних систем удобрення відрізнялась значною мірою. Вміст структурних агрегатів у варіантах досліду коливався в межах 20-40 % за фракціями, в окремих випадках понад 50 %. Проте, сукупний вміст агрономічно цінних фракцій (0,25-10 мм) змінювався у порівняно невеликому діапазоні (3,3 %). 20 Таблиця 1 Структурно-агрегатний стан темно-сірого опідзоленого ґрунту на початку періоду вегетації в зерно-просапній сівозміні (поле цукрових буряків), % (середнє за 2000-2010 pp..) Варіант Глибина, досліду см 0-20 1 21-40 0-20 2 21-40 0-20 3 21-40 0-20 4 21-40 0-20 5 21-40 0-20 6 21-40 25 >10 0,38 0,34 0,42 0,49 0,32 0,32 0,32 0,35 0,32 0,35 0,32 0,31 Розмір фракцій, мм Σ макроагреатів Коефіцієнт